Постанова № 54223170, 10.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року о 13 год. 30 хв.Справа № 2а-0870/7112/11 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький індустріально-механічний завод

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного Управління ДФС у Запорізькій області

третьої особи ОСОБА_4

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький індустріально-механічний завод до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними та скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень за №0000242301 та за №0000252301 прийнятих 19.08.2011 відповідачем.

В ході розгляду справи судом було здійснено заміну первинного відповідача Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя належним відповідачем - Державною податковою інспекцією у Заводському районі м.Запоріжжя Головного Управління ДФС у Запорізькій області та за клопотанням ОСОБА_4, його залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу в акті №903/23-023/33701132 від 02.08.2011, яких він дійшов за результатами виїзної планової перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011. Зазначає, що всіма необхідними документами повністю підтверджується передача ТМЦ зі складу позивача у власне виробництво, оскільки така операція безпосередньо повязана з веденням господарської діяльності позивача, а також первинними документами підтверджується придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів ПП «Буджол», ТОВ «Абсолют АМ», ТОВ «Плутон 62», ТОВ «Дисконтоптторг», ТОВ «ОСОБА_5 Буд МР», ПП «Спрут 2009», ТОВ «НВФ «Промметтрейд», ТОВ «Природоохоронні технології - ЕКМО». До того ж, вказані операції були предметом розгляду адміністративної справи №2а-0870/7111/11 за результатом розгляду якої визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011 № НОМЕР_1, яким за цим же актом перевірки збільшено позивачу суму грошового зобовязання за платежем: податок на прибуток на 2 107 642,37 грн., у т.ч. за основним платежем 1 689 201,18 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями 418 441,19 грн. Оскільки постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2012 по справі №2а-0870/7111/11 набрала законної сили, відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства не підлягають доказуванню обставини, встановлені вказаним судовим рішенням. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав зазначених у письмових запереченнях (вх. № 38400 від 12.10.2011) зокрема зазначає, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ від операцій із списання ТМЦ у виробництво, які не підтвердженні документально, а також від здійснення не підтверджених господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) позивача у його контрагентів, чим порушено вимоги пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим позивачем безпідставно занижено податок на додану вартість та завищено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню. Додатково звернув увагу на постанову по кримінальній справі щодо посадових осіб контрагентів позивача ПП Буджол,ТОВ Природоохоронні технології - ЕКМО. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи підтримує вимоги адміністративного позову з підстав аналогічним викладеним у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.08.2011 №10909591 Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький індустріально-механічний завод зареєстроване, як юридична особа за адресою: 69106, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Фінальна, буд. 1-д, ідентифікаційний код 33701132 та зареєстроване як платник податку на додану вартість 22.08.2005 відповідно до свідоцтва №11501510 НВ №197497.

На підставі направлень від 14 червня 2011 року №174, 175, 177, 176, 173, 179, 255 та наказу №569 від 30.05.2011 виданих ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя, фахівцями відповідача, згідно із ст.20, пп.75.1.2 ст.75, ст.77, п.п.82.1 статті 82 Податкового Кодексу України, проведена виїзна планова перевірка ТОВ Запорізький індустріально-механічний завод (код ЄДРПОУ 33701132) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011.

Перевірка проводилась з 14 червня 2011 року по 26 липня 2011 року за результатами якої складено акт №903/23-023/33701132 від 02.08.2011.

У висновках ОСОБА_5 перевірки зазначено про порушення позивачем вимог пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №168/97) в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість на загальну суму 743774,00 грн., у т.ч. по періодах: жовтень 2009 року в сумі 218157,00 грн., листопад 2009 року в сумі 72044,00 грн., липень 2010 року в сумі 56127,00 грн., серпень 2010 року в сумі 193521,00 грн., вересень 2010 року в сумі 189963,00 грн., грудень 2010 року в сумі 7592,00 грн., лютий 2010 року в сумі 6370,00 грн.

-завищено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню за березень 2010 року в сумі 9517,00 грн., липень 2010 року в сумі 205355,00 грн., серпень 2010 року в сумі 241585,00 грн.

-завищено залишок відємного значення ПДВ за листопад 2009 року в сумі 51672,00 грн., грудень 2009 року в сумі 154336,00 грн., січень 2010 року в сумі 187771,00 грн., лютий 2010 року в сумі 231082,00 грн., березень 2010 року в сумі 229254,00 грн., квітень 2010 року в сумі 373252,00 грн., травень 2010 року в сумі 439630,00 грн., червень 2010 року в сумі 439630,00 грн., липень 2010 року в сумі 257131,00 грн.

На підставі акту перевірки №903/23-023/33701132 від 02.08.2011 податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення:

- №0000242301 від 19.08.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 929717,50 грн., в т.ч. за основним платежем 743774,00 грн. та 185943,50 грн. за штрафними санкціями;

№0000252301д 19.08.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 456457,00 грн. в т.ч. за основним платежем 456457,00 грн. та 0,0 грн. за штрафними санкціями;

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням рішенням, звернувся з позовом до суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень став висновок податкової інспекції про відсутність підтверджуючих документів про факт передачі ТМЦ зі складу позивача у його виробництво, що стало підставою для збільшення перевіряючими валового доходу підприємства за 2009 рік на суму 2 309 604,68 грн., а також про відсутність підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ПП «Буджол», ТОВ «Абсолют АМ», ТОВ «Плутон 62», ТОВ «Дисконтоптторг», ТОВ «ОСОБА_5 Буд МР», ПП «Спрут 2009», ТОВ «НВФ «Промметтрейд», ТОВ «Природоохоронні технології - ЕКМО».

Дані факти зафіксовано у розділі 3 «Податок на прибуток» акту перевірки №903/23-023/33701132 від 02.08.2011.

Слід зазначити, що за цим же актом перевірки ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011 № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем: податок на прибуток на 2 107 642,37 грн., у т.ч. за основним платежем 1 689 201,18 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями 418 441,19 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011 № НОМЕР_1 оскаржено позивачем у судовому порядку до Запорізького окружного адміністративного суду, у звязку з чим, у даній справі за клопотанням представника позивача було зупинено провадження до вирішення адміністративної справи №2а-0870/7111/11.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2012 в адміністративній справі №2а-0870/7111/11 (а.с.104-107 т.5), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015 (а.с.129-134 т.5) задоволено позов ТОВ Запорізький індустріально-механічний завод до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя від 19.08.2011 №0000232301.

Судом досліджено вказані вище рішення, так під час розгляду справи №2а-0870/7111/11 судом встановлено наступні обставини:

У 4 кварталі 2009 року ТОВ ЗІМЗ займалось виготовленням реторт для виробництва титанової губки. На виготовлення реторт, відповідно до заказу №08110 та креслень, наданих замовником, мають застосовуватись відповідні марки сталі.

06.08.2009 року ТОВ ЗІМЗ укладений договір поставки № 245 з КП ЗТМК на поставку резервуарів, цистерн, контейнерів та контейнерів металевих (елементи реторт діам. 1000 мм : обичайка, днище, фланець) на загальну суму 9 183 400 грн.

У лімітній картці на виготовлення реторти (замовлення 08/110), яка є внутрішнім документом ТОВ ЗІМЗ, в графі особливі вимоги відділ КТБ вказував для економнішого використання матеріалів рекомендовані розміри аркуша сталі. Для виготовлення реторт з аркуша сталі інших розмірів проводилось додаткове узгодження з замовником -КП ЗТМК на розкрій обичайок, що підтверджено листами про узгодження розмірів аркушів сталі.

В подальшому ТОВ ЗІМЗ надавало металопрокат для проведення випробування проб нержавіючої сталі,роботи виконував Державний НДПІ Титану, випуск ТМЦ зі складу у виробництво здійснювався на Вимогу, яка під писана комірником і директором по виробництву.

Відповідні листи про узгодження з замовником (КП ЗТМК) додаткових робіт при виготовленні реторт, протоколи за результатами випробувань проб нержавіючої сталі, та вимоги на випуск ТМЦ зі складу у виробництво надавалися позивачем податковому органу під час перевірки.

На кожну реторту, що поставлялася на КП ЗТМК, надавався паспорт із зазначенням заводського номера реторти і замовлення. Рекламацій від КП ЗТМК на продукцію, що поставляється, за період, що перевіряється, не поступало.

З урахуванням зазначеного, судом у справі №2а-0870/7111/11 спростовано висновок відповідача щодо списання позивачем ТМЦ у виробництво без відповідних документів, а тому розрахунки податкового органу щодо заниження валового доходу за 2009 рік у сумі 2 309 604,68 грн. не підтверджені належними доказами.

Також, під час розгляду вказаної вище справи, зроблено висновок, що виконання договорів з контрагентами ПП Буджол, ТОВ Абсолют AM, TOB Плутон - 62, TOB Дисконтоптторг, TOB ОСОБА_5 Буд МР, ПП Спрут 2009, ТОВ НВФ Промметтрейд. ТОВ Природоохоронні технології - ЕКМО підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV(далі Закон № 996-XIV), а саме: видатковими накладними, податковими накладними, специфікаціями, актами здачі-прийняття робіт/надання послуг, платіжними документами про оплату послуг та товару тощо.

Відповідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За приписами п.п. 7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону №168/97-ВР "податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом ... Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань із сплати податків.

Згідно приписів п.п. 7.2.6. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (п.п. 7.4.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Отже, в адміністративній справі №2а-0870/7111/11 було встановлено, що позивач правомірно включив до складу валових витрат відповідного періоду суми вартості товару, та виконаних робіт, отриманих від зазначених контрагентів, та мав необхідні розрахункові, видаткові, ті інші документи, підтверджені відповідними бухгалтерськими документами, що стало підставою для відображення таких документів в бухгалтерському та податковому обліку, та включення витрат до складу валових витрат відповідного податкового періоду.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (ч.2 ст.255 КАС України).

Постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2012 по справі №2а-0870/7111/11 набрала законної сили 24.02.2015.

На переконання суду, встановлення обставин неправомірності висновків податкового органу щодо заниження позивачем валового доходу за 2009 рік у сумі 2309604,68 грн. та відповідно висновків про завищення відємного значення обєкта оподаткування та заниження податку на прибуток є безумною підставою для визнання неправомірними й висновків відповідача щодо заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 743774,00 грн. та завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 456457,00 грн.

Щодо наданої відповідачем постанови Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжжя у справі №0818/5673/2012 (номер провадження 1/0818/565/2012 ) слід зазначити наступне.

Зміст постанови свідчить, що ОСОБА_6, ОСОБА_5 звільнені від кримінальної відповідальності по ч.2 ст.205 КК України, та провадження у справі припинено, проте не встановлені факти, які би свідчили про те, що фактично роботи за договорами, укладеними позивачем з ПП Буджол,ТОВ Природоохоронні технології - ЕКМО, не виконувались, не приймались і не оплачувались, договори з цими контрагентами недійсними не визнані.

Факт наявності постанови по кримінальній справі щодо посадових осіб ПП Буджол, ТОВ Природоохоронні технології - ЕКМО не призводить до недійсності всіх угод, та не позбавляє правового значення документи з моменту їх видання.

Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький індустріально-механічний завод не наділене повноваженнями здійснювати контроль та перевірку господарської діяльності своїх контрагентів, та не має можливості перевіряти обставини придбання товару постачальниками.

До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України).

Крім того, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність свого рішення.

Враховуючи наведене, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по господарських операціях з придбання ТМЦ, які були використані у господарській діяльності позивача, а також по господарських операціях з ПП «Буджол», ТОВ «Абсолют АМ», ТОВ «Плутон 62», ТОВ «Дисконтоптторг», ТОВ «ОСОБА_5 Буд МР», ПП «Спрут 2009», ТОВ «НВФ «Промметтрейд», ТОВ «Природоохоронні технології - ЕКМО».

Також, суд дійшов висновку, що податковий кредит підтверджений відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький індустріально-механічний завод.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький індустріально-механічний завод задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати винесені Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя податкові повідомлення рішення від 19.08.2011 №0000242301 та №0000252301.

Судові витрати в сумі 6,80 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький індустріально-механічний завод за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного Управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя І.В.Шара