Постанова № 54223072, 09.12.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 рокум. Ужгород№ 807/1571/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рейті С. І.

при секретарі судового засідання Шмідзен І.Ю.

за участю: представники сторін в судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 9 грудня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 10 грудня 2015 року.

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1П.) звернувся до суду з позовною заявою (а.с.3-8) до Закарпатської митниці ДФС (далі відповідач, Закарпатська митниця), якою просить зобовязати Чопську митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 року у справі № 807/3919/13-а за період з 25.01.2014 року по 30.03.2015 року у розмірі, визначеному судом, із утриманням обовязкових податків та зборів з даної суми до Державного бюджету України.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 січня 2014 у справі № 807/3919/13-а року визнано протиправним та скасовано наказ Чопської митниці Міндоходів (правонаступником якої є Закарпатська митниця) "Про звільнення ОСОБА_1П.» від 29.10.2013 № 376-к.; поновлено ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді інспектора сектору митного оформлення № 5 (Павлово) відділу митного оформлення № 2 митного поста «Чоп залізничний» Чопської митниці з 30 жовтня 2013 року та стягнуто з Чопської митниці на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 30 жовтня 2013 року по 24 січня 2014 року. Однак, фактичне виконання рішення суду відбулось лише 31 березня 2015 року, що підтверджується наказом Чопської митниці Міндоходів від 31.03.2015 року за № 47-о, в зв'язку з чим затримка виконання судового рішення становить період з 25.01.2014 року по 31.03.2015 року, та така підлягає стягненню на користь ОСОБА_1

В судове засідання позивач не зявився, та 9 грудня 2015 року ним (спільно з представником відповідача) надано суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в звязку з чим та у відповідності до ст.. 122 КАС України, розгляд справи проведено за відсутності позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач надав суду заперечення проти позову (лист Закарпатської митниці від 27.08.2015 року № 0770-03-10-10-35/5604, а.с.22-24), згідно якого позов не визнав та просить суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивач просить стягнути середній заробіток за період, який розпочався після постановлення рішення про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, однак, в означений період позивач не перебував у трудових відносинах з відповідачем, таким чином, позивачем обраний неналежний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки, законом передбачений інший процесуальний порядок його вирішення.

В судове засідання представник відповідача не зявився, та 9 грудня 2015 року ним (спільно з позивачем) надано суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в звязку з чим та у відповідності до ст.. 122 КАС України, розгляд справи проведено за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 3 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень (крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року у справі № 807/3919/13-а (а.с.9-130 визнано протиправним та скасовано наказ Чопської митниці Міндоходів "Про звільнення ОСОБА_1П.» від 29.10.2013 № 376-к.; поновлено ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді інспектора сектору митного оформлення № 5 (Павлово) відділу митного оформлення № 2 митного поста «Чоп залізничний» Чопської митниці з 30 жовтня 2013 року, стягнуто з Чопської митниці на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 30 жовтня 2013 року по 24 січня 2014 року, допущено негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на раніше займаній посаді та в частині стягнення з Чопської митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 2488,15 грн. (рішення суду набрало законної сили згідно з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2014 року, якою апеляційну скаргу Чопської митниці залишено без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року у справі № 807/3919/13-а - без змін, а.с.31-33).

Постановою головного державного виконавця відділу ПВР управління ДВС у Закарпатській області від 20.01.2014 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа за № 807/3919/13-а, виданого 15.01.2014 року (а.с.37).

Наказом Чопської митниці від 31.03.2015 року за № 47-0 "По особовому складу", на виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.01.2014 року № 807/3919/13-а, скасовано п. 1 наказу Чопської митниці Міндоходів від 29.10.2013 року № 376-к «Про звільнення ОСОБА_1П.» та поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору митного оформлення № 5 (Павлово) відділу митного оформлення № 2 митного поста «Чоп залізничний» Чопської митниці з 30 жовтня 2013 року.

Таким чином, виконання постанови суду від 24 січня 2014 року про поновлення на роботі, не зважаючи на негайне виконання, фактично відбулось 31 березня 2015 року. При цьому, при поновленні на роботу 31 березня 2015 року заробітну плату ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу виплачено за період з 30 жовтня 2013 року по 24 січня 2014 року (згідно постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року у справі № 807/3919/13-а), в зв'язку з чим позивачем ставиться вимога про стягнення середньої заробітної плати за час затримки виконання судового рішення, за період такої затримки з 25 січня 2014 року по 31 березня 2014 року.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.

Відповідно до норм чинного законодавства, рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

Обов'язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення його на роботі настає тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноваженого ним органу.

При несвоєчасному поновленні працівника на роботі з вини власника або уповноваженого ним органу середній заробіток виплачується йому за чітко визначений законом проміжок часу: з дня винесення відповідного рішення органом, що розглядав трудовий спір, до дня його фактичного виконання.

Верховний суд України в пункті 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 року за № 9 (з наступними змінами та доповненнями) зазначив, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

В своєму рішенні № 18966/02 у справі "Войтенко проти України" від 29 червня 2004 року Європейський суд з прав людини суд дійшов висновку, що виконання в повному обсязі рішення, винесеного на користь заявника, не було здійснене в межах розумного строку. Таким чином, було встановлено порушення статті 6 § 1 Конвенції. Рішенням № 40450/04 у справі "ОСОБА_2 проти України" від 15 січня 2012 року Європейський Суд вказав, будь-яка особа, яка домоглася від національного органу остаточного рішення, за виконання якого несуть відповідальність органи влади України, наражається на ризик бути позбавленою можливості скористатися вигодами від такого рішення відповідно до Конвенції.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року, серед іншого, стягнуто з Чопської митниці на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 30 жовтня 2013 року по 24 січня 2014 року та Чопською митницею ОСОБА_1 поновлений на займаній на час звільнення посаді з 30 жовтня 2013 року на підставі наказу Чопської митниці від 31 березня 2015 року, при цьому, Чопською митницею виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за період по 24 січня 2014 року (згідно пункту 3 резолютивної частини постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року) включно.

Згідно ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини які визнаються сторонами можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обставини щодо виплати Чопською митницею заробітної плати за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 по 24 січня 2014 року включно та не виплата з 25 січня 2014 року по день фактичного поновлення на роботі - не заперечуються сторонами, в суду не виникає сумніву в достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою його виконання.

З аналізу ст.267 КАС України випливає, що постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року, в частині допущеного негайного виконання, підлягає виконанню незалежно від наявності або відсутності виконавчого провадження, таким чином, період з дня винесення Закарпатським окружним адміністративним судом постанови у справі № 807/3919/13-а (24 січня 2014 року) по день фактичного поновлення позивача на посаді (30 березня 2015 року, згідно наказу Чопської митниці від 31.03.2015 року за № 47-0) є часом затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, тобто є часом затримки в поновленні позивача на військовій службі в ЗС України.

Враховуючи те, що на виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 року Чопською митницею сплачено заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 30 жовтня 2013 року по 24 січня 2014 року, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 25 січня 2014 року по 30 березня 2015 року.

Згідно з абз.5 п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року за № 13 (з наступними змінами та доповненнями), при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходивпри визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податків з доходів фізичних осіб) є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно довідки Чопської митниці від 15.11.2013 року за № 05/28-1-350, а.с.15), середньогодинна заробітна плата ОСОБА_1 становить 16,98 грн., середньомісячна заробітна плата - 2844,15 грн.

Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі Порядок) та згідно п. "з" ст. 1 Порядку - обчислення середньої заробітної плати, цей Порядок застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Пунктом 3 ч.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п.8 ч.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 04.09.2013 року № 9884/0/14-13/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік" норма тривалості робочого часу в годинах при 40 годинному робочому тижні за період з 25 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року складає: 1875 год. (в тому числі, 25-31.01.2014 року 40 год., лютий 2014 року 160 год., березень 2014 року 159 год., квітень 2014 року 167 год., травень 2014 року 151 год., червень 2014 року 151 год., липень 2014 року 184 год., серпень 2014 року 160 год., вересень 2014 року 176 год., жовтень 2014 року 184 год., листопад 2014 року 160 год та грудень 2014 року 183 год.).

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 09.09.2014 року № 10196/0/14-14/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік" норма тривалості робочого часу в годинах при 40 годинному робочому тижні за період з 1 січня 2015 року по 30 березня 2015 року складає 479 год. (в тому числі, січень 2015 року 159 год., лютий 2015 року 160 год., 1-30.03.2015 року 160 год.)

Виходячи з наведеного, загальна сума заробітної плати за час затримки виконання рішення суду за період з 25 січня 2014 року по 30 березня 2015 року, виходячи із середнього динної заробітної плати в сумі 16,98 грн., становить 39970,92 грн.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах.

Постановою КМ України "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» від 06.08.2014 року за № 311, реорганізовано територіальні органи Міндоходів шляхом їх приєднання до територіальних органів ДФС. Та згідно додатку 2 до постанови, Чопська митниця Міндоходів приєднуєьбся до Закарпатської митниці ДФС, виходячи з чого обовязок по виплаті середньої заробітної плати за час затримки виконання судового рішення, що не виконане Чопською митницею Міндоходів, покладається на її правонаступника - Закарпатську митницю ДФС.

За приписами ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність невиконання рішення суду про поновлення на роботі позивача, відтак, невиплату середньої заробітної плати за час затримки виконання судового рішення, що встановлено в судовому засіданні та підтверджено дослідженими в межах розгляду справи належними доказами, в зв'язку з чим позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення в повному обсязі.

У відповідності до ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідача, судові витрати по справі не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закарпатської митниці ДФС (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20 код 39515893) на користь ОСОБА_1 (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Осетинська, 6 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки виконання судового рішення у сумі 39970,92 грн. (тридцять девять тисяч девятсот сімдесят гривень дев'яносто дві копійки).

3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

СуддяОСОБА_3