Постанова № 54222880, 13.11.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2015 р. Справа № 804/14220/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до ОСОБА_1 з вимогою - стягнути з ОСОБА_2 податкову заборгованість по орендній платі з фізичних осіб за землю в сумі 10 748,71 грн. на користь місцевого бюджету Сиберізької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області за реквізитами: УК у Ріпкинському районі, с. Сиберіж, 18010900, МФО 853592, код 38046020, р/р 33218815700451.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у зв'язку з нарощуванням податкового боргу та відсутністю погашення узгодженого грошового зобов'язання, утворився зазначений податковий борг. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Згідно п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

На адресу відповідача судом було направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі та інформацію про права та обовязки осіб, які беруть участь у справі, проте на адресу суду конверт з поштамту повернувся з відміткою від 24.10.2015р. «за закінченням терміну зберігання».

10.09.2015 року до Адресно-довідкового сектору ВГІРФО КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області судом було направлено запит щодо надання відомостей стосовно зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: вул.Комарова, буд. 3, м.Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, 51600.

Згідно відповіді Адресно-довідкового сектору ВГІРФО КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, яка надійшла на адресу суду 06.10.2015 року ОСОБА_1 зареєстрований з 25.07.2013 року за адресою: вул.Комарова, буд. 3, м.Верхньодніпровськ,

Відповідно до п.11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За викладеного суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду адміністративної справи.

У строк встановлений ч. 3 ст. 183-2 КАС України, заперечень проти позиву або заяви про визнання позову до суду відповідач не надав.

Згідно пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, встановленого для надання заперечень, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Суд, дослідивши наявні в справі докази та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним задовольнити позов повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) має податковий борг по орендній платі з фізичних осіб за землю за 2014 рік в сумі 10 748,71 грн., що виник внаслідок наступного.

24.06.2009 року між ОСОБА_1 та Ріпкинською районною державною адміністрацією Чернігівської області укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарських угідь земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Сиберізької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області загальною площею 3,7 га, який зареєстрований у Державному земельному кадастрі за №040983600026 від 24.06.2009року.

Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата за рік вноситься у грошовій формі у трьохкратному розмірі земельного податку і становить 4 863,90 грн. за рік, а починаючи з 2012 року не менше ніж у шестикратному розмірі земельного податку, шляхом укладання додаткової угоди.

Станом на 01.01.2014 року ставка земельного податку за один гектар орендованих угідь складала 814,78 грн.

Таким чином, річна сума орендної плати за землю у трьохкратному розмірі земельного податку за 2014 рік складає 9 044,06 грн. (814,78 грн. х 3.7 га х 3).

30.04.2015 року ДПІ у Ріпкинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області винесе податкове повідомлення-рішення №192-15, яким збільшено відповідачу суму грошового зобовязання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 9044,06 грн.

Проте по термінам сплати орендна плата за 2014 рік в сумі 9 044,06 грн. відовідачем не сплачена.

Доказів оскарження винесеного податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано.

Крім того, відповідачем несвоєчасно було сплачено суму орендної плати з фізичних осіб за 2012 2013 роки, у звязку з чим податковим органом нараховано штрафну санкцію у розмірі 1 529,91 грн., що підтверджується актом про результати камеральної перевірки № 64/15-119/НОМЕР_1 від 07.04.2015 року та винесеним на його підставі податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 від 15.04.2014 року, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1529,91 грн.

Також за несвоєчасно сплачені податкові зобовязання по орендній платі з фізичних осіб за 2012 - 2013 роки відповідачу у відповідності до ст.129 Податкового кодексу України нарахована пеня в сумі 174,74 грн.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача складає 10 748,71 грн.

Відповідно до ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

З 01.01.2011 року питання сплати грошового зобов'язання, виникнення податкового боргу платників податків та його погашення тощо регулюються введеним у дію Податковим кодексом України (надалі - Кодекс).

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

За правилами п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подаються відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченомустаттею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями.

Згідно вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.287.5 ст.287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до п.п. 57.3, 57.4 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно до п.п. 129.1, 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який, згідно пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодексу), становить сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій зі їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію (п. 14.1.39 Кодексу).

Таким чином, вищевказана заборгованість відповідача становить узгоджене грошове (податкове) зобов'язання та, внаслідок його несплати, - податковий борг.

Згідно ст. 59 Кодексу податкова вимога надсилається (вручається) платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4). У разі коли у платника податків, якому надіслано вимогу, сума боргу збільшується, погашенню підлягає всі сума боргу, що виник після надіслання (вручення) вимоги (п. 59.5).

Враховуючи положення вищевказаної статті ДПІ у Ріпкинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області було складено податкову вимогу №1 від 03.01.2013 року на суму податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 2 833,97 грн.

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 59.5 Кодексу у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що виник після надіслання (вручення) вимоги.

Підстави ж для відкликання податкової вимоги встановлені ст. 60 Кодексу, - такі підстави для відкликання вимог у даному випадку відсутні.

Відповідно п. 60.6 ст. 60 Кодексу якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Отже, Податковий кодекс не передбачає направлення необмеженої кількості податкових вимог в залежності від будь-яких обставин. Направлення нової податкової вимоги можливе виключно у разі відкликання попередньої відповідно до Кодексу, наприклад, у зв'язку із погашенням боргу у повному обсязі. Натомість існування боргу, який виник раніше і має певну динаміку часткового збільшення/зменшення, унеможливлює прийняття інших вимог до повного зменшення абсолютного значення цього боргу на конкретну дату.

Погашенням податкового боргу є зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (пп. 14.1.152 ст. 14 Кодексу).

Кодекс не містить також положень які б визнавали недійсними вимоги прийняті у попередніх періодах щодо боргу, який існує на даний час.

Вимоги ст. 19 Конституції України забороняють державним органам вчинення дій, що не передбачені чинним законодавством.

Таким чином, податкова вимога, що надісланіа відповідачу є чинною, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що виник після надіслання цієї вимоги, а законодавчі підстави для відкликання податкових вимог або прийняття нових чи окремих податкових вимог - відсутні.

Потрібно також враховувати положення п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу, згідно якої у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Порядок погашення податкового боргу платника податків встановлено Податковим кодексом. Так, згідно ст. 95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.1 - 95.3) .

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4).

Згідно ст. 41 Кодексу органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах їх повноважень, є органами стягнення (виключно) (орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених ПК або іншими законами України (п. 14.1.137).

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом Державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 цього Кодексу.

Таким чином, позов Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 16, 20, 36, 46, 49, 54, 57-59, 87, 95, 286 Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 128, 160-163, 167, 183-2, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) податкову заборгованість по орендній платі з фізичних осіб за землю в сумі 10 748,71 грн. на користь місцевого бюджету Сиберізької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області за реквізитами: УК у Ріпкинському районі, с. Сиберіж, 18010900, МФО 853592, код 38046020, р/р 33218815700451.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) ОСОБА_3