Ухвала суду № 54219878, 01.12.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 687/1972/14-ц

Провадження № 22-ц/792/2078/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Матковської Л.О.,

суддів: Баса О.Г., Карпусь С.А.,

при секретарі: Бондарі О.В.,

за участю: сторін

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи ОСОБА_3, приватний нотаріус Чемеровецького районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк»), звернулося в суд з вказаним вище позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому зазначало, що ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 06.06.2008 року уклали кредитний договір №HMEWGA0000000010 за умовами якого банк надав ОСОБА_5 кредит в розмірі 32125,18 доларів США на термін до 06.06.2028р., а відповідач зобовязувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановленими кредитним договором. ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобовязання виконало в повному обємі. Відповідач свої зобовязання порушив у звязку із чим станом на 27.08.2014 року утворилась заборгованість в сумі 34520,03 доларів США. В забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним _____________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_6 Провадження № 22-ц/792/2078/15

Доповідач: Матковська Л.О. Категорія: 19,27

договором між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_7 було укладено договір поруки. На підставі викладеного та з урахуванням поданої 11 грудня 2014 року заяви про уточнення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» просило стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь банку заборгованість у розмірі 31962,69 доларів США, що за курсом 13,89 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27 серпня 2014 року складає 443961грн. 76коп. та 35521грн. 44коп. за кредитним договором №HMEWGA0000000010 від 06.06.2008 року.

В листопаді 2014 року ОСОБА_5 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» із зустрічним позовом в якому просив визнати недійсним укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 06.06.2008 року кредитний договір №HMEWGA0000000010 та визнати недійсним договір іпотеки від 06.06.2008р. Посилався на те, що видача кредитів в іноземній валюті до вересня 2009 року вимагала індивідуальної ліцензії на операцію з іноземною валютою. Крім того вказував на значне зростання курсу валюти доларів США по відношенню до гривні. Зазначав, що переданий в іпотеку будинок та земельна ділянка за адресою вул.Центральна,3, смт.Чемерівці, Чемеровецького району, Хмельницької області, належить громадянину ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 23 травня 2008 року.

Згідно свідоцтва про зміну імені серія 1-БВ №005521, поручитель ОСОБА_7 змінила своє прізвище на ОСОБА_2 Згідно свідоцтва про зміну імені серія 1-БВ №004351 боржник ОСОБА_5 змінив своє прізвище на ОСОБА_8, а потім згідно свідоцтва про зміну імені серія 1-БВ №004775 змінив своє імя та прізвище на ОСОБА_1 (а.с.88,147,148).

Ухвалою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 28 листопада 2014 року вказані позови обєднані у одне провадження.

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2015 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, та ОСОБА_2, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 31962,69 доларів США, що за курсом 13,89 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27.08.2014 року складає 443961грн. 76коп., з яких: заборгованість по кредиту 26502,65 доларів США; заборгованість по відсоткам за користування кредитом 4742,51 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом - 717,53 доларів США, також за порушення умов кредитного договору неустойку в розмірі 35521грн. 44коп., зокрема: пеню за несвоєчасність виконання зобовязань за кредитним договором 12450грн. 86коп.; штраф (фіксована частина) - 250грн.; штраф (процентна складова) 22820грн. 58коп. Стягнуто з ОСОБА_1, та ОСОБА_2, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» - по 1827грн. судового збору з кожного. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, та ОСОБА_2, не погоджуються з рішенням суду, просять його скасувати та ухвалити нове, яким їх зустрічний позов задоволити, а в задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі. Посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Стверджують, що банк достроково скористався своїм правом вимоги виконання усіх зобовязань відповідачами за кредитним договором. Зазначають, що вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобовязання має бути предявлено в межах строку дії поруки. Банк повинен був надати ОСОБА_1 як споживачу, всю інформацію про умови кредитування, чого, як вказують апелянти, не було зроблено. Крім того суд безпідставно відмовив у задоволенні зустрічного позову щодо визнання договору іпотеки недійсним, оскільки іпотечне майно належить на праві власності іншій особі ОСОБА_3

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 06.06.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1В.(ОСОБА_5 прізвище, яке було на час укладення договору) був укладений кредитний договір №HMEWGA0000000010 за умовами якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 32125,18 доларів США на термін до 06.06.2028р., а останній зобовязувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування коштами в строки та в порядку встановленими кредитним договором. ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобовязання виконало в повному обємі. Відповідач свої зобовязання порушив у звязку із чим станом на 27.08.2014 року утворилась заборгованість в сумі 31962,69 доларів США, що за курсом 13,89 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27 серпня 2014 року складає 443961грн. 76коп., з яких: заборгованість по кредиту - 26502,65 доларів США; заборгованість по відсоткам за користування кредитом-4742,51 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом - 717,53 доларів США, також за порушення умов кредитного договору неустойку в розмірі 35521грн. 44коп.

В забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, а з ОСОБА_2І.(ОСОБА_7 - на час підписання договору) було укладено договір поруки.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобовязання виконало в повному обємі.

ОСОБА_1 взяті на себе зобовязання за кредитним договором належним чином не виконував, не вносив вчасно платежі на погашення кредиту, не сплачував нараховані відсотки за користування ним, що підтверджується даними розрахунку заборгованості, наявними у матеріалах справи.

Станом на 27.08.2014 року утворилась заборгованість в сумі 31962,69 доларів США, що за курсом 13,89 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27 серпня 2014 року складає 443961грн. 76коп., з яких: заборгованість по кредиту - 26502,65 доларів США; заборгованість по відсоткам за користування кредитом -4742,51 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом - 717,53 доларів США, також за порушення умов кредитного договору неустойку в розмірі 35521грн. 44коп.

25 вересня 2014 року відповідачам було направлено попередження про необхідність повністю погасити заборгованість по кредиту, проте борг не погашений.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з приписами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору (ст.526 ЦК України).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобовязання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (ст.610).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).

Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст.1050 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 553, частино першою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Суд першої інстанції, правильно встановивши вищезазначені обставини щодо порушення ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобовязань, а також враховуючи вимоги закону, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність солідарного стягнення з боржника та його поручителя ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

Вимоги зустрічної позовної заяви щодо визнання кредитного договору недійсним і в звязку з цим визнання недійсним договору іпотеки з посиланням на те, що банк не мав права видавати йому споживчий кредит в іноземній валюті, зокрема в доларах США, не ґрунтується на вимогах закону.

Так, відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно з ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року №15-93 валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобовязань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Іноземна валюта іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України (пп.3 п.1 ч.1 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»).

Як розяснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.10 постанови №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.9 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк здійснює діяльність, надає банківські та інші фінансові послуги в національній валюті, а за наявності відповідної ліцензії Національного банку України в іноземній валюті.

Відповідно до ч.1 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року №15-93 Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового звязку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. (ч.ч.2,4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»).

Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року №3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом двічі стягнуто одну і ту ж суму заборгованості є безпідставним, оскільки наявність рішення Чемеровецького районного суду від 26 лютого 2015 року про звернення стягнення на предмет іпотеки не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на стягнення допущеної заборгованості по кредиту.

Безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на те, що були порушені права третьої особи ОСОБА_3, оскільки останній не був учасником спірних кредитних відносин і рішення суду щодо його прав та законних інтересів не ухвалювалось.

На момент укладення договору іпотеки майно - житловий будинок належав відповідачу на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі продажу від 23.05.2008 року, предмет іпотеки зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером №22043191.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.О.Матковська