Ухвала суду № 54219652, 08.12.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

415/7194/15-к

1-КП/415/568/15

УХВАЛА

08.12.15 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Горбатенко О.В.

при секретарі Литвиненко Л.О.,

за участю: прокурора Сухіна Д.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015130240002198 від 02.10.2015 у відношенні

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, судимого:

1)05.04.2000 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 141, ст. 42, ст. 44 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України (1960 року) з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

2) 12.10.2001 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України (1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі, згідно ст. 43 КК України (1960 року) приєднано частково покарання за вироком Лисичанського міського суду від 5 квітня 2000 року та остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 13.11.2004 з Алчевської ВК Луганської області № 13 по відбуттю строку покарання;

3)19.11.2007 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 311, ст.. 70 КК України (2001 року) до 5 років 6 місяців позбавлення волі та з конфіскацією майна, 22.03.2013 звільнений з Перевальської ВК № 15 по відбуттю строку покарання;

який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,-

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

27 листопада 2015 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄДРДР за № 12015130240002198 від 02.10.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.

Ухвалою від 01 грудня 2015 року вищезазначене кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

В підготовче судове засідання зявились прокурор Сухін Д.В., захисник ОСОБА_1, потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, був доставлений конвоєм обвинувачений, який утримується в СІЗО м. Старобільська.

Потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8С, ОСОБА_9 в судове засідання не зявились, про час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлені належним чином.

В підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку щодо можливості проведення підготовчого судового засідання та призначення кримінального провадження до судового розгляду без участі потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8С, ОСОБА_9, які не зявились, зазначивши при цьому про відсутність підстав для закриття справи або повернення обвинувального акту та заявив клопотання про приєднання до кримінального провадження матеріалів досудового розслідування.

Захисник ОСОБА_1, обвинувачений ОСОБА_5 та потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3 не заперечували проти здійснення підготовчого судового провадження за відсутністю потерпілих, які не зявились, та приєднання матеріалів кримінального провадження досудового розслідування за клопотанням прокурора.

Клопотання прокурора про приєднання до матеріалів кримінального провадження матеріалів, зібраних в ході досудового розслідування, є обґрунтованим на підставі ст. 315, 317 КПК України та підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалівдосудового розслідування, вважає можливим провести підготовче судове засідання та призначити кримінальне провадження до судового розгляду за відсутності потерпілих: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8С, ОСОБА_9, які не зявились в підготовче судове засідання та приходить до наступного.

Кримінальне провадження підсудне Лисичанському міському суду Луганської області.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.

Підстави для закриття кримінального провадження, передбачені п.п. 4-8 ч. 1або ч. 2 ст. 284 КПК України відсутні.

Враховуючи відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України судом проведено підготовку до судового розгляду: визначено час та місце судового розгляду, з урахуванням дати отримання обвинуваченим копії обвинувального акту, склад осіб, що підлягають виклику.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

З урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, у звязку з відсутністю обмежень, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, суд вважає за необхідним проводити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілих та свідків.

Також під час підготовчого судового засідання прокурор Сухін Д.В. звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4, в обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких та середньої тяжкості злочинів, санкція статті за вчинення тяжкого злочину передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, а ризики не зменшились, а тому з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків та запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, про що відповідно до ст. 178 КПК України свідчать такі обставини, як те, що він неодноразово був судимий за тяжкі умисні злочини і знову підозрюється у вчиненні аналогічних злочинів, ніде не працює, мешкає окремо від дружини та дитини, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних звязків, а також відповідно до довідки лікаря-нарколого перебває на обліку у звязку з вживанням опиоїдів синдром залежності, враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 15 грудня 2015 року, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_4 Лисичанським міським судом не розпочатий, просив суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_4 щодо заявленого клопотання прокурором посилались на розсуд суду.

Потепілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечували проти продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора прокуратури м. Лисичанська ОСОБА_10 про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

Згідно пунктів 1 і 3 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та середньої тяжкості, санкція статті за вчинення тяжкого злочину передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років.

Ухвалою слідчого судді від 17.10.2015, під час досудового розслідування, у відношенні ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 15.12.2015, строк дії ухвали спливає 15.12.2015.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України»). При цьому відомості про особу обвинуваченого, який вчинив злочин щодо осіб похилого віку, рецидив злочинів, спосіб вчинення злочинів, відсутність офіційної роботи та факт того, що ОСОБА_4 не має постійного джерела доходу, міцних соціальних звязків, та перебуває у лікаря нарколого з приводу немедичного вживання наркотиків, а його дії представляють підвищену суспільну небезпеку, вказує на те, що обвинувачений, перебуваючи на волі може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Суд вважає, що в даному кримінальному провадженні суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 314-317, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за № 12015130240002198 від 02.10.2015 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду на 18 грудня 2015 року о 09 годині 00 хвилин.

Розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.

Про час та місце проведення судового розгляду повідомити прокурора, обвинуваченого, захисника, викликати потерпілих, свідків, зазначених в реєстрі.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України на 60 днів, тобто по 05 лютого 2016 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 05 лютого 2016 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Горбатенко