Ухвала суду № 54215901, 09.12.2015, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/9817/15-к

Провадження № 1-кп/592/533/15

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

09 грудня 2015 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі колегії суддів:

головуючого судді Чернобая О.І.,

суддів Косолап М.М., Труханової Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяренко В.М.,

сторін кримінального провадження:

прокурора Кононенко О.М.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м.Суми кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він 27.05.2015 року, близько 15:30 год., діючи за попередньою змовою в групі із невстановленою особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) з метою вчинення розбійного нападу, прийшли за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , розташовану на другому поверсі та подзвонили в двері.

Потерпіла ОСОБА_1, перебуваючи в своїй квартирі та почувши дзвінок у двері, відчинила їх та побачила ОСОБА_3 та невстановлену особу, яка нічого не пояснюючи, застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоровя потерпілої а момент нападу, нанесла один удар рукою в обличчя ОСОБА_1, від чого та вдарилась об вхідні двері. В цей час невстановлена особа вже перебувала на порозі квартири і остаточно долаючи опір потерпілої, нанесла їй ще один удар в грудну клітину, від якого потерпіла ОСОБА_1 нахилилась.

Після чого, невстановлена особа своєю рукою закрила рот ОСОБА_1, а іншою рукою розвернула її у бік приміщення квартири та відтягла від проходу, надавши можливість ОСОБА_3 увійти до квартири.

В свою чергу ОСОБА_3 усвідомлюючи те, що може бути викритим сторонніми особами у вчиненні розбійного нападу, зайшов до квартири і зачинив за собою вхідні двері на замок.

Невстановлена особа, утримуючи ОСОБА_1, нанесла їй два удари рукою у потилицю і від отриманих ударів потерпіла впала на підлогу на правий бік.

ОСОБА_3 для безперешкодного заволодіння грошима, золотими і срібними виробами, з вішалки коридору взяв шарф та звязав їм ноги потерпілої ОСОБА_1

Тим часом невстановлена особа продовжуючи вчиняти агресивну, насильницьку дію відносно потерпілої ОСОБА_1, наніс їй один удар рукою в обличчя та іншою рукою притиснув її до підлоги.

ОСОБА_3, продовжуючи вчиняти дії направлені на насильницьке тримання потерпілої ОСОБА_1 в небезпечних для її життя і здоровя умовах, знайшов у шафі скакалку та мішечок з-під взуття та передав їх невстановленій особі, а сам перейшов до кімнат квартири з метою відшукання грошових коштів, золотих і срібних виробів.

Для остаточного подолання опору зі сторони потерпілої, невстановлена особа засунула в рот ОСОБА_1 заздалегідь приготовлений мішечок з-під взуття щоб остання не мала можливості покликати на допомогу.

Після цього, невстановлена особа з шиї та руки ОСОБА_1 зняла золотий ланцюжок та браслет і завівши руки потерпілої за спину звязав їх скалкою, яку приготував ОСОБА_3

Звязавши руки ОСОБА_1, невстановлена особа придавила своєю ногою тулуб потерпілої до полу, тим самим встановивши повний контроль над потерпілою, почала перевіряти вміст сумок, які висіли поруч на вішалці і знайшла в сумці грошові кошти в сумі 3000 грн., а барсетці грошові кошти в сумі 4000 грн.

В свою чергу ОСОБА_3 у одній із кімнат знайшов та заволодів золотими та срібними виробами потерпілої, серед яких були дві монети та грошима в сумі 80 000 грн.

Через декілька хвилин у вхідні двері квартири хтось почав стукати у звязку з чим невстановлена особа закрила рукою ліве вухо ОСОБА_1, а вільною рукою почала давити їй під щелепу, після чого з всієї сили почала видавлювати око.

Надалі невстановлена особа разом з ОСОБА_3, перенесли ОСОБА_1 до першої кімнати, де невстановлена особа перевязала міцно шарфом ноги, а тим часом ОСОБА_3 перевязав скакалкою руки і вставив в рот інший кляп з блузки.

Після чого, ОСОБА_3 застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоровя потерпілого в момент нападу, наніс два удари рукою в потилицю потерпілої.

Від отриманих ударів потерпіла втратила свідомість.

Внаслідок вказаних злочинних дій потерпілій ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи, в області голови, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя, тобто застосували насильство, яке є небезпечним для життя ОСОБА_1 в момент заподіяння, а інші тілесні ушкодження у виді саден і крововиливів кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_3 за попередньою змовою з невстановленою особою вчинили розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоровя потерпілої ОСОБА_1, яка зазнала нападу та заволоділи належними їй грошовими коштами та виробами із золота і срібла на загальну суму 115 535,32 грн., чим спричинили їй матеріальну шкоду на вказану суму.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження, прокурором було заявлене письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3, яке обґрунтоване тим, що строк тримання під вартою закінчується 19.12.2015 року, однак у звязку із складністю дане кримінальне провадження до вказаної дати розглянуте бути не може із-за великого обєму доказів, які потрібно дослідити, крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, знаходячись на свободі може негативно вплинути на потерпілу та свідків, які ще не були допитані судом. Ризики, які зазначались в попередніх ухвалах слідчого судді та суду на даний час не зменшились, будь-яких нових обставин, які б давали суду застосувати інший більш мякий запобіжний захід не встановлено і застосування яких є недоцільним, а також те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке набуло суспільного резонансу.

Потерпіла підтримала клопотання прокурора і в категорічній формі наполягає на продовженні обвинуваченому строку тримання під вартою, зазначаючи, що обвинувачений є нелюдом, вона його впізнала, вона його боїться.

Захисник заперечує проти даного клопотання, оскільки вважає, що на даний час прокурором не наведено ніяких ризиків для тримання обвинуваченого під вартою, обвинувачений не зможе вплинути на свідків сторони обвинувачення і знаходячись на свободі буде зявлятись до суду.

Обвинувачений теж просить не продовжувати тримання його під вартою, оскільки перебуваючи на свободі він буде зявлятись до суду.

Суд, заслухавши думку прокурора, пояснення потерпілої, обвинуваченого та захисника дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, ухвалою Ковпаківського районного суду м.Суми від 21.10.2015 року відносно обвинуваченого був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 19.12.2015 року.

На час судового розгляду, станом на 09.12.2015 року по кримінальному провадженню допитана тільки потерпіла до якої у захисника ще мається ряд питання, що свідчить про те, що допит потерпілої ще не завершився.

Свідки сторони обвинувачення та письмові докази судом ще не досліджувались і дослідження цих доказів до моменту закінчення строку тримання під вартою завершене бути не може із-за великого обєму доказів, тому судовий розгляд кримінального провадження до спливу строку тримання обвинуваченого під вартою до 19.12.2015 року не завершиться.

Пунктами 1 і 3 частини 1 ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі серед іншого: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину свою у вчиненні інкримінованого злочину не визнає.

Потерпіла наполягає, що злочин відносно неї вчинив саме обвинувачений ОСОБА_3 в групі з іншою невстановленою особою та дала показання про зухвалість вчинення цього злочину обвинуваченим, крім того вона додала, що боїться якщо обвинувачений буде звільнений з-під варти до закінчення розгляду справи, т.я. він може помститись їй із-за того, що вона його викриває, тому в категорічній формі просить продовжити строк тримання під вартою.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою суд зазначає, що на даний час не зменшились та існують ризики, передбачені п. 3 частини 1 ст.177 КПК України стосовно незаконного впливу на потерпілу та свідків сторони обвинувачення, та також на іншу підозрювану особу, яка залишається невстановленою та перебуває на свободі.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п.79 рішення у справі Харченко проти України від 10 лютого 2011 року, заява № 40107/02 згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Таке, що продовжується тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Вищезазначене кримінальне правопорушення набуло резонансу в м.Суми серед населення, що в свою чергу породило публічний інтерес до цього кримінального провадження тим паче, що потерпіла суду заявила, що обвинувачений буде здійснювати на неї негативний вплив та може помститись.

Крім того, стороною захисту всупереч вимогам ч.5 ст.132 КПК України під час розгляду даного питання про продовження строку тримання під вартою не надано суду доказів обставин, на які сторона захисту послалась при розгляді клопотання прокурора, а саме того, що обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.177 КПК України на даний час втратили свою актуальність.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою ще на 60 днів по 06.02.2016 року включно, оскільки жоден із більш мяких запобіжних заходів за перелічених вище причин не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Керуючись ст.ст.132, 177, 178, 183, 194, 196, 197, 331, 350 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів, тобто по 06.02.2016 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі Сумського слідчого ізолятору.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи.

Головуючий О.І. Чернобай

Судді М.М.Косолап

ОСОБА_4