Вирок № 54215068, 08.12.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9379/15-к

Провадження № 1-кп/344/394/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Болюк І.І.

з участю: секретаря Андрусяк М.С.

прокурора Чижовського С.Б.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, не працюючого, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Злочин вчинено за наступних обставин.

23.02.2014 року близько 01:45 год. ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні розважального закладу Діджей кафе, яке розташоване на площі Міцкевича, 8, в м.Івано-Франківську, підійшов до барної стійки, де в той час знаходились ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які відпочивали та спілкувались між собою. В подальшому, ОСОБА_2 розпочав конфлікт з ОСОБА_3, в ході якого на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_3 удар ножем, який попередньо взяв із собою, в ділянку живота справа, після чого місце вчинення злочину покинув.

В результаті спричиненого удару ОСОБА_3 згідно висновку судово-медичної експертизи №114 від 10.04.2015 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді: проникаючої колото-різаної рани в ділянці грудної клітки справа з ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, міжреберних м'язів, парієнтальної плеври з обох сторін синуса, діафрагми і правої долі печінки, що ускладнилися правобічним гемопневмотораксом, гемоперитонеумом, яка викликала необхідність проведення операцій: дренування правої плевральної порожнини за Бюлау; лапароскопічна санація і дренування черевної порожнини, ПХО рани, які відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних у момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений вину у предявленому обвинуваченні визнав повністю, ствердив все вищенаведене, на даний час щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінює свій вчинок, запевнив суд, що такого більше не повториться, просить суворо його не карати, та відмовився від дачі суду пояснень на підставі ст.63 Конституції України.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, однак подав на адресу суду письмову заяву, в якій вказав, що претензій будь-якого характеру до обвинуваченого не має, оскільки останній відшкодував завдані ним збитки, просить суд його суворо не карати.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Суд вважає дану кваліфікацію вірною.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, на обліках в Івано-Франківському ОНД та ОПНЛ №3 не перебуває, має на утриманні малолітню дитину дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Обставинами, що помякшують покарання, суд визнає: визнання вини, щире каяття обвинуваченого у вчиненому, активне спияння розкриттю злочину, та інші обставини, такі як: молодий вік обвинуваченого, утримання малолітньої дитини, відсутність будь-яких претензій матеріального характеру з боку потерпілого, а також те, що на суворому покаранні останній не наполягав.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи особу винного, та наведені вище обставини, що помякшують покарання і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, його молодий вік, відсутність судимостей, обставини справи, а також розяснення, що містяться в п.1.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди при призначенні покарання зобовязані враховувати як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а відповідно до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Окрім того, беручи до уваги позицію прокурора в судовому засіданні, який просив при призначенні покарання обвинуваченому застосувати вимоги ч.1 ст.69 та ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без відбування основного покарання, яке йому слід обрати у виді позбавлення волі, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України визначивши покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.1 ст.121 КК України, та керуючись ст.75 КК України його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373-375 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити покарання, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

Керуючись ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України, зобовязати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на особисте зобовязання, поклавши на нього такі процесуальні обовязки:

- прибувати до визначеної службової особи або суду, із встановленою періодичністю на визначений нею час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Звільнити ОСОБА_2 з-під варти із залу суду негайно.

Зарахувати засудженому ОСОБА_2 в строк відбуття покарання термін перебування під вартою в СІЗО м.Івано-Франківська з 03.06.2015 року до 08.12.2015 року.

Речові докази -

- одяг потерпілого ОСОБА_3, а саме: куртку, куртку-светр, штани з ремнем, труси, футболку, кросівки, шкарпетки із слідами речовини бурого кольору, які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Івано-Франківського МВ УМВС України в Івано-Франківській області повернути за належністю потерпілому ОСОБА_3

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави з зарахуванням на рахунок №31112115700002, отримувач: УК у місті Івано-Франківську/м.Івано-Франківськ/24060300, банк отримувача: ГУК в Івано-Франківській області, МФО: 836014, код ЄДРОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 Інші надходження процесуальні витрати за проведення судових експертиз №40-Д від 23.02.2014 року; №09/12-0272 від 11.03.2015 року; №93 від 12.03.2015 року та №09/26-33 від 31.03.2014 року в загальній сумі 2911 (дві тисячі дев'ятсот одинадцять) гривень 83 копійки.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя Болюк І.І.