Ухвала суду № 54214268, 27.11.2015, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7265/15-к

1-кп/214/662/15

У Х В А Л А

іменем України

27 листопада 2015 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі колегії :

головуючого - судді Прасолова В.М.

суддів - Щеняєвої І.Б., Євтушенка О.І.

при секретарі - Горбуновій Л.С.

за участю прокурора - Лисих Д.В.

за участю захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5

за участю представника цивільного позивача - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі кримінальне провадження № 32014040040000020 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 27 ч.5, 191 ч.5 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_2, в якому він просить змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України, йому обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. З метою досягнення дієвості кримінального провадження, просить змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на тримання під вартою. Зазначає, що під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_5 під тиском обвинуваченого ОСОБА_4 давав неправдиві показання, обмовляв невинних людей, ОСОБА_4 погрожував розправою, якщо ОСОБА_5 не буде давати показання так, як йому потрібно, завдати шкоду життю та здоров'ю членам сім'ї ОСОБА_5 Згодом ОСОБА_5 пошкодував про свій вчинок та вирішив відновити справедливість, відмовитися від показів, які надав під час досудового слідства, для чого подав на підготовчому засіданні по даній справі заяву про відмову від показів та просив захистити його та членів його родини. Однак, ні суд, ні прокурор, не врахував вказаних обставин та не захистив ОСОБА_5 Після оголошення ОСОБА_5 цієї заяви, при виході з зали судового засідання, ОСОБА_4 знов погрожував ОСОБА_5 розправою за "довгий язик", сказав: "Бережи дитину". Також обвинувачений ОСОБА_4 залякує свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, вистежує їх місцезнаходження, погрожує фізичною розправою у випадку, якщо останні не змінять своїх показань та будуть давати показання проти нього. Згідно ст. 29 Конституції України, кожен має право на недоторканість. Відповідно до ст. 3 Конституції України, життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканість та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 331 КПК України, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого, згідно ст. 3 КПК України, сторонами кримінального провадження, є зокрема, обвинувачений. Вважає, що своїми словами та діями обвинувачений ОСОБА_4 створює реальну загрозу життю та здоров'ю ОСОБА_5 у випадку, якщо ОСОБА_4 залишиться на свободі, здійснює спробу незаконно впливати на свідків та ОСОБА_5 Вважає, що є підстави, передбачені ст.177 КПК України доля застосування до ОСОБА_4 більш жорсткого запобіжного заходу. При визначенні розмір застави просить врахувати майновий стан обвинуваченого ОСОБА_4, розмір заподіяної шкоди та призначити заставу в сумі 74000000 грн.

До суду також надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_5, в якому він просить змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України, йому обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. З метою досягнення дієвості кримінального провадження просить змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на тримання під вартою. Зазначає, що під час досудового розслідування він, ОСОБА_5, під тиском ОСОБА_4 давав неправдиві показання, обмовляв невинних людей, ОСОБА_4 погрожував розправою, якщо він, ОСОБА_5, не буде давати показання так, як йому потрібно, завдати шкоду життю та здоров'ю членам його сім'ї. Згодом він, ОСОБА_5, пошкодував про свій вчинок та вирішив відновити справедливість, відмовитися від показань, які надав під час досудового слідства, для чого подав на підготовчому засіданні по даній справі заяву про відмову від показань та просив захистити його та членів його родини. Однак ні суд, ні прокурор не врахував вказаних обставин та не захистив його. Після оголошення ним, ОСОБА_5, цієї заяви, при виході з зали судового засідання, ОСОБА_4 знов йому погрожував розправою за "довгий язик", сказав: "Бережи дитину". Також, обвинувачений ОСОБА_4 залякує свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, вистежує їх місцезнаходження, погрожує фізичною розправою у випадку, якщо останні не змінять своїх показань, та будуть давати показання проти нього. Вважає, що своїми словами та діями обвинувачений ОСОБА_4 створює реальну загрозу його, ОСОБА_5 життю та здоров'ю у випадку, якщо залишиться на свободі, здійснює спробу незаконно впливати на свідків та ОСОБА_5 Вважає, що є підстави, передбачені ст.177 КПК України, для застосування до ОСОБА_4 більш жорсткого запобіжного заходу. При визначенні розміру застави просить врахувати майновий стан обвинуваченого ОСОБА_4, розмір заподіяної шкоди та призначити заставу в сумі 74000000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 підтримав. При цьому показав, що викладені в клопотанні обставини підтверджує. Свідкам ОСОБА_8 та ОСОБА_7 відомо про погрози з боку ОСОБА_4 Погрожував ОСОБА_4 з тим, щоб він, обвинувачений, давав певні показання. Він, обвинувачений, мав намір в суді змінити свої раніше надані показання, погрози ОСОБА_4 сприймав як реальні. З часу подання клопотання, ОСОБА_4 продовжував погрози. 18 листопада 2015 року, біля школи, до нього, обвинуваченого, підійшли незнайомі та сказали: "Тримай язика, зайвого не кажи". Під час досудового розслідування ОСОБА_4 казав, щоб він, обвинувачений, підтримував ОСОБА_4 в його показаннях, погрожував. Під час досудового розслідування про ці дії з боку ОСОБА_4, нікому не повідомляв, так як побоювався останнього. Коли ОСОБА_4 погрожував після судового засідання, це чули свідки. 18 листопада 2015 року невідомі особи погрожували, але не казали, що вони від ОСОБА_4 Не умовляв ОСОБА_4 відмовлятися від захисників, ніяку записку від ОСОБА_9 не передавав. Погроза з боку ОСОБА_4 була не після, а до судового засідання, раніше в своїх поясненнях про те, коли саме була погроза, або до, або після засідання, можливо переплутав.

Захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні клопотання про зміну запобіжного заходу підтримав.

У судовому засіданні прокурор пояснив, що підстав для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не мається, можливо обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Представник цивільного позивача при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу погодився з думкою прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечуючи проти зміни запобіжного заходу, пояснив, що до свідків ніяких погроз не вчиняв. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 знав, неприязних стосунків з останніми не було. З ОСОБА_5 під час досудового розслідування спілкувався, були нормальні стосунки, неприязні не було. 28 серпня 2015 року перед залом судових засідань до початку судового засідання по даній справі, ОСОБА_5 передав йому записку від ОСОБА_9, в якій був зазначений телефонний номер ОСОБА_10 Також ОСОБА_5 сказав, що в суді домовилися про те, що йому, ОСОБА_4, буде змінений запобіжний захід. 2 жовтня 2015 року йому подзвонив ОСОБА_5 та сказав, що він відмовився від своїх захисників та перейшов на його бік, що ті бажають його "посадити". Перед цим дзвонив ОСОБА_11, який сказав, що ОСОБА_5 попросив організувати з ним зустріч, ОСОБА_11 казав, що ОСОБА_5 розповів, що його змушують давати неправдиві показання. На даний час він, обвинувачений, не працює, дружина також не працює, проживає з матір'ю ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не працює. Припускає, що позначка в записці "Д.Ю." відноситься до ОСОБА_12, якого знає особисто. З ОСОБА_8 ніколи сварок не було, чи допитувалася ОСОБА_7 по даній справі, не знає.

Захисник ОСОБА_1, у судовому засіданні заперечуючи проти зміни запобіжного заходу, пояснив, що ОСОБА_7 не є свідком по справі, суд 28 вересня 2015 року не задовольнив заяви ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 Доводи свідка ОСОБА_8 в частині вчинення тиску на нього з боку ОСОБА_4 під час досудового розслідування вважає надуманими, так як цей свідок відмовився давати показання. Доводи ОСОБА_7 про вчинення на неї впливу ОСОБА_4 також вважає надуманими, так як ОСОБА_7 не є свідком по даній справі. Ознайомившись зі скаргами ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5 зрозумів, що вони є неправдивими, тому звернувся до Саксаганського ВП з заявами про вчинення зазначеними особами злочину, передбаченого ст. 383 КК України, дані про ці правопорушення внесені до ЄРДР. З матеріалами справи захист, обвинувачені ознайомилися після 14 вересня 2015 року, тому до цього часу ОСОБА_4 не мав можливості знайомитися з показаннями свідків. 28 вересня 2015 року ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_4, що захисником ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_13 будуть вжиті заходи для зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 на тримання під вартою, що дане питання вирішено ОСОБА_14 в суді, причиною цього є те, що ОСОБА_4 багато чого наговорив під час розслідування справи відносно високопоставлених осіб, що спричинило їм незручності. Також ОСОБА_5 повідомив, що необхідно поміняти захисника на ОСОБА_9, тоді питання про тримання під вартою будуть зняті, після чого передав лист паперу з телефоном ОСОБА_9, на якому було зазначено, що ОСОБА_9 звертається від "Д.Ю." і бажає допомогти. ОСОБА_4 відмовився міняти захисника, на що ОСОБА_5 повідомив, що має намір за вказівкою адвоката подати заяву про погрози з боку ОСОБА_4, що суд змінить запобіжний захід ОСОБА_4 на тримання під вартою. Вважає, що зазначені обставини підтверджують, що адвокати ОСОБА_2, ОСОБА_9, свідки ОСОБА_8, ОСОБА_7, обвинувачений ОСОБА_5, шляхом подачі скарг, заяв, клопотань, в які вносять завідомо неправдиві відомості, здійснюють психологічний тиск на ОСОБА_4, з метою схилити до відмови від захисника, а також здійснити тиск на суд, з метою змусити суд змінити ОСОБА_4 запобіжний захід. Під час досудового розслідування ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строк дії запобіжного заходу продовжувався, ОСОБА_4 не намагався ухилитися від органів досудового розслідування ту суду, вплинути на інших учасників, знищити докази, не вчинив іншого кримінального правопорушення. Також зазначає, що ОСОБА_4 одружений, має сина ІНФОРМАЦІЯ_2, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, страждає рядом хронічних захворювань. Також зазначає, що скарги ОСОБА_8, ОСОБА_7 є точними копіями одна другої.

Допитаний у судовому засіданні при вирішенні клопотання свідок ОСОБА_8 показав, що ОСОБА_4 знає, стосунки з ним були нормальні, ОСОБА_5 знає, стосунки нормальні. Він, свідок, надавав до суду скаргу на дії ОСОБА_4, викладені в скарзі обставини підтверджує. Йому, свідку, ОСОБА_4 погрожував, у тому числі вбивством. Його, свідка, захисник ОСОБА_9 розповідав, що ОСОБА_4 також погрожував ОСОБА_5 Коли ОСОБА_4 погрожував, та бажав, щоб він, свідок, не давав свідчення стосовно нього. Погроза з боку ОСОБА_4 була висловлена по телефону, голос ОСОБА_4 знає добре, була ця подія в серпні 2015 року. З приводу погроз ОСОБА_4 звертався до прокуратури Дніпропетровської області, за його скаргою суд зобов'язав цю заяву внести д ЄРДР. Чи проводиться досудове розслідування з приводу цієї заяви не знає, але його викликали до Криворізького МУ для допиту в якості свідка.

Як показала у судовому засіданні свідок ОСОБА_7, з обвинуваченим ОСОБА_4 знайома з 2010 року, ОСОБА_5 також знає. 10 серпня 2015 року їй по телефону подзвонив ОСОБА_4, голос якого за час знайомства знає добре та сказав: "Ти багато розмовляєш, я поламаю ноги тобі та твоїм друзям. Ти не боїшся ходити по цій землі?". 11 серпня 2011 року написала про це заяву до правоохоронних органів. В подальшому від інших осіб до неї надходили погрози. Коли по даній справі було перше засідання, приїхала до суду щоб подати скаргу на ОСОБА_4 Перед судовим засідання в приміщення суду чула, як ОСОБА_4 сказав ОСОБА_5: "А ти не боїшся існувати?". Після погроз з боку ОСОБА_4 не може знаходитися за місцем свого проживання, побоюється за свої рідних. Вона є свідком по даній справі, вважає, що погрози викликані цією справою, щоб вона не давала правдивих показань. Вона, свідок, під час досудового розслідування давала правдиві показання, тому їй погрожував ОСОБА_4 Раніш з ОСОБА_4 стосунки були нормальні, ніяких погроз не було. Осіб, через яких ОСОБА_4 передавав погрози, побоюється називати, вважає, що якщо назве цих осіб, то для них це буде небезпечно. З ОСОБА_2 знайома, ніяких відносин з ним не було. ОСОБА_8 знає, останній працював на підприємстві, на якому працював ОСОБА_4 Чому за своїм змістом її скарга та скарга ОСОБА_8 однакові, пояснити не може. Номер телефону, з якого 11 серпня 2015 року дзвонив ОСОБА_4, видалила. Очна ставка між нею та ОСОБА_4 під час досудового розслідування, не проводилася. Оглянувши записку зі словами: "ОСОБА_4, це ОСОБА_15,……." показала, що почерк, яким виконана записка не збігається з почерком ОСОБА_9

Як показав свідок ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знає тривалий час. В жовтні 2015 року йому, свідку, подзвонив ОСОБА_5 та попросив подзвонити ОСОБА_4 та організувати з ним зустріч, послався на те, що сам не може цього зробити. Також ОСОБА_16 сказав, що потрібно, щоб ОСОБА_4 перейшов на його бік, інакше ОСОБА_4 буде погано. Після цього він, свідок, подзвонив ОСОБА_4 запитав, що сталося між останнім та ОСОБА_5 Він, свідок, від друзів чув, що ОСОБА_4 погрожує сім'ї. Це йому, свідку, розповідали знайомі на прізвище "Шевченко" та "Лісоченко", а звідки останні знають про ці обставини йому, свідку, невідомо. Далі свідок уточнив, що начебто про такі погрози казав в суді ОСОБА_5 Йому, свідку, відомі телефони ОСОБА_5: "НОМЕР_1, НОМЕР_2". Після зазначеної розмови він, свідок, бачився з ОСОБА_5, але не торкалися змісту розмови, яка сталася за телефоном. Він, свідок, не вірить в погрози з боку ОСОБА_4, останній та ОСОБА_5 перестали між собою спілкуватися в жовтні 2015 року. Його, свідка, ОСОБА_4 не просив здійснювати погрози на чию небудь адресу.

Свідок ОСОБА_9 показав, що обвинуваченого ОСОБА_4 не знає, ніяких стосунків з ним не мається. Будь-яких записок ОСОБА_4 через ОСОБА_5 не передавав. Оглянувши записку (т.№12, а.с.43) покзав, що записка написана не ним.

У судовому засіданні оглянутий оригінал та до справи долучена копія (т.№12, а.с.43) рукописної записки такого змісту: "ОСОБА_4, це ОСОБА_15, я від Д.Ю., бажаємо допомогти! НОМЕР_3".

У судовому засіданні також досліджені повідомлення та витяг з ЄРДР (т.№12, а.с.37-41), з яких вбачається, що 16 листопада 2015 року ОСОБА_4 звернувся з повідомленнями про те, що ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7 неправдиво повідомили суд про вчинення ним злочину, а саме про застосування ним погроз, ці повідомлення внесені до ЄРДР.

У судовому засіданні досліджені ухвала, відповідь, заява, витяг, ухвала (т.№1, а.с.213, 214, т.№12, а.с.56, 57, 58), з якої вбачається, що 31 серпня 2015 року судом було зобов'язано посадових осіб прокуратури Дніпропетровської області внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_8В від 11 серпня 2015 року, в який він повідомляє про погрози з боку ОСОБА_4 і ці відомості внесені до ЄРДР.

У судовому засіданні досліджені заява, витяг, ухвала (т.№12, а.с.52, 53, 54-55), з якої вбачається, що 31 серпня 2015 року судом було зобов'язано посадових осіб прокуратури Дніпропетровської області внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_7 від 11 серпня 2015 року, в який він повідомляє про погрози з боку ОСОБА_4 і ці відомості внесені до ЄРДР.

Захисник ОСОБА_17 заперечує проти зміни запобіжного заходу. При цьому вважає, що сплинув строк розгляду клопотань, що на даний час будь-який запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосований.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотання сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого, вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Цього Кодексу.

Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_8 суд вважає, що ці показання є достовірними, так як узгоджуються з тією обставиною, що 11 серпня 2015 року, тобто безпосередньо після того, як за його показаннями сталися погрози від ОСОБА_4, даний свідок звернувся до правоохоронних органів з заявою про протиправні дії ОСОБА_4, в судовому засіданні не встановлено підстав, з яких би ОСОБА_8 надавав неправдиві показання.

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_7 суд вважає, що ці показання є достовірними, так як узгоджуються з тією обставиною, що 11 серпня 2015 року, тобто безпосередньо після того, як за її показаннями сталися погрози від ОСОБА_4, даний свідок звернулася до правоохоронних органів з заявою про протиправні дії ОСОБА_4, в судовому засіданні не встановлено підстав, з яких би ОСОБА_7 надавала неправдиві показання.

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_9, суд вважає ці показання достовірними.

При оцінки показань обвинуваченого ОСОБА_5 суд приймає до уваги, що в судовому засіданні не встановлено підстав, з яких би він давав неправдиві показання.

Оцінюючи досліджені у судовому засіданні при розгляді клопотань докази, суд приходить до переконання, що показання обвинуваченого ОСОБА_5, показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 про наявність на їх адресу погроз з боку ОСОБА_4, узгоджуються як між собою та і з заявами ОСОБА_8Ві ОСОБА_7 від 11 серпня 2015 року, в яких вони повідомляють правоохоронні органи про погрози з боку ОСОБА_4 Показання свідка ОСОБА_11 про те, з якого джерела він освічений про наявність існування погроз ОСОБА_4 на адресу ОСОБА_5 є суперечливими, тому суд не приймає їх до уваги в цій частині. Разом з тим, суд вважає, що з показань цього свідка вбачається, що між обвинуваченими до жовтня 2015 року неприязних стосунків не було і, таким чином, зазначений ним час погіршень відносин збігається за часом коли, по показанням ОСОБА_7 та ОСОБА_5, ОСОБА_4 відкрито були висловлені погрози ОСОБА_5 - 28 вересня 2015 року.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 та пояснення його захисників стосовно того, що обвинувачений ОСОБА_5, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 дають неправдиві показання про погрози з боку ОСОБА_4, не підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами. Твердження ОСОБА_4 та його захисників про те, що ОСОБА_4 не вчиняв погроз, спростовуються сукупністю показань обвинуваченого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 заявою ОСОБА_8, показаннями свідка ОСОБА_11 стосовно часу, з якого погіршилися відносин між обвинуваченими. Також суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 дізнався про наявність скарг ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 на його дії 28 вересня 2015 року. Повідомлення про те, що зазначені особи поданням своїми скарг вчинили злочин, ОСОБА_4 звернувся до правоохоронних органів 16 листопада 2015 року, тобто через півтора місяця. Такий проміжок часу, на переконання суду, свідчить про надуманий характер повідомлень, а тому суд вважає, що ці повідомлення надані з метою створити видимість правдивості його заперечень фактів погроз.

Заперечення захисника ОСОБА_1 стосовно того, що ОСОБА_7 не є свідком по справі, спростовуються постановою (т.№12, а.с.31-33), з якої вбачається, що 20 серпня 2015 року з даного кримінального провадження в окреме провадження виділені матеріали відносно ОСОБА_7, якій пред'явлена підозра. Таким чином, до 20 серпня 2015 року ОСОБА_7 була учасником даного кримінального провадження, допитувалася, а оскільки матеріали відносно неї виділені в окреме провадження, то вона може по даній справі бути допитана в якості свідка.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України, 28 березня 2015 року йому обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Під час досудового розслідування дія цього запобіжного заходу неодноразово продовжувалася судом, остаточно - до 25 серпня 2015 року. 26 серпня 2015 року обвинуваченому ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком по 18 вересня 2015 року, до закінчення цього строку, 18 вересня 2015 року справа надійшла до Саксаганського районного суду. При проведенні підготовчого судового засідання запобіжний захід ОСОБА_4 ухвалою суду був залишений без змін, тому відповідно до вимог ст.ст. 315, 331 КПК України вважається продовженим.

18 березня 2015 року та 26 серпня 2015 року під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4, судом було встановлено, що маються ризики, передбачені у п.1, 3-5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При цьому у клопотаннях про обрання запобіжного заходу було зазначено, що існують ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, при розгляді судом вказаних клопотань, як це вбачається з ухвал суду, ОСОБА_4 та його захисник, у тому числі ОСОБА_1, не заперечували проти задоволення клопотання, тобто не оспорювали наявність визначених у клопотанні ризиків.

Суд приходить до переконання, що у судовому засіданні на підставі показань обвинуваченого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_9 зазначених письмових доказів які узгоджуються між собою, встановлено, що після обрання 18 березня 2015 року запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обвинувачений шляхом погроз впливав на свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_5 з метою надання останніми потрібних йому показань, погрожував вказаним особам фізичною розправою, яку ці особи сприймали як реальну. Вказані дії ОСОБА_4 вчиняв в серпні, вересні, листопаді 2015 року, тобто ці його дії мають стійкий, систематичний, тривалий, наполегливий характер, обвинувачений ОСОБА_4 не розкаюється у вчиненні цих дій, намагається створити видимість неправдивості заяв ОСОБА_19 та ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_5 відносно погроз з його боку.

Таким чином, суд приходить до переконання, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що маються визначені при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу ризики, а саме що він може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

ОСОБА_4 є особою, яка раніше не судима, обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, тому до нього відповідно до вимог ст. 183 КПК України допускається застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа.

Суд вважає, що наявний в матеріалах справи висновок експерта (т.№9, а.с. 249-273), згідно якого у період часу з 1 січня 2009 року по 21 грудня 2014 року здійснено безпідставне перерахування грошових коштів ДПП "Кривбаспромводопостачання" на рахунки ДП "Дніпромашзбагачення" у сумі 75444680 грн. 88 коп. та висновок експерта (т.№9, а.с.153-167) про те, що застосована система м'якого пуску не пов'язана з застосуванням формули корисної моделі, є вагомими доказами вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення. Обвинуваченому, в разі визнання його винуватим загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, обвинувачений має вік 31 рік, страждає на гіпертонічну хворобу серця, виразкову хворобу, кардіосклероз, обвинувачений має постійне місце реєстрації, але за місцем реєстрації не проживає, одружений, має дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає з матір'ю ІНФОРМАЦІЯ_1. Обвинувачений та його дружина не працює, обвинувачений характеризується позитивно, раніше не судимий. До обвинуваченого був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, 16 жовтня 2015 року, 30 жовтня 2015 року, 6 листопада 2015 року до суду не прибував, чим порушив обов'язки, передбачені ст. 42 ч. 7 п.1 КПК України. ОСОБА_4 обвинувачується у завданні матеріальної шкоди в сумі 75444680 грн. 88 коп.

З урахуванням наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4, розміру шкоди у завданні якої обвинувачується ОСОБА_4, вчинення останнім погроз на свідків та обвинуваченого, суд приходить до переконання, що раніше обраний запобіжний захід є недостатнім для запобіганню встановлених судом ризиків, а тому відносно обвинуваченого ОСОБА_4 належить замінити раніше обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, на переконання суду, буде недостатнім для запобігання тому, щоб обвинувачений не став переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Оскільки погрози ОСОБА_4 спрямовані на перешкоджання свідкам та обвинуваченому ОСОБА_5 вільно давати показання є тривалими та наполегливими, то, на переконання суду, відмова у задоволенні клопотань про заміну запобіжного заходу, в разі надання свідками та ОСОБА_5 показань, з якими не буде погоджуватися ОСОБА_4, може призвести до реалізації ОСОБА_4 погроз та до настання реальних негативних наслідків для свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_8, обвинуваченого ОСОБА_5

На переконання суду позитивні характеристики обвинуваченого, наявність в нього постійного місця проживання, відсутність попередніх судимостей, не виключає наявності визначеного судом ризику, а саме того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків та обвинуваченого ОСОБА_5 При цьому суд приймає до уваги, що дії щодо впливу на свідків, іншого обвинуваченого, ОСОБА_4 вчиняв під час існування цих зазначених даних про його особу.

Відповідно до ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується в вчинення злочину, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, приймаючи до уваги майновий та сімейний стан обвинуваченого, наявність того ризику, що обвинувачений може впливати на свідків та обвинуваченого ОСОБА_5, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яким завдана матеріальна шкода в розмірі 75444680 грн. 88 коп., суд приходить до переконання, що застава в сумі від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 на нього обов'язків. Тому суд приходить до переконання, що застава ОСОБА_4 має бути призначена у розмірі 7500000 грн. 00 коп.

Згідно вимог ст. 194 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, суд має право зобов'язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати один або кілька обов'язків, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю; зазначені обов'язки, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Суд приходить до переконання, що у разі внесення обвинуваченим застави належить зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_5 та свідками по справі; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Зазначені обов'язки, необхідно покласти на обвинуваченого строком на два місяці, який рахувати з дня звільнення з-під варти у разі внесення застави.

Керуючись ст. ст.177, 178, 182, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Змінити обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою у Дніпропетровському слідчому ізолятору УДПСУ у Дніпропетровській області (№4) з подальшим переводом до Криворізької установи виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській обл.(№3) - строком до 26 січня 2015 року.

Визначити розмір застави - 7500000 грн. 00 коп.

Виконання ухвали покласти на начальника Амур-Ніжньодніпровського відділу поліції Дніпропетровського відділення поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровської області.

В разі внесення застави та звільнення ОСОБА_4 з-під варти, зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, а також виконувати такі обов'язки:

- не відлучатися із м. Дніпропетровська, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_5 та свідками по справі;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Зазначені обов'язки, покладаються на обвинуваченого ОСОБА_4 строком на два місяці, який належить рахувати з дня звільнення з-під варти у разі внесення застави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : В.М Прасолов

суддя : І.Б. Щеняєва

суддя : О.І. Євтушенко