Рішення № 5421426, 16.06.2009, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2-3471/09/08

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2009 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Муратової С.О.,

при секретарі Гресс Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Харківській області про стягнення сум остаточного розрахунку при звільненні та сум за затримку розрахунку, -

Встановив:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила суд стягнути з відповідача суму заборгованості за невиплачену заробітну плату, грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 920,47 грн. з відповідною індексацією та грошовою компенсацією, а також стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки виплати остаточного розрахунку з дня звільнення з роботи – 22.01.2009 на день постановлення рішення, вказуючи, що вона була призначена на посаду спеціаліста 1 категорії Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Харківській області на підставі наказу № 42-к від 11.12.2002. На підставі наказу № 6-к від 22.01.2009, вона була звільнена з посади, шляхом переводу до Харківської обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, згідно п.5 ст. 36 КЗпП України та одержала трудову книжку в день звільнення, але остаточний розрахунок по невиплаченій заробітній платі проведено не було. На теперішній час працює ліквідаційна комісія Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Харківській області. Заборгованість по невиплаченій заробітній платі та грошовій компенсації за невикористану відпустку становить 920,47 грн. До теперішнього часу позивач не одержала повного розрахунку по невиплаченій заробітній платі та грошовій компенсації за невикористану відпустку. На день звернення з позовом до суду, затримка розрахунку становить 63 днів. У зв’язку з порушенням відповідачем законодавства про працю, позивач вимушена звернутися до суду.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за невиплачену заробітну плату в сумі 920,47 грн. та стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки виплати остаточного розрахунку з дня звільнення з роботи на день постановлення рішення, просила суд постановити по справі заочне рішення, про що надала до суду відповідну письмову заяву (а.с.37). Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошової компенсації за невикористану відпустку з відповідною індексацією та грошовою компенсацією, позивач не підтримала, просила суд не розглядати зазначені позовні вимоги.

В попередньому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2, яка є головою ліквідаційної комісії Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Харківській області, не заперечувала проти позовних вимог. В судове засідання представник відповідача не з’явилась, причину неявки суду не повідомила, була повідомлена належним чином про час і місце судового розгляду справи, що підтверджується її підписом в листі про необхідність явки в судове засідання (а.с.20).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, представник відповідача не з’явилась в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 11.12.2002 була прийнята на посаду спеціаліста 1-ї категорії у лабораторію з контролю якості лікарських засобів Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Харківської області. 22.01.2009 її було звільнено із займаної посади за переведенням до Харківської обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів за погодженням між керівниками, відповідно до п.5 ст. 36 КЗпП України, на підставі наказу № 6-к від 22.01.2009, що підтверджується трудовою книжкою АТ-VІІІ № 4053096 на ім’я ОСОБА_1 (а.с.7-8), а також наказом Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Харківській області № 6-к від 22.01.2009 (а.с.12-13).

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про ліквідацію Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я та державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів в Автономній Республіці Крим, областях, м. м. Києві та Севастополі» № 226-0 від 06.10.2008 (а.с.30-34), було припинено шляхом ліквідації юридичної особи – Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я, розташовану за адресою: 03115, м. Київ, проспект Перемоги 120 (код ЄДРПОУ 22874751) та державні інспекції з контролю якості лікарських засобів в Автономній Республіці Крим, областях, м. м. Києві та Севастополі та створено ліквідаційну комісію Державної інспекції.

Згідно з довідкою № 162/03 від 21.04.2009, виданою Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів в Харківській області (а.с.3), ОСОБА_1, яка працювала на посаді провідного фахівця-провізора аналітика, на день звільнення, 22.01.2009, не отримала заробітну плату в сумі 920 гр. 47 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох

разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно з ч.1 ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з довідкою, виданою Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів в Харківській області № 141/03 від 21.04.2009 (а.с.4), сума доходів ОСОБА_1 за період з січня 2008р. по грудень 2008р. становить 22179,05 гр., середній заробіток – 1848,25 гр.

Відповідно до ч.1 ст. 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У відповідності з п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 р., суд, на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до закінчення справи на день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади 22 січня 2009 року, а тому з дня звільнення її з посади на день постановлення рішення по справі, строк затримки виплати остаточного розрахунку становить 4 місяці 26 днів. Враховуючи надану до суду довідку, видану Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів в Харківській області № 141/03 від 21.04.2009 (а.с.4), середній заробіток ОСОБА_1 становить 1848,25 гр., а тому суд стягує з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплати остаточного розрахунку з дня звільнення позивача із займаної посади - 22.01.2009 року - на день постановлення рішення по справі, тобто за 4 місяці 26 днів, виходячи з розрахунку: 1848,25 грн. х 4 місяці + (1848,25 грн. : 30 днів х 26 днів) = 7393 грн. + 1601,81 грн. = 8994,81 гр.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги позивача ОСОБА_3 та стягує з відповідача суму заборгованості за невиплачену заробітну плату в сумі 920,47 гр., а також стягує з відповідача середній заробіток за весь час затримки виплати остаточного розрахунку з дня звільнення з роботи – 22.01.2009, по день постановлення рішення по справі в сумі 8994,81 гр.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з винної сторони всі судові витрати, а тому з відповідача на користь держави стягується судовий збір у розмірі 99,15 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 77, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, 115, 116, 117 Кодексу законів про працю України, п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягнути з ліквідаційної комісії Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за невиплачену заробітну плату у розмірі 920 (дев’ятсот двадцять) гр. 47 коп. та середній заробіток за весь час затримки виплати остаточного розрахунку з 22 січня 2009 року - дня звільнення з роботи, по день постановлення рішення, в сумі 8994 (вісім тисяч дев’ятсот дев’яносто чотири) гр. 81 коп., а всього стягнути з ліквідаційної комісії Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 9915 (дев’ять тисяч дев’ятсот п’ятнадцять) гр. 28 коп.

Стягнути з ліквідаційної комісії Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів в Харківській області на користь держави судовий збір у розмірі 99 (дев’яносто дев’ять) гр. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 (тридцять) гр.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі протягом 10 днів після проголошення вступної та резолютивної частин рішення через Київський районний суд м. Харкова заяви про апеляційне оскарження рішення суду та шляхом подачі протягом 20 днів після подачі вказаної заяви апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Суддя –