Рішення № 54213513, 29.07.2015, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5025/15-ц

2/212/2612/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Зіміна М.В.

при секретарі судового засідання Конограй В.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачаОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_3 з позовною заявою до відповідача - публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданою смертю працівника внаслідок професійного захворювання. В обґрунтуванні своїх позовних вимог представник позивача зазначив, що чоловік позивача ОСОБА_4 11 січня 1996 року о 21 год. 00 хв. під час виконання трудових обовязків на шахті «Октябрська» стався нещасний випадок у вигляді отруєння шкідливими речовинами, які утворилися після проведення вибухових робіт, про що складено акт № 13 від 17 травня 1996 року. 30 вересня 2012 року ОСОБА_4 помер. За висновком розширеної експертної комісії Комунального закладу «Обласний центр медичної соціальної експертизи» головного управління охорони здоровя Дніпропетровської обласної державної адміністрації, оформленої довідкою серії ДНА-03 № 00815 від 20.02.2013 року встановлено причинний звязок смерті ОСОБА_4 з отриманим за життя нещасним випадком на виробництві. Позивач вважає, що смертю чоловіка їй завдано моральної шкоди, вона постійно перебуває в напруженому психічному стані, змушена корінним чином змінити свій звичайний уклад життя, змушена самостійно заробляти собі на життя, самостійно облаштовувати свій побут. На підставі наведеного вище просить суд у відшкодування моральної шкоди, завданою смертю працівника внаслідок професійного захворювання стягнути з Відповідача 220 000,00 гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду письму заяву про розгляд справи за її відсутності.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги, заявлені ОСОБА_3 у позовній заяві, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не визнав, пояснила суду, що трудове каліцтво сталося з ОСОБА_4 у 1996 році, тобто до вступу в силу ЦК України у 2004 році, а відтак вважає позовні вимоги необґрунтованими та недоведено факту спричинення позивачу моральної шкоди належними доказами.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленим наступне.

Відповідно до Акту № 13 про нещасний випадок від 17.05.1996, складеного на шахтоуправлінні «Октябрське» шахта «Октябрська», ОСОБА_4, під час виконання трудових обовязків, 11 січня 1996 року підпав під вплив шкідливих речовин та був направлений на обстеження до токсикологічного відділення 16-ї міської лікарні.

30 вересня 2012 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 479972, виданого 01.10.2012 Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровської області.

Із довідки про причинний звязок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом серії ДНА-03 № 000815 від 20.02.2013 вбачається, що медико-соціальною експертною комісією Комунального закладу «Обласний центр медичної соціальної експертизи» головного управління охорони здоровя Дніпропетровської обласної державної адміністрації було встановлено причинний звязок смерті ОСОБА_4 з трудовим каліцтвом з 14.01.2013, яке сталося 11.01.1996, Акт форми Н-1 № 13 від 17.05.1996.

Позивач ОСОБА_3 є дружиною померлого ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії 1-КИ № 237755, виданого 16.10.2012 Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Таким чином, суд вважає, що позивач надала достатньо доказів суду для висновку, що під час виконання трудових обов'язків чоловік позивача отримав трудове каліцтво, внаслідок якого помер.

Відповідно до ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю ( ч.1 ст.1168 ЦК України).

Внаслідок смерті чоловіка позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, яких вона зазнає у зв'язку зі смертю близької людини, що призводить до порушення її звичайного способу життя та вимагає від нєї додаткових зусиль для її організації.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Аналізуючи зібрані в справі докази, в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до відповідача публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок професійного захворювання, що підлягають частковому задоволенню. Беручи до уваги конкретні обставини по справі, обсяг фізичних та моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, наслідків, що наступили, враховуючи принципи розумності і справедливості суд вважає, що належною компенсацією спричиненої позивачу ОСОБА_3 моральної шкоди є сума в розмірі 40000 грн.

Доводи представника відповідача з приводу неможливості застосування до вказаних правовідносин положень ЦК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року не заслуговують на увагу з огляду на те, що ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка ОСОБА_4, і таке право на звернення до суду в неї виникло лише з настанням певних юридичних фактів, а саме: смерті чоловіка 30 вересня 2012 року та встановлення 20.02.2013 року причинного звязку між смертю та трудовим каліцтвом, яке сталось з ОСОБА_4 11.01.1996. Події, які породили цивільне право ОСОБА_3 на відшкодування моральної школи та стали підставою для звернення до суду з позовними вимогами, мали місце після 1.01.2004, тобто після набрання чинності ЦК, тому підлягають розгляду згідно з положеннями ст.ст.1167, 1168 ЦК України. Вказана правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року по справі № №6-208цс14.

Згідно ч. 3ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 153 КЗпП України, ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди завданої смертю працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві суму в розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу.

Суддя: М. В. Зімін