Постанова № 54213, 10.07.2006, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2006 р.

16:10

Справа № 1/302/06

м. Миколаїв

За позовом: Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва

/54030, м. Миколаїв, вул.. Потьомкінська, 24, ід. код. 34034100/

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Вольга-Україна”

/54030, м. Миколаїв, вул. Пушкінська,31, ід. код 31043044/

про: зобов’язання надати документи

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Дьяченко Т.В.

Представники:

Від позивача: Бабенко О.М. довіреність від 09.03.2006р.

Від відповідача: Філевський Р.М. довіреність від 28.05.2006р.

Суть спору: позивач уточнив позовні вимоги і просить зобов’язати відповідача надати копії документів про наявність дебіторської заборгованості по зовнішньоекономічному контракту

Відповідач позов не визнає з тих підстав, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі, оскільки Закон України “Про державну податкову службу в Україні” не наділяє відповідача повноваженнями щодо звернення до суду з таким позовом, дебіторська заборгованість по зовнішньоекономічному контракту відсутня(а.с.29-31).

Дослідивши надані докази , заслухавши доводи сторін у судовому засіданні, господарський суд –

в с т а н о в и в:

05.08.2005 року та 04.05.2006 року отримав від банківської установи повідомлення про наявність у відповідача дебіторської заборгованості по зовнішньоекономічному контракту № 2004/07FR від 17.03.2004 року(а.с.4-5).

Посилаючись на пункт 5 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, позивач просить зобов’язати відповідача надати копії документів про наявність дебіторської заборгованості по зовнішньоекономічному контракту № 2004/07FR від 17.03.2004 року для вирішення питання проведення позапланової документальної перевірки відповідача.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

частина 2 статті 19 Конституції України зобов’язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів щодо звернення до суду з позовами визначені пунктом 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Отже право позивача звертатись до суду з позовом щодо зобов’язання платника податків надати копії документів про наявність дебіторської заборгованості по зовнішньоекономічним контрактам відсутнє.

Припис пункту 5 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” надає право позивачу одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України та комерційних банків у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність", довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду –про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності.

Аналіз вказаної вище норми свідчить, що за рішенням суду надаються довідки та/або копії документів - про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності. Ці документи надаються банківськими установами , а не суб’єктами підприємницької діяльності.

Крім того, на вимогу суду Миколаївським РУ “Приватбанку” надано лист від 05.07.2006р.про відсутність дебіторської заборгованості по зовнішньоекономічному контракту № 2004/07FR від 17.03.2004 року(а.с.27-28).

За таких обставин в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 162-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову відмовити.

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Л.I.Васильєва