Ухвала суду № 54211541, 07.12.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1416/6497/12 07.12.2015 07.12.2015 07.12.2015

Провадження №22-ц/784/2904/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1416/6497/12 Головуючий І інстанції Коваленко І.В.

Провадження № 22-ц/784/2904/15 Доповідач Темнікова В.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого Темнікової В.І.,

суддів Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

при секретарі Богуславській О.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 липня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 10 березня 2015 року про призначення експерта, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даною скаргою, в якій посилалась на те, що 25.06.2013 року державним виконавцем Ленінського ВДВС ММУЮ ОСОБА_3 при примусовому виконанні в/л №2/1416/3004/2012 від 22.02.2013 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 в рахунок погашення боргу перед ПАТ «Енергобанк» було проведено опис та арешт належного ОСОБА_1 на праві власності нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 4/11. Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ ОСОБА_2 від 10.03.2015 р. залучено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ «Українська експертна група» в особі ОСОБА_5, для участі у виконавчому провадженні ВП №37483573 з метою визначення ринкової вартості арештованого майна, для подальшої примусової реалізації відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Також зазначала, що як вбачається з п.1 резолютивної частини оскаржуваної постанови, державний виконавець в рамках виконавчого провадження ВП №37483573 призначив суб'єктом оціночної діяльності - суб'єкт господарювання ТОВ «Українська експертна група», тобто юридичну особу. В той же час в п.2 оскаржуваної постанови, державний виконавець зобов'язує суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_5 (тобто фізичну особу) надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення ринкової вартості описаного й арештованого майна, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 235,4 кв. м., що розташовані за адресою: м. Миколаїв, пр-т Миру, 4/11. Отже, з огляду на той факт, що ОСОБА_5, як оцінювач, який має іменний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності може здійснювати свою діяльність як від імені юридичної особи, в якій він працює, так і самостійно, постанова державного виконавця не відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» та «Інструкції з організації примусового виконання рішень», оскільки фактично містить в собі суперечливі відомості, що до того, що оцінку майна повинна провести юридична особа - субєкт оціночної діяльності, а звіт про оцінку майна повинна надати фізична особа - субєкт оціночної діяльності.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд скасувати постанову державного виконавця Ленінського ВДВС Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 10.03.2015р. про призначення експерта, суб'єкта господарювання для участі в рамках виконавчого провадження ВП №37483573 про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Енергобанк» на підставі виконавчого листа №2/1416/3004/2012 від 22.02.13 р.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 липня 2015 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_2 від 10 березня 2015 року про призначення експерта, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання для участі у виконавчому провадженні відмовлено. Судом скасовано зупинення реалізації арештованого майна, а саме нежитлового приміщення, розташованого в м. Миколаєві по проспекту Миру, 4/11, встановлене ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.06.2015 р.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити її скаргу в повному обсязі.

Ленінський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції та ПАТ «Енергобанк» звернулися до суду з запереченнями на апеляційну скаргу, в яких просять апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

В судовому засіданні представник Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції не визнала доводи апеляційної скарги, просила її відхилити, надавши пояснення, аналогічні змісту заперечень на апеляційну скаргу.

Інші учасники процесу до судового засідання не з,явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, судом під час розгляду цієї справи були створені такі умови. Судом були досліджені і оцінені в їх сукупності всі докази, надані сторонами, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України. Виходячи з наданих сторонами доказів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні вимог.

Постановляючи ухвалу, суд виходив з того, що на примусовому виконанні в Ленінському ВДВС ММУЮ знаходиться виконавчий лист, виданий Ленінським районним судом м. Миколаєва 22.02.2013 р., відповідно до якого звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 08.07.2008 № 25, укладеним між ПАТ «Енергобанк» та ОСОБА_4, на предмет іпотеки нежитлові приміщення по пр. Миру, 4/11 у м. Миколаєві, які належать на праві власності ОСОБА_1 10.03.2015 державним виконавцем винесено постанову про призначення ТОВ «Українська експертна група» в особі ОСОБА_5 експертом, субєктом оціночної діяльності субєктом господарювання у зведеному виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2/1416/3004/12, виданого судом 22.02.2013. Пунктом 2 постанови державний виконавець зобовязав експерта, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання ОСОБА_5 надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань визначення ринкової вартості описаного й арештованого майна, а саме: нежитлові приміщення, загальною площею 235,40 кв. м., що розташовані за адресою: м. Миколаїв, пр. Миру, 4/11.

Крім того, приймаючи рішення по справі, суд виходив з того, що із змісту скарги видно, що заявник вважає покладення державним виконавцем обовязку з оцінки майна на юридичну особу ТОВ «Українська експертна група», а надання звіту про оцінку майна на фізичну особу субєкта оціночної діяльності ОСОБА_5 порушенням Закону України «Про виконавче провадження». Однак, згідно роз,ясень, які містяться в пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, повязані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до частини першої ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Пунктом 2.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, передбачено, що для зясування та розяснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), для оцінки майна (майнових прав) субєктів оціночної діяльності субєктів господарювання, а також у разі потреби перекладача. У постанові про призначення експерта або спеціаліста, субєкта оціночної діяльності субєкта господарювання, перекладача зазначаються питання, на які ці особи повинні надати письмовий висновок (звіт), або з якої мови слід здійснити переклад, або вид та характеристика майна, яке необхідно ідентифікувати, оцінити тощо, строки здійснення відповідних дій. За приписами частини першої ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» субєктами оціночної діяльності є субєкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач та які отримали сертифікат субєкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону. За положеннями статті 15 наведеного Закону оцінювач зобовязаний мати кваліфікаційне свідоцтво, яке є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна.

Згідно матеріалів справи субєкт оціночної діяльності ОСОБА_5 працює вТОВ «Українська експертна група», має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та посвідчення про проходження підвищення кваліфікації, а відтак постанова державного виконавця є правомірною. Оскільки оспорювана постанова відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та не порушує права заявника, як боржника у виконавчому провадженні, скарга задоволенню не підлягає.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини по справі, апеляційний суд вважає, що висновки суду підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам закону, зазначеному в тексті ухвали.

Ч.3 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», на яку посилається апелянт, дійсно передбачає, що експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності. Однак ч. 1 даної статті визначено, в яких випадках державним виконавцем призначається експерт, а в яких суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання. Так, для оцінки майна призначається саме суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання.

Доводи апеляційної скарги про допущене держаним виконавцем протиріччя в резолютивній частині постанови, яка оскаржується стосовно того, що оцінку майна повинна провести юридична особа, а звіт надати фізична особа - суб'єкт оціночної діяльності, є суб,єктивним тлумаченням апелянта змісту постанови, так як в п.1 постанови зазначено, що експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання призначено ТОВ «Українська експертна група» в особі ОСОБА_5, обовязок надати висновок, звіт також покладено на нього. Тобто, державним виконавцем фактично визначено, хто з працівників ТОВ «Українська експертна група» повинен провести оцінку та зробити звіт. ОСОБА_5, як уже зазначалося раніше, має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та посвідчення про проходження підвищення кваліфікації та працює в ТОВ«Українська експертна група». При цьому апелянт не зазначає, що ж саме у даному випадку порушує його права.

Доводи апелянта, що у разі відсутності ОСОБА_6, ТОВ «Українська експертна група» не зможе доручити проведення оцінки іншому співробітнику і це зможе привести до невиконання постанови державного виконавця є припущенням апелянта.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків, зроблених в ухвалі суду, фактично є субєктивним тлумаченням апелянтом як матеріалів справи, так і норм права, які регулюють дані правовідносини і направлені на переоцінку доказів, яким суд дав належну правову оцінку в межах наданої йому компетенції.

Керуючись ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 липня 2015 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів після її проголошення в касаційному порядку.

Головуючий

Судді