11-сс/775/411/2015(м)
263/13648/15-к
Категорія: ст. 173 КПК України Головуючий 1-ої інстанції: Ікорська Є.С.
Доповідач: Преснякова А.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду Донецької області
у складі: головуючого судді Преснякової А.А.
суддів Бєдєлєва С.І., Сєдих А.В.
за участю секретаря Багірової П.А.
прокурора Дженчако І.С.
представників юридичної особи ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області апеляційну скаргу директора Малого Приватного Підприємства «ДАР» ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2015 року про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 32015050290000052 від 22.10.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, -
в с т а н о в и л а :
Слідчим управління фінансових розслідувань Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015050290000052 від 22.10.2015 року, за фактом зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів (автомобільного палива), що кваліфікується за ч. 1 ст. 204 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.10.2015 року до СУ ФР Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС в Донецькій області надійшли матеріали оперативного управління Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області щодо зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів (автомобільного палива), яке згідно з експертними дослідженнями не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 та відповідних технологічних регламентів, невстановленими службовими особами МПП «ДАР», директором якого є ОСОБА_1, на автозаправних станціях за адресами: м.Маріуполь, вул. Таганрозька, 183 «а» АЗС «Петрол»; м.Маріуполь, проспект Перемоги, 23 АЗС «Сатурн»; м. Маріуполь, провулок 1-го Травня, 103 АЗС «Петрол».
18 листопада 2015 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилучених підакцизних товарів (автомобільного палива), які були тимчасово вилучені 17.11.2015 року в ході обшуку на АЗС «Петрол» МПП «ДАР», розташованій у м.Маріуполі по вулиці Таганрозьській, 183 «а».
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 19.11.2015 року клопотання слідчого задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з судовим рішенням директор МПП «ДАР» ОСОБА_1 03.12.2015 року подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження та просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.
Також просить зобов`язати слідчого Усік Д.С. повернути МПП «ДАР» вилучені 17.11.2015 року під час обшуку на АЗС «Петрол» МПП «ДАР» всі документи і речі, зазначені в протоколу обшуку, та зняти паперові бирки з 6-ти опечатаних резервуарів та колонок, щоб автозаправна станція могла працювати.
Апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, тому що він не був присутній у судовому засіданні 19.11.2015 року при розгляді клопотання слідчого про арешт майна, а оскаржувана ухвала не була надіслана йому поштою, ухвалу слідчого суді він отримав 23.11.2015 року, а вже 24.11.2015 року подав клопотання про скасування арешту майна, але ухвалою слідчого судді від 30.11.2015 року йому відмовлено у задоволенні цього клопотання, тому він вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді повинен обчислюватися з 30.11.2015 року.
Зазначає, що ухвала слідчим суддею постановлена незаконно, необгрунтовано, з порушенням вимог ст.173 КПК України, у відсутність доказів, які вказують на вчинення певними особами МПП «ДАР» кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України; його посадові особи не є підозрюваними; слідчий суддя не взяв до уваги, що наслідком накладення арешту на автомобільне паливо на автозаправній станції «Петрол» МПП «ДАР» у м.Маріуполі по вул. Таганрозській, 183-А повністю зупинило діяльність останньої, у зв`язку з чим МПП «ДАР» несе збитки.
Заслухавши суддю-доповідача, представників юридичної особи, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, думку прокурора, який просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали судової справи та дослідивши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку оскарження підлягає задоволенню, апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Апеляційна скарга директора МПП «ДАР» ОСОБА_1 надійшла до апеляційного суду Донецької області 03.12.2015 року, тобто, після спливу пятиденного строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.
В апеляційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 19.11.2015 року слідчий суддя постановив судове рішення без виклику у судове засідання представника юридичної особи ПМП «ДАР» (а/п 29), а оскаржувана ухвала поштою не направлялась йому взагалі.
Представник юридичної особи адвокат ОСОБА_2, діючий в інтересах МПП «Дар», 23.11.2015 року під розпис отримав ухвалу слідчого судді від 19.11.2015 року (а/п 49), після чого звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, ухвалою слідчого судді від 30.11.2015р. йому відмовлено у задоволенні цього клопотання (а/п 38).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді, тому клопотання апелянта про поновлення цього строку підлягає задоволенню.
Задовольняючи клопотання слідчого та накладаючи арешт на тимчасово вилучені підакцизні товари, а саме бензин автомобільний А-92, в кількості 3,349 м3; бензин автомобільний А-95 2,381 м3; бензин автомобільний А-95 Євро 5,710 м3; дизельне паливо Євро 9,210 м3; дизельне паливо 7,013 м3, які були тимчасово вилучені 17.11.2015 року в ході обшуку за адресою: м.Маріуполь, вул. Таганрозька, 183-а на автозаправній станції «Петрол» МПП «Дар», слідчий суддя керувався вимогами ст.ст. 167, 170-173 КПК України та вказав, що зазначені вилучені підакцизні товари підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, одержані в наслідок вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим на них необхідно накласти арешт.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді.
Відповідно до вимог ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, цінні папери, гроші, тощо, підозрюваного, обвинуваченого, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.
Згідно п.1, 3, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі повязаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них.
Перевіркою судового матеріалу встановлено, що кримінальне правопорушення, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015050290000052 від 22.10.2015 року, за фактом зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів (автомобільного палива), що кваліфікується за ч. 1 ст. 204 КК України.
Надані суду матеріали з кримінального провадження містять обґрунтування необхідності накладення арешту на товарно-матеріальні цінності, оскільки предметом вказаного кримінального правопорушення є підакцизні товари, в даному випадку бензин автомобільний та дизельне паливо, які були тимчасово вилучені 17.11.2015 року в ході обшуку автозаправної станції «Петро» МПП «Дар» за адресою м.Маріуполь, вул. Таганрозька, 183-а.
Доводи апеляційної скарги про те, що арешт може бути накладено лише на майно підозрюваного, обвинуваченого, або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, колегія суддів вважає безпідставними, такими, що не ґрунтуються на вимогах ч.2 ст. 170 КПК України та ч.2 ст. 167 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчим суддею було в повному обсязі досліджено надані органом досудового слідства докази, що вказують на вчинення даного кримінального правопорушення, враховані наявні правові підстави для арешту майна та з урахуванням достатності доказів, що вказують на те, що тимчасово вилучені товарно-матеріальні цінності є предметом кримінального правопорушення, прийнято законне і обґрунтоване рішення.
Крім того, колегія суддів, вважає що підставою для арешту вказаного тимчасово вилученого майна є також забезпечення можливої конфіскації незаконно виготовленої продукції, яка передбачена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2015 року винесена з урахуванням всіх обставин справи та з додержанням вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Поновити директору Малого Приватного Підприємства «ДАР» ОСОБА_1 строк для апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2015 року.
Апеляційну скаргу директора Малого Приватного Підприємства «ДАР» ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2015 року по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 32015050290000052 від 22.10.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України про накладення арешту на тимчасово вилучені підакцизні товари, а саме бензин автомобільний А-92, в кількості 3,349 м3; бензин автомобільний А-95 2,381 м3; бензин автомобільний А-95 Євро 5,710 м3; дизельне паливо Євро 9,210 м3; дизельне паливо 7,013 м3, які були тимчасово вилучені 17.11.2015 року в ході обшуку за адресою: м.Маріуполь, вул. Таганрозька, 183-а на автозаправній станції «Петрол» МПП «Дар» залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5
Судове рішення № 54208752, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь) було прийнято 07.12.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 263/13648/15-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: