Ухвала суду № 54207261, 07.12.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/26819/15-к

Провадження №11-сс/772/529/2015

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Нешик Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2015 рокум. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого судді: Нешик Р.І.

суддів: Старинця Ю.В., Дедик В.П.

при секретарі: Дяченко А.С.

адвокатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження №12015020000000377 за апеляційною скаргою адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.11.2015 року, якою задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого;

підозрюваного у вчиненні правопорушення за ч.3 ст.368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з одночасним визначенням розміру застави в сумі 500000грн.

з участю прокурора: Тимощука В.С.

слідчого: Онищук Н.М.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 висунуті підозри в тому, що він будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, займаючи посаду керівника структурного підрозділу державної влади, а саме: начальника управління персоналу Головного управління ДСНС України у Вінницькій області, 26.11.2015 року у період часу з 12.45год по 12.50год, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, що знаходиться у приміщенні ГУ ДСНС України у Вінницькій обл., що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 11, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 25000грн за належне оформлення матеріалів для вирішення питання щодо відбору ОСОБА_6 для призначення останнього на посаду старшини ДПРЧ-1 ДПРЗ-1 Головного управління ДСНС України у Вінницькій обл.

Слідчий суддя визнав обґрунтованими підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення за ч.3 ст.368 КК України, яка передбачає позбавлення волі до 10 років. Зважаючи, що підозрюваний може знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на заявника та свідків обрав ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші види запобіжних заходів недоцільні.

При визначенні застави слідчий суддя виходив із майнового і сімейного стану та що розмір від 80 до 300 мінімальних зарплат не забезпечить покладених обовязків, а тому обрав йому суму застави в 500000грн.

В апеляційній скарзі адвокатів із доповненнями ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, фактичним обставинам провадження та істотні порушення норм КПК, неврахування особи підозрюваного при застосуванні найбільш суворого запобіжного заходу та просили застосувати до ОСОБА_5 більш мякий запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою чи зменшити розмір застави до підозрюваного.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення адвокатів, підтримавши доводи поданих апеляцій; слідчу, яка пояснила, що ОСОБА_5 знаходиться У Вінницькому СІЗО та відсторонений від посади, та не заперечувала проти обрання йому цілодобового домашнього арешту в разі задоволення апеляції; прокурора щодо дійсно незадовільного стану здоровя підозрюваного, але просить залишити без задоволення подану апеляцію; виступи адвокатів і прокурора в судових дебатах в підтримання висловлених позицій, дослідивши доводи апеляційної скарги і перевіривши матеріали кримінального правопорушення, апеляційний суд дійшов висновку про скасування ухвали слідчого судді та прийняття свого рішення із наступних підстав.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення є обовязковою підставою застосування будь-якого запобіжного заходу, передбаченого ст.176 КПК України.

На переконання суду на початкових стадіях розслідування зібрані необхідні докази для предявлення ОСОБА_5 підозри у скоєнні кримінального правопорушення.

Під час розслідування можливі уточнення юридичної кваліфікації.

Слідчий, прокурор та слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого мали навести існування достатніх і реальних ризиків, які би давали підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та переконати, що інші більш мякі запобіжні заходи не зможуть їм запобігти.

Виходячи із розяснень Постанови Пленуму ВССУ №14 від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої і апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» слідчий в своєму клопотанні та слідчий суддя мали не лише перерахувати ризики, а обґрунтувати їх існування та ретельно перевірити підстави для їх задоволення.

Проте, в оскаржуваній ухвалі перераховані ризики, але не міститься ніяких аргументів щодо доказів, які би давали підстави визнати яким чином та які речі і документи ОСОБА_5 міг знищити, сховати або спотворити при тому, що він відсторонений від посади та не має доступу ні до слідчих ні до робочих документів.

Як і не наведено в ухвалі про його спроби незаконно вплинути на свідків та заявника.

Обґрунтування слідчою ризику впливу підозрюваного із посиланням на неможливість вилучення відеозапису із місця роботи не береться судом до уваги, оскільки ОСОБА_5 не приймає рішень про видачу речей, і документів по місцю роботи тим більше , при його відстороненні від посади.

Як вбачається із ухвали слідчого судді під час розгляду клопотання всупереч закону ч.3 ст.176 КПК України не обговорювалось питання щодо застосування інших більш мяких запобіжних заходів, які би забезпечили виконання ОСОБА_5 процесуальних обовязків.

Неупередженість слідчого судді при вирішенні клопотання про запобіжний захід вбачається ще і в тому, що розмір застави по прийнятому рішенню мав визначатися згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, не в межах від 80 до 300 мінімальних заробітних плат, як про це зазначив слідчий суддя в ухвалі, а в межах від 20 до 80 мінімальних розмірів заробітних плат.

Лише у виключних випадках цей розмір може бути більшим.

Визначена судом застава повинна не лише гарантувати процесуальні обовязки підозрюваного, а і бути помірною для нього.

Проте, довідка про заробітну плату та протоколи обшуку в помешканні підозрюваного не дають підстав вважати, що визначений розмір застави ОСОБА_5 відповідає цим вимогам та є виключними обставинами, які давали підстави до задоволення визначеної суми застави.

Сам предмет злочину в грошовому виразі в 20 разів менший за вказану суму застави.

Ухвала не містить належних аргументів, із яких виходив слідчий суддя, визначаючи надмірно високу суму застави в 500000грн.

Зважаючи на вищенаведені обставини суд не знаходить обґрунтованим рішення першої інстанції щодо застосування відносно підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу, яке суперечить також рішенням Європейського суду із прав людини.

Тяжкість обвинувачення та його санкція не можуть служити єдиними підставами для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Запобіжний захід не вид покарання, а лише спосіб забезпечення процесуальних рішень при проведенні досудового слідства.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, суд виходив не лише із мети і підстав його застосування, а і обставин, передбачених ст.178 КПК України.

Як свідчать залучені докази, ОСОБА_5 є інвалідом другої групи та потребує необхідної медичної допомоги, яка йому надавалась також в умовах СІЗО.

Він має сімю, постійне місце проживання, постійно займався суспільно корисною працею, має позитивні відгуки як по роботі так і за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності; предмет злочину грошові кошти відразу були вилучені, що виключило майнові збитки.

Оскільки висновки слідчого судді не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду та не взяті до уваги докази, ті що мали вплинути на висновки, що вплинуло на застосування закону, який не підлягає застосуванню, суд вважає за доцільне обрати ОСОБА_5 інший запобіжний захід менш суворий у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням до нього електронних засобів контролю.

Тому керуючись ст. ст.405, 407, 409, 411, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу адвоката в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 задовільнити.

Скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.11.2015 року щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави та покладенням на нього певних обовязків, передбачених пунктами ст.194 КПК України.

Клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області задовільнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово за місцем проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, строком на 2 місяці до 24.01.2016 року, із носінням електронного засобу контролю, звільнивши його із під варти.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Вінницькому міському органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Судді:

Р.І. ОСОБА_7 ОСОБА_8 Дедик

З оригіналом вірно: