Постанова № 54206523, 01.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2015 р. Справа№ 910/23435/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю представників cторін:

позивача: Пріцак І.Є., довіреність № 108 від 01.12.2015,

відповідача: Антощук Е.І., довіреність б/н від 06.10.2015.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг"

на рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2015

у справі № 910/23435/15 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг"

про стягнення 1350320,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Український бізнес банк" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 261/Ю від 07.11.2013 в розмірі 1350320,81 грн. (станом на 28.08.2015), з яких: 1296223,44 грн. заборгованості за кредитом (в т.ч. 30331,04 грн. простроченої заборгованості), 47528,17 грн. заборгованості за непогашеними процентами (в т.ч. 32945,49 грн. простроченої), 5962,58 грн. пені, 606,62 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.10.2015 у справі №910/23435/15 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (03680, м. Київ, Печерський район, вул. Предславинська, 13, офіс 211, код 38291386) на користь Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 125, код 19388768) 1296223,44 грн. заборгованості за кредитом (в т.ч. 30331,04 грн. простроченої заборгованості), 47528,17 грн. заборгованості за непогашеними процентами (в т.ч. 32945,49 грн. простроченої), 5962,58 грн. пені, 606,62 грн. штрафу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (03680, м. Київ, Печерський район, вул. Предславинська, 13, офіс 211, код 38291386) до Державного бюджету України 27006,42 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2015 у справі №910/23435/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" про стягнення 1350320,81 грн. повністю та прийняти нове рішення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Крім того, в апеляційній скарзі Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №910/23435/15 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №905/2619/15 за позовом ТОВ "Український лізинг" до ПАТ "Український бізнес банк" про визнання пунктів кредитного договору №261/Ю від 07.11.2013 недійсними. На думку скаржника, вирішення спору стосовно визнання пунктів кредитного договору №261/Ю від 07.11.2013 недійсними має значення при вирішенні спору про стягнення заборгованості за тим самим кредитним договором. Також, скаржник вважає, що рішення яке може бути прийнято у справі №905/2619/15 може мати значення при перегляді Київським апеляційним господарським судом оскаржуваного рішення у справі №910/23435/15.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційний господарський суд рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2015 у справі №910/23435/15 залишити без змін, з огляду на його законність та обґрунтованість, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" - без задоволення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/23435/15 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Андрієнка В.В., суддів Шапрана В.В., Буравльова С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 01.12.2015.

В судове засідання, яке відбулось 01.12.2015 з'явились представники позивача та відповідача. Головуючий ставив на обговорення заявлене скаржником в тексті апеляційної скарги клопотання про зупинення провадження у справі №910/23435/15 до вирішення справи №905/2619/15. Представник позивача заперечував щодо задоволення заявленого клопотання, представник відповідача (апелянта) підтримав заявлене ним клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вирішила відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Колегія суддів відзначає, що розгляд судом питання чинності пунктів кредитного договору №261/Ю від 07.11.2013 у справі №905/2619/15 не унеможливлює розгляд справи №910/23435/15 про стягнення заборгованості за тим самим кредитним договором.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що у разі визнання недійсними пунктів кредитного договору №261/Ю від 07.11.2013 зацікавлена сторона не позбавлена права звернутись до суду із заявою про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулось 01.12.2015, просив апеляційний господарський суд у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулось 01.12.2015, підтримав апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" та просив апеляційний господарський суд її задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" (позичальник) та Публічним акціонерним товариством "Український бізнес банк" (Банк) було укладено Кредитний договір № 261/Ю (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, Банк зобов'язався відкрити позичальнику непоновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування у сумі 2572559,00 грн. строком до 03.11.2016 із сплатою 20% річних.

Згідно з п. 4.5. Договору позичальник зобов'язаний погашати наданий Банком кредит згідно з графіком погашення, який є невід'ємною частиною Договору.

У разі невиконання зобов'язань щодо зменшення суми ліміту кредитування згідно з графіком погашення та/або не виконання зобов'язань щодо повного остаточного погашення кредиту до 03.11.2016 включно, позичальник сплачує Банку проценти у розмірі 50% процентів річних на суму простроченої заборгованості до її погашення (п. 4.6 Договору).

Відповідно до п. 5.3 Договору Банк має право вимагати від позичальника дострокового розірвання Договору та/або дострокового погашення суми кредиту, процентів, комісій, неустойок та збитків, зокрема, у випадку недотримання умов цього Договору. Про намір дострокового розірвання Договору та/або дострокового погашення та повернення виданих кредитних коштів, сплати процентів, нарахованих за кредитом, комісій, неустойок і збитків, Банк письмово повідомляє позичальника Позичальник повинен протягом 30 днів з моменту отримання письмової вимоги Банку достроково повернути кредит, сплатити проценти, комісії, неустойку, передбачені Договором.

В подальшому додатковими угодами сторони внесли зміни до Кредитного договору № 261/Ю від 07.11.2013.

Позивач відкрив відповідачу непоновлювальну кредитну лінію на суму 2572599,00 грн. (меморіальний ордер від 07.11.2013).

Відповідач належним чином умови Договору не виконував, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість станом на 28.08.2015: за кредитом - 1296223,44 грн. (в т.ч. 30331,04 грн. простроченої заборгованості), 47528,17 грн. - за непогашеними процентами (в т.ч. 32945,49 грн. простроченої).

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 3780 від 17.07.2015 про погашення протягом 30 днів простроченої заборгованості за Договором.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість не погасив.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до норм статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності у відповідача перед позивачем станом на 28.08.2015 заборгованості у розмірі 1296223,44 грн. (в т.ч. 30331,04 грн. простроченої заборгованості), а також заборгованості у розмірі 47528,17 грн. - за непогашеними процентами (в т.ч. 32945,49 грн. простроченої), належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.4., 5.10., 7.1. Договору, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за Договором, Банк має право вимагати від позичальника сплати штрафу та пені.

Суд перевіривши розрахунок позивача, встановив, що з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" підлягає стягнення 5962,58 грн. пені та 606,62 грн. штрафу.

Згідно вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, належним чином доведені, обгрунтовані та відповідачем не спростовані.

На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Український бізнес банк" підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2015 у справі №910/23435/15 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2015 у справі №910/23435/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинг" - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов