Ухвала суду № 54206407, 03.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/14784/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Гончарук В.П.

Доповідач Рубан С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Кабанченко О.А.

при секретарі Гарматюк О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» - Кахраманова Рустама Нураятовича на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення грошових коштів.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ПАТ КБ «Приват Банк» - Кахраманов РустамНураятович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та передати справу до суду першої інстанції для повторного вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення грошових коштів.

Відкриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача ОСОБА_2 є АДРЕСА_1.

Як вбачається з довідки, про підтвердження місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї виданою Державною міграційною службою України Головного Управління в м. Києві Дніпровського районного відділу № 05/6938 від 03.12.2014 року ОСОБА_2 03.12.2014 року подав заяву , в якій зазначив таку адресу: АДРЕСА_2, за якою йому може бути вручена офіційна кореспонденція.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачівможуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Тобто, судом першої інстанції провадження у справі відкрито відповідно до вимог ч. 5 ст. 110 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що банківський вклад не може вважатися послугою надання споживачу матеріального чи не матеріального блага та обов'язковою умовою договору банківського вкладу є отримання вкладником прибутку, а відтак правовідносини, що склались між сторонами не регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», колегія судів не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів та визначає споживача як фізичну особу, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Крім цього, відповідно до п. 3.4 рішення Конституційного Суду України у справі №1-26/2011 від 10 листопада 2011 року захист інтересів споживачів фінансових послуг є метою державного регулювання ринків фінансових послуг також відповідно до п. 2 ст. 19 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Сам характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані у Законах № 1023-ХІІ, № 2664-ІІІ терміни споживчий кредит, фінансова установа, фінансова послуга дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають з кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію Закону України № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».

Виходячи з наведеного, ОСОБА_2 є споживачем фінансових послуг за договором банківського вкладу, укладеним між ним та ПАТ «Приватбанк».

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої у справі ухвали.

Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,312 ,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» - Кахраманова Рустама Нураятовича - відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 10 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: