донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.12.2015р. справа №908/4158/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3секретаря ОСОБА_4від прокурора : не з"явивсявід позивача:ОСОБА_5, представник за дов. №27 від 29.12.14р.від відповідача:не з"явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області на рішення господарського судуЗапорізької областівід08.09.2015 рокуу справі№ 908/4158/15 (суддя Гончаренко С.А.)за позовомВійського прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції держави Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" м.Запоріжжядо відповідачаГоловного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій областіпростягнення 22 333,34 грн.
ВСТАНОВИВ:
16.07.2015р. до господарського суду Запорізької області звернувся Заступник військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" з позовом до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізької області про стягнення боргу у сумі 13008,41 грн., пені у сумі 3676,90 грн., інфляційних у сумі 5422,63 грн., 3% річних у сумі 225,40 грн. за договором на прийом та перекачку стоків № 14 від 01.01.2013р. (а.с.3-7).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.09.2015р. у справі № 908/1458/15 позовні вимоги задоволені частково (а.с.113-115).
Стягнуто з відповідача на користь позивача 13008,41 грн. основного боргу за надані послуги за договором на перекачку стоків, 1838,45 грн. пені, 5422,63 грн. інфляційних втрат та 225,40 грн. 3% річних, судовий збір у розмірі 1827,00 грн. у доход Державного бюджету України.
В іншій частині позову відмовлено.
Судове рішення мотивовано доведеністю вимог позивача. Розмір пені судом зменшено на 50% з посиланням на ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України.
Відповідач, Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області звернулося із апеляційною скаргою на зазначене судове рішення, в якій, посилаючись на не дослідження судом всіх обставин у справі, які мають значення для вирішення даної справи,суд прийняв рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи, просив судове рішення змінити, стягнувши з відповідача на користь позивача 5744,76 грн. основного боргу за надані послуги за договором на перекачку стоків №14 від 01.01.2013р. В іншій частині позову відмовити. Стягнути з позивача на користь відповідача 2009,89 грн. судового збору (а.с.135-141).
Так, апелянт вважає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ЗДП "Радіоприлад" виходив з того, що договір № 14 від 01.01.2013р. є чинним і не звернув увагу на те, що речове право - право господарського відання, яке є підставою для виконання ГУ МВС прав і обов"язків за договором відсутнє за спірний період. Крім того, суд дійшов висновку, що сторонами не було заявлено про відмову від договору, що не відповідає обставинам справи і спростовується наявними у ній доказами.
На думку скаржника, позивач у позові не обґрунтував, яким чином було визначено обсяг каналізаційних стоків, які надійшли на ФНС ЗДП "Радіоприлад" з гуртожитку, оскільки з моменту зміни балансоутримувача покази лічильника відповідачем за спірний період позивачу не надавались.
Скаржник зауважує на те, що суд не звернув увагу на те, що оскільки з 01.11.2014р ГУ МВС не є балансоутримувачем гуртожитку за адресою: вул.Луначарського,7, воно фактично не отримувало послугу на перекачку стоків від ЗДП "Радіоприлад" за договором і, крім того, не могло контролювати кількість (об"ємів) каналізаційних стоків, які надійшли на ФНС ЗДП "Радіоприлад", тому апелянт вважає суму заборгованості необгрунтованою та безпідставною.
Крім того, на день передачі гуртожитку з балансу ГУ МВС на баланс МКП "Основаніє" заборгованість мешканців гуртожитку та відповідно ГУ МВС за спожиті послуги позивачу склала 5744,76 грн. Зазначена заборгованість утворилась через несплату комунальних послуг мешканцями гуртожитку за адресою: м.Запоріжжя, вул.Луначарського,7, балансоутримувачем якого до 01.11.2014р. було ГУ МВС України в Запорізькій області.
08.12.2015р. через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу №5195 вих-15 від 04.12.15р. від військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України, в якому прокурор просив суд залишити рішення господарського суду Запорізької області від 08.09.2015р. по справі № 908/4158/15 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення ( а.с.166-169). Відзив колегією суддів розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.
08.12.2015р. через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу №131-2343 від 03.12.2015р. від позивача, який колегією суддів розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи. Зокрема, у відзиві позивач просив суд залишити рішення господарського суду Запорізької області від 08.09.2015р. по справі № 908/4158/15 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення (а.с.171-173).
Апелянт та прокурор у судове засідання не з"явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.
Враховуючи те, що явка сторін не визнавалася обов"язковою, судова колегія вважала за необхідне розглянути справу за відсутності апелянта та прокурора.
Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.
Позивач, Запорізьке державне підприємство "Радіоприлад" - юридична особа ( ідентифікаційний код 14313317), що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію, Довідкою з ЄДРПОУ, та Статутом ( а.с.30-48).
Відповідач, Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області - юридична особа ( ідентифікаційний код 08592187), що підтверджено Випискою з ЄДРПОУ (а.с.85).
Між Запорізьким державним підприємством "Радіоприлад" та ГУ МВС у Запорізькій області був укладений договір №14 від 01.01.2013р, за умовами якого ЗДП Радіоприлад прийняв на себе послуги з перекачки стоків в міський колектор через насосну станцію фікальних стоків ДП Радіоприлад від Абонента - ГУМВС України в Запорізькій області (в т.ч. гуртожиток по вул.Луначарського 7) (а.с.13-14).
Фактична кількість каналізаційних стоків, які надійшли на ФНС ДП Радіоприлад від Абонента визначається на підставі показників прибору обліку або щомісячних актів про водоспоживання і водовідведення, виписаних КП Водоканал Абоненту (п.1.2 договору).
Всі розрахунки за цим договором здійснюються щомісяця по факту надання послуг протягом 10-ти банківських днів після дати, яка вказана в платіжному документі (п.3.1 договору).
Договір діє з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від даного договору або його перегляд (п.5.1 договору).
До закінчення вказаного строку договору сторонами не було заявлено про відмову від договору або перегляд. Тобто, строк дії договору був продовжений до 31.12.2014р.
В матеріалах справи містяться рахунки-фактури №РП-0000674 від 05.11.2014р., №РП-0000766 від 08.12.2014р., №РП-000065 від 12.01.2015р. на загальну суму 13008,41 грн., які виставлені за послуги за скид стоків за жовтень, листопад та грудень 2014р.(а.с.15-29)
Крім того, на виконання п.1.2 договору відповідачу були направлені Акти-рахунки №64/2 за період з 01.10.14р. по 31.10.14р., № 64/2 за період з 01.11.14р. по 30.11.14р., №64/2 за період з 01.12.14р. по 31.12.14р., що були складені КП "Водоканал" із доказами їх направлення відповідачу ( а.с.101-108).
Враховуючи те, що оплата відповідачем здійснена не була, порушення умов договору призвело до порушення прав і законних інтересів ЗДП "Радіоприлад", прокурор звернувся до суду із зазначеним позовом про стягнення боргу у сумі 13008,41 грн., пені у сумі 3676,90 грн., інфляційних у сумі 5422,63 грн., 3% річних у сумі 225,40 грн. за договором на прийом та перекачку стоків № 14 від 01.01.2013р.
З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2014р. між відповідачем та МКП "Основаніє" на підставі рішення Запорізької міської ради від 12.09.2014р. №342 "Про затвердження акту приймання-передачі з державної власності до комунальної власності гуртожитку по вул.Луначарського,7 літ.А-9 від ГУ МВС" підписано Авізо на передачу гуртожитку в господарське відання міському комунальному підприємству "Основаніє" (а.с.68, 78-84).
У зв"язку з цим, відповідач двічі листами від 22.09.14р. та від 28.11.2014р. повідомив позивача про припинення дії договору на перекачку стоків за адресою: вул.Луначарського,7 та необхідністю укладення договору з новим балансоутримувачем - МКП "Основаніє" (а.с.66,69). На зазначені звернення позивач своїми листами від 06.11.2014р. №131-2389 та від 24.12.14р. № 131-2807 повідомив про те, що процедура розірвання договором № 14 не встановлена та ЗПД "Радіоприлад" своєї згоди на дострокове розірвання договору не надав, отже всі зобов"язання за вищевказаним договором повинні бути виконані у повному обсязі, в т.ч. щодо своєчасного перерахування грошових коштів на рахунок ЗДП "Радіоприлад" (а.с.67,70).
Заступник військового прокурора, звертаючись із зазначеним позовом, послався на те, що позивач, Запорізьке державне підприємство "Радіоприлад" згідно постанови КМУ від 29.12.2010р. № 1221 увійшло до складу Державного концерну "Укроборонпром". Невиконання або неналежне виконання суб"єктами підприємницької діяльності умов договорів, укладених з державними підприємствами та вимог законів, завдає шкоди економічним інтересам держави в сфері оборони України.
Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо стягнення боргу за договором на прийом та перекачку стоків від 01.01.2013р. № 14.
Спірні правовідносини регулюються нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України.
За приписами ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов"язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов"язаннями.
Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором ( ч. 1 ст. 188 ГК України).
Там же встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором ( ч. 2 ст. 188 ГК України).
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду ( ч. 3 ст. 188 ГК України).
У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 ГК України).
З умов укладеного між сторонами договору № 14 від 01.01.2013р. вбачається, що процедури зміни або розірвання договору не передбачено, отже в даному випадку слід керуватися вимогами Закону.
Слід зазначити, що позивачем до відзиву на апеляційну скаргу надано рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2015р. по справі № 908/5302/15, яке набрало чинності. Даним рішенням відмовлено Головному Управлінню МВС України в Запорізькій області у задоволені позову до ЗДП "Радіоприлад" про розірвання договору на приймання та перекачку стоків № 14 від 01.01.2013р.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що договір № 14 припинив свою дію з 01.01.2015р.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п.2 цієї статті ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.
Правочином, згідно п.1 ст.202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.
Зобовязанням, відповідно до п.п.1, 2 ст.509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобовязанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.
Договір на прийом та перекачку стоків №14 від 01.01.2013р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов"язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов"язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ( ч. 1 ст. 901 ЦК України).
В жовтні-грудні 2014 року позивачем були надані вказані послуги на загальну суму 13008,41грн., що підтверджено актами-рахунками за спірний період, які були направлені відповідачу згідно п.1.2 договору.
Відповідач свої зобовязання з оплати не виконав, вказана сума погашена не була.
Таким чином, колегія суддів вважає позовні вимоги про задоволення позову в частині стягнення суми боргу за період жовтень, листопад, грудень 2014 року у сумі 13008,41 грн. за договором № 14 від 03.01.2013р. доведеними, підтвердженими документально та обґрунтованими, а висновок місцевого господарського суду з цього приводу правильним.
Відповідно до ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
За приписами ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов"язання.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що за порушення строків платежів Абонент сплачує ЗДП Радіоприлад пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.
Перевіривши арифметично розрахунок пені, судова колегія вважає його правильним, а висновок місцевого господарського суду щодо стягнення пені у розмірі 3676,90 грн. правомірним.
При цьому, суд першої інстанції зменшив розмір пені, яка підлягала стягненню з відповідача на 50%, задовольнив пеню у розмірі 1838,45 грн., з чим погоджується судова колегія, обгрунтовуючи це наступним.
Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені) передбачено нормами ст. 83 ГПК України.
ГУМВС України в Запорізькій області є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок державного бюджету, є неприбутковою установою. Розпорядником коштів є Міністерство внутрішніх справ України. Виділені Міністерством кошти розподіляються через казначейство суворо по кодам економічної класифікації. ГУМВС не має власних коштів для сплати комунальних послуг за мешканців гуртожитку. ГУМВС розраховувалось з ЗДП Радіоприлад тільки коштами, які надійшли від мешканців гуртожитку за вказані послуги.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Позовні вимоги щодо стягнення інфляційних у розмірі 5422,63 грн. та 3% річних у розмірі 225,40 грн. за спірний період є обґрунтованими та доведеними, а висновок суду з цієї вимоги - законним.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, а відтак підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення немає.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 08.09.2015р. у справі №908/4158/15 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 08.09.2015р. у справі №908/4158/15 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий О.О.Радіонова
Судді Т.М. Колядко
ОСОБА_3
Надр.6 прим:1 у справу; 1- прокурору; 1позивачу; 1 відповідачу; 1 ДАГС; 1ГС Запорізької обл.
Судове рішення № 54206111, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 08.12.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 908/4158/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: