Постанова № 54206061, 09.12.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2015 року Справа № 904/8204/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Джихур О.В., Чус О.В. ( зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати ОСОБА_1 від 08.12.2015 року)

При секретарі Ковзикові В.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №141/1001 від 12.05.2015 р., представник;

від відповідача представник у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК»Дніпрообленерго»

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 6 жовтня 2015 року у справі № 904/8204/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго», м. Дніпропетровськ

до Військової частини 3054 Національної гвардії України

про стягнення 7 790 грн. 21 коп.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 6 жовтня 2015 року (суддя Манько Г.В.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» задоволені частково.

Суд стягнув з Військової частини 3054 Національної гвардії України на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» за перевищення договірної величини споживання електричної енергії 7 грн. 79 коп. та судовий збір.

В решті позову - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду в частині незадоволених позовних вимог скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги позивач посилається на те, що суд порушив норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, суд у порушення норм матеріального права визнав заявлену позивачем суму у розмірі 7 790 грн. 21 коп. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у якості неустойки, в той час як фактично означена сума є оперативно-господарською санкцією, яка не підлягає зменшенню судом.

Ототожнивши поняття штрафні санкції («неустойка, штраф, пеня») та оперативно-господарські санкції, якими в даному випадку є відповідальність за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, суд порушив норми матеріального права і безпідставно зменшив розмір цих оперативно-господарських санкцій до 10%.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставою для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2015 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 9 грудня 2015 року.

Розпорядженням секретаря судової палати ОСОБА_1 від 08 грудня 2015 року було змінено склад колегії суддів , у зв»язку з відпусткою судді Дарміна М.О., визначено для розгляду справи № 904/8204/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. ( доповідач), судді Чус О.В., Джихур О.В.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, в судове засідання не зявився, заяви або клопотання про відкладення розгляду справи, не надав.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, оскільки ним не доведено належними доказами неможливість забезпечити участь у судовому засіданні свого представника.

Відповідно до абзацу 1 п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 (із змінами і доповненнями) (далі - Постанова Пленуму), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, з аналізу вищенаведених норм випливає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів вважає можливим вирішити спір на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки про інше відповідачем не було зазначено, а правом надати письмові пояснення відповідач до судового засідання не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 05 червня 2014року між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпрообленерго» ( у подальшому - Постачальник») та Військовою частиною 3054 МВС ( у подальшому Споживач), було укладено договір № 016001 про постачання електричної енергії за державні кошти (далі Договір), за умовами якого постачальник зобовязується постачати споживачу електричну енергію у точки продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплатити постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору. Кількість обсягу електричної енергії, яку постачальник зобов'язується постачати споживачу, визначається згідно із додатками до Договору „Обсяги постачання електричної енергії Споживачу, „Порядок розрахунків, „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

Розділом 4 Договору передбачено, що розрахунки за придбану електричну енергію проводяться споживачем на підставі рахунка на оплату спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії. На підставі показів засобів обліку електричної енергії оформлюється акт прийняття передавання товарної продукції, акт результатів замірів електричної потужності.

Розділом 7 Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобовязань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

У пункті 7.2.2 Договору сторони погодили, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Звертаючись до Військової частини 3054 Національної гвардії України із позовом про стягнення 7790 грн. 21 коп. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, позивач - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК»Дніпрообленерго» посилався на невиконання відповідачем умов договору № 016001 про постачання електричної енергії за державні кошти в частині перевищення передбачених умовами договору обсягів споживання електричної енергії, що є підставою для застосування оперативно-господарських санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги частково та стягуючи з відповідача на користь позивача 7 грн. 79 коп., господарський суд першої інстанції виходив з того, що дійсно споживачем у лютому 2014р., квітні 2014р., травні 2014р. було перевищено погоджену договірну величину споживання електричної енергії відповідно на 908 квт. год., 1451 квт. год., 3749 квт. год., проте, враховуючи, що діями відповідача не спричинено збитки позивачу та те, що від відповідача залежить підтримання обороноздатності держави Україна, у відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України, господарський суд зменшив розмір санкцій до 07 грн. 79 коп.

Проте, з висновками суду першої інстанції щодо зменшення штрафних санкцій колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобовязання в частині поставки електричної енергії, яка була використана відповідачем, що підтверджується актами про використану електричну енергію за лютий, квітень, травень 2014 року.

Проте, як вбачається з актів про використану електричну енергію, споживачем у лютому 2014р., квітні 2014р., травні 2014р. було перевищено погоджену договірну величину споживання електричної енергії відповідно на 908 квт. год., 1451 квт. год., 3749 квт. год.

У пункті 7.2.2 Договору сторони погодили, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Згідно приписів ст. 26 Закону України „Про електроенергетику споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Оскільки споживач не сплатив виставлені рахунки за перевищення договірної величини споживання електричної енергії на загальну суму 7790 грн. 21 коп., то господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зобовязання відповідача сплатити означену суму.

Разом з тим, зменшивши її у відповідності до статті 233 Господарського кодексу України до 7 грн. 79 коп., господарський суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються таки види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно господарські санкції.

Главою 26 Господарського кодексу України регламентовано застосування штрафних та оперативно-господарських санкцій за невиконання чи неналежне виконання взятого на себе зобов'язання.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Аналіз діючого законодавства свідчить про те, що спірна сума не відноситься до штрафних санкцій (пеня, неустойка, штраф), а є окремим видом господарської санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, п. 7.2.2 Договору та Закону України «Про електроенергетику» передбачена відповідальність споживача за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами цього Договору, у розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини.

За своєю правовою природою, нарахована у відповідності до вимог Закону та умов Договору спірна сума за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, є оперативно-господарською санкцією, зменшення якої за рішенням суду не передбачено.

З огляду на вищезазначене, посилання суду на статтю 233 Господарського кодексу України як підставу для зменшення оперативно-господарської санкції є необґрунтованим, оскільки у відповідності до вимог цієї статті зменшенню підлягають штрафні санкції, а не оперативно-господарські, тому у відповідності до п.3 ч.1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду в частині відмови у стягненні 7 782,42 грн. підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст. 101,103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК» Дніпрообленерго»- задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 6 жовтня 2015 року у справі № 904/8204/15 в частині незадоволених позовних вимог скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Військової частини 3054 Національної гвардії України ( 49008, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул..Чичеріна,46 ідентифікаційний код 25575569) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» ( 49107, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул..Запорізьке шосе, буд.22, ідентифікаційний код 23359034) за перевищення договірної величини споживання електричної енергії 7 782 грн. 42 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1339 грн. 80 коп.

В іншій частині це ж рішення залишити без змін.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 грудня 2015 року.

Головуючий суддяО.В. Березкіна

СуддяО.В.Джихур

Суддя О.В.Чус