Рішення № 54205885, 07.12.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2015 р.Справа № 922/5852/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2", м. Київ до 1. Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", м. Харків , 2. Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К.", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3, дов. № 20-07/15 від 20.07.15 р.;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_4", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів - Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" та Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." заборгованість в сумі 486358,55 грн. та 7295,38 грн. судового збору, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням 1-м відповідачем його грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу № LC5422-06/11 від 21.06.11 р. та укладеним з 2-м відповідачем договором поруки №5420 від 21.06.11 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.15 р., за клопотанням 1-го відповідача, розгляд справи відкладено.

Представник позивача в судовому засіданні 07.12.15 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, вимоги суду не виконали, письмові відзиви не надали, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

03.12.15 р. відповідач надав повторне клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначив про неможливість забезпечення участі його представника в судовому засіданні.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. N 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" роз'яснено, що під час розгляду справи мають місце заявлення численних необґрунтованих відводів суддям господарських судів, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), одночасного оскарження судових рішень в апеляційному і в касаційному порядку, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені, тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи викладене, беручи до уваги неодноразове відкладення розгляду даної справи, зокрема, і за клопотанням 1-го відповідача, суд вважає, що відповідачам була надана достатня можливість для надання пояснень і заперечень. Крім того, 1-м відповідачем не надано жодного доказу в обґрунтування заявленого клопотання.

За таких підстав, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання 1-го відповідача про відкладення розгляду справи відмовити, у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю обставин викладених в цьому клопотанні.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

21.06.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (позивач, лізингодавець) та Публічним акціонерним товариством "Харківський підшипниковий завод" (1-й відповідач) був укладений договір фінансового лізингу №LС5422-06/11 (далі - "договір лізингу"), згідно з п. 1.1 якого, лізингодавець (позивач) зобов'язався передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в специфікації (додаток №2 до договору), а лізингоодержувач (1-й відповідач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач (лізингодавець) передав у тимчасове володіння 1-му відповідачу предмет лізингу згідно специфікації, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 11.11.2011 р.

Відповідно до п. 2.1 договору лізингу та специфікації (додаток № 2 до договору), вартість предмету лізингу (горизонтальний токарно-револьверний верстат), на момент підписання цього договору, становить 1103759,87 грн., в тому числі 20% ПДВ.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором лізингу, 21 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (позивач, лізингодавець) та Приватним акціонерним товариством "У.П.Е.К." (2-й відповідач, поручитель) укладений договір поруки №5420 (далі - "договір поруки"; а.с. 50), відповідно до умов якого, поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед лізингодавцем відповідати по зобов'язанням лізингоодержувача - ПАТ "Харківський підшипниковий завод", які виникають за договором фінансового лізингу №ЕС5422-06/11 від 21.06.2011 р., включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконати інші умови договору лізингу в повному обсязі.

Відповідно до п.п. 1.1, 4.1 договору лізингу, відповідач зобов'язався за договором сплачувати відсотки за фінансування та поточні лізингові платежі.

Методика розрахунку лізингових платежів та їх розмір були узгоджені сторонами в додатку № 1 до договору лізингу - "Графік розрахунку заборгованості" (а.с. 19).

01.10.2013 р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору (а.с. 32), відповідно до якої, додаток №1 до договору "Графік розрахунку заборгованості" викладено в новій редакції.

Листом за вих. 281-1/1-02 від 01.10.2013 р. ПрАТ "У.П.Е.К." надано свою згоду на внесення змін до договору та укладення додаткових угод від 01.10.2013 р.

Згідно з п. 4.2 договору, 1-й відповідач сплачує відсотки за фінансування у період з моменту передачі предмета лізингу до настання першого періоду лізингу за ставкою LIBOR 3М плюс 7,00% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п. 3.1 цього договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за Курсом продажу (Розділ 1 "Визначення" загальних умов додатку 4 до цього договору)(далі - Загальні умови)(а.с. 25), крім того ПДВ у випадках передбачених чинним законодавством.

В п.4.3 договору закріплено, що 1-й відповідач протягом строку лізингу щомісяця сплачує позивачу авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії позивача.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього договору, від заборгованості 1-го відповідача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно графіку (додаток 1 до договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за Курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту.

Перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється позивачем за курсом продажу плюс комісія АТ ОСОБА_1 ОСОБА_2 з купівлі валюти, згідно офіційного сайту позивача за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua (п.4.5 договору).

Згідно п. 4.6 договору, оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок 1-го відповідача.

Згідно з додатком № 4 до договору - Загальні умови (а.с. 25), 1-й відповідач зобов'язався сплачувати поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку позивача, направленого на вказану в договорі електронну адресу відповідача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку позивача до 5 числа поточного місяця 1-й відповідач зобов'язаний звернутися до позивача та отримати свій рахунок самостійно. Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу (п. 5.3, п. 5.4 Загальних умов).

Суд зазначає, що у кожному рахунку-фактурі за період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року, які містяться в матеріалах справи (а.с. 34-44), позивачем повторно зазначена дата його сплати, та вихідні дані розрахунку на дату виставлення рахунку, такі як курс USD, ставка Libor 3М, ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діяла на момент виставлення рахунку, комісія банку з купівлі валюти, курс гривні до обраної cторонами іноземної валюти.

В той же час, 1-й відповідач з заявами або листами про неотримання рахунків, що передбачено умовами договору (п. 5.3 Загальних умов) до позивача не звертався, отже, перший мав оплати спірні рахунки-фактури до 8 числа кожного поточного місяця, за який мали бути сплачені лізингові платежі.

Як стверджує позивач у позовній заяві, 1-й відповідач, в порушення умов договору, належним чином не виконував свої зобов'язання за період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість на загальну суму 486358,55 грн.

З метою досудового врегулювання спору на адреси відповідачів були направлені вимоги №№503-03/15 та 505-03/15 від 23.03.2015 р. (а.с. 53, 56), які були отримані адресатами 30.03.2015р. та 31.03.2015 р.

Крім того, з метою досудового врегулювання спору на адреси відповідачів були направлені вимоги №№1223-08/15 та 1224-08/15 від 17.08.2015 р. (а.с. 71, 74), які були отримані адресатами 21.08.2015р. та 25.08.2015 р.

Але, відповідачі ніяким чином на вказані вимоги не відреагували, заборгованість не сплатили.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 2 Закону України Про фінансовий лізинг, відносини, що виникають у звязку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим законом.

Згідно з ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про фінансовий лізинг, за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про фінансовий лізинг, договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Згідно з ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, станом на момент розгляду справи, 1-й відповідач 486358,55 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, 1-й відповідач визнається судом таким, що з прострочив виконання грошових зобов'язань за договором лізингу.

Як вже було зазначено, відповідно до умов договору поруки №5420 від 21.06.11 р., поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед лізингодавцем відповідати по зобов'язанням лізингоодержувача - ПАТ "Харківський підшипниковий завод", які виникають за договором фінансового лізингу №ЕС5422-06/11 від 21.06.2011 р., включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити лізингові та всі інші платежі на умовах договору лізингу, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених договором лізингу, а також виконати інші умови договору лізингу в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки, у випадку невиконання лізингоодержувачем взятих на себе зобов'язань за договором лізингу, поручитель несе солідарну відповідальність перед лізингодавцем у тому ж обсязі, що і лізингоодержувач, включаючи сплату основного боргу за договором лізингу, нарахованих лізингових платежів та неустойки.

Відповідно до п. 2.5 договору поруки, у випадку невиконання лізингоодержувачем перед лізингодавцем зобов'язань за договором лізингу поручитель приймає на себе зобов'язання здійснити виконання таких зобов'язань в обсязі, заявленому лізингодавцем, протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги лізингодавця. Виконання грошових таких зобов'язань здійснюється поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок лізингодавця, який буде повідомлено поручителю додатково.

Згідно з п.3.1 договору поруки, поручитель і лізингоодержувач несуть солідарну відповідальність перед лізингодавцем на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України).

Відтак, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання 1-м відповідачем грошових зобов'язань за договором лізингу, суд, виходячи з юридичної оцінки наявних у справі доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про те, що відповідачі несуть солідарний обов'язок щодо сплати заборгованості за договором фінансового лізингу №LС5422-06/11 від 21.06.11 року.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів 486358,55 грн. заборгованості за період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, беручи до уваги приписи ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується солідарно за рахунок відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (61089, м. Харків, пр. Фрунзе, б. 3, код ЄДРПОУ 05808853) та Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 4, код ЄДРПОУ 23001858) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ОСОБА_2" (04073, м. Київ, пр. Московський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657) заборгованість в сумі 486358,55 грн. та 7295,38 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.12.2015 р.

Суддя ОСОБА_5