Ухвала суду № 54205803, 02.12.2015, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"02" грудня 2015 р.Справа № 921/531/13-г/9УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В. розглянув заяву Державної екологічної інспекції у Тернопільській області № 1-1/2129 від 20.10.2015р. про поновлення строку предявлення наказу до виконання по справі:

за позовом Прокуратури Збаразького району в інтересах держави, вул. О. Кобилянської, 2, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47300 в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46000

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008.

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький КХП", вул. Грушевського, 90, м. Збараж, Тернопільська обл.

відповідача-2 Збаразька районна державна адміністрація, м. Збараж, майдан Франка,1. 47302

про стягнення 12 637 грн. 08 коп. збитків.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1-1/405 від 06.03.15 р.

відповідача 1: ОСОБА_2, доручення № 1 від 22.10.15 р.

прокурора: Куліковська Л.Б., посвідчення № 034592 від 20.07.15 р.

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників учасників спору.

Суть справи:

21.10.2015р. на адресу господарського суду Тернопільської області від стягувача - Державної екологічної інспекції у Тернопільській області надійшла заява № 1-1/2129 про поновлення строку предявлення до виконання судового наказу щодо стягнення з божника 12 637,08 грн. збитків.

Заявлені вимоги, підтримані в судових засіданнях повноважним представником та прокурором, вмотивовані пропуском встановленого законодавцем строку звернення у виконавчу службу та, як наслідок, невиконанням рішення, прийнятого у даній справі у повному обсязі. При цьому, стягувач посилається на перебування матеріалів справи в провадженні Вищого господарського суду України, у звязку із чим повернення йому виконавчого документа у зазначений для його предявлення термін не видавалось за можливе. З наведеного та приймаючи до уваги відсутність його вини в пропуску процесуального строку просить про поновлення останнього.

Повноважний представник ТОВ "Збаразький КХП", котрий взяв участь в розгляді названої заяви, проти поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання заперечив, вказуючи на неповажність причин його пропуску, оскільки з врахуванням набрання рішенням законної сили, у заявника було достатньо часу для звернення у виконавчу службу, на протязі встановлених законодавцем термінів.

Відповідач 2 та третя особа участі своїх повноважних представників в судовому засіданні не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча про час, дату та місце розгляду заяви останні повідомлялись належним чином, в порядку ст. 87 ГПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які знаходяться в матеріалах справи. Жодних пояснень, клопотань чи заяв на адресу суду від останніх не надходило.

Явка представників учасників спору не визнавалась судом обовязковою. В свою чергу, участь сторін в судових засіданнях є їхнім правом, передбаченим ст. 22 ГПК України. таким чином, не бажання останніх реалізувати в повному обсязі свої процесуальні права не може слугувати перешкодою для розгляду поданої зави по суті, а відтак, остання розглядається за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши заявлену вимогу, оцінивши докази, надані на її обґрунтування та заслухавши доводи учасників спору, судом встановлено наступне.

В провадженні господарського суду Тернопільської області знаходилась справа №921/531/13-г/9 за позовом прокурора Збаразького району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до відповідачів: 1 товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький КХП" та 2 Збаразької районної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації, про стягнення 12 637 грн. 08 коп. збитків.

19.05.2014р. у даній справі прийнято рішення, яким заявлені позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

На виконання даного судового акту, в порядку ст.ст. 116, 117 ГПК України, господарським судом 07.07.2014 року судом видано відповідний наказ.

З даного приводу, у п.15 листа від 11.04.2005 №01-8/344, ВГСУ зазначив, що якщо апеляційну скаргу на судове рішення не подано у строк, передбачений частиною 1 статті 93 ГПК , відповідне рішення вважається таким, що набрало законної сили.

В подальшому, рішення суду першої інстанції оскаржене відповідачем. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 року товариству поновлено встановлений для апеляційного оскарження строк. Водночас, за наслідками розгляду апеляційної та касаційної скарг, рішення суду першої інстанції залишене без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2015р. та Вищого господарського суду України від 17.09.2015р.

В той же час, копія наказу № 921/531/13-г/9 від 07.07.2014р., яка знаходиться в матеріалах справи, про стягнення з божника 12 637,08 грн. збитків, свідчить про те, що строк предявлення останнього до виконання було встановлено до 08.07.2015р.

В свою чергу, заява стягувача №1-1/3896 від 03.09.2014р. вказує на звернення ДЕІ у Тернопільській області із даним документом у виконавчу службу в межах визначеного в ньому судом першої інстанції строку.

Пред'явлення виконавчого документу до виконання за приписами ст.23 Закону України "Про виконавче провадження" є самостійною підставою для переривання строку давності.

Втім, у звязку з прийняттям апеляційної скарги ТОВ "Збаразький КХП" до розгляду Львівським апеляційним господарським судом, виконавчий документ, у відповідності до положень ч.1 ст. 48 та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" та згідно постанови заступника начальника ВДВС Збаразького РУЮ від 14.10.2014р. ВП№ 44726655 було повернено без виконання в орган, що його видав, тобто до господарського суду Тернопільської області.

За законодавством, що регламентує спірні правовідносини, після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання його перебіг поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Таким чином, з врахуванням дати повернення судового наказу, асаме 15.10.2014р. (супровідний лист № 5813/13-49/02), останній міг бути пред"явлений до виконання у органи ДВС до 15.10.2015р.

Проте, як стверджує заявник та не заперечує боржник даний термін позивачем дотримано не було.

Вказаний строк є процесуальним і тому відповідно до вимог ст.ст. 53, 119 ГПК України, може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі письмової заяви.

Тотожні за змістом вказівки містяться і у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 26.12.2003, № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження".

У постанові Верховного Суду України від 20.09.2008р. № 6/253 звернуто увагу на те, що ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

В свою чергу, згідно наданих Вищим господарським судом України роз'яснень, що викладені у п. 8 Інформаційного листа від 06.08.2008р. № 01-8/471 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)", у застосуванні ч. 1 ст. 53 ГПК України господарський суд повинен у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Тобто, клопотання про відновлення строку має бути підтверджене належними доказами у справі відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України та оцінюватись відповідно до норм ст. 43 цього ж кодексу.

Обґрунтовуючи причини пропуску встановленого ст. 22 Закону стоку, позивач посилається на неодноразове звернення до місцевого господарського суду із заявою про видачу йому оригіналу наказу, зокрема, 24.07.2015р. та 13.10.2015р.

Так, 24.07.2015 р. стягувачем подано до господарського суду Тернопільської області заяву № 1 -1/1306 про направлення на його адресу судового наказу по справі №921/531/13-г/9.

У зв'язку із закінченням повноважень у судді, що розглядав дану справу, за наслідками автоматичного розподілу 28.07.2015 р., заяву про видачу виконавчого документа передано на розгляд іншому складу суду.

29.07.2015 року, судом, на підставі відомостей, що відображені у програмному забезпеченні господарського суду Тернопільської області "Діловодство спеціалізованого суду", стягувача було проінформовано, що у відповідності до ст.116 ГПК України, на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 19.05.2014р. по справі №921/531/13-г/9, 07.07.2014р. господарським судом видано відповідний наказ, оригінал якого рекомендованим листом направлено на адресу стягувача.

При цьому, позивача повідомлено, що 18.06.2015р. справу №921/531/13-г/9, згідно супровідного листа №945/15 від 18.06.2015р. направлено на адресу Львівського апеляційного господарського суду для подальшого скерування на адресу Вищого господарського суду України для здійснення касаційного провадження, яка станом на 29.07.2015р. на адресу місцевого суду не повернута.

З наведеного суд констатує, що з'ясувати будь - які інші відомості щодо даного виконавчого документа, до повернення матеріалів справи із суду касаційної інстанції не видавалось за можливе. Адже, вся інформація з даного приводу, в тому числі сам виконавчий документ, докази його надіслання стягувачу, листування із виконавчою службою, тощо, зберігались саме серед матеріалів справи.

Таким чином, слід зробити висновок, що відсутність у суді першої інстанції станом на липень 2015 року матеріалів справи, перешкодило стягувачу, який звернувся в межах встановленого процесуальним законодавством терміну, одержати виконавчий документ, та пред'явити його до виконання належним чином у передбачений законом строк.

Вищий господарський суд України у п.2 постанови Пленуму № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначив, що за змістом статей 116 і 117 ГПК України видавати накази мають право виключно місцеві господарські суди. Отже, можливості реалізувати бажання заявника щодо отримання виконавчого документа, іншим ніж вчиненим ним способом, законодавцем не передбачено.

Матеріали справи № 921/531/13-г/9 до господарського суду Тернопільської області надійшли 07 жовтня 2015 року.

Заява стягувача від 12.10.2015 року про видачу йому наказу, відповідно до автоматичного розподілу 13.10.2015р. передана для розгляду судді Руденку О.В., 16.10.2015 р. ним розглянута та, як наслідок, оригінал судового наказу разом із супровідним листом 20.10.2015 року отримані представником екологічної інспекції.

Таким чином, оцінивши доводи стягувача та заперечення боржника, вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що неможливість вчасно (повторно) пред'явити наказ господарського суду Тернопільської області від 07.07.2014р. до виконання спричинена обєктивно непереборними обставинами та не залежала від волевиявлення самого заявника, а тому вказані контролюючим органом причини слід розцінювати як поважні, обєктивно непереборні, та такі, що повязані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення даної процесуальної дії.

Наведені висновки також ґрунтуються на рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України (заява №60750/00), від 27.07.2004р. по справі "Ромашов проти України" (заява №67534/01), від 19.03.1997р. "Горнсбі проти Греції" у яких зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії ст.6 Конвенції.

Слід також зазначити, що перешкоди в своєчасній реалізації учасником спору належних йому процесуальних прав, не можуть слугувати підставою для невиконання прийнятого на його користь рішення, яке в силу ст. 124 Конституції України ухвалюється іменем України і є обов'язковим до виконання на всій її території.

З огляду на наведене та приймаючи до уваги, що рішення у даній справі залишається невиконаним, заява Державної екологічної інспекції у Тернопільській області № 1-1/2129 від 20.10.2015р. підлягає до задоволення, а пропущений строк поновленню за правилами, що викладені у ст. 119 ГПК України.

Згідно вимог наведеної норми права, за результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу та боржнику та може бути оскаржена у встановленому цим кодексом порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 119 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державної екологічної інспекції у Тернопільській області № 1-1/2129 від 20.10.2015р. задовольнити.

2. Поновити строк для пред`явлення до примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області № 921/531/13-г/9 від 07.07.2014р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Збаразький комбінат хлібопродуктів", вул. Грушевського, 90, м. Збараж, Тернопільська обл. (ідент. код 31273402) - 12637 (дванадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 08 коп. збитків, з яких:

- 3791 (три тисячі сімсот девяносто одну) грн. 12 коп. - 30% в доход спеціального фонду Державного бюджету України 30%,

- 6318 (шість тисяч триста вісімнадцять) грн. 54 коп. - 50% в доход спеціального фонду місцевого бюджету Збаразької міської ради,

- 2527 (дві тисячі пятсот двадцять сім) грн. 42 коп. доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33117331700199, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37753768 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012.

3. Ухвалу направити сторонам по справі та прокурору.

Повний текст виготовлено 07.12.2015 р.

СуддяО.В. Руденко