Рішення № 54205208, 01.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25104/15 01.12.15 р.

За позовом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та

суміжними правами"

в інтересах: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "УМІГ Мьюзік"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "МУН РЕКОРДС"

до Приватного підприємства "Арабіка"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав"

про стягнення 24 360,00 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників:

від позивача: Молчанов П.В. за довіреністю № б/н від 31.12.2014 р.;

від відповідача: Іванів О.О. за довіреністю № б/н від 13.10.2015 р.;

від третьої особи: Іванів О.О. за довіреністю № б/н від 26.08.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "УМІГ Мьюзік", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "МУН РЕКОРДС" звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Арабіка" про стягнення 24 360,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.10.2015 р.

Ухвалою від 15.10.2015 р. строк вирішення спору у справі продовжено на 15 днів, в судовому засіданні оголошено перерву до 04.11.2015 р.

У судовому засіданні 04.11.2015 р. оголошено перерву до 19.11.2015 р.

16.11.2015 р. через відділ діловодства суду від позивачів надійшли письмові пояснення.

У судовому засідання 19.11.2015 р. представник позивачів надав клопотання про дослідження доказів.

Представник відповідача надав заперечення на письмові пояснення позивачів.

Ухвалою від 19.11.2015 р. розгляд справи відкладено на 01.12.2015 р. та залучено до участі у справі Об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

26.11.2015 р. від позивачів надійшли додаткові пояснення по справі.

01.12.2015 р. від відповідача надійшли пояснення по справі.

01.12.2015 р. від третьої особи надійшли пояснення по справі.

У судовому засіданні 01.12.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача та третьої особи проти позову заперечила.

У судовому засіданні 01.12.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (ПО «ОКУАСП») є організацією колективного управління відповідно до Свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління № 18/2011 від 24.01.2011 р.

Між позивачем, як організацією, та ТОВ «УМІГ Мьюзік» (позивач-1), як видавником, 01.01.2014 р. укладено Договір № АУ003К про управління майновими авторськими правами.

Відповідно до п. 2.1 вказаного Договору, Видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори, а саме: дозволяти або забороняти від імені Видавника використання творів, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання.

Згідно з п. 8.3. Договору, у випадку виявлення порушень прав, Організація має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав.

На підставі цього Договору ПО «ОКУАСП» від ТОВ «УМІГ Мьюзік» передано повноваження здійснювати колективне управління майновими правами, а саме: дозволяти або забороняти від імені Видавника використання, а також збирати винагороду (роялті) за використання, зокрема, твору "Billie Jean" (автор тексту та виконавець Michael Jakson), на які позивач-1 отримав права за договором про передачу авторських і суміжних прав № НЛВ - 138/15 від 31.12.2014 р.

Між ПО «ОКУАСП», як організацією, та ТОВ «Мун Рекордс» (позивач-2), як видавником, 17 травня 2012 р. укладений договір № 17052012/01 про управління майновими авторськими правами.

Відповідно до п. 2.1. цього договору видавник доручає організації здійснювати управління на колективній основі його майновими авторськими правами на Твори, перелік яких додається до цього Договору, а саме дозволяти від імені Видавника використання Творів Користувачами, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання. Пунктом 3.2.7. названого договору у разі виявленні порушень майнових прав, Видавник надає Організації необхідні повноваження для захисту прав здійснення представництва інтересів Правовласника в суді.

На підставі цього Договору ПО «ОКУАСП» від ТОВ «Мун Рекордс» передано повноваження здійснювати колективне управління майновими правами, а саме: дозволяти або забороняти від імені Видавника використання, а також збирати винагороду (роялті) за використання, зокрема, твору "Вахтерам" (виконавець Бумбокс, автор тексту - А.Хливнюк, автори музики - А.Хливнюк, А. Самойлов, В. Мартинюк), на які позивач-2 отримав права за договором про передачу авторських і суміжних прав № 901/01-01-13 від 01.01.2013 р.

Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері.

Згідно зі ст. 1109 цього ж Кодексу, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Згідно з підпунктом "г" ч. 1 ст. 49 Закону України «Про авторське право та суміжні права», організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 р. № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» зазначено, що відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Відповідно до п. 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що позивач є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Свідоцтвом про облік організацій колективного управління № 18/2011 від 24.01.2011 р.

ПО «ОКУАСП» в обґрунтування поданого позову посилається на те, що відповідачем 15 і 19 січня 2015 р. порушено виключні майнові права щодо музичних творів "Billie Jean" (автор тексту та виконавець Michael Jakson) та "Вахтерам" (виконавець Бумбокс, автор тексту - А.Хливнюк, автори музики - А.Хливнюк, А. Самойлов, В. Мартинюк).

На підтвердження таких обставин ПО «ОКУАСП» надано акт фіксації № 06/01/15 від 15 січня 2015 p., з якого вбачається, що в приміщені Портер Паб за адресою: м. Київ , Майдан Незалежності б.2-А, в якому господарську діяльність здійснює ПП «Арабіка» (відповідач) публічно виконувались музичні твори за допомогою наявного в приміщення закладу обладнання, серед яких публічно виконувався твір «Billie Jean» у виконані Michael Jackson; та акт фіксації №9 10/01/15 від 19 січня 2015 p., з якого вбачається, що в приміщені Портер Паб за адресою: м. Київ, бульвар Шевченка 61, у якому господарську діяльність здійснює відповідач, публічно виконувались музичні твори за допомогою наявного в приміщення закладу обладнання, серед яких публічно виконувався твір "Вахтерам" (виконавець Бумбокс, автор тексту - А.Хливнюк, автори музики - А.Хливнюк, А. Самойлов, В. Мартинюк).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Згідно з п. 5 статті 15 Закону України «Про авторське право та суміжні права», автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.

Відповідно до п. п. 2, 7 ч. 3 ст. 15 Закону виключним правом автора (чи особи, яка має авторське право) є в тому числі право на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами.

Пунктом 5 ст. 15 вказаного Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право), має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.

Відповідно до статей 31, 32, 33 Закону використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким об'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Відповідно до ст. 50 Закону, порушенням авторського права є, зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені статтею 15, з урахуванням передбачених ст. ст. 21-25 цього Закону обмежень майнових прав.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права», публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

У пункті 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» зазначено, що з огляду на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

Відповідач та третя особа проти позову заперечують, посилаючись на те, що 05.12.2014 р. між відповідачем (Компанія) та Об'єднанням підприємств "Українська ліга музичних прав" (третя особа, Ліга) укладено договір Київ/02/12/14 про виплату винагороди (роялті).

Відповідно до п. 1.1. цього Договору, предметом Договору є умови використання Компанією способом публічного виконання у зазначених в Додатках до цього Договору закладах, що належать Компанії, фонограм (відеограм), їх примірників, зафіксованих у них музичних творів та їх виконань (далі разом - Фонограми) та сплати Лізі, як організації колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, організацій мовлення, винагороди (роялті) за таке використання Фонограм. Компанія зобов'язується сплачувати Лізі узгоджену в Додатках до цього Договору винагороду за публічне виконання Фонограм.

За умовами п. п. 2.1. - 2.2.1. вказаного Договору, Ліга зобов'язується самостійно розподіляти та сплачувати правовласникам винагороду, отриману від Компанії. Зобов'язується самостійно вести всі переговори з третіми особами з приводу публічного виконання Фонограм в закладах (вказаних у Додатках до цього Договору), що належать Компанії. Дією цього пункту також регулюються випадки виникнення претензій третіх осіб щодо такого публічного виконання, за умови належного виконання Компанією умов цього Договору. Компанія зобов'язується не пізніше п'яти днів після закінчення звітного місяця виплачувати Лізі винагороду, узгоджену Сторонами у відповідних Додатках до цього Договору. Компанія перераховує винагороду на розрахунковий рахунок Ліги, який зазначено в п. 4 цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і є укладеним на невизначений строк. При цьому п.2.2.1, 2.2.5. Договору залишаються в силі до повного виконання Компанією своїх зобов'язань, що виникли під час дії цього Договору. Даний договір може бути розірваним в односторонньому порядку, через два календарних місяця з моменту відправлення повідомлення про розірвання Договору на юридичну адресу іншої Сторони Договору.

При цьому, Об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав" є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 22.08.2003 р. № 5/2003.

Статтею 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлено, організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції: а) погоджувати з особами, які використовують об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору; б) укладати договори про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням статей 31-33 цього Закону; в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону; г) вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. Суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти.

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у п. 49-1 постанови Пленуму від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності», господарським судам необхідно мати на увазі, що згідно з приписами пункту "в" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське права і суміжні права" до функцій організацій колективного управління належить збір, розподіл і виплата зібраної винагороди за використання об'єктів авторського і (або) суміжних прав не лише суб'єктам авторського і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також й іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону. Водночас згідно з положеннями частини другої тієї ж статті суб'єкти авторського права, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладення договорів з особами, які використовують ці об'єкти. Отже, надавши організаціям колективного управління можливість дозволяти використання об'єктів авторського права, які хоча й не перебувають в їх управлінні, але не вилучені з нього в установленому порядку, законодавець врахував специфіку діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють постійне використання великої кількості різноманітних об'єктів авторського права, завчасне визначення переліку яких (із встановленням правовласників та одержанням необхідного дозволу від кожного з них) є надмірно складним або взагалі неможливим (телерадіоорганізації; особи, що здійснюють ретрансляцію 27 телерадіопрограм; власники закладів, де відбувається публічне виконання творів, тощо). Такий підхід водночас забезпечує дотримання прав суб'єктів авторського права - як щодо дозволу на використання творів, так і стосовно отримання винагороди - та дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати використання необмеженого переліку творів без порушення майнових авторських прав, уклавши відповідний договір з однією організацією колективного управління.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідач, використовуючи при здійсненні власної господарської діяльності музичні твори шляхом їх публічного сповіщення, в тому числі, "Billie Jean" (автор тексту та виконавець Michael Jakson) та "Вахтерам" (виконавець Бумбокс, автор тексту - А.Хливнюк, автори музики - А.Хливнюк, А. Самойлов, В. Мартинюк), діяв у відповідності до вимог Цивільного кодексу України та Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Так, з метою правомірного використання музичних творів та сплати винагороди за таке використання, відповідач уклав відповідний договір з Об'єднанням підприємств "Українська ліга музичних прав", яке являється організацією колективного управління згідно зі свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 22.08.2003 р. № 5/2003.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до чинного законодавства України Об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав", як організація колективного управління, має право дозволяти використання об'єктів авторського права, які хоча й не перебувають в їх управлінні, але не вилучені з нього в установленому порядку.

Суд, з метою встановлення дійсних обставин справи, витребовував від позивачів докази виключення з управління третьої особи Об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав" музичних творів "Billie Jean" (автор тексту та виконавець Michael Jakson) та твору "Вахтерам" (виконавець Бумбокс, автор тексту - А.Хливнюк, автори музики - А.Хливнюк, А. Самойлов, В. Мартинюк) станом на 15.01.2015р. та на 19.01.2015р., проте таких доказів суду надано не було.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "УМІГ Мьюзік", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "МУН РЕКОРДС" до Приватного підприємства "Арабіка" про стягнення 24 360,00 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 07.12.2015 р.

Суддя Н.І. Зеленіна