Ухвала суду № 54205023, 03.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

03.12.2015

Справа № 910/30433/15

Суддя Маринченко Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» до Старомерчицької селищної ради, Комунального підприємства «Валківське бюро технічної інвентаризації», Валківського районного управління юстиції, Міністерства юстиції України, треті особи – Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування», Місен Ентерпрайзіс АБ, про визнання права власності, скасування рішень та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Карпатигаз» звернулося до Господарського суду м. Києва з указаним позовом.

Згідно з положеннями ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 2 ГПК визначено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо, зокрема, заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, ТОВ «Карпатигаз», звернулося до суду із позовними вимогами про визнання права спільної часткової власності на нерухоме майно за ТОВ «Карпатигаз», в частці, що дорівнює 0,01%, та третіми особами, що не заявляють самостійних вимог на предмет позову - ПАТ «Укргазвидобування» та Місен Ентерпрайзіс АБ, в частках 49,99% та 50% відповідно.

Таким чином, позивачем заявлено позовні вимоги в інтересах та на користь третіх осіб без самостійних вимог.

При цьому, з наданого витягу з договору про спільну діяльність № 3 без утворення юридичної особи від 10.06.2002 вбачається наявність у позивача повноважень представляти інтереси спільної діяльності, в тому числі і у судових органах України у діяльності, що виключно стосується спільної діяльності.

Проте, з позовної заяви вбачається, що спір стосується встановлення часток окремих учасників спільної діяльності у праві власності на спільний об’єкт нерухомості та впливає на права і обов’язки (зокрема право спільної часткової власності) кожної сторони договору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказаний позов не пов'язаний із спільною діяльністю учасників договору, а є спором між сторонами договору з приводу розміру часток кожного учасника спільної діяльності.

Положеннями п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що відповідно до статей 1 і 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовними заявами заінтересованих підприємств і організацій, у тому числі громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, державних та інших органів, що звертаються до господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах громадянина або держави. У встановлених законодавчими актами України випадках справу може бути порушено за заявою громадянина, який не є суб'єктом підприємницької діяльності. ГПК не надає органу управління права подавати до господарського суду позов в інтересах підпорядкованих йому підприємств і організацій, а також не наділяє господарський суд правом порушувати справу з власної ініціативи. Також ГПК не передбачено права однієї особи звертатися до господарського суду з позовними вимогами в інтересах іншої особи; в разі такого звернення в прийнятті позовної заяви слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК.

Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Карпатигаз» у прийнятті позовної заяви.

Позовні матеріали повернути позивачеві.

Суддя Я.В. Маринченко