Рішення № 54204976, 02.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015Справа №910/2757/15-гГосподарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

про стягнення страхового відшкодування та пені

Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (надалі також - «Відповідач) про стягнення страхового відшкодування та пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, яка сталась 04.03.2014 року, за участю транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3, транспортного засобу «ВАЗ 21110», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_4, автомобіль «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, було пошкоджено. Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ 21110», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3880903, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування шкоди покладається на Відповідача. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» пеню у розмірі 5 830 грн. 98 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.02.2015 р. порушено провадження у справі № 910/2757/15-г, судове засідання призначено на 25.02.2015 р.

25.02.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 12.02.2015 року.

25.02.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить Суд частково задовольнити позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, виходячи з оцінки, здійсненої на замовлення Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія".

25.02.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

25.02.2015 року судове засідання не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2015 р. розгляд справи №910/2757/15-г призначено на 11.03.2015 р.

11.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла Заява про зміну поштової адреси представника.

11.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла Заява на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 12.02.2015 р., яка Судом розглянута та задоволена.

11.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла Заява про долучення до матеріалів справи доказів повідомлення відповідача про заміну кредитора, яка Судом розглянута та задоволена.

В судовому засіданні 11 березня 2015 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, не заперечував проти призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи. В судове засідання представник Відповідача не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 року у справі № 910/2757/15-г.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2015 року з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, Суд дійшов висновку щодо часткового задоволення Клопотання Відповідача про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, проведення якої доручено Державному науково - дослідному експертно - криміналістичному центру МВС України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10), а провадження у справі № 910/2757/15-г на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України було зупинено.

21.05.2015 року на адресу господарського суду міста Києва від Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України надійшло Клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи №19/15-32 від 14.05.2015 року разом з матеріалами справи. У вказаному клопотанні судовий експерт просить надати для огляду об"єкт дослідження - пошкоджений колісний транспортний засіб Skoda Octavia A5, номер кузова НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2012 року випуску. У разі відновлення транспортного засобу або неможливості його надати для огляду просить внести відповідні зміни в ухвалу суду, а саме доповнивши фразою "експертизу провести на підставі наявних матеріалів справи без огляду КТЗ"; визначити дату, на яку необхідно провести розрахунки; надати кольорові фотографії відповідної якості (в електронному або друкованому вигляді) пошкодженого КТЗ; надати інформацію стосовно комплектності та укомплектованості, технічного стану, наявності пошкоджень складових частин кузова та дефектів лакофарбового покриття КТЗ до ДТП; у зв"язку з тим, що відповідно до матеріалів справи (а.с.29) КТЗ раніше потрапляв у ДТП (06.02.2014 р.) та отримував механічні ушкодження складових частин кузова, надати інформацію щодо комплексу проведеного ремонтно - відновлювальних робіт.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.05.2015 року поновлено провадження по справі та призначено судове засідання на 03.06.2015 року.

03.06.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про виконання вимог ухвали суду від 26.05.2015 р.

В судовому засіданні 03.06.2015 року представник Позивача не заперечував проти задоволення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, а також зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи. В судове засідання представник Відповідача не з"явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 року у справі №910/2757/15-г.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.06.2015 року задоволено клопотання експерта Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи №19/15-32 від 14.05.2015 року по справі №910/2757/15-г, доповнено ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.03.2015 року про призначення судової автотоварознавчої експертизи по справі № 910/2757/15-г пунктом 9: "Судову автотоварознавчу експертизу провести на підставі наявних матеріалів справи без огляду пошкодженого колісного транспортного засобу Skoda Octavia A5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.", провадження у справі № 910/2757/15-г зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

24.07.2015 року на адресу господарського суду міста Києва від Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України надійшло повідомлення №19/15-32 від 17.07.2015 року про неможливість проведення судової експертизи по справі №910/2757/15-г у зв'язку з задоволенням експерта не у повному обсязі, а саме не визначено дату, на яку необхідно провести розрахунки.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.08.2015 року поновлено провадження у справі №910/2757/15-г, визначено дату, на яку необхідно провести розрахунки при проведенні судової експертизи по справі №910/2757/15-г, а провадження у справі №910/2757/15-г зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

12.11.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України надійшов висновок експерта №19/15-138 від 26.10.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2015 року поновлено провадження по справі №910/2757/15-г, судове засідання призначено на 26.11.2015 року.

23.11.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій просить Суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 45 236 грн. 43 коп.

26.11.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

26.11.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, а щодо заяви Позивача про уточнення позовних вимог, Суд зазначає наступне.

Згідно із п. 3.11 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, об'єднання позовних вимог, зміну предмета або підстав позову.

В даному випадку Заява Позивача про уточнення позовних вимог фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.12 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, Суд приймає заяву Позивача до розгляду.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати письмові пояснення з урахування висновку експерта Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України №19/15-138 від 26.10.2015 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.11.2015 року відкладено розгляд справи на 02.12.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, витребуванням додаткових доказів по справі.

30.11.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Позивача.

В судове засідання 02 грудня 2015 року представники Сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили. Представник Позивача про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення справи в судовому засіданні, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника Позивача, яка Судом розглянута та задоволена. Представник Відповідача про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 26.11.2015 року у справі № 910/2757/15-г.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» є 03056, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОРЩАГІВСЬКА, будинок 145.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/2757/15-г направлялись на Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Позивач і Відповідач про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Приймаючи до уваги, що Позивач і Відповідач були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Позивача і Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 02 грудня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, виданим ВРЕР м. Макіївки при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, транспортний засіб «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_2.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2014 року по вул. Купріна - вул. Одинцова у м. Донецьку відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3, транспортного засобу «ВАЗ 21110», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_4, що підтверджується Довідкою ДАІ.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2.

Постановою Кіровського районного суду міста Києва від 19.03.2014 року у справі № 3/258/657/14 ОСОБА_4, водія транспортного засобу «ВАЗ 21110», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Звітом експертного авто товарознавчого дослідження №121/04 від 09.04.2014 року, складеного Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент проведення дослідження, становить 44 479 грн. 23 коп.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3880903, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ 21110», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 1000 гривень 00 копійок.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2014 року ОСОБА_2 звернувся з Заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок пошкодження транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті дорожньо - транспортної пригоди, яка сталась 04.03.2014 року, до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», що підтверджується фіскальним чеком від 08.04.2014 р., описом вкладення у цінний лист від 08.04.2014 р. Доповненнями від 22.04.2014 р., 22.05.2014 р. до Заяви про виплату страхового відшкодування від 08.04.2014 р. ОСОБА_2 надані додаткові документи Відповідачу.

Повідомленням №5194 від 11.06.2014 року Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» прийнято рішення щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 16 398 грн. 18 коп.

02.07.2014 року між ОСОБА_2 (Цедент) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Цесіонарій) було укладено Договір уступки права вимоги (цесії), які виникли за всіма грошовими зобов'язаннями про страхове відшкодування, що виникли із правовідносин між Цедентом та Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3880903.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що обов'язок з відшкодування шкоди у розмірі 39 641 грн. 07 коп. покладається на Відповідача з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 23.11.2015 р., яка прийнята Судом до розгляду. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» пеню у розмірі 5 595 грн. 36 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2014 року по вул. Купріна - вул. Одинцова у м. Донецьку відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3, транспортного засобу «ВАЗ 21110», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_4, що підтверджується Довідкою ДАІ.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, виданим ВРЕР м. Макіївки при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «ВАЗ 21110», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, встановлена у судовому порядку Постановою Кіровського районного суду міста Києва від 19.03.2014 року у справі № 3/258/657/14, якою ОСОБА_4, водія транспортного засобу «ВАЗ 21110», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3880903, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ 21110», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 1000 гривень 00 копійок.

Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та яким керується страховик цивільно-правової відповідальності є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

За приписами статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Пунктом 35.1 статті 35 Закону передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.04.2014 року ОСОБА_2 звернувся з Заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок пошкодження транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті дорожньо - транспортної пригоди, яка сталась 04.03.2014 року, до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», що підтверджується фіскальним чеком від 08.04.2014 р., описом вкладення у цінний лист від 08.04.2014 р. Доповненнями від 22.04.2014 р., 22.05.2014 р. до Заяви про виплату страхового відшкодування від 08.04.2014 р. ОСОБА_2 надані додаткові документи Відповідачу.

За приписами статті 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Повідомленням №5194 від 11.06.2014 року Приватним акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія» прийнято рішення щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 16 398 грн. 18 коп.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Проте, Судом встановлено та не заперечувалось представниками Сторін, що Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у передбачені спеціальним Законом строки, що зумовило Позивача звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач, не погоджуючись з розміром завданого матеріального збитку власнику «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, заявив клопотання про призначення у справі №910/2757/15-г судової автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2015 року з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, Суд дійшов висновку щодо часткового задоволення Клопотання Відповідача про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, проведення якої доручено Державному науково - дослідному експертно - криміналістичному центру МВС України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10), а провадження у справі № 910/2757/15-г на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України було зупинено.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України остаточне коло питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом, встановлюється господарським судом в ухвалі.

Висновком експерта Державного науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України №19/15-138 від 26.10.2015 року встановлено, що вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження в ДТП, яка сталася 04.03.2014 року, станом на момент ДТП 04.03.2014 року, з причин наведених у дослідницькій частині цього висновку, може складати: варіант №1 - 48 422 грн. 64 коп., варіант №2 - 40 641 грн. 07 коп.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження в ДТП, яка сталася 04.03.2014 року, станом на момент ДТП 04.03.2014 року, з причин наведених у дослідницькій частині цього висновку, може складати: варіант №1 - 48 422 грн. 64 коп., варіант №2 - 40 641 грн. 07 коп.

За приписами ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких підстав, Суд приймає до уваги висновки експерта №19/15-138 від 26.10.2015 року, складені Державним науково - дослідним експертно - криміналістичним центром МВС України, який були попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України), оскільки висновки судової експертизи узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності. Крім того, Суд зазначає, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а тому за таких підстав, вказані висновки експерта є належними та допустимими доказами відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

Заявою про збільшення розміру позовних вимог від 23.11.2015 року, яка прийнята Судом до розгляду, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 просив Суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" суму страхового відшкодування з урахуванням висновків експерта №19/15-138 від 26.10.2015 року, складених Державним науково - дослідним експертно - криміналістичним центром МВС України, саме у розмірі 39 641 грн. 07 коп. (40 641 грн. 07 коп. вартість матеріального збитку - 1000 грн. 00 коп. франшизи).

Отже, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги те, що нездійснення Відповідачем виплати страхового відшкодування власнику транспортного засобу «Шкода», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, порушує приписи законодавства, а також права та інтереси Позивача, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування у розмірі 39 641 грн. 07 коп. (40 641 грн. 07 коп. вартість матеріального збитку - 1000 грн. 00 коп. франшизи) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При зверненні до суду з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 23.11.2015 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 30.08.2014 р. по 28.02.2015 р. у розмірі 5 595 грн. 36 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 36.5 статті 36 Закону передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов»язань» №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок пені, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання з 30.08.2014 р. по 28.02.2015 р, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня в розмірі 5 595 грн. 36 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за заявлений Позивачем період з 30.08.2014 року по 28.02.2015 року з урахуванням того, що Позивачем невірно визначено початок періоду прострочки Відповідача, а саме з 28.08.2014 року.

Таким чином, з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягає стягненню страхове відшкодування у розмірі 39 641 грн. 07 коп. та пеня у розмірі 5 595 грн. 36 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОРЩАГІВСЬКА, будинок 145, ідентифікаційний код юридичної особи 23734213) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (83076, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) страхове відшкодування у розмірі 39 641 (тридцять дев'ять тисяч шістсот сорок одна) грн. 07 (сім) коп., пеню у розмірі 5 595 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 36 (тридцять шість) коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04 грудня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин