Рішення № 54204555, 10.12.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.15р. Справа № 904/10208/14

За позовом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області (м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відділ Держземагенства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області (м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області)

про стягнення збитків у розмірі 39 165 грн. 81 коп., завданих фактичним користуванням земельною ділянкою, яка використовується відповідачем під розміщення належного йому на праві власності майна

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець (свідоцтво про державну реєстрацію серія

В01 № 290866, паспорт)

від третьої особи: ОСОБА_2 - представник (довіреність № 14-Д від 20.01.2015)

СУТЬ СПОРУ:

Дніпродзержинська міська рада Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулася до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути збитки у розмірі 39 165 грн. 81 коп., завдані фактичним користуванням земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 210, та використовується відповідачем під розміщення належного йому на праві власності обєкта нерухомості без укладення договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на підставі рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.12.2006 є власником нерухомого майна - майстерні по ремонту засобів для обслуговування транспорту, розташованого на земельній ділянці площею 0,1580 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул.Дніпропетровська, 210, однак в порушення вимог земельного законодавства, до цього часу договір оренди землі з позивачем не уклав, та продовжує використання земельної ділянки без належного оформлення права користування нею. З огляду на викладене, керуючись Постановою Кабінету міністрів України від 19.04.1993 № 284, позивачем здійснено розрахунок збитків, у вигляді недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою в період з 29.08.2011 по 31.12.2013, що за розрахунком позивача складають 39 165 грн. 81 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 15.01.2015.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив.

У судовому засіданні 15.01.2015 представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.01.2015 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 03.02.2015, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі.

У судове засідання 03.02.2015 з'явилися представники позивача та відповідача.

Від відповідача надійшла заява (вх.суду 6080/15 від 03.02.2015), в якій він проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що у визначеному законом порядку, до моменту закінчення дії попереднього договору оренди, відповідач звернувся до позивача із документами на продовження строку його дії. При цьому, підписаний новий договір між сторонами тік і не був. Протягом тривалого часу між сторонами велась переписка, оскільки відповідач не погоджувався із вартістю оцінки земельної ділянки. Також, відповідач оскаржив до окружного адміністративного суду дії управління Держкомзему у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області, за результатами розгляду вказаної справи було прийнято постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, якою:

- позов було задоволено частково;

- визнано протиправними дії суб'єкта владних повноважень Управління Держкомзему у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області щодо підготовки та видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.12.2011 № 7761 щодо застосування коефіцієнту функціонального користування для земель комерційного використання 2,5;

- скасовано витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 14.12.2011 № 7761, виданий управлінням Держкомзему у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області;

- зобов'язано відділ Держземагенства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області видати витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 0,1580 га, розташованої за адресою: Дніпропетровськ область, м.Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 210, яка передається в користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради № 157-10/ІV від 24.07.2011 із застосуванням коефіцієнту функціонального призначення 2,5 для площі 0,0429 га - під будівлями та спорудами, та коефіцієнту функціонального призначення 0,1 - для площі 0,1151 га під проходами, проїздами, площадками, станом на 26.03.2012.

Враховуючи, що розмір збитків, заявлених позивачем до стягнення, був розрахований позивачем з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір якої визначається Відділом Держземагенства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, про що складається відповідний витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, суд вбачає підстави для залучення до участі у справі - Відділ Держземагенства у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ухвалою суду було залучено Відділ Держземагенства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

У зв'язку з викладеним, ухвалою суду від 03.02.2015 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 23.02.2015, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі.

Від третьої особи надійшов лист (вх.суду 8721/15 від 12.02.2015), в якому вона повідомила, що в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді розглядається її заява про роз'яснення рішення суду від 08.04.2014 справі № 2а/0470/3904/12 про скасування витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 26.03.2012 та надання нового витягу, але станом на теперішній час рішення у даній справі не прийнято, у зв'язку з чим третя особа просила суд відкласти розгляд справи на кінець березня - початок квітня, у зв'язку з тим, що станом на 11.02.2015 ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015 нею не отримана, що унеможливлює виконання перерахунку витягу.

Від позивача 23.02.2015 надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів (вх.суду 10867/15 від 23.02.3015). Вказане клопотання позивач у судовому засіданні обґрунтував тим, що існує необхідність надання йому часу для здійснення нового розрахунку збитків, з урахуванням висновків постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 23.02.2015 вказане клопотання позивача було задоволено та продовжено строк вирішення спору на 15 днів з 24.02.2015 по 10.03.2015 за клопотанням позивача.

Від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх.суду 10872/15 від 23.02.2015) до розгляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом справи № 2а/0470/3904/12 та отримання відділом Держземагенства у м.Дніпродзержинську результату розгляду вказаної справи.

Так, судом враховано, що визначаючи суму збитків у даній справі позивач виходив із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.12.2011 № 7761, виданого управлінням Держкомзему у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, який постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 у справі № 2а/0470/3904/12 скасований.

При цьому, вказаною постановою суду зобов'язано відділ Держземагенства видати витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 0,1580 га, розташованої за адресою: Дніпропетровськ область, м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 210, яка була передана в користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради № 157-10/ІV від 24.07.2011 із застосуванням коефіцієнту функціонального призначення 2,5 для площі 0,0429 га - під будівлями та спорудами, та коефіцієнту функціонального призначення 0,1 - для площі 0,1151 га під проходами, проїздами, площадками, станом на 26.03.2012.

Крім того, на теперішній час Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом розглядається заява третьої особи щодо роз'яснення вказаного рішення справи.

Оскільки, до прийняття рішення за вказаною заявою, позивач не може здійснити розрахунок збитків у даній справі, суд вважав за необхідне зупинити провадження у справі до розгляду пов'язаної із нею справи № 2а/0470/3904/12 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, про що була винесена ухвала суду від 23.02.3015.

З метою з'ясування наявності підстав для поновлення провадження у справі, листом господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2015 було запитано у сторін по справі інформацію щодо результатів розгляду справи № 2а/0470/3904/12 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом та надання відповідних процесуальних документів про результати розгляду справи № 2а/0470/3904/12, у разі їх наявності.

Від позивача надійшов лист (вх.суду 30886/15 від 19.05.2015), в якому він повідомив суд про відсутність у нього відповідних процесуальних документів, у разі їх отримання, направить до суду для поновлення провадження у справі.

Від третьої особи надійшов лист (вх.суду 30943/15 від 19.05.2015), в якому вона також повідомила суд, що за інформацією помічника судді повний текст ухвали суду не виготовлений, а також те, що у разі його отримання, ухвала буде надана суду.

Від відповідача також надійшов лист (вх.суду 31586/15 від 20.05.2015), в якому він повідомив, що станом на 15.05.2015 ухвалу суду він не отримав.

З метою з'ясування наявності підстав для поновлення провадження у справі, листом господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2015 було запитано у сторін по справі інформацію щодо результатів розгляду справи № 2а/0470/3904/12 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом та надання відповідних процесуальних документів про результати розгляду справи № 2а/0470/3904/12, у разі їх наявності.

Також, судом було надіслано відповідний запит до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (лист від 24.09.2015).

Листом від 01.10.2015 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було повідомлена, що справа № 2а/0470/3904/12 ним розглянута та повернута до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Листом від 09.10.2015 судом направлено запит до Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо надання інформації про результати розгляду справи № 2а/0470/3904/12 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом та надання відповідних процесуальних документів.

Листом від 28.10.2015 Дніпропетровським окружним адміністративним судом надано відповідь, але помилково було надіслано не той процесуальний документ, який було запитано господарським судом.

У зв'язку з викладеним, господарським судом було направлено повторний запит від 04.11.2015.

У відповідь на вказаний лист, листом від 10.11.2015 Дніпропетровським окружним адміністративним судом надано інформацію щодо результатів розгляду справи № 2а/0470/3904/12, а також долучено належним чином засвідчену копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2015.

Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі були усунуті, ухвалою суду від 18.11.2015 провадження у справі було поновлено та розгляд справи призначено на 09.12.2015.

У судове засідання 09.12.2015 з'явилися представники відповідача та третьої особи.

Від третьої особи надійшов відзив на позов (вх.суду 81141/15 від 09.12.2015), в якому вона повідомила наступне.

Відділ Держземагентетва у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області 15.06.2015 на виконання постанови від 08.04.2014 Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а/0470/3904/12 надав ФОП ОСОБА_1 витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за № 1/04-4093 та додаткові роз'яснення листом від 15.06.2015 № 1/04-4092.

В період, коли ФОП ОСОБА_1 звернувся із позовом до адміністративного суду, рішенням Дніпродзержинської міської ради від 15.12.2010 № 07-02/VІ базова вартість 1 кв.м. земель міста була затверджена в розмірі 202,37 грн. Цим же рішенням було затверджено технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель м. Дніпродзержинська, яка введена в дію з 01.07.2011. Вказана технічна документація мала чинність в період з 01.07.2011 по 31.12.2013.

З 01.01.2014 вступило в силу рішення Дніпродзержинської міської ради від 12.07.2013 № 842-38/VІ "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинська". Згідно цього рішення для розрахунку нормативної грошової оцінки земель використовується базова вартість 1 кв.м. земель міста в розмірі 199,64 грн.

Таким чином, дія Витягу від 15.06.2015 № 1/04-4093 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 210, виготовленого на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 поширюється тільки на період дії рішення Дніпродзержинської міської ради від 15.12.2010 № 07-02/VІ.

Від позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі (вх.суду 80716/15 від 08.12.2015), в якій він просить суд зупинити провадження у справі до вирішення питання у касаційному порядку оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 у справі № 2а/0470/3904/12. При цьому, як зазначено в заяві, на теперішній час касаційне оскарження є лише наміром позивача.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи,

ВСТАНОВИВ:

Згідно Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 18368460 від 27.02.2014 за ОСОБА_1 на підставі рішення Баглійського районного суду від 18.12.2006 зареєстровано право власності на нерухоме майно - майстерню по ремонту засобів для обслуговування транспорту за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 210 загальною площею 346,7 кв.м. (а.с.17).

Відповідно до пункту 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно; при цьому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

Згідно приписів статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

На підставі частини 2 статті 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (частина 2 статті 126 Земельного кодексу України).

Так, між Дніпродзержинською міською радою (далі - орендодавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі-орендар, землекористувач, відповідач) 06.11.2007 було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого на підставі рішення Дніпродзержинської районної ради від 14.09.2007 № 253-14/V орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове, платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,1580 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 210, згідно з планом земельної ділянки для фактичного розміщення майстерні по обслуговуванню транспорту, в тому числі: 0,0429 га під будівлями та спорудами, 0,1151 під проходами, проїздами, площадками строком до 14.09.2010 (а.с.10-11). Вказаний договір зареєстрований 08.11.2007 за № 09020.

Відповідно до пункту 3.2. договору оренди земельної ділянки від 06.11.2007 передбачено, що у разі, якщо орендар бажає продовжити строк дії договору то він повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

29.07.2011 Дніпродзержинська міська рада, розглянувши, зокрема, клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 09.06.2010 № 09/1000-Н/10 щодо продовження права користування земельною ділянкою, прийняла рішення (а.с.16):

- продовжити (поновити) право користування земельними ділянками несільськогосподарського призначення юридичними та фізичними особами, укласти договори оренди земельних ділянок (додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок), зокрема, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 щодо земельної ділянки загальною площею 0,1580 га по вул. Дніпропетровській, 210 на 10 років (пункт 1 рішення з урахуванням додатку до нього);

- зобов'язати землекористувачів укласти (переукласти) протягом тридцяти днів після прийняття цього рішення в управлінні земельних відносин міської ради у встановленому порядку договори оренди земельних ділянок (додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок) (пункт 3.1. рішення);

- зобов'язати землекористувачів звернутись до відповідного органу для здійснення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок відповідно до вимог чинного законодавства (пункт 3.2. рішення);

- зобов'язати землекористувачів забезпечувати впорядкування земельних ділянок та догляд за прилеглими до них територіями відповідно до вимог Земельного кодексу України, використовувати земельні ділянки тільки за цільовим призначенням (пункт 3.4. рішення).

Так, відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

При цьому, в установлений цим рішенням строк договір оренди земельної ділянки укладений не був.

Посилаючись на фактичне використання відповідачем спірної земельної ділянки без укладення договору оренди та неотримання доходу в розмірі орендної плати Дніпродзержинська міська рада просить стягнути 39 165 грн. 81 коп. збитків, у вигляді недоотриманих бюджетом доходів за фактичне використання земельної ділянки за період з 29.08.2011 по 31.12.2013, які відповідачем у добровільному порядку не відшкодовані, що і є причиною спору.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

26.07.2011 Управлінням земельних відносин Дніпродзержинської міської ради проведено перевірку щодо дотримання вимог земельного законодавства під час використання відповідачем земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 210.

За результатами обстеження земельної ділянки, був складений акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 26.07.2011 (а.с.21), за змістом якого, встановлено наступне:

- згідно рішення Дніпродзержинської міської ради від 14.09.2007 № 253-14/V укладено договір оренди земельної ділянки від 08.11.2007 № 09020 за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 210 загальною площею 0,1580 га для фактичного розміщення майстерні по обслуговуванню транспорту, в тому числі, 0,0429 га - під будівлями та спорудами, 0,1151 га - під проходами, проїздами, площадками;

- строк дії договору закінчився 14.09.2010;

- фактично на земельній ділянці розміщено будівлі та споруда діючої майстерні по обслуговуванню транспорту;

- договір земельної ділянки на момент обстеження не подовжено, що не відповідає вимогам статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Листом від 01.10.2012 № 01.12вих/2/1092 Управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради зверталося до відповідача з приводу укладення договору оренди спірної земельної ділянки на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 29.07.2011 № 157-10/VІ, надсилаючи разом з листом для підписання екземпляр договору оренди земельної ділянки (підписаний позивачем), розрахунок орендної плати та акт приймання-передачі земельної ділянки, з позначенням щодо подальшого повернення їх до Управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради (а.с.20).

Відповідачем доказів виконання вищевказаних дій, а також відомостей щодо наявності обставин, що унеможливили їх вчинення, суду не надано.

В подальшому, листом від 14.03.2014 № 07-11/768 відповідач запрошувався на проведення обстеження стану та дотримання умов використання спірної земельної ділянки на 25.03.2014 (а.с.18), але на проведення обстеження не з'явився.

Так, Департаментом комунальної власності та земельних відносин Дніпродзержинської міської ради було складно ще один акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 25.03.2014 (а.с.22), за змістом якого, встановлено наступне:

- на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 14.09.2007 № 253-14/V укладено договір оренди земельної ділянки від 08.11.2007 № 09020 за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 210 загальною площею 0,1580 га для фактичного розміщення майстерні по обслуговуванню транспорту, в тому числі, 0,0429 га - під будівлями та спорудами, 0,1151 га - під проходами, проїздами, площадками;

- строк дії договору закінчився 14.09.2010;

- рішенням Дніпродзержинської міської ради від 29.07.2011 № 157-10/VI продовжено строк дії оренди земельної ділянки до 29.07.2021;

- фактично за зазначеною адресою на земельній ділянці розміщено комплекс капітальних будівель та споруд, які використовуються для розміщення майстерні по обслуговуванню транспорту;

- земельна ділянка загороджена парканом;

- договір земельної ділянки на момент обстеження не оформлено, що не відповідає вимогам статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Листом від 03.04.2014 № 07-11/1050 відповідача було повідомлено про складення вищевказаного акту, про необхідність оформлення документів на землекористування або звільнення земельної ділянки, а також про необхідність з'явитися для надання пояснень з даного питання. Дана пропозиція відповідачем проігнорована, жодних заходів щодо укладення договору оренди вказаної вище земельної ділянки здійснено не було (а.с.19).

Так, обов'язок вносити плату за землю передбачено статтею 1 Закону України "Про оренду землі", згідно якої оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до норм чинного законодавства міська рада, як суб'єкт права на землі комунальної власності, використовує земельні ділянки шляхом передачі їх в оренду зацікавленим особам з метою отримання орендної плати. Підставою для сплати орендарем орендної плати є договір оренди, який набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.

В той же час, відсутність договору оренди землі позбавляє міську раду, як орендодавця, права отримувати від цієї земельної ділянки доход в розмірі встановленої чинним законодавством орендної плати.

Відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" (далі-Порядок) власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними, зокрема, виконавчими комітетами міських рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Листом від 18.04.2014 № 08-11/1279 було запрошено відповідача на засідання комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам земель та землекористувачам, призначене на 29.04.2014 (а.с.35).

За результатами виявленого порушення, відповідною комісією, створеною рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 07.02.2005, з урахуванням змін, внесених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 13.11.2013, у акті від 29.04.2014 про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Дніпродзержинська, визначено розмір збитків, зокрема, заподіяних землекористувачем - ОСОБА_1 у розмірі 39 165 грн. 81 коп. Протоколом засідання комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, від 29.04.2014 також підтверджена сума збитків у вказаному розмірі.

Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 28.05.2014 № 112 затверджено акт від 29.04.2014 про визначення розміру збитків, заподіяних міській раді внаслідок використання земельних ділянок м. Дніпродзержинська без договорів оренди (а.с.30).

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій (пункт 5 Порядку).

Листом від 25.06.2014 № 08-11/2053 було запропоновано відповідачу добровільно відшкодувати заподіяні ним збитки (а.с.35).

Однак, у добровільному порядку відповідачем збитки відшкодовані не були, причини відмови від відшкодування не повідомлені.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить також з наступного.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 вказаного Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Так, судом встановлено, що відповідач, фактично користується земельною ділянкою площею 0,1580 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 210 під розміщення майстерні по ремонту засобів для обслуговування транспорту, що підтверджується, зокрема, актом обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 26.07.11 та від 25.03.2014 року, складеними з дотриманням повноважень на вчинення відповідних дій в межах здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель, право міської ради на здійснення якого передбачено статтею 189 Земельного кодексу України.

Крім того, відповідач користується спірною земельною ділянкою за відсутності належним чином оформленого права користування земельною ділянкою. Протилежне відповідачем, шляхом надання належних доказів, не доведено.

В силу приписів частини третьої статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Майнова шкода (збитки) - це виражене в грошовій сумі будь-яке зменшення наявного майна та інше ураження майнового інтересу однієї особи, заподіяне протиправною дією іншої особи. Саме грошовий вираз майнової шкоди називають збитками.

Так, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводиться кредитором (частини 1, 2 статті 623 Цивільного кодексу України).

Отже, відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Слід зазначити, що саме згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, понесені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).

При цьому, відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме:

- протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи;

- шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру;

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками;

- вини особи, яка заподіяла шкоду.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Частиною 4 статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним з видів цивільно-правової відповідальності.

Керуючись вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", комісією з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, створеною рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради, визначено розмір збитків у вигляді неодержаного доходу, а саме: у розмірі недоотриманої орендної плати внаслідок використання земельної ділянки за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 210, загальною площею 0,1580 га за відсутності договору оренди цієї земельної ділянки за період з 29.08.2011 по 31.12.2013, заподіяних відповідачем. Акт комісії про визначення розміру збитків затверджено рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради. Згідно затвердженого акту загальна сума збитків, спричинених відповідачем позивачу, яка враховує сплачений відповідачем за спірний період земельний податок (за 2011 рік - 5 334,00 грн., за 2012 рік - 6 110,00 грн. та за 2013 рік - 6 170,00 грн.), становить 39 165 грн. 81 коп.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно зі статтями 13, 15 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Так, наведена вище сума збитків визначена виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розрахованої на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 27.05.2011 № 116-08/VІ та рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012 № 475-24/VІ, тобто протягом дії спірного періоду, за який визначені та заявлені до стягнення збитки; коефіцієнту - 4, з урахуванням пільги із земельного податку - 20% (для земель комерційного використання), що застосовується для розрахунку річної орендної плати у співвідношенні до земельного податку з 01.07.2011 року, а рішенням від 25.06.2012 - коефіцієнту - 3, та пільги для економіко-планувальної зони № 196 - 30%.

При визначенні розміру збитків враховані задекларовані відповідачем податкові зобов'язання по платі за землю, інформація про які була надана податковим органом (лист від 02.04.2014 № 7444/04-03-15-03 (а.с.23).

При цьому, що визначаючи суму збитків у даній справі позивач виходив із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.12.2011 № 7761, виданого управлінням Держкомзему у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, який постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 у справі № 2а/0470/3904/12 скасований. Вказаною постановою суду також було зобов'язано відділ Держземагенства видати витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 0,1580 га, розташованої за адресою: Дніпропетровськ область, м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпропетровська, 210, яка була передана в користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради № 157-10/ІV від 24.07.2011 із застосуванням коефіцієнту функціонального призначення 2,5 для площі 0,0429 га - під будівлями та спорудами, та коефіцієнту функціонального призначення 0,1 - для площі 0,1151 га під проходами, проїздами, площадками, станом на 26.03.2012.

Третьою особою разом з відзивом на позов (вх.суду 81141/15 від 09.12.2015) долучено до матеріалів справи витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.06.2015 № 1/04-4093. У відзиві на позов третя особа повідомила, що Відділом Держземагентетва у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області 15.06.2015 на виконання постанови від 08.04.2014 Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а/0470/3904/12 було надано ФОП ОСОБА_1 витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за № 1/04-4093 та додаткові роз'яснення листом від 15.06.2015 № 1/04-4092. В період, коли ФОП ОСОБА_1 звернувся із позовом до адміністративного суду, рішенням Дніпродзержинської міської ради від 15.12.2010 № 07-02/VІ базова вартість 1 кв.м. земель міста була затверджена в розмірі 202,37 грн. Цим же рішенням було затверджено технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель м. Дніпродзержинська, яка введена в дію з 01.07.2011. Вказана технічна документація мала чинність в період з 01.07.2011 по 31.12.2013. З 01.01.2014 вступило в силу рішення Дніпродзержинської міської ради від 12.07.2013 № 842-38/VІ "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинська". Згідно цього рішення для розрахунку нормативної грошової оцінки земель використовується базова вартість 1 кв.м. земель міста в розмірі 199,64 грн. Таким чином, дія Витягу від 15.06.2015 № 1/04-4093 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Дніпродзержинськ, вулиця Дніпропетровська, 210, виготовленого на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 поширюється тільки на період дії рішення Дніпродзержинської міської ради від 15.12.2010 № 07-02/VІ.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність збитків в сумі 39 165 грн. 85 коп.

Враховуючи викладене, наявність повного складу господарського правопорушення позивачем не доведено та матеріалами справи не підтверджується, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача збитків, завданих використанням земельної ділянки за відсутності належним чином оформленого права землекористування за період з 29.08.2011 по 31.12.2013 у сумі 39 165 грн. 81 коп.

В той же час, від позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі (вх.суду 80716/15 від 08.12.2015), в якій він просить суд зупинити провадження у справі до вирішення питання у касаційному порядку оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 у справі № 2а/0470/3904/12. При цьому, як зазначено в заяві, на теперішній час касаційне оскарження є лише наміром позивача.

Суд зазначає, що норми статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість зупинення провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справидо вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України). На теперішній час справа № 2а/0470/3904/12 адміністративним судом розглянута, долучені до матеріалів справи процесуальні документи набрали законної сили. Крім того, норми Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості зупинення провадження у справі у випадку наявності наміру сторони оскаржити винесене судом рішення.

Отже, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків, завданих використанням земельної ділянки за відсутності належним чином оформленого права землекористування за період з 29.08.2011 по 31.12.2013, у сумі 39 165 грн. 81 коп. є необґрунтованими, не доведеними позивачем належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Також слід зазначити, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (пункт 2.1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, що існувала станом на момент звернення із позовом до суду).

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2014 року становила 1 218 грн. 00 коп. При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 1 837 грн. 00 коп. згідно з платіжним дорученням № 468 від 26.08.2014, замість 1 827 грн. 00 коп. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати - мінімальний розмір судового збору).

Таким чином, при звернені з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 10 грн. 00 коп. (1 837 грн. - 1 827 грн.).

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне в порядку визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернути позивачу суму надмірно сплаченого ним судового збору у розмірі 10 грн. 00 коп. (1 837 грн. - 1 827 грн.).

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

В порядку, передбаченому частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути з Державного бюджету України на користь Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області (51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, площа Дзержинського, будинок 2; ідентифікаційний код 24604168) надмірно сплачений судовий збір у сумі 10 (десять) гривень, перерахований згідно з платіжним дорученням № 468 від 26.08.2014, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя ОСОБА_3