Ухвала суду № 54204494, 10.12.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.12.15р. Справа № 904/923/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР ЛІЗИНГ", м. Київ

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про розірвання договору та зобов'язання здійснити викуп предмета лізингу за викупною вартістю 161 224 158,26 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача:ОСОБА_1, довіреність № 2015/08-02 від 17.08.2015р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіренсть №12 від 01.01.2015р.;

ОСОБА_3, довіреність №874 від 31.08.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2015р. припинено провадження щодо визначення викупної вартості предмета лізингу згідно Договору фінансового лізингу №ПР/П-121104/НЮ від 28.12.2012р., укладеного між Державним підприємством Придніпровська залізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю Премєр Лізинг, у розмірі 494 920,24грн. Позов задоволено частково. Розірвано договір фінансового лізингу №ПР/П-121104/НЮ від 28.12.2012р., укладений між Державним підприємством Придніпровська залізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю Премєр Лізинг. Зобов`язано Державне підприємство Придніпровська залізниця здійснити викуп предмета лізингу згідно Договору фінансового лізингу №ПР/П-121104/НЮ від 28.12.2012р., укладеного між Державним підприємством Придніпровська залізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю Премєр Лізинг - машини щебенеочисної RM-80 UHR за викупною вартістю 144 268 473,44грн. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного підприємства Придніпровська залізниця на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Премєр Лізинг витрати по сплаті судового збору у розмірі 66 836,53 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 11.06.2015р. апеляційні скарги Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР ЛІЗИНГ" - задоволено частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2015р. скасовано. В задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України 29.10.2015р. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР ЛІЗИНГ" задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2015р. скасовано, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2015р. залишено в силі.

13.11.2015р. на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2015р. видано накази.

07.12.2015р. позивач подав до суду заяву, в якій просить суд:

- роз'яснити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2015 р. та вказати, чи у випадку примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2015р. у справі державний виконавець має право накладати арешт на усе рухоме та нерухоме майно боржника, а також на грошові кошти у межах викупної вартості, що становить 144 268 473,44 грн.

Відповідно до ч.1,3,4 ст.89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

У разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. (ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження»).

У судове засідання зявились представник позивача та відповідача.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2015р. зобов`язано Державне підприємство Придніпровська залізниця здійснити викуп предмета лізингу згідно Договору фінансового лізингу №ПР/П-121104/НЮ від 28.12.2012р., укладеного між Державним підприємством Придніпровська залізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю Премєр Лізинг - машини щебенеочисної RM-80 UHR за викупною вартістю 144 268 473,44грн., про що 13.11.2015р. видано наказ про примусове виконання.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема: судові накази.

Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом (ст. 25 Закону України Про виконавче провадження).

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. (ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. (ч. 1 ст.2 Закону України Про фінансовий лізинг).

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність. Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі, зокрема, елементи договорів оренди та купівлі-продажу. Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

В рішенні суду встановлено, що 31.12.2012р. сторони договору підписали та засвідчили печатками акт приймання-передачі предмету лізингу в лізинг.

З огляду на положення Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, враховуючи, що Державному підприємству Придніпровська залізниця вже переданий предмет лізингу (машина щебенеочисна RM-80 UHR), виконання рішення в частині здійснення викупу полягає у зобовязанні Державного підприємства сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю Премєр Лізинг 144 268 473,44грн., а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2015р. по справі 904/923/15 буде вважатися виконаним з моменту сплати Державним підприємством Придніпровська залізниця 144 268 473,44грн. в повному обсязі.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. (ч.1 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»).

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. (п.5-6 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання" ( 2633-15 ), статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ), та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, повязаних із забезпеченням ядерної безпеки" ( 1868-15 ). Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. (ч.1-6 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження»).

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна. Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. (ч.1-3 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження»).

10.12.2015р. відповідач подав заву про залучення до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського управління юстиції ОСОБА_4

Відповідно до п.1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Рішення по справі вже прийнято, тому з урахуванням наведених рекомендацій, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви.

10.12.2015р. відповідач подав заву про виклик для дачі пояснень в порядку ст.30 ГПК України державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського управління юстиції ОСОБА_4

Господарський суд може скористатися правом, наданим йому статтею 30 ГПК, для виклику відповідного спеціаліста з метою участі його в судовому процесі, якщо обставини справи свідчать про доцільність отримання роз'яснень (консультацій) спеціаліста з тих чи інших питань. (п.1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р.).

Вказана заява не підлягає задоволенню, оскільки, наразі, суд не вважає за доцільне викликати державного виконавця для дачі консультації, оскільки безпосередньо Законом України «Про виконавче провадження» визначено умови та порядок виконання рішень судів.

10.12.2015р. відповідач подав заяву про припинення провадження у справі за заявою про розяснення рішення.

У ст.106 визначено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду: про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні рішення. Тобто, може бути винесена ухвала або про роз'яснення рішення, або про роз'яснення відмову у роз'ясненні рішення. Разом з тим Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливість винесення ухвали про припинення провадження за заявою про розяснення рішення. Тому суд відмовляє в задоволення заяви про припинення провадження за заявою про розяснення рішення.

10.12.2015р. відповідач подав відзив, просив відмовити у надання розяснення рішення суду.

Суд вважає за можливе заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Премєр Лізинг про роз'яснення рішення задовольнити.

Керуючись ст. ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяв Державного підприємства «Придніпровська залізниця» про залучення до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського управління юстиції ОСОБА_4, про виклик для дачі пояснень в порядку ст.30 ГПК України державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського управління юстиції ОСОБА_4, заяву про припинення провадження у справі за заявою про розяснення рішення відмовити.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Премєр Лізинг про роз'яснення рішення задовольнити.

Розяснити, що відповідно до положень ст.ст.27,11,52,57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення; державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно та на кошти боржника; стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах; готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються; на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення; арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту; у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення; звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника; боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення; арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення; арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту; може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

Суддя ОСОБА_5