Ухвала суду № 54204264, 10.12.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 грудня 2015 року Справа № 904/3905/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Гончарука П.А. (доповідача),

суддів Кондратової І.Д.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2014 року у справі №904/3905/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "МіК", треті особи: центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування міста Кривий Ріг та Криворізького району, підпорядкований УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_3, публічне акціонерне товариство "БМ Банк", про визнання договору недійсним та вчинення відповідних дій, -

Встановив:

Згідно ч.4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України, якою ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" у 2015 році з 1 січня встановлено мінімальну заробітну плату в місячному розмірі 1 218 гривень.

Згідно п. 2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Пунктом. 2.10. постанови передбачено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Відповідно п. 2.11. вказаної постанови якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою 6 листопада 2015 року, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2015 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, сплативши 19 549, 75 грн. судового збору за подання касаційної скарги, про що свідчить платіжне доручення від 6 листопада 2015 року №991.

Враховуючи наведене, скаржник повинен був сплатити 43 009, 45 грн. судового збору, з яких 37 163, 05 грн. (майнова вимога щодо визнання права власності на автомобілі в сумі 1 548 460, 80 грн.), 5 846,40 грн. (4 немайнові вимоги щодо визнання недійсними договорів купівлі - продажу, скасування державної реєстрації, зобов'язання повернути майно, зобов'язання вчинити певні дії)

Таким чином, скаржником не доплачено судовий збір у сумі

23 459, 70 грн., а отже додане до матеріалів касаційної скарги платіжне доручення від 6 листопада 2015 року №991, не може вважатися належним і допустимим доказом сплати судового збору у встановленому розмірі.

З огляду на викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду як така, що оформлена з порушенням норм процесуального права, в зв'язку з чим підлягає поверненню скаржнику.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 86, 111, п.4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2014 року у справі №904/3905/14 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія".

Головуючий П.А. Гончарук

Судді І.Д. Кондратова

Л.В. Стратієнко