Ухвала суду № 54201919, 10.12.2015, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3793/13-ц

УХВАЛА

іменем України

"10" грудня 2015 р. Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Городецької Л.М.,

при секретарі - Скочиляс І.М.,

з участю прокурора Юрчишин Я.М.,

представників

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові цивільну справу за позовом Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області до ОСОБА_3, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа без самостійних вимог: Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ЛМУЮ про визнання незаконним витягу та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Залізничного району м. Львова звернувся до суду в інтересах Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області з позовом до ОСОБА_3, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа без самостійних вимог: Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ЛМУЮ про визнання незаконним витягу та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно.

Надалі Прокурором Залізничного району м. Львова, який діє в інтересах Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області подано уточнення до позовної заяви.

Згідно уточнених вимог Прокурор Залізничного району м. Львова просить скасувати рішення реєстратора ОСОБА_4 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 від 25.12.2012 на готельно-медично-спортивно-оздоровчий центр загальною площею 290,9 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Снопківська,18, реєстраційний номер майна: 1788289; визнати незаконним, нечинним та скасувати витяг про державну реєстрацію прав №36961703 від 25.12.20125 року, виданий ОКП ЛОР «БТІ та ЕО».

07.12.2015 року представником ОСОБА_3 - ОСОБА_2, подано клопотання про закриття провадження у справі, з підстав передбачених п.1 ч. 1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задоволити.

Прокурор, який був присутній в судовому засіданні, та представник ГРА ЛМР проти клопотання заперечили, вважають, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Інші сторони по справі у судове засідання не зявилися, хоча неодноразово повідомлялися про судове засідання.

Заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання представника відповідача ОСОБА_2 слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У відповідності до ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п. 3 Постанови № 3 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17; далі КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У звязку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, субєктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно ч.1 п.2 ч.2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Так, п.3 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р., № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» встановлено, вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р., № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», вирішуючи питання про визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, суди повинні враховувати, що КАС України встановлює такі правила відмежування адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикції: понятійно-функціональне, тобто визначення адміністративної справи, що наведене у пункті 1 частини першої статті 3 КАС України; визначення видів публічних правовідносин (управлінські правовідносини та правовідносини, пов'язані з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень), зазначених у частині першій статті 17 КАС України; встановлення переліку публічно-правових спорів, що підпадають під юрисдикцію адміністративних судів (частина друга статті 17 КАС України).

Відповідно до п. 9 Постанови пленуму ВАС України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 N 2, відповідно до якої при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

У своїй позовні заяві Прокурор Залізничного району м. Львова просить скасувати рішення реєстратора ОСОБА_4 про державну реєстрацію права власності ШоломовичаЯрослава Михайловича від 25.12.2012 на готельно-медично-спортивно-оздоровчий центр загальною площею 290,9 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Снопківська,18, реєстраційний номер майна: 1788289.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із положенням абз. 2 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

У позовній заяві заявлено вимогу про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, що відносяться до управлінських правовідносин, а відтак, такий спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

провадження по цивільній справі за позовом Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області до ОСОБА_3, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», третя особа без самостійних вимог: Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби ЛМУЮ про визнання незаконним витягу та скасування реєстрації права власності на нерухоме майно закрити.

Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подано до апеляційного суду Львівської області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Городецька Л.М.