Рішення № 54201808, 08.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22ц/778/6245/ 2015 р.

Є.У.№319/1200/15-ц

Головуючий у 1 інстанції:Мальований В.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бондаря М.С.

суддів: Подліянової Г.С.

ОСОБА_2

при секретарі: Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 25 вересня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду із зазначеним позовом в якому зазначає, що між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 06 липня 2010 року укладено кредитний договір, згідно з яким останньому видано кредит в сумі 4200 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість. Станом на 30 червня 2015 року сума заборгованості складає 12489 грн. 86 коп., де 4078 грн. 85 коп. - сума заборгованості за кредитом, 5686 грн.11 коп. - сума заборгованості по процентах за користування кредитом, 1653 грн. 95 коп. - заборгованість за пенею та комісією за користування кредитом, а також 500 грн. - сума штрафу (фіксована частина), 570 грн. 95 коп. - сума штрафу (процентна складова). Відповідач в добровільному порядку не вжив заходів щодо погашення заборгованості, тому ПАТ КБ "ПриватБанк" вимушений звернутись до суду із вищевказаним позовом.

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 25 вересня 2015 року позовні вимоги ПАТ КБ « ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3, на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 9764 гривні 96 копійок, де 4078 гривень 85 копійок-сума заборгованості за кредитом, 5686 гривень 11 копійок - сума заборгованості по процентах за користування кредитом.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ПАТ КБ "ПриватБанк" подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" та розпорядження голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року №27/0/38-14 про визначення територіальної підсудності справ, підсудність даної справи визначено апеляційному суду Запорізької області.

Відповідач до суду апеляційної інстанції Запорізької області не прибув.

Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений розміщенням на офіційному веб-порталі "Судова влада України" оголошення про дату, час та місце проведення судового засідання.

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалене у справі судове рішення не відповідає цим вимогам.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.ст. 526, 611, 623, 625 ЦК України).

Згідно із чч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Встановлено, що 06 липня 2010 року між Банком та ОСОБА_3Є укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 4200 грн. зі сплатою відсотків в розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості.

Відповідно до п. 2.1.1, 7.6 Умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених укладеним між сторонами договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

Проте, свої зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконував належним чином, в зв'язку з чим, станом на 30 червня 2015 року сума заборгованості складає 12489 грн. 86 коп., де 4078 грн. 85 коп. - сума заборгованості за кредитом, 5686 грн.11 коп. - сума заборгованості по процентах за користування кредитом, 1653 грн. 95 коп. - заборгованість за пенею та комісією за користування кредитом, а також 500 грн. - сума штрафу (фіксована частина), 570 грн. 95 коп. - сума штрафу (процентна складова).

Відмовляючи Банку у задоволенні позову в частині стягнення пені та штрафів суд першої інстанції виходив з положень статті 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", відповідно до якого на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що проводять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Встановивши, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, суд дійшов висновку, що на вказані договірні правовідносини розповсюджується дія Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафів та пені не підлягають задоволенню.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд не звернув увагу на період нарахування штрафів відповідачу, що визначений у розрахунку заборгованості наданому позивачем, відповідно до якого частина штрафів у розмірі 500 грн. постійна складова, та 372.38 грн. процента складова, пеня в розмірі 953.95 грн. були нараховані станом на 01.04.2014 року , тобто до набрання чинності Законом України 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Крім того, Згідно Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 року № 1669-УІІ, а також розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція", яке зупинено дію розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05 листопада 2014 р., на території міста Донецьк та Донецької області проводиться антитерористична операція.

Позовна давність, як загальна, так і спеціальна є диспозитивною, а не імперативною в застосуванні.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік.

Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Згідно ч. 3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія суддів вважає доцільним зменшити розмір пені до 600 грн., а в іншій частині стягнення пені суд відмовляє.

Виходячи із Умов та правил надання банківських послуг (п.п. 1.1.5.20, 2.1.1.7.6) з відповідача також підлягають стягненню штрафи у розмірі 500 грн. ( фіксована частина) та 372.38 грн. ( процентна складова).

З таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визначення суми заборгованості за кредитним договором з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк".

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 25 вересня 2015 року у цій справі в частині відмови в позові про стягнення пені та штрафів скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_6 "ПриватБанк" пеню в сумі 600 грн., штраф 500 грн. (фіксована складова), штраф 372 грн. 38 коп. (процентна складова), а всього 1472 грн. 38 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: