Рішення № 5420096, 04.06.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.09 Справа № 24/764/07-3/86/09

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Техсервіс”, м. Запоріжжя

до відповідача-1: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до відповідача-2: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

про визнання недійсним договору оренди землі від 19.12.2006р. та повернення земельної ділянки

Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: Железняк О.В., довіреність № 7 від 30.04.2009р.

від відповідача-1: Боханова О.О., завідувач сектору самоврядного контролю за використанням та охороною земель відділу юридичного забезпечення та самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних ресурсів Запорізької міської ради, довіреність № 01-17/208 від 09.02.2009р.

від відповідача - 2: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3 від 16.01.1996р.;

ОСОБА_4, довіреність № б/н від 13.04.2009р.

від третьої особи: Прохода І.В., заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 01/184 від 30.12.2008р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.02.2008р. (суддя Азізбекян Т.А.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту укладання договір оренди землі від 19.12.2006р., укладений між Запорізькою міською радою (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна,206, код 04053915) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (69005, АДРЕСА_1, код НОМЕР_2), зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” 09.01.2007 р. за № 040726100009. Повернуто земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:02:020:0043 площею 0,1837 га по Південному шосе 75 б до земель Запорізької міської ради. Стягнуто з відповідачів по 42,50 грн. державного мита та по 59 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 23.04.2008р. апеляційну скаргу ПП ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2008р. по справі № 24/764/07 без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2008р. касаційну скаргу ПП ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 23.04.2008р. та рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2008р. у справі № 24/764/07 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Розпорядженням виконуючого обовязки голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. від 06.04.2009р. № 256 справа № 24/764/07 передана на розгляд судді Соловйову В.М.

Ухвалою від 06.04.2009р. справу прийнято до провадження суддею Соловйовим В.М. з привласненням їй іншого номеру - № 24/764/07-3/86/09. Справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 05.05.2009р. о 12 годині 00 хвилин.

05.05.2009р. до суду надійшла заява відповідача-2 про відкладення розгляду справи у звязку із знаходженням його представника в службовому відрядженні у господарському суді Донецької області.

Ухвалою від 05.05.2009р. розгляд справи відкладений до 26.05.2009р. о 14 годині 20 хвилин.

У судовому засіданні 26.05.2009р. оголошувалась перерва до 01.06.2009р. о 14 годині 20 хвилин.

Ухвалою від 01.06.2009р. розгляд справи відкладений до 04.06.2009р. о 9 годині 40 хвилин.

У судовому засіданні 04.06.2009р. ПП ОСОБА_1 надано письмове клопотання про зупинення провадження у справі до винесення постанови Запорізьким окружним адміністративним судом по справі за позовом ПП ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 61/165 від 19.11.2008р. “Про внесення змін та доповнень до рішення двадцять пятої сесії Запорізької міської ради від 24.09.2008р. № 60/271 “Про передачу в оренду ТОВ “Техсервіс” земельної ділянки по Південному шосе, 75б, для розташування адміністративно-побутового корпусу та складських приміщень”, або до скасування рішення Запорізької міської ради від 24.09.2008р. № 60/271 “Про передачу в оренду ТОВ “Техсервіс” земельної ділянки по Південному шосе, 75б, для розташування адміністративно-побутового корпусу та складських приміщень” згідно з протестом прокуратури м. Запоріжжя згідно діючого законодавства.

Позивач та третя особа проти клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі заперечують.

Відповідач-1 заявлене клопотання підтримав.

В задоволенні клопотання відмовлено, оскільки згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

В даному випадку зазначені обставини відсутні. Доказів про відкриття провадження в адміністративній справі відповідно до ст.107 КАС України за адміністративним позовом ПП ОСОБА_1 не надано.

Крім того, суд вважає, що ПП ОСОБА_1 повинна була звернутися з таким позовом до господарського суду Запорізької області, оскільки спори вказаної категорії підсудні господарському суду.

Внесення протесту прокурором на рішення субєкта владних повноважень взагалі не віднесено Господарським процесуальним кодексом України до обставин з якими повязано обовязок (право) суду зупинити провадження у справі.

За згодою учасників судового процесу в судовому засіданні 04.06.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи учасники судового процесу вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані, ст. 1, 2 ГПК України.

В судовому засіданні 04.06.2009р. позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві та просить визнати недійсним договір оренди землі від 19.12.2006р., укладений між Запорізькою міською радою та ПП ОСОБА_1, зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” 09.01.2007р за № 040726100009 та повернути земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:02:020:0043 площею 0, 1837 га по Південному шосе, 75 б до земель Запорізької міської ради.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проект землеустрою ПП ОСОБА_1 не містить документів, які б підтверджували реєстрацію права власності на придбаний обєкт по АДРЕСА_4 в ОП “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”. Відведення і передання в оренду земельної ділянки, визначення її меж, розміру та конфігурації здійснювалось за відсутності будь-яких вихідних даних відносно характеристик обєкту, розташованого на земельній ділянці.

Оскільки ТОВ “Техсервіс” є власником будівель та інших споруд, які розташовані суміжно до земельної ділянки, що підлягала передачі в оренду, а належний підприємству паркан проходить прямо по території відведеної земельної ділянки, погодження меж є обовязковою умовою і документація про таке погодження має бути включена до проекту землеустрою, на підставі якого відбувається передання права користування земельною ділянкою.

Запорізька міська рада (відповідач-1) заперечує проти позову та вважає його необґрунтованим.

Зокрема зазначає, що позивач не є стороною по договору оренди землі від 19.12.2006р., а тому даний договір ніяким чином не може порушувати його прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, на думку відповідача-1, ТОВ “Техсервіс” не має підстав звертатись до суду з зазначеним позовом.

Рішенням сесії Запорізької міської ради від 20.09.2006р. № 6/98 “Про передачу в оренду ПП ОСОБА_1 земельної ділянки по Південному шосе, 75 б для розташування автосалону” передано в оренду строком на 20 років ПП ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1837 га по Південному шосе, 75-6 для розташування автосалону за рахунок земель Запорізької міської ради.

Зазначене рішення є таким, що підлягає обовязковому виконанню.

На підставі та на виконання зазначеного рішення між Запорізькою міською радою та ПП ОСОБА_1 19.12.2006р. укладено договір оренди земельної ділянки, пункт 1 якого зазначає, що підставою для його укладення є рішення 4 сесії 5 скликання Запорізької міської ради № 6/98 від 20.09.2006р.

Договір зареєстровано у ЗРФ ДП “Центр ДЗК” при державному комітеті України по земельних ресурсах 09.01.2007р. за № 040726100009.

Таким чином, прийнявши рішення, Запорізька міська рада саме як орендодавець розпорядилася земельною ділянкою.

При цьому зазначено, що розпорядження земельною ділянкою і укладання договору не є тотожними поняттями. Розпорядження - це прийняття власником або уповноваженою особою рішення щодо земельної ділянки. А укладання договору є наслідком прийнятого рішення про надання земельної ділянки.

Згідно ч.1 ст.648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акту органу місцевого самоврядування, обовязкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

При цьому не було доведено порушення прав позивача укладанням відповідачами спірного договору.

Крім того, свої вимоги позивач мотивує порушенням відповідачами порядку передачі землі в оренду, та не в якій мірі у звязку з виникненням права на оренду у ПП ОСОБА_1, передбаченого ст. 124, 125 Земельного кодексу України, що виключає його право на звернення до суду з даним позовом.

На підставі ст. 215 ЦК України визначальним фактором при визнанні угоди недійсною є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Отже, договір з цих підстав може бути визнаний нечинним лише в тому разі, якщо його зміст суперечить ЦК, іншим актам законодавства саме на момент його укладання.

Так, на момент укладення відповідачами спірного договору оренди землі рішення сесії Запорізької міської ради від 20.09.2006р. про надання в оренду земельної ділянки було чинним, ніким не оскаржувалось, недійсним не визнавалось, умови договору у повній мірі відповідали умовам прийнятого рішення. Тому відсутні підстави визнавати договір недійсним.

Не погодження меж земельної ділянки, відведеної ПП ОСОБА_1, з ТОВ “Техсервіс”, не свідчить про порушення прав позивача існуючим договором оренди між відповідачами.

Крім того, на момент підготовки проекту відведення відповідача-2 позивач не був суміжним землекористувачем, тобто не оформив відповідно до вимог чинного законодавства своє право землекористувача.

Крім того, ненадання відповідачем-2 міській раді доказів державної реєстрації обєкту права власності в органах БТІ, не може бути підставою для визнання спірної угоди недійсною.

ПП ОСОБА_1 належним чином підтверджено право власності на обєкт незавершеного будівництва - надано договір купівлі-продажу державного майна, факт набуття права власності на цей обєкт відповідачем-2 ніким не оспорюється. Свідоцтво про державну реєстрацію права власності в органах БТІ не є правоустановчим документом, а лише посвідчує факт набуття права власності до реєстрації, тому його відсутність ніяким чином не змінює набуте стороною на законних підставах право. Крім того, не надання до міської ради свідоцтва про державну реєстрацію на обєкт незавершеного будівництва при укладенні оспорюваного договору ніяким чином не порушує законних прав позивача.

На підставі вищенаведеного відповідач-1 просить відмовити в позові повністю.

ПП ОСОБА_1 (відповідач-2) також заперечила проти позову.

Зокрема зазначила, що рішенням № 12 від 28.04.2006р. Запорізької міської ради їй була надана згода на розробку проекту відведення земельної ділянки для розташування автосалону по вул. Південне шосе, 75 б в м. Запоріжжі.

Відповідно до вимог Закону України “Про землеустрій” проект відведення земельної ділянки ПП ОСОБА_1 був розроблений для розташування автосалону по вул. Південне шосе, 75 б. Вказаний проект було позитивно узгоджено: Запорізьким міським управлінням земельних ресурсів від 31.05.2006р. № 01 04/3281 и, Головним управлінням архітектури та містобудування Запорізької міської ради від 29.03.2006р. № 2588, Державним управлінням екології та природних ресурсів в Запорізькій області від 27.03.2006р. № 2051/11/14, Державною санітарно-епідеміологічною експертизою від 21.04.2006р. № 02-16/1230, Запорізькою обласною інспекцією по охороні памяток історії та культури від 04.05.2006р. № 570.

Твердження позивача про те, що ПП ОСОБА_1 при виготовленні проекту відведення не було дотримано вимог Земельного кодексу, Закону України “Про землеустрій” в тій частині, що на підставі кадастрової зйомки не було погоджено межі земельної ділянки з суміжними землекористувачами, а саме з ТОВ “Техсервіс” не відповідає дійсності.

Проект відведення земельної ділянки ПП ОСОБА_1 містить витяг з чергового кадастрового плану від 22.05.2006р. з зазначенням суміжних землекористувачів. На час виготовлення проекту та укладання договору оренди ТОВ “Техсервіс” не набуло статусу землекористувача, оскільки порушуючи вимоги ст. 125 Земельного кодексу України не мав правовстановлюючих документів на земельну ділянку по вул. Південне шосе, 75 б. Чинне законодавство не містить визначення поняття “фактичне землекористування”, інших підстав наявності права користування земельними ділянками, не зайнятими обєктами нерухомості позивача, позивачем надано не було.

Межа земельної ділянки Відповідача відповідно до технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проходить на відстані від трьох метрів від найближчої споруди, що належить ТОВ “Техсервіс”. Тому твердження щодо проходження межі через територію розташування комплексу споруд ТОВ “Техсервіс” не знаходить підтвердження.

Земельна ділянка, на якій була розташована будівля цеху, згідно витягу з чергового кадастрового плану м. Запоріжжя від 22.05.2006р. належала до земель промисловості, не наданих у користування або у власність (землі запасу). Тому міська рада могла надати її в користування або у власність будь-якій особі в порядку та з додержанням норм, передбачених чинним земельним і містобудівним законодавством, без згоди на те власників сусідніх будівель та споруд, в тому числі і ТОВ “Техсервіс”, яке навіть не було суміжним землекористувачем, бо з 2003р. не спромоглося оформити документи на право користування земельною ділянкою під своїми будівлями.

Рішенням четвертої сесії Запорізької міської ради № 6/98 від 20.09.2006р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1837 га по Південному шосе, 75 б ПП ОСОБА_1 та передано в оренду строком на 20 років для розташування автосалону. Посилання в рішенні на ст. 120 Земельного кодексу України пояснюється тим, що чинне земельне законодавство не передбачало автоматичного переходу до власника будівлі або споруди права користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда. Таке право користування переходить до власника будівлі на підставі договору оренди. Відповідно до зазначеного рішення 19.12.2006р. між Запорізькою міською радою і відповідачем-2 було укладено договір оренди землі, за яким відповідачу-2 передано в оренду земельну ділянку площею 0,1837 га для розташування автосалону, яка знаходиться: м. Запоріжжя, Південне шосе, 75 б. Орендна плата справляється згідно вимог Закону України “Про плату за землю” та на підставі договору. Як добросовісний набувач права оренди на земельну ділянку відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України відповідач-2 виконував всі обовязки покладені на землекористувача.

Так, на момент укладення відповідачами спірного договору оренди землі рішення сесії Запорізької міської ради від 20.09.2006р. про надання в оренду земельної ділянки було чинним, ніким не оскаржувалось, недійсним не визнавалось, умови договору у повній мірі відповідали умовам прийнятого рішення. Тому відсутні підстави визнавати договір недійсним.

Отже, за змістом вказаного правового положення та з урахуванням вимог ст. 54 ГПК України вбачається, що позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому конкретно полягає порушення його прав та інтересів. Водночас, як встановлено матеріалами справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про порушення прав і охоронюваних законом інтересів Підприємства з боку відповідачів при укладенні оскарженого договору.

Крім того, ненадання Відповідачем-2 міській раді доказів державної реєстрації обєкту права власності в органах БТІ, не може бути підставою для визнання спірної угоди недійсною.

Не надання ПП ОСОБА_1 до міської ради свідоцтва про державну реєстрацію на обєкт незавершеного будівництва при укладенні оспорюваного договору ніяким чином не порушує законних прав позивача.

Відповідач-2 вважає, що спірний договір відповідає вимогам чинного законодавства, на момент його укладення, а отже правові підстави для визнання його недійсним відсутні та просить відмовити в позові повністю.

Крім того, відповідач-2 стверджує, що він придбав майно з метою розбирання, а не для реконструкції, добудови та інше.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (третя особа) у своєму “Відгуку” від 01.02.2008р. № 01-22/303 вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України “Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва” та згідно з положенням про порядок приватизації обєктів незавершеного будівництва, затвердженого наказом ФДМУ від 11.09.2000р. № 1894, наказу Фонду державного майна України від 26.03.2004р. № 600 до переліку обєктів незавершеного будівництва, що підлягають приватизації була включена будівля цеху, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 75 б.

Наказом Фонду держаного майна України від 08.07.2004р. № 1377 були внесені зміни в додаток № 1 наказу Фонду державного майна України від 26.03.2004р. № 600 і п. 4 було викладено в наступній редакції: “Будівля цеху м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 75 б.”

У відповідності до п. 3 наказу Фонду державного майна України від 26.03.2004р. № 600 повноваження щодо визначення конкретного способу приватизації була надана регіональному відділенню ФДМУ по Запорізькій області.

Наказом регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області від 23.07.2004р. № 335 було розпочато приватизацію обєкта незавершеного будівництва - будівлі цеху, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 75 б шляхом продажу на аукціоні під розбирання.

Переможцем аукціону була визначена приватний підприємець ОСОБА_1 з якою і був укладений договір купівлі - продажу від 29.06.2005р. № 969.

Відповідно до п. 5.2.2 договір купівлі - продажу від 29.06.2005р №969 покупець має право придбати земельну ділянку під забудову. У разі відмови придбання земельної ділянки під забудову, привести будівельний майданчик в належний стан і передати органам місцевого самоврядування протягом півтора року після укладання договору купівлі - продажу.

Зазначений пункт Покупцем невиконаний.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва” розірвання договору купівлі - продажу обєкту незавершеного будівництва є підставою для розірвання договору купівлі продажу або договору оренди земельної ділянки, на якій розташований обєкт незавершеного будівництва .

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору № 790 купівлі-продажу державного майна шляхом викупу від 10.09.2003р., посвідченого 04.10.2003р. приватним нотаріусом ОСОБА_7 (реєстровий номер 891), укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (продавець) та ТОВ “Техсервіс” (покупець), ТОВ “Техсервіс” придбало комплекс будівель із спорудами, розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Південне шосе 75 б, до складу якого входить: побутовий корпус літ. А-2, склад літ. Б, склад літ. В, паркан 1, 2, 3, підпірна стінка 4.

З технічного паспорта ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації вбачається, що придбані обєкти нерухомості являють собою комплекс будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці, обнесеної парканом. На території земельної ділянки розташовано також споруду недобудованого цеху (позначену літ. Г), яка не є власністю ТОВ “Техсервіс”. Розміщення обєктів нерухомості відносно транспортного шляху (Південне шосе, 75 б) не передбачає можливості обладнати інший підїзд до будівель, окрім ділянки паркану № 2.

За цією ж адресою (м. Запоріжжя, Південне шосе, 75б) на підставі договору №969 від 29.06.2005р. купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва шляхом продажу на аукціоні, посвідченого 25.07.2005р. приватним нотаріусом ОСОБА_8, укладеним з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, ПП ОСОБА_1 придбала незавершену будівництвом будівлю цеху.

Відповідно до ст.120 ЗК України ПП ОСОБА_1 звернулася до Запорізької міської ради з проханням виділити в оренду земельну ділянку під придбаний обєкт незавершеного будівництва.

Рішенням Запорізької міської ради від 20.09.2006р. № 6/98 “Про передачу в оренду приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки по Південному шосе, 75 б для розташування автосалону” затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 1837 га по Південному шосе, 75 б ПП ОСОБА_1 Цим же рішенням передано в оренду строком на 20 років ПП ОСОБА_1 земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:02:020:0043, площею 0, 1837 га (землі комерційного використання) по Південному шосе, 75 б для розташування автосалону за рахунок земель Запорізької міської ради.

19.12.2006р. між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до якого в оренду ПП ОСОБА_1 передано земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:02:020:0043 площею 0, 1837 га по Південному шосе, 75 б для розташування автосалону терміном на 20 років. Договір зареєстровано у ЗРФ ДП “Центр ДЗК при державному комітеті України по земельних ресурсах 09.01.2007 р. за № 040726100009.

Відповідно до п. 1 вказаного договору, підставою для його укладення є рішення четвертої сесії пятого скликання Запорізької міської ради № 6/98 від 20.09.2006р.

ТОВ “Техсервіс” вважає, що оспорюваним договором передано в оренду земельну ділянку без врахування того, що цим обмежується право позивача на користування належними йому обєктами нерухомості.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 124 ЗК України (в редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору оренди), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 120 ЗК України, при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Частиною 5 статті 116 ЗК України встановлено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи (план земельної ділянки, ситуаційний план 1:500), придбані ТОВ “Техсервіс” обєкти нерухомості розташовані на земельній ділянці поряд із обєктом незавершеного будівництва, що належав ПП ОСОБА_1 Вказані обєкти нерухомості обнесені парканом. Разом з цим, за проектом відведення ПП ОСОБА_1, відведенню підлягала земельна ділянка з розташованою на ній спорудою, при цьому межа земельної ділянки між точками 4-5-6 проходить через територію розташування будівель, що належать ТОВ “Техсервіс”.

Також, в межі переданої в оренду земельної ділянки було включено значну частину паркану, що належить ТОВ “Техсервіс”.

Таким чином, передання в оренду земельної ділянки в межах, передбачених проектом землеустрою, призводить до порушення інтересів ТОВ “Техсервіс”, оскільки повністю унеможливлює доступ до будівель підприємства.

Зазначене, зокрема, підтверджується висновками від 19.12.2007р. №01-20/710 Управління з контролю за використанням та охороною земель у Запорізькій області, зробленими за результатами перевірки, проведеної на виконання вимоги господарського суду. Зазначеною перевіркою встановлено, що спірна земельна ділянка самовільно зайнята ТОВ “Техсервіс”, на ній розміщені будівельні металеві вагончики, складовано залізобетонні будівельні конструкції (колони, плити) та вантажні противовіси баштових кранів. Земельна ділянка огороджена парканом із залізобетонних плит, які є власністю ТОВ “Техсервіс” (т.1, а.с.137-139).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Закону України від 22.05.2003р. № 858-IV “Про землеустрій”, нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою встановлюють порядок організації, державні стандарти, норми і правила виконання робіт із землеустрою, їх склад і зміст.

Нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою є обов'язковими до виконання всіма субєктами землеустрою.

Згідно ст. 56 Закону України “Про землеустрій”, технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включає:

а) пояснювальну записку;

б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку;

в) копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб;

г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки;

ґ) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди;

д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання;

е) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності;

є) кадастровий план земельної ділянки;

ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

Технічна документація (проект відведення) земельної ділянки, що була передана в оренду ПП ОСОБА_1, не відповідає вимогам ст. 56 Закону України “Про землеустрій”, зокрема п.п. “г” цієї статті.

Відповідно до ст. 198 ЗК України, кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Кадастрова зйомка включає:

а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;

б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;

в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;

ґ) виготовлення кадастрового плану.

Оскільки ТОВ “Техсервіс” є власником будівель та інших споруд, які розташовані суміжно до земельної ділянки, що підлягала переданню в оренду ПП ОСОБА_1, а належний товариству паркан проходить прямо по території відведеної земельної ділянки, погодження меж є обовязковою умовою і документація про таке погодження має бути включена до проекту землеустрою, на підставі якого відбувається передання права користування земельною ділянкою.

Запорізькою міською радою вказані приписи закону дотримано не було, в користування ПП ОСОБА_1 була передана земельна ділянка, яка фактично знаходилась у користуванні ТОВ “Техсервіс”, на ній розташовані обєкти, що належать позивачу на праві власності.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ “Техсервіс” зверталося до виконавчого комітету Запорізької міської ради з проханням передати в оренду земельну ділянки по вул. Південне шосе, 75 б в м. Запоріжжі і отримало завдання Управління земельних ресурсів у місті Запоріжжя на розроблення проекту відведення земельної ділянки за вказаною адресою (т.1, а.с.51-55).

Той факт, що на момент укладання спірного договору оренди позивач не оформив відповідно до вимог чинного законодавства своє право землекористувача, не змінює фактичних обставин та не спростовує висновки суду. Оскільки в користування ПП ОСОБА_1 було передано земельну ділянку, яка була зайнята ТОВ “Техсервіс” в межах паркану, що належить позивачу на праві власності.

Відповідно до ч.1, 2 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про надання в оренду ПП ОСОБА_1 земельної ділянки на якій знаходяться обєкти ТОВ “Техсервіс” Запорізька міська рада фактично позбавила позивача можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що належить йому на праві власності, а відтак порушила його права та законні інтереси.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Спірний договір оренди землі не відповідає положенням ст. 116, 120, 124, 198 Земельного кодексу України, ст.23, 56 Закону України “Про землеустрій” та порушує права ТОВ “Техсервіс”, зокрема встановлені ст.316, 317, 321 ЦК України щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи викладене, позов в частині вимоги про визнання недійсним з моменту укладання договору оренди землі від 19.12.2006р. між Запорізькою міською радою і ПП ОСОБА_1, зареєстрований 09.01.2007р. у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” за №040726100009, підлягає задоволенню.

В частині вимоги про повернення земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:02:020:0043 площею 0, 1837 га по Південному шосе, 75б до земель Запорізької міської ради в задоволенні позову слід відмовити.

Оскільки, згідно ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В даному випадку вимогу про повернення земельної ділянки до земель Запорізької міської ради може заявляти лише безпосередньо Запорізька міська рада або прокурор в її інтересах відповідно до ст.29 ГПК України та Закону України “Про прокуратуру”.

Крім того, правові наслідки недійсного правочину встановлені законом - ст.216 ЦК України, частиною 1 якої передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Приймаючи судове рішення господарський суд також враховує те, що рішенням господарського суду Запорізької області від 18.06.2008р. по справі № 7/10/08 задоволений позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до ПП ОСОБА_1 та розірвано договір купівлі-продажу державного майна № 969 від 29.06.2005р., укладений між Регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області та ПП ОСОБА_1 Зобовязано ПП ОСОБА_1 на підставі акту прийому-передачі повернути на користь Регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області майно - незвершене будівництво будівлі цеху, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 75 б.

Вказане рішення суду не оскаржене і вступило в законну силу 30.06.2008р.

Відповідно до ч.3 ст. 19 Закону України від 14.09.2000р. № 1953-III “Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва” розірвання договору купівлі-продажу обєкту незавершеного будівництва є підставою для розірвання договору купівлі-продажу або договору оренди земельної ділянки, на якій розташований обєкт незавершеного будівництва .

Крім того, рішенням Запорізької міської ради від 24.09.2008р. №60/271 “Про передачу в оренду ТОВ “Техсервіс” земельної ділянки по Південному шосе, 75 б для розташування адміністративно-побутового корпусу та складських приміщень” надано ТОВ “Техсервіс” згоду на підготовку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по Південному шосе, 75 б для розташування адміністративно-побутового корпусу та складських приміщень (п.1). Затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по Південному шосе, 75 б ТОВ “Техсервіс” (п.2). Встановлено та затверджено ТОВ “Техсервіс” зовнішні межі та розмір земельної ділянки площею 0, 5844 га по Південному шосе, 75 б згідно з планом, що додається (п.3). Передано в оренду строком на 19 років ТОВ “Техсервіс” земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:02:020:055) площею 0, 5844 га (землі промисловості) по Південному шосе, 75 б для розташування адміністративно-побутового корпусу та складських приміщень за рахунок земель Запорізької міської ради (п.4).

Скасовуючи судові рішення у справі №24/764/07, Вищий господарський суд України в постанові від 24.12.2008р. зазначив, що відповідно до частини першої ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обовязковими до виконання на відповідній території.

Не врахувавши наведених норм законодавства, господарські суди першої та другої інстанції, в порушення вимог ст.43 ГПК України, не встановили, на підставі якого рішення Ради між нею та Підприємцем було укладено договір оренди землі від 19.12.2006р., і чи є відповідне рішення чинним, тобто таким, що підлягає обовязковому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При новому розгляді справи судом зясовано, що спірний договір оренди землі між Запорізькою міською радою і ПП ОСОБА_1 укладений на підставі рішення Запорізької міської ради від 20.09.2006р. № 6/98 “Про передачу в оренду приватному підприємцю ОСОБА_1 земельної ділянки по Південному шосе, 75 б для розташування автосалону”.

Вказане рішення є нечинним, оскільки рішенням Запорізької міської ради від 19.11.2008р. №61/165 “Про внесення змін та доповнень до рішення двадцять пятої сесії Запорізької міської ради від 24.09.2008р. №60/271 “Про передачу в оренду ТОВ “Техсервіс” земельної ділянки по Південному шосе, 75 б для розташування адміністративно-побутового корпусу та складських приміщень” доповнено рішення двадцять пятої сесії Запорізької міської ради від 24.09.2008р. №60/271 “Про передачу в оренду ТОВ “Техсервіс” земельної ділянки по Південному шосе, 75 б для розташування адміністративно-побутового корпусу та складських приміщень” пунктом 7 та викладено в такій редакції:

“Рішення четвертої сесії Запорізької міської ради від 20.09.06 №6/98 вважати таким, що втратило чинність”.

При звернені до суду 26.11.2007р. з позовною заявою про визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки позивач сплатив державне мито в сумі 85, 00 грн. (квитанція № ПН24432 від 21.11.2007р.).

Вказаний розмір державного мита відповідає вимогам, встановленим п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 “Про державне мито”: розмір державного мита з позовів немайнового характеру складає 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85, 00 грн.).

Згідно з ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів, у звязку з чим підлягає стягненню на користь позивача:

- з Запорізької міської ради - державне мито в сумі 42, 50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59, 00 грн.;

- з ПП ОСОБА_1 - державне мито в сумі 42, 50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59, 00 грн.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним з моменту укладання договір оренди землі від 19.12.2006р. між Запорізькою міською радою (69015, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, код ЄДРПОУ 04053915) і Приватним підприємцем ОСОБА_1 (69005, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), зареєстрований 09.01.2007р. у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” за №040726100009.

3. Стягнути з Запорізької міської ради (69015, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, код ЄДРПОУ 04053915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Техсервіс” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 75б, код ЄДРПОУ 23852289) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат на держмито та 59 (пятдесят девять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (69005, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Техсервіс” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 75б, код ЄДРПОУ 23852289) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат на держмито та 59 (пятдесят девять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В частині вимоги про повернення земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:02:020:0043 площею 0, 1837 га по Південному шосе, 75б до земель Запорізької міської ради в задоволенні позову відмовити.

Суддя: В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 17.06.2009р.