Рішення № 54200269, 03.12.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/6512/15-ц

Провадження № 2/643/2897/15

03.12.2015 р. Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді : Омельченко Н.І.

при секретарі : Люленко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним,-

встановив :

20.04.15 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та просили суд визнати недійсним договір позики від 23.09.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений 23.09.14 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 реєстр.№ 1736.

В обґрунтування вимог посилалися на те, що 23.09.14 року між ОСОБА_1 та відповідачем був укладений договір позики, посвідчений 23.09.14 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 1736. Згідно умов п.1 цього договору позики, відповідач зобовязався передати позивачу у власність грошові кошти в сумі 237000,00 грн.

23.09.14 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем був укладений договір іпотеки, посвідчений 23.09.14 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 1739. Згідно умов п.1 договору іпотеки позивач в забезпечення виконання зобовязання за зазначеним договором позики, передала у іпотеку відповідачу квартиру АДРЕСА_1, яка належить позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2010 року.

Однак, ніякої розписки або іншого документу між сторонами правочину між собою оформлено не було, так як відповідач ніяких коштів позивачу в позику не надавав.

Оскільки гроші в борг від відповідача вона не отримувала, просить позов задовольнити та визнати недійсним договір позики ,укладений 23.09.14 року між нею та відповідачем.

а.с.1

24.04.15 р. позивач ОСОБА_1 подала уточнену позовну заяву, в якій уточнила кількість позивачів, зазначила лише себе позивачем, та, посилаючись на ті ж самі обставини, викладені в первісному позові, просить визнати недійсним договір позики ,укладений 23.09.14 року між нею та відповідачем.

а.с.18-19

20.05.15 року, позивач остаточно уточнила свої вимоги, про що подала заяву, та, посилаючись на ті ж самі обставини, викладені в первісному позові, а також на те, що іпотека припиняється, зокрема у разі припинення основного зобовязання, просить визнати недійсним договір позики ,укладений 23.09.14 року між нею та відповідачем та визнати припиненим договір іпотеки, укладений 23.09.14 року між нею та відповідачем, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4

а.с.30

В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали вимоги та дали пояснення відповідно до викладених у позовних вимогах.

Крім того, позивач вказала, що вона пішла на умови відповідача, який пообіцяв зайняти їй гроші , оформивши нотаріально договір займу та договір іпотеки, пообіцявши надати їй кошти на наступний день після укладання договорів, на що вона погодилася, проте грошей від відповідача не отримала. Після укладання договорів позики та іпотеки, відповідач зник, не брав слухавку, уникав її. Також вона написала заяву на імя нотаріуса 23.09.14 року, в якій вказала, що отримала від відповідача кошти в розмірі 237000 грн. відповідно до договору займу, оскільки написати таку заяву просив її відповідач, а вона йому довіряла. Дійсно вона зверталася до нотаріуса з заявою про сплату боргу з метою зберегти свою квартиру.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях на позовну заяву.( а.с.39-40) Крім того вказав на те, що позивач 19.01.15 року направила відповідачу нотаріально посвідчену заяву про свій намір достроково погасити борг, після чого ніяких дій по поверненню боргу не здійснювала і борг не повернула, в зв'язку з чим відповідач 02.03.15 року направив позивачу нотаріально посвідчену заяву з вимогою повернення боргу, оскільки за договором позики позивач повинна була погашати борг щомісяця, відповідно до графіку погашення боргу, чого остання не робила, вказану заяву позивач отримала 05.03.15 року, проте борг не повернула і звернулася до суду з позовом.

3-я особа в судове засідання не зявилася.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та надані докази, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст..3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в ст. 203 ЦК України.

Згідно з правилом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним (оспорювані правочини).

Стаття 1051 ЦК України надає позичальнику право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 23.09. 2014 року укладений і нотаріально посвідчений договір позики, згідно з яким відповідач позичив позивачці 237 000 гривень, що складає за згодою сторін еквівалент 15800 доларів США, а остання зобовязується повернути позикодавцеві грошові кошти не пізніше 23.09.2015 року в порядку та в строки, що передбачені договором щомісяця повертаючи частинами позику в розмірі еквівалентну 400 доларам США . Відповідно до п.4 вказаного договору, позичальник стверджує, що зазначені в цьому договорі валютні цінності отримала від Позикодавця ще до підписання цього договору.

а.с.3

Також факт одержання позивачем в борг від відповідача 237000 грн., що складає за згодою сторін еквівалент 15800 доларів США, підтверджується заявою позивача ОСОБА_1 на імя нотаріуса від 23.09.2014 року, в якій вона підтверджує факт отримання від відповідача в борг вказаних коштів. Факт написання такої заяви на імя нотаріуса не заперечувала і сама позивачка в судовому засіданні.

а.с.107

Посилання позивачки на те, що гроші насправді не були одержані нею від позикодавця відповідача, спростовуються її заявою від 19.01.15 року на імя приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_4, в якій вона просить нотаріуса передати ОСОБА_2, що вона має бажання достроково виконати свої зобовязання за договором позики від 23.09.14 р.

а.с.108

Також встановлено, що 23.09.14 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем був укладений договір іпотеки, посвідчений 23.09.14 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 1739. Згідно умов п.1 договору іпотеки позивач в забезпечення виконання зобовязання за договором позики, передала у іпотеку відповідачу квартиру АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2010 року.

а.с. 4-7

Згідно із вимогами ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Позивач та її представник не надали суду будь яких доказів на підтвердження того , що грошові кошти насправді не були одержані позивачем від позикодавця, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.3, 10,57, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 203-204, 1051, суд -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики від 23.09.2014 року відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Н.І. Омельченко

копія вірна суддя