Вирок № 54199923, 09.12.2015, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4130/14-к

провадження №1-кп/619/331/15

ВИРОК

іменем України

09 грудня 2015 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складі:головуючого суддіОСОБА_1за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2 прокурора захисника потерпілихОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 обвинуваченого ОСОБА_8 розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження №12014220000000281 від 07.05.2014 року у відношенні: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого слюсарем в ПАТ «Харківгаз», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, -

установив

07.05.2014 року приблизно о 17год.30хв., керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, та перебуваючи в стані алкогольного спяніння, рухався по автодорозі «Харків-Охтирка» через сел. Пересічне в сторону сел.Вільшани зі сторони м. Харкова, зі швидкістю близько 110 км/год., чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України, згідно з яким у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60км/год. Під час руху по вищевказаному автошляху, в районі 23 км+300м ОСОБА_8, грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 10.1 та розділ 34 (Дорожня розмітка) Правил дорожнього руху України, згідно з якими дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобовязана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це не можливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділи міліції, власника дороги або уповноважений ним орган. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та допустив зіткнення з пасажирським автобусом «Мерседес-Спрінтер» реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався зі сторони сел.Вільшани в сторону м. Харкова по автодорозі «Харків-Охтирка». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій пасажирського автобуса ОСОБА_5, згідно з висновком судово-медичної експертизи №956-С/13 від 16.05.2014 отримав середнього ступеню тілесні ушкодження, а саме: закриту тупу травму правого колінного суглобу у вигляді перелому латерального мищелка великогомілкової кістки зі зміщенням, перелом голівки малогомілкової кістки, синець, садно на голові, синець на правій руці; пасажир автобуса ОСОБА_7, згідно з висновком судово-медичної експертизи № 482-А/14 від 21.05.2014 року отримала середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, а саме: відкритий перелом нижнього полюсу правого наколінника із зсувом; пасажир автобуса ОСОБА_6, згідно з висновком судово-медичної експертизи №119-ОКБ/14 від 23.05.2014 отримала легкі тілесні ушкодження. Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_8, які знаходяться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, виразилося в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 2110», не зорієнтувався у дорожній обстановці, рухався зі швидкістю, яка значно перевищувала допустиму у населеному пункті, тим самим вибрав небезпечну швидкість руху, змінив напрямок руху вліво виїхавши на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з пасажирським автобусом «Мерседес-Спрінтер», що спричинило потерпілим легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження. Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_8, згідно висновку автотехнічної експертизи № 637/14 від 21.07.2014 знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердив факт і обставини вчинення злочину, так, як це зазначено вище.

Оскільки учасники судового розгляду не заперечували, суд відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч.4 ст. 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, які характеризують його особу та доказів, що стосуються цивільних позовів.

Вина обвинуваченого ОСОБА_8у скоєнні вище зазначеного злочину доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження і обвинуваченим не оспорюються.

Дії обвинуваченого ОСОБА_8, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим ОСОБА_5, та ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесні ушкодження, аОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження, суд кваліфікує за ч.1 ст. 286 КК України.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_8суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку, що відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст. 66 КК України визнається обставинами, які пом'якшують його покарання.

Відповідно до п.13 ч.1 ст. 67 КК України вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, суд визнає обставиною, що обтяжує покарання.

Відповідно до змісту ст. ст.50,65 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вивченням даних про особу ОСОБА_8встановлено, що він раніше не судимий, працює слюсарем в ПАТ «Харківгаз», де характеризується позитивно, за місцем проживання також характеризується позитивно, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря-нарколога і лікаря-психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності притягується вперше, одружений, має на утриманні сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4.

При призначенні покарання ОСОБА_8суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, який згідно статті 12 КК України являється злочином невеликої тяжкості, необережним за формою вини. Крім того, суд враховує майже повне відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди потерпілим, які просили призначити, покарання найближче до нижньої межі.

Також, суд враховує розяснення п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в яких зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

За таких обставин справи, відповідно дост. 65 КК України, роз'ясненьпостанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд вважає за необхідне призначити винному ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.286 КК України у виді штрафу в межах санкції частини цієї статті та доцільним позбавити його права керувати транспортним засобом в мінімальних межах передбачених ч.1ст.55 КК України, з метою недопущення в подальшому вчинення ним злочинів з використанням транспортних засобів.Призначаючи додаткове покарання суд враховує обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме те, що він вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ч.1 та ч.5ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред'явити цивільний позов до обвинуваченого, при цьому цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, а якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 та ч.2ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1 та ч.2ст.23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Отже, вирішуючи заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків заподіяних внаслідок злочину та моральної шкоди, суд виходить з положень ч.1 чт.1166ЦК України, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідност.23 ЦК Україниморальна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно дост.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до положень ч. 2ст. 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.4ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

На момент скоєння вказаної вище ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8, як водія автомобіля НОМЕР_3, була застрахована в АСК «Омега» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/8104024 від 14.01.2014 року.

Згідно вказаного страхового полісу страхова сума (ліміт відповідальності страховика) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоровю становить 100000,00грн, за шкоду заподіяну майну - 50000,00 грн., розмір франшизи - 1000,00 грн.

ОСОБА_5 заявлено позов про стягнення з обвинуваченого 87620,80грн. матеріальної шкоди та моральної шкоди в розмірі 49379,75грн., всього 137000,55грн., а також про стягнення зі страхової компанії «Омега» 12404,68грн. матеріальної шкоди у звязку з ушкодженням здоровя, 49000,00грн. за шкоду, причинену у звязку з ушкодженням майна та 620,25грн. моральної шкоди.

При цьому, обвинуваченим добровільно відшкодовано потерпілому ОСОБА_5 95000,00грн. в рахунок матеріальної та моральної шкоди, про що мається копія відповідної розписки. Таким чином залишилось невідшкодованою 42000,55грн.

ОСОБА_7 заявлено позов про стягнення з обвинуваченого 29760,64грн. моральної шкоди, а також стягнути зі страхової компанії «Омега» 4787,19грн. матеріальної шкоди у звязку з ушкодженням здоровя та 239,36грн. моральної шкоди.

При цьому, обвинуваченим добровільно відшкодовано потерпілій ОСОБА_7 25000,00грн. в рахунок моральної шкоди, про що мається копія відповідної розписки. Таким чином залишилось невідшкодованою 4760,64грн.

Цивільний позов ОСОБА_6 суд залишає без розгляду, оскільки їй у повній мірі відшкодована шкода обвинуваченим, про що мається копія відповідної розписки та заявлено про це у судовому засіданні.

Процесуальні витрати суд покладає на ОСОБА_8

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ухвалив

ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00грн. (три тисячі чотириста гривень) з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік.

Цивільний позов ОСОБА_6 залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування шкоди 4760,64грн. (чотири тисячі сімсот шістдесят гривень 64 копійки).

Іншу частину позову про стягнення з ОСОБА_8 шкоди залишити без розгляду у звязку зі сплатою.

Стягнути з акціонерної страхової компанії «Омега» на користь ОСОБА_7 4787,19грн. матеріальної шкоди у звязку з ушкодженням здоровя та 239,36грн. моральної шкоди, а всього 5026,55грн. (пять тисяч двадцять шість гривень 55 копійок).

Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування шкоди 42000,55грн. (сорок дві тисячі гривень 55 копійок).

Стягнути з акціонерної страхової компанії «Омега» на користь ОСОБА_5 12404,68грн. матеріальної шкоди у звязку з ушкодженням здоровя, 49000,00грн. за шкоду, причинену у звязку з ушкодженням майна та 620,25грн. моральної шкоди, а всього 62024,93грн. (шістдесят дві тисячі двадцять чотири гривні 93 копійки).

Іншу частину позову про стягнення з ОСОБА_8 шкоди залишити без розгляду у звязку зі сплатою.

Стягнути з ОСОБА_8 процесуальні витрати за проведення експертиз на користь держави в сумі 5582,40грн. (пять тисяч пятсот вісімдесят дві гривні 40 копійок).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя І. М. Нечипоренко