Ухвала суду № 54199346, 10.12.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/767/14-ц Номер провадження 22-ц/775/819/2015

Єдиний унікальний номер 227/767/14-ц

Номер провадження 22ц/775/819/2015

Головуючий в 1 інстанції: Хандурін В.В.

Доповідач: Жданова В.С.

Категорія 11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2015 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Жданової В.С.

суддів Жарової Ю.І, ОСОБА_1

при секретарі Марченко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Артемівську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, Добропільська районна державна адміністрація, про витребування майна із чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07.04.2015 року позивачу ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство», треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, Добропільська районна державна адміністрація про витребування майна із чужого незаконного володіння.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.12. 2012 року №1369 він отримав право на 1/3 частку земельного паю, розташовану на території Криворізької сільської ради Добропільського району Донецької області. Отримане свідоцтво про право власності на нерухоме майно зареєстровано в реєстраційній службі Добропільського МРУЮ Донецької області. 28. 05.2015 року встановлені межі земельної ділянки в натурі. Згідно договору оренди від 11.09. 2012 року, укладеному Добропільською районною державною адміністрацією та відповідачем ТОВ « Добропільське сортонасінницьке підприємство», останньому передана в оренду земельна ділянка загальною площею 769 134 га (невитребувані паї), серед яких є належна йому земельна ділянка. Після державної реєстрації нерухомого майна, тобто набуття права власності та права користування вказаною земельною ділянкою, відповідач без будь якої правової підстави, незаконно, без згоди власника продовжує користуватися їх власністю та відмовляється в добровільному порядку повернути спірну земельну ділянку.

В судове засідання позивач та треті особи не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. В надісланих апеляційному суду заявах просять розглянути справу без їх участі. Відповідач в судове засідання не з»явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, зареєстрована в журналі №1 за №1568 , яка прийнята уповноваженою особою,що перебуває у відповідності до вимог ч.6 ст.74 ЦПК України та відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України є підставою для розгляду справи без участі відповідача.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння обґрунтовано виходив з вимог ст.ст.15,16 ЦК України та зазначив, що позивач помилково обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки відповідач законно користується землею на підставі чинного договору оренди землі, зареєстрованому в законному порядку, відсутні докази про розірвання договору оренди чи визнання його недійсним.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи і вимогам діючого матеріального закону.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_5, померлої 19.11.1994 року, та смерті батька ОСОБА_6, померлого 02.08.1997 року, успадкував право на 1/3 частку в праві на земельну ділянку /(пай). 11.05.2013 року позивач зареєстрував свої права як власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення та отримав відповідне свідоцтво про право власності на нерухоме майно за № 33308722.

11.09.2012 року між Добропільською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство» укладений договір оренди землі сільськогосподарського призначення строком на 20 років на території Криворізької сільської ради за межами населених пунктів, загальною площею 76,9134 га, у тому числі 76,9134 га рілля (не витребувані паї)

Із повідомленням Управління Держземагенства у Добропільському районі Донецької області від 14.08.2013 року вбачається , що на час укладання договору оренди земельна ділянка ОСОБА_2 у розмірі 2,5622 га була віднесена до категорії нерозподілених (не витребуваних паїв) та у відповідності до ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних частко (паїв)» разом з іншими не витребуваними та не виділеними на місцевості ділянками передана на умовах оренди ТОВ «Державне сортонасіннецьке» підприємство», яке використовує їх згідно договору оренди землі, зареєстрованому за № 142208444003018 від 11. 09. 2012 року .

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч.1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про оренди землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Згідно із ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Позивач звертаючись до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння вважав, що відповідач уклавши договір оренди незаконно користується його земельною ділянкою, оскільки він є її власником на підставі свідоцтва про право власності.

Виходячи з встановлених обставин, наданих сторонами доказів та вимог закону вбачається, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог правильно прийшов до висновку про те, що відповідно до ст.15,16 ЦК України позивач обрав помилково такий спосіб захисту, як витребування майна із чужого незаконного володіння з наступних підстав.

Договір оренди землі укладений між Добропільською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Добропільське сортонасінницьке підприємство» від 11.09.2012 року на землі сільськогосподарського призначення на території Криворізької сільської ради, зареєстрований у встановленому Законом порядку. Даний договір оренди до цього часу є дійсним та не розірваним , а тому відповідач користується орендованою землею на законних підставах.

Довід апеляційної скарги про те, що після державної реєстрації нерухомого майна, тобто набуття права власності та права користування спірною земельною ділянкою, відповідач без будь якої правової підстави, незаконно, без згоди власника продовжує користуватися власністю позивача та відмовляється в добровільному порядку повернути земельну ділянку є необґрунтованим з вищенаведених підстав.

Отже, договір оренди земельної ділянки, укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію, а тому відповідач користується земельною ділянкою на достатніх правових підставах.

Проте, це не позбавляє позивача права у інший спосіб захищати свої права, якщо він вважає їх порушеними.

Наведені в скарзі позивача доводи необґрунтовані й правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 307 ч.1 п.1, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді