Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 35/21517.06.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестміт»
до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення 116072,31 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
від позивача: Чорненький О.В.предст. за довір. № б/н від 18.02.2009р.;
від відповідача: не з?явились.
Рішення прийняте 17.06.2009р. у звязку з тим, що в судовому засіданні 03.06.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 12.06.2009р., з 12.06.2009р. до 17.06.2009р.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестміт»до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором строкової оренди у розмірі 116 072,31 грн. (з яких: 60254,85 грн. сума заборгованості з урахуванням інфляції, 55817,46 грн. штрафні санкції) та стягнення судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов Договору строкової оренди №ОП-19/06-08 від 19.06.2008р. взяті на себе зобовязання щодо сплати орендних, комунальних платежів та відшкодування експлуатаційних витрат належним чином не виконував.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2009р. порушено провадження у справі №35/215, розгляд справи призначено на 18.05.2009р.
В позовній заяві позивачем було викладено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову.
Суд вирішив відмовити в задоволенні вказаного клопотання як необґрунтованого та безпідставного, оскільки в порушення вимог ст.66 Господарського процесуального кодексу України позивачем не наведено підстав, які б унеможливлювали або утруднювали виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення позову.
В судове засідання 18.05.2009р. представник позивача зявився, але вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/215 від 22.04.2009р. не виконав, витребуваних судом документів не надав.
Відповідач в судове засідання 18.05.2009р. не зявився, своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/215 від 22.04.2009р. не виконав, витребуваних судом документів не надав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 03.06.2009р.
В судовому засіданні 03.06.2009р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду №35/215 від 18.05.2009р.
В судовому засіданні 03.06.2009р. представник відповідача надав суду для огляду оригінали документів.
В судовому засіданні 03.06.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 12.06.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2009р. підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов повністю.
Відповідач в судове засідання 12.06.2009р. не зявився, своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/215 від 22.04.2009р. не виконав, витребуваних судом документів не надав.
В судовому засіданні 12.06.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 17.06.2009р. для дослідження матеріалів справи та виготовлення повного тексту останнього.
Відповідач в судове засідання 17.06.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/215 від 22.04.2009р. та ухвали №35/215 від 18.05.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.
Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).
Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 12.06.2009р. та 17.06.2009р. ані відповідач, ані його представники не зявились, витребуваних судом документів не надав.
За таких обставин, у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
19 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестміт»(далі позивач, Орендодавець) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (далі відповідач, Орендар) було укладено Договір строкової оренди №ОП-19/06-08 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору (п.2.1, п.3.2) Орендодавець надає, а Орендар приймає в орендне користування нежиле приміщення, розташоване по проспекту Героїв Сталінграда, 24 у м. Києві, на строк з 19.06.2008р. до 19.05.2009р.
Починаючи з дати початку оренди, Орендар сплачує Орендодавцеві орендну плату за користування приміщенням, місячний розмір 1 кв.м. якої вказується в Додатку №3 до даного Договору. Орендна плата сплачується авансовими платежами щомісячно до 5 числа поточного місяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Орендодавця встановленої грошової суми згідно виставлених рахунків на підставі Додатку №3 (п.4.1, п.4.3 Договору).
В п.4.8 Договору передбачено, що орендна плата не включає платежі за комунальні та експлуатаційні послуги (в т.ч. водопостачання, водовідведення, електропостачання і теплопостачання та інше).
Згідно з п.4.6 Договору стягнення з Орендаря заборгованості по платежах проводиться Орендодавцем у встановленому законом порядку зі стягненням штрафу у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.
У випадку несплати орендної плати Орендодавець має право припинити дію цього Договору (п.5.2.3 Договору).
Орендар зобовязаний здійснювати платежі орендної плати, як це передбачено у ст.4 Договору. У разі порушення термінів внесення, Орендар сплачує орендну плату з урахуванням індексів інфляції (п.6.1.1. Договору).
22 грудня 2008 року між сторонами було укладено Угоду про розірвання Договору строкової оренди №ОП-19/06-08 від 19.06.2008р., згідно з якою Орендар повинен повернути Орендодавцю орендоване приміщення за Актом приймання-передачі протягом 1 дня після підписання Угоди. Після підписання даної Угоди та Акту приймання-передачі приміщення Орендар розраховується за оренду приміщення та компенсацію за комунальні та експлуатаційні послуги до 31.12.2008р. на підставі виставлених рахунків.
Передача спірного приміщення була здійснена 22.12.2008р., про що сторонами складено та підписано Акт приймання-передачі від 22.12.2008р.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що всупереч вищевказаному договірному зобовязанню відповідач систематично не виконував своїх обовязків в частині повного та своєчасного внесення плати за оренду нежилого приміщення.
Згідно з листом б/н від 05.11.2008р., відповідач гарантував позивачу проведення оплати заборгованості за Договором в строк до 04.12.2008р. Однак, борг відповідачем сплачений не був.
Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні загальний розмір заборгованості відповідача становив 60254,85 грн.
Зважаючи на відмову відповідача погасити заборгованість у добровільному порядку, окрім вимог про стягнення основного боргу, який складається із заборгованості з орендних, комунальних платежів та експлуатаційних витрат, позивачем заявлені вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 55817,46 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.
Договір оренди є одним з видів зобовязального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобовязального права та майнового найму.
Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обовязків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.
Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, на день предявлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобовязання за Договором №ОП -19/06-08 від 19.06.2008р. щодо сплати орендних платежів та вартості комунальних послуг не виконав, суму заборгованості в розмірі 59015,52 грн. не сплатив.
Наданими суду доказами підтверджено, що відповідачем були порушені договірні зобовязання в частині повної та своєчасної сплати орендних, комунальних платежів та відшкодування експлуатаційних витрат, що призвело до виникнення заборгованості.
В п.6.1.1. Договору передбачено, що у разі порушення термінів внесення, Орендар сплачує орендну плату з урахуванням індексів інфляції.
Крім того, у відповідності до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні загальний розмір заборгованості за спірним Договором з урахуванням встановленого індексу інфляції становить 60254,85 грн.
Відповідно до п.4.6 Договору стягнення з Орендаря заборгованості по платежах проводиться Орендодавцем у встановленому законом порядку зі стягненням штрафу у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Згідно з розрахунком наданим позивачем розмір нарахованого штрафу становить 55817,46 грн.
Суд вважає, що позивачем неправомірно було нараховано вказану суму штрафу з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 ст.549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.
Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Слід вказати, що цей граничний розмір пені не може перевищувати (по сумі) й тоді, коли сторони в договорі за прострочення виконання грошового зобовязання встановили не пеню, а штраф.
Постановою правління Національного банку України від 21.04.2008 року №107 «Про регулювання грошво кредитного ринку»встановлено з 30 квітня 2008 року облікову ставку в розмірі 12 % річних.
Таким чином, з наведеного вбачається, що штраф в розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення, встановлений п.4.6. Договору, перевищує граничний розмір встановлений законом.
З огляду на викладене судом було здійснено перерахунок штрафу, розмір якого становить 3611,74 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.
Враховуючи викладене, задоволенню підлягають вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором строкової оренди №ОП-19/06-08 від 19.06.2008р. в розмірі 60254,85 грн. сума заборгованості з урахуванням інфляції, 3611,74 грн. пені.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 66, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_2 у ВАТ «СВЕДБАНК»м. Києва, МФО 300164, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестміт»(04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграду, 12-Л, р/р №260093019992 в Безбалансовому від. Промінвестбанку України м. Києва, МФО 300012, код ЄДРПОУ 34839721), а у випадку відсутності коштів з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 60254,85 грн. (шістдесят тисяч двісті пятдесят чотири гривні 85 коп.) заборгованості за Договором строкової оренди №ОП-19/06-08 від 19.06.2008р. з урахуванням індексу інфляції; 3611,74 грн. (три тисячі шістсот одинадцять гривень 74 коп.) штрафу, 638,66 грн. (шістсот тридцять вісім гривень 66 коп.) 64,90 грн. (шістдесят чотири гривні 90 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Судове рішення № 5419910, Господарський суд м. Києва було прийнято 17.06.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 35/215. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: