Рішення № 54199051, 10.12.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9164/15 Справа № 204/5610/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Єлізаренко І.А.

суддів Гайдук В.І., Калиновського А.Б.,

за участі секретаря Гулієва М.І.о

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Головне управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про іпотечний кредит,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Головне управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог, які в ході судового розгляду справи уточнювалися, ПАТ «Державний ощадний банк України» посилався на те, що 06 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір про іпотечний кредит №884/1, відповідно до умов якого, банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 157 114 доларів США на придбання домоволодіння за договором купівлі продажу від 06 липня 2008 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом 14% на рік, строком на 204 місяці, з кінцевим терміном повернення 05 серпня 2025 року. У забезпечення виконання зобовязань за договором про іпотечний кредит №884/1 06 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого в іпотеку банку було передано нерухоме майно, а саме: трикімнатна квартира №95 у житловому будинку літ.А-9, яка складається із: 1-коридору, 2, 3, 4 житлові, 5 кухня, 6 санвузол, I лоджія, загальною площею 63,5 кв. м., житловою площею 43,9 кв. м., яка розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Громова, буд.7, що належить ОСОБА_2 на праві власності. Також, у забезпечення виконання зобовязань за договором про іпотечний кредит №884/1, між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 06 серпня 2008 року було укладено договір поруки, відповідно до умов якого сторони договору встановили, що поручитель ОСОБА_3 на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед кредитором відповідати по зобовязанням боржника ОСОБА_2, які виникають з умов договору про іпотечний кредит №884/1 від 06 серпня 2008 року, у повному обсязі. Однак, в порушення умов договору про іпотечний кредит №884/1 від 06 серпня 2008 року, ОСОБА_2 свої зобовязання належним чином не виконувала, у звязку з чим, станом на 21 липня 2014 року, утворилася заборгованість, яка складається із: 157 114 доларів США, що еквівалентно 1 831 257 грн. 94 коп. заборгованість за кредитним договором, 96 993,22 доларів США, що еквівалентно 1 130 514 грн. 17 коп. заборгованість по процентам, 39 313,37 доларів США, що еквівалентно 458 220 грн. 92 коп. пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 29 525,76 доларів США, що еквівалентно 344 140 грн. 45 коп. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 6 050,36 доларів США, що еквівалентно 70 520 грн. 58 коп. - 3% річних за несвоєчасну сплату основного боргу, 5 152,40 доларів США, що еквівалентно 60 054 грн. 31 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, тому просили звернути стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 06 серпня 2008 року на нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру №95 у житловому будинку літ.А-9, яка складається із: 1-коридор, 2, 3, 4 житлові, 5 кухня, 6 санвузол, I лоджія, загальною площею 63,5 кв. м., житловою площею 43,9 кв.м., яка знаходиться на вул. Громова, буд.7, м.Дніпропетровськ, що належить на праві власності ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит №884/1 від 06 серпня 2008 року в сумі 334 149,11 доларів США, що складається із: простроченої заборгованості по кредиту 157 114,00 доларів США; простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам 96 993,22 долари США, пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 0,04% від суми несплаченого платежу (згідно Договору про іпотечний кредит) 39 313,37 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 0,04% від суми несплаченого платежу (згідно Договору про іпотечний кредит) 29 525,76 доларів США, 3% річних за несвоєчасну сплату основного боргу (згідно ст.625 ЦК України) 6 050,36 доларів США, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів (згідно ст.625 ЦК України) 5 152,40 доларів США; визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу банком, як Іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною (вартістю) для його подальшої реалізації визначеною субєктом оціночної діяльності, відповідно до умов п.1.3 Іпотечного договору посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 06 серпня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за №1769 за цінами, що реально склалися на ринку на момент його реалізації та є реальною щодо його відчуження за грошові кошти в порядку, передбаченому чинним на момент реалізації законодавством; надати ПАТ «Державний ощадний банк України» у порядку ст.34 Закону України «Про іпотеку» право на подання та отримання в будь - яких установах, підприємствах, організаціях, а також у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрації права власності на нерухоме майно та нотаріусів, будь-яких документів (їх копії, дублікати, витягів з державних реєстрів, довідки), необхідних для продажу нерухомого майна, а саме: трикімнатної квартири №95 у житловому будинку літ.А-9, яка складається з: 1-коридор, 2, 3, 4 житлові, 5 кухня, 6 санвузол, I лоджія, загальною площею 63,5 кв. м., житловою площею 43,9 кв. м., яка знаходиться на вул.Громова, буд.7, м.Дніпропетровськ; на період реалізації предмета іпотеки передати його в управління ПАТ «Державний ощадний банк України» у порядку ст.34 Закону України «Про іпотеку»; виселити з житлової квартири АДРЕСА_1: ОСОБА_2, ОСОБА_3 зі зняттям з реєстраційного обліку в Головному управлінні Державної міграційної служби в Дніпропетровській області; стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» витрати за проведення оцінки майна в розмірі 2 000 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 654 грн., 243 грн. 60 коп., 121 грн. 80 коп., всього 6 019 грн. 40 коп.; стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про іпотечний кредит.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 посилався на те, що між ним, ОСОБА_2 та банком було укладено ряд договорів договір про іпотечний кредит №884/1 на суму 157 114 доларів США, іпотечний договір від 06 серпня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_4 та договір поруки від 06 серпня 2008 року. ОСОБА_3 зазначив, що укладаючи дані договори банком було порушено ряд вимог, передбачених цивільним законодавством. Так, нарахована відповідно до умов кредитного договору, сума ануїтетного платежу не відповідає реальним умовам договору і є суттєво завищеною, в кредитному договорі не міститься інформація щодо використання банком будь-якої формули розрахунку достовірної суми щомісячного платежу, процентної ставки по кредиту. Таким чином, вважає, що під час укладення кредитного договору, банк скористався необізнаністю позичальника, чим порушено ст.203 ЦК України, що забезпечує вільне волевиявлення учасника правочину, яке відповідає його внутрішній волі, тому просив суд визнати договір про іпотечний кредит №884/1 від 06 серпня 2008 року, укладений між ВАТ «Держаний ощадний банк України» та ОСОБА_2 недійсним.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Держаний ощадний банк України» задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за Договором про іпотечний кредит №884/1 від 06 серпня 2008 року, укладеним між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2, яка станом на 21 липня 2014 року становить 334 149,11 доларів США, що складається із: простроченої заборгованості по кредиту 157 114 доларів США, простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам 96 993,22 долари США, пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 0,04% від суми несплаченого платежу (згідно Договору про іпотечний кредит) 39 313,37 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 0,04% від суми несплаченого платежу (згідно Договору про іпотечний кредит) 29 525,76 доларів США, 3% річних за несвоєчасну сплату основного боргу (згідно ст.625 ЦК України) 6 050,36 доларів США, 3% річних за несвоєчасну сплату процентів (згідно ст.625 ЦК України) 5 152,40 доларів США; звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 06 серпня 2008 року трикімнатну квартиру №95 у житловому будинку літ.А-9, яка складається з: 1-коридор, 2, 3, 4 житлові, 5 кухня, 6 санвузол, I лоджія, загальною площею 63,5 кв. м., житловою площею 43,9 кв. м., яка знаходиться на вул. Громова, буд.7, м.Дніпропетровськ, що належить на праві власності ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 06 серпня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі за №1764, шляхом надання ПАТ «Державний ощадний банк України» права продажу трикімнатної квартири №95 у житловому будинку літ.А-9, яка складається з: 1-коридор, 2, 3, 4 житлові, 5 кухня, 6 санвузол, I лоджія, загальною площею 63,5 кв. м., житловою площею 43,9 кв. м., яка знаходиться на вул. Громова, буд.7, м. Дніпропетровськ від свого імені будь-якій особі покупцеві за початковою ціною продажу предмету іпотеки не нижче 894 643 грн. В іншій частині позову відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «Держаний ощадний банк України» просить рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 26 серпня 2015 року змінити в частині встановлення початкової ціни реалізації предмета іпотеки, в частині розподілу судових витрат та скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог банку з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог банку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В іншій частині рішення суду від 26 серпня 2015 року не оскаржується.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи 06 серпня 2008 року між ВАТ «Держаний ощадний банк України», найменуваня якого було змінено на ПАТ «Держаний ощадний банк України», та ОСОБА_2 було укладено договір про іпотечний кредит №884/1, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2 отримала кредитні кошти у розмірі 157 114 доларів США на придбання домоволодіння, розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ вул.Громова буд.7 кв.№95, за договором купівлі-продажу від 06 липня 2008 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом 14% на рік, з кінцевим терміном повернення 05 серпня 2025 року (т.1 а.с. 17-20).

Факт отримання відповідачем, ОСОБА_2 кредитних коштів у розмірі 157 114,00 доларів США, що еквівалентно 761 138 грн. 77 коп., підтверджується касовим ордером від 06 серпня 2008 року (т.1 а.с.25).

Також 06 серпня 2008 року року між банком та ОСОБА_2 було укладено та підписано додаток №1 до вказаного договору про іпотечний кредит №884/1 (т.1 а.с.21-23).

У забезпечення виконання зобовязань за договором про іпотечний кредит №884/1 між ВАТ «Держаний ощадний банк України», найменуваня якого було змінено на ПАТ «Держаний ощадний банк України» та ОСОБА_2 06 серпня 2008 року було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого, в іпотеку банку відповідач ОСОБА_2 передала нерухоме майно, а саме: трикімнатна квартира №95 у житловому будинку літ.А-9, яка складається із: 1-коридору, 2,3,4 житлові, 5 кухня, 6 санвузол, I лоджія, загальною площею 63,5 кв. м., житловою площею 43,9 кв. м., яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Громова, буд.7, яка належить їй на праві власності (т.1 а.с.10-13, 14).

Крім того, у забезпечення виконання зобовязань за договором про іпотечний кредит №884/1 між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №884/1а від 06 серпня 2008 року, відповідно до умов якого останній прийняв на себе зобовязання відповідати перед банком за виконання зобовязань ОСОБА_2 (т.1 а.с.24, 25).

ОСОБА_2 було допущено невиконання умов договору про іпотечний кредит №884/1 від 06 серпня 2008 року.

Згідно розрахунку, наданого ПАТ «Державний ощадний банк України», станом на 21 липня 2014 року, заборгованість відповідача ОСОБА_2 за договором про іпотечний кредит №884/1 від 06 серпня 2008 року становить: 157 114 доларів США, що еквівалентно 1 831 257 грн. 94 коп. заборгованість за кредитним договором, 96 993,22 доларів США, що еквівалентно 1 130 514 грн. 17 коп. заборгованість по процентам, 458 220 грн. 92 коп. пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 344 140 грн. 45 коп. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 6 050,36 доларів США, що еквівалентно 70 520 грн. 58 коп. - 3% річних за несвоєчасну сплату основного боргу, 5 152,40 доларів США, що еквівалентно 60 054 грн. 31 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів (т.1 а.с.6, 7, 8, 94, 95).

З матеріалів справи вбачається, рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 27 червня 2012 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано та після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвища: йому «Малєєв», їй «Легоміна» (т.1 а.с.208).

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» частково суд першої інстанції посилався на те, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими, в іншій частині вимоги банку незаконні та необґрунтовані, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

06 серпня 2008 року між ВАТ «Держаний ощадний банк України», найменуваня якого було змінено на ПАТ «Держаний ощадний банк України», та ОСОБА_2 було укладено договір про іпотечний кредит №884/1, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2 отримала кредитні кошти у розмірі 157 114 доларів США на придбання домоволодіння, розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ вул.Громова буд.7 кв.№95, за договором купівлі-продажу від 06 липня 2008 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом 14% на рік, з кінцевим терміном повернення 05 серпня 2025 року (т.1 а.с. 17-20).

Факт отримання відповідачем, ОСОБА_2 кредитних коштів у розмірі 157 114 доларів США, що еквівалентно 761 138 грн. 77 коп., підтверджується касовим ордером від 06 серпня 2008 року (т.1 а.с.25).

06 серпня 2008 року року між банком та ОСОБА_2 було укладено та підписано додаток №1 до вказаного договору про іпотечний кредит №884/1 (т.1 а.с.21-23).

У забезпечення виконання зобовязань за договором про іпотечний кредит №884/1 між ВАТ «Держаний ощадний банк України», найменуваня якого було змінено на ПАТ «Держаний ощадний банк України» та ОСОБА_2 06 серпня 2008 року було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого, в іпотеку банку ОСОБА_2 передала нерухоме майно, а саме: трикімнатна квартира №95 у житловому будинку літ.А-9, яка складається із: 1-коридору, 2,3,4 житлові, 5 кухня, 6 санвузол, I лоджія, загальною площею 63,5 кв. м., житловою площею 43,9 кв. м., яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Громова, буд.7, яка належить їй на праві власності (т.1 а.с.10-13, 14).

Також у забезпечення виконання зобовязань за договором про іпотечний кредит №884/1 між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №884/1а від 06 серпня 2008 року, відповідно до умов якого останній прийняв на себе зобовязання відповідати перед банком за виконання зобовязань ОСОБА_2 (т.1 а.с.24, 25).

ОСОБА_2 було допущено невиконання умов договору про іпотечний кредит №884/1 від 06 серпня 2008 року.

Згідно розрахунку, наданого ПАТ «Державний ощадний банк України», станом на 21 липня 2014 року, заборгованість відповідача ОСОБА_2 за договором про іпотечний кредит №884/1 від 06 серпня 2008 року становить: 157 114 доларів США, що еквівалентно 1 831 257 грн. 94 коп. заборгованість за кредитним договором, 96 993,22 доларів США, що еквівалентно 1 130 514 грн. 17 коп. заборгованість по процентам, 458 220 грн. 92 коп. пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 344 140 грн. 45 коп. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 6 050,36 доларів США, що еквівалентно 70 520 грн. 58 коп. - 3% річних за несвоєчасну сплату основного боргу, 5 152,40 доларів США, що еквівалентно 60 054 грн. 31 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату процентів (т.1 а.с.6, 7, 8, 94, 95).

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 08 листопада 2013 року, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» строкову суму основного боргу за кредитом у розмірі 1 173 215 грн. 32 коп., прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 82 518 грн. 53 коп., прострочені відсотки за користування кредитом у розмірі 680 968 грн. 99 коп., пеню за порушення строків платежів у розмірі 190 301 грн. 77 коп., неустойку згідно п.5.4 кредитного договору у розмірі 502 грн. 29 коп., всього 2 127 506 грн. 70 коп. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» судові витрати у розмірі по 1 609 грн. 50 коп. з кожного (т.1 а.с. 119-123).

Згідно відповіді Красногвардійського ВДВС ДМУЮ №16581/02 від 03 червня 2014 року станом на 03 червня 2014 року погашення заборгованості боржниками ОСОБА_2, ОСОБА_3 не здійснювалося (т.1 а.с.36).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2012 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано та після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвища: йому «Малєєв», їй «Легоміна» (т.1 а.с.208).

Статтею 572 ЦК України передбачено в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно до норм ч.1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

В силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

В п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» розяснено, невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобовязання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» та розяснення надані у п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (далі Постанова) в резолютивній частині рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення в обовязковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Згідно до положень ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Розяснення з даного питання надаються також в п. 43 Постанови, де в абз. 3 зазначено, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Згідно ч.2 ст.109 ЖК України,громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банкучи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 березня 2015 року (справа № 6-39цс15).

Відповідно до ч.3 ст.109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому зобовязані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

В п.1.3 іпотечного договору від 06 серпня 2008 року визначено, що вартість вищезазначеної квартири, що є предметом іпотеки, становить 894643 грн. Сторони погодилися з тим, що вартість предмету іпотеки, зазначена в цьому пункті договору, є приблизною вартістю предмета іпотеки на момент передачі його в іпотеку. Реалізація предмета іпотеки у будь-якому випадку буде здійснюватись за цінами, що реально склалися на ринку на момент його реалізації та є реальними щодо його відчуження за грошові кошти в порядку, передбаченому цим договором та чинним на момент реалізації законодавством (т.1 а.с.10-13).

ПАТ «Державний ощадний банк України» було проведено оцінку майна, що є предметом іпотеки та станом на 23 квітня 2014 року вартість предмета іпотеки становить 391590 грн. (т.1 а.с.117). За проведення такої оцінки майна ПАТ «Державний ощадний банк України», згідно платіжного доручення, було сплачено 2000 грн. (т.1 а.с.118).

У квартирі АДРЕСА_2, що є предметом іпотеки, зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (т.3 а.с.25, 26).

З матеріалів справи вбачається 24 березня 2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 банком було направлено лист-вимогу про добровільне виселення з квартири, зняття з реєстраційного обліку та зазначений лист-вимогу ОСОБА_3 отримав 27 березня 2014 року особисто. Тобто, банком було дотримано вимоги ст. 40 Закону України «Про іпотеку», однак, вимоги банку про виселення залишилися іпотекодавцем без реагування (т.1 а.с.178).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене рішення суду підлягає зміні в частині визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки не нижче 894643 грн. та зазначити спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації предмета іпотеки за цінами, що реально склалися на ринку на момент його реалізації.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України» підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог банку в частині надання ПАТ «Державний ощадний банк України» у порядку ст.34 Закону України «Про іпотеку» права на подання та отримання в будь - яких установах, підприємствах, організаціях, а також у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрації права власності на нерухоме майно та нотаріусів, будь-яких документів (їх копії, дублікати, витягів з державних реєстрів, довідки), необхідних для продажу нерухомого майна, а саме: трикімнатної квартири №95 у житловому будинку літ.А-9, яка складається з: 1-коридор, 2, 3, 4 житлові, 5 кухня, 6 санвузол, I лоджія, загальною площею 63,5 кв. м., житловою площею 43,9 кв. м., яка знаходиться на вул.Громова, буд.7, м.Дніпропетровськ, в частині виселення з житлової квартири АДРЕСА_3: ОСОБА_2, ОСОБА_3, стягнення з ОСОБА_3 (ОСОБА_5) О.О. на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» витрат за проведення оцінки майна в розмірі 2 000 грн.

Разом з тим, 07 червня 2014 року набув чинності Закон України від 3 червня 2014 року N 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (далі - Закон N 1304-VII), згідно з підпунктом 1 пункту 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України від 2 жовтня 1992 року N 2654-XII «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України від 5 червня 2003 року N 898-IV «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: воно використовується як місце постійного проживання, загальна площа його не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Виходячи з положень ст. 3 вказаного Закону він має тимчасовий характер і втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

В цивільному законодавстві мораторій визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини 1 статті 263 ЦК України).

Встановлений Законом № 1304- VII мораторій на стягнення нерухомого житлового майна громадян України, наданого як забезпечення зобов'язань за кредитами в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року (справа № 6-46цс15).

Отже, рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення не підлягає виконанню на час дії Закону N 1304-VII.

Таким чином, суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги банку в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит, однак, враховуючи, що кредитні кошти на придбання житла відповідачу були надані в іноземній валюті долари США, виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідачів підлягає відстроченню до закінчення дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року.

Крім того, слід зазначити, доводи апеляційної скарги банку стосовно неправильного вирішення судом питання щодо судових витрат є обґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, банк за звернення до суду зі вказаними позовними вимогами сплатив судовий збір в розмірі 3654 грн. (т.1 а.с.92) та 243 грн. 60 коп. (т.1 а.с.169).

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задавлено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки не нижче 894643 грн. із зазначенням способу звернення стягнення на предмет іпотеки - шляхом реалізації предмета іпотеки за цінами, що реально склалися на ринку на момент його реалізації, скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ «Державний ощадний банк України» та в частині вирішення питання щодо судових витрат з ухваленням в цій частині нового рішення, доповнивши його резолютивну частину застереженням, що рішення суду не підлягає виконанню протягом дії Закону України від 03 червня 2014 року № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 серпня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Головне управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про іпотечний кредит змінити в частині визначення початкової ціни продажу предмета іпотеки не нижче 894643 грн., вказавши спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації предмета іпотеки за цінами, що реально склалися на ринку на момент його реалізації.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та в частині стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судового збору в сумі 1827 грн. з кожного - скасувати.

Надати Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» право на подання та отримання в будь - яких установах, підприємствах, організаціях, а також у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрації права власності на нерухоме майно та нотаріусів, будь-яких документів (їх копії, дублікати, витягів з державних реєстрів, довідки), необхідних для продажу нерухомого майна, а саме: трикімнатної квартири №95 у житловому будинку літ.А-9, яка складається з: 1-коридор, 2, 3, 4 житлові, 5 кухня, 6 санвузол, I лоджія, загальною площею 63,5 кв. м., житловою площею 43,9 кв. м., яка знаходиться на вул.Громова, буд.7, м.Дніпропетровськ.

Виселити з житлової квартири АДРЕСА_4 (ОСОБА_5) ОСОБА_6 та ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» витрати на проведення оцінки майна в розмірі 2 000 грн. та судовий збір в розмірі 3654 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення суду змінити, доповнивши його резолютивну частину застереженням, що рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення не підлягає виконанню протягом дії Закону України від 03 червня 2014 року №1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

В іншій частині рішення суду від 26 серпня 2015 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді