Рішення № 5419456, 03.06.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2009 р. Справа № 19/141-20/97

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Кобецької Світлани Миколаївни

При секретарі Колісник Оксані Михайлівні

Розглянувши матеріали справи:

за позовом ТзОВ "МБТ" вул.А.Кримського, 4а, офіс 338, м.Київ, 03142;

до відповідачів 1.ПП ОСОБА_6 АДРЕСА_1;

2.ПП ОСОБА_1, вул.Міцкевича, АДРЕСА_2;

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ТзОВ "Лісокомбінат Брошнів"

вул. Січових Стрільців, 52а, смт.Брошнів-Осада, Рожнятівський район,

Івано-Франківська область,7761;

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача АКБ "ТАС-Комерцбанк" в особі

Івано-Франківського регіонального департаменту м.Івано-Франківськ,

вул.Вовчинецька, 215а ( правонаступником якого є ВАТ "СВЕДБАНК").

про визнання недійсним договору.

Представники:

Від позивача: Марущак В.І.- представник, (довіреність № 84 від 18.06.08р.);

Від відповідача2: ОСОБА_4- представник, (довіреність б/н від 07.02.08р.);

Від третьої особи на сторні позивача: Марущак В.І.- представник,

(довіреність б/н від 31.03.08р.);

Від третьої особи на сторні відповідача: ОСОБА_5- представник,

(довіреність №154 від 05.11.08р.);

Від відповідача1: не з"явились;

Представникам позивача, відповідача2, третьої особи на стороні позивача роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу

нежитлових приміщень від 26.10.06р., повернення майна та грошових

коштів в сумі 647820грн.

Представник позивача, використовуючи своє право надане йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України, подав заяву про уточнення позовних вимог № 590 (вх.) від 29.01.2009р., в якій просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 26.10.2006р.

укладений між ПП ОСОБА_6 та ПП ОСОБА_1 і зареєстрований в

реєстрі за № Д-784;

- зобов"язати ПП ОСОБА_1 повернути ПП ОСОБА_6 отримане згідно

договору купівлі-продажу нежитлове приміщення від 26.10.2006р. майно- приміщення цеху

ОМЩ площею 3239,1 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_3;

- зобов"язати ПП ОСОБА_6 повернути ПП ОСОБА_1 отримані згідно

договору купівлі-продажу від 26.10.2006р. грошові кошти у розмірі 647820,00грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- порушенням відповідачами при укладенні спірного договору вимог ст.358 ЦК України щодо

згоди співвласників у вчиненні правочинів стосовно права спільної часткової власності;

- укладення договору купівлі-продажу від 26.10.06. в той час, коли ухвалою Рожнятівського

районного суду від 12.09.06. накладено арешт на спірне майно.

Представник відповідача 1 - ПП ОСОБА_6 в судові засідання не з"являвся, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень: № 10889305 від 24.12.2008р., № 11438404 від 27.02.2009р., № 11704201 від 30.03.2009р., № 11968411 від 28.04.2009р.

Відповідач- 1 будь-яких заперечень в спростування позовних вимог суду не подав.

Слід зазначити, що ухвалами господарського суду, суд зобов"язував відповідача надати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, направити копію відзиву позивачу, а також довідку про включення в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій, забезпечити явку повноважного представника. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав вимог ухвал суду. А тому, суд розцінює позицію відповідача як ухилення від обов"язкових до виконання вимог в силу ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України, покладених на нього господарським судом.

Представник відповідача 2 - ПП ОСОБА_1 обгрунтовує свою правову позицію відсутністю у позивача права звернення до суду із даним позовом, оскільки ТзОВ "МБТ" не є стороною правочину, а його права та інтереси укладенням даного договору не порушені.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача ТзОВ "Лісокомбінат Брошнів" позовні вимоги підтримав, вказуючи при цьому на укладення відповідачами спірної угоди без згоди співвласників майна.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ВАТ "Сведбанк" в заперечення позовних вимог вказує на те, що приміщення цеху ОМЩ на момент укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 26.10.06. між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 під забороною (арештом) не перебувало, даний договір укладено з дотриманням вимог чинного цивільного законодавства. Крім того, вказує, що спірний договір укладено між двома фізичними особами - громадянами України та Туреччини, а тому спір підлягає розгляду місцевим судом цивільної юрисдикції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін присутніх в судовому засіданні, враховуючи вимоги чинного законодавства та вимоги постанови Вищого господарського суду України від 15.10.2008р. по даній справі, суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до договору купівлі-продажу майна від 14.08.06р. відповідач-1 купив у ТзОВ "Лісокомбінат Брошнів" 239/1000 ідеальних часток з належних 4/100 майнового комплексу, які складаються з частини цеху ОМЩ площею 2541,2 кв.м

Відповідно до спірного договору купівлі-продажу майна від 26.10.2006р. відповідач-1

продав відповідачу-2 нежитлове приміщення цеху ОМЩ загальною площею 3239,1 кв.м Вказане нежитлове приміщення цеху ОМЩ належало ОСОБА_6 (відповідачу1) на

підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Брошнів-Осадською селищною радою 21.09.06. на підставі рішення виконавчого комітету Брошнів-Осадської селищної ради за №55 та зареєстрованого Івано-Франківським ОБТІ 21.09.2006р. за № 16129112 (п.2 Договору від 26.10.2006р.).

Як вбачається з постанови Вищого господарського суду від 29.07.2008р. по справі №21/193 рішення виконкому Брошнів-Осадської селищної ради від 12.09.2006р. № 55 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане ОСОБА_6 визнано недійсними.

Слід зазначити, що оспорюваний договір, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 уклали як субєкти підприємницької діяльності (фізичні особи - підприємці). Даний факт підтверджується : -свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 від 17.01.2006р. і був таким на час укладення спірного договору ( а. с. 21);

-свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 09.10 2006 р. і був таким на момент укладення спірного договору ( а.с. 20);

- банківськими виписками Калуської філії АКБ "Прикарпаття" від 17.08.2006р. та від 31.08.2006р. згідно з якими , за придбане майно банкрута згідно протоколу № 1 публічних торгів від 11.08.2006р. ОСОБА_6, як підприємець, провів оплату за придбане майно;

- предметом договору купівлі-продажу майна від 14.08.2006р. та спірного договору від 26.10.2006 р. є нежитлове приміщення цеху ОМЩ, яке являється частиною цілісного майнового комплексу, є господарським об"єктом , носить цільове виробниче призначення та використовується у господарській діяльності.

Крім того , самими відповідачами (відповідачем-1 та відповідачем-2) , визнається факт укладення спірної угоди між фізичними особами-підприємцями (відповідачем -1 та відповідачем -2) , що зафіксовано в ухвалі Рожнятівського районного суду від 15.05.2007 р.

( т.1 а.с. 71, т.2 а.с.30)

В силу ч.4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили є обов"язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Слід зазначити, що в порушення вимог закону, в даному випадку відсутній факт виділення набутого майна в натурі ОСОБА_6(відповідач-1), оскільки на підставі договору купівлі-продажу б/н від 14.08.2006р. останнім набуто право власності 239/10000 ідеальних часток ( частина цеху ОМЩ пл.2541,2 кв.м ) з належних 4/100 частин майнового комплексу

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно , що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.Отже , співвласники здійснюють свої правомочності за загальною згодою.

Згідно з ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них на праві власності є спільною частковою власністю.

З огляду на приписи ст. 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Як вказує ч.3 ст.367 Цивільного кодексу України договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Поділ чи виділ частки із майна, відповідно до ст. 364, 367 Цивільного кодексу України, що є у спільній частковій власності, відповідно до належних власникам часток майнового комплексу ТзОВ "Лісокомбінат Брошнів" не проводився і нотаріально посвідчені угоди з цього приводу, співвласники не укладали.

Придбана ОСОБА_6 (відповідачем -1) 14.08.2006р. за договором купівлі-продажу частина приміщення ОМЩ є об"єктом спільної часткової власності, а тому розпорядження нею повинно здійснюватись за згодою співвласників майна ТзОВ "Лісокомбінат Брошнів" в тому числі ТзОВ "МБТ"( позивач по справі) , який відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно ( фотокопія наявна в матеріалах справи арк.98 ) станом на 21.07.2006 р. був власником 22/10000 часток майнового комплексу в АДРЕСА_3. Згоди на продаж ОСОБА_6 приміщення цеху ОМЩ співвласники не давали, їх фактично було позбавлено переважного права перед іншими особами на викуп майна. Вказаним спростовуються заперечення відповідача-2 та третьої особи на стороні відповідача, стосовно не порушення права позивача спірною угодою .

Крім того , керуючись приписами ст.2 ГПК України , позивачем у справі про визнання угод недійсною , може бути , крім сторін за договором, будь-яка юридична особа , суб"єкт підприємницької діяльності , чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання (ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України).

Отже в порушення вимог ч.1 ст.362 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів , відповідачами укладено спірний договір купівлі-продажу.

Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені статтею 215 ЦК України.

В силу ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства( ч.1 ст.203 ЦК України). Правило , встановлене цією нормою, має загальне застосування у всіх випадках , коли угода вчинена з порушенням закону .

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов"язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування ( ч.1ст.216 ЦК України).

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачі при укладенні спірного договору

виступали як приватні підприємці - суб"єкти підприємницької діяльності та те, що майно, яке було предметом договору від 26.10.2006р. - приміщення цеху ОМЩ, продано без наявності договору про виділення в натурі частки з спільного нерухомого майна ТзОВ "Лісокомбінат Брошнів" та без згоди співвласників на виділ частки із спільного майна, що суперечить нормам цивільного законодавства є підставою для визнання договору укладеного 26.10.2006р. недійсним.

Позивачем, відповідно до ст.33 ГПК України, подано документально підтверджені та законодавчо обгрунтовані докази , які дали суду підстави зробити висновок про визнання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 26.10.2006р., укладений між Приватним підприємцем ОСОБА_6та Приватним підприємцем ОСОБА_1 недійсним та застосувати правові наслідки недійсності правочину.

Доводи представника відповідача -2 та третьої особи на стороні відповідача визнаються судом не переконливими та такими , що не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи вище викладене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на відповідачів порівну.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 15, 203, 215, 216, 362, 364, 367

Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 35, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 26.10.2006р.

укладений між Приватним підприємцем ОСОБА_6, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та Приватним підприємцем ОСОБА_1,АДРЕСА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) і зареєстрований в реєстрі за № Д-784.

Зобов"язати Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) повернути Приватному підприємцю ОСОБА_6, АДРЕСА_1(ідентифікаційний код НОМЕР_1) отримане згідно договору купівлі-продажу нежитлове приміщення від 26.10.2006р. майно- приміщення цеху ОМЩ площею 3239,1 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_3.

Зобов"язати Приватного підприємця ОСОБА_6,АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) повернути Приватному підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) отримані згідно договору купівлі-продажу від 26.10.2006р. грошові кошти у розмірі 647820,00грн.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_6 АДРЕСА_1(ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МБТ", вул.А.Кримського, 4а, офіс 338, м.Київ, 03142 (код 30307828, р/р 26007301001403 в АКБ "Трансбанк" м.Київ, МФО 300089) - 850,00грн.- державного мита та 59,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МБТ", вул.А.Кримського, 4а, офіс 338, м.Київ, 03142 (код 30307828, р/р 26007301001403 в АКБ "Трансбанк" м.Київ, МФО 300089)- 850,00грн.- державного мита та 59,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Кобецька

Рішення підписано 10.06.2009р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді І.В.Григорчук