Рішення № 54176345, 01.12.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1889/14-ц

Провадження по справі № 2/752/3/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2015 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Ляліній А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_2, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-Рент» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; та за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_2, третя особа: Підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-рент» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

04.02.2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13 липня 2013 р. в дорожньо-транспортній пригоді з вини ОСОБА_2, водія автомобіля «Субару» д.н.з. НОМЕР_5, сталося зіткнення з автомобілем «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4, власником якого є ОСОБА_1, що призвело до отримання тілесних ушкоджень водієм автомобіля «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4, ОСОБА_3, а також до пошкодження зазначеного транспортного засобу. Вина ОСОБА_2 підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 04.10.2013 року.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0478721 від 12.11.2012 року та Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-2700-41 від 03.12.2012 року, в зв'язку з чим, ОСОБА_1 30.07.2013 року звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування.

08.08.2013 року ТОВ «Асистанська компанія «Українська служба допомоги», на підставі договору укладеного з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» було здійснено оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4, складено звіт № 1708 від 08.08.2013 року, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4, складає 120 033, 05 грн., а вартість відновлювального ремонту транспортного засобу 126 111, 95 грн.

Згідно проведеної оцінки, 15.11.2013 року ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» було виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 28 733, 05 грн., 30.12.2013 року ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» було прийняте рішення щодо доплати позивачу страхової виплати в розмірі 2 751, 04 грн., відповідно до Звіту № 13/12 - А16 ТОВ «Незалежна експертна компанія» від 17.12.2013 року. Таким чином, загалом ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» було здійснено виплату страхового відшкодування позивачу на суму 31 484, 09 грн.

Також посилався на те, що не може погодитися з розміром виплаченого ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» страхового відшкодування. На обґрунтування позовних вимог просив суд врахувати Висновок експертного дослідження за результатами проведення авто товарознавчого дослідження № 97/13-54 від 13.11.2013 року, складений експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністрества юстиції України, відповідно до якого було встановлено, що ремонт транспортного засобу «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4, є економічно доцільним, оскільки ринкова вартість автомобіля «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4, з урахуванням його експлуатації, комплектації та укомплектованості складає 149 672, 12 грн., а вартість відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу 103 236, 11 грн.

З огляду на викладене, посилаючись на відповідні норми цивільного законодавства, позивач просив суд стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 71 752, 02 грн., а також витрати понесені позивачем на проведення експертного авто товарознавчого дослідження в розмірі 1 468, 80, з відповідача ОСОБА_2 стягнути 5 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди. Також просив стягнути з відповідачів солідарно судовий збір сплачений за подання позову до суду.

Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 02.10.2015 року позивач, враховуючи проведені судові експертні дослідження, а саме Висновок експерта за результатами проведення судової авто товарознавчої експертизи № 5549/14-54 від 27.06.2014 року та Висновок експертів за результатами проведення комісійної судової авто товарознавчої експертизи № 7307/7308/15-54 від 14.08.2015 року, просив суд стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 60 241, 62 грн., а також витрати понесені позивачем на проведення експертного авто товарознавчого дослідження в розмірі 1 468, 80 грн та витрати понесені позивачем на проведення додаткової судово-автотоварознавчої експертизи в розмірі 3 072, 00 грн., з відповідача ОСОБА_2 стягнути 5 000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди. Також просив стягнути з відповідачів солідарно судовий збір сплачений за подання позову до суду.

19.02.2014 року протокольною ухвалою суду до участі в справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-рент».

05.03.2014 року позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_2, третя особа: Підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-рент» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди об'єднано в одне провадженні з первісним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «СК «Українська страхова група», ОСОБА_2, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-Рент» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначив, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 13.07.2013 року, йому, як водію автомобіля Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4, було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки та у душевних стражданнях, він зазнав, у зв'язку з протиправною поведінкою водія ОСОБА_2

При визначенні розміру заподіяної моральної шкоди, просив суд врахувати Висновок № 1-22/11 експертного дослідження фахівця психолога від 22.11.2013 року, складений Українським центром судових експертиз, відповідно до якого орієнтовний розмір компенсації за завдані моральні страждання складає 51 615, 00 грн.

З огляду на викладене, посилаючись на відповідні норми цивільного законодавства, позивач просив суд стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» страхове відшкодування за моральну шкоду в розмірі 5 000, 00 грн., з відповідача ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди в розмірі 46 615, 00 грн., а також витрати на проведення експертного психологічного дослідження в розмірі 3 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, та просив задовольнити. Додатково зазначив, що за результатами проведених судових експертних досліджень вважає автомобіль Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4, фізично знищеним, водночас з огляду на те, що експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що вартість транспортного засобу Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4 до дорожньо-транспортної пригоди складала 118 753, 27 грн, а вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди - 27 027, 56 грн., станом на дату проведення оцінки 13.07.2013 року, та з урахуванням проведеної ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» виплати страхового відшкодування в розмірі 31 484, 09 грн., просив стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» залишок різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а саме 60 241, 62 грн. Також зазначив, що внаслідок неправомірних дій відповідачів позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, переживаннях, які він зазнав внаслідок пошкодження належного йому на праві власності майна, а також позбавлення можливості повсякденного використання автомобіля призвело до зміни ритму життя позивача, через що були порушені життєві та професійні плани, нормальні стосунки з оточуючими людьми. Крім того, у зв'язку з неповною виплатою страхового відшкодування ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» позивач змушений був додатково витратити свій час на використання правової допомоги та звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів. З огляду на викладене просив позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в судовому засіданні позовні вимоги об'єднаної позовної заяви підтримала в повному обсязі, первісний позов вважала таким, що підлягає задоволенню. Зазначила, що внаслідок дорожньо-транспортної події, що мала місце 13.07.2013 року, водію автомобіля Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4, було заподіяно моральну шкоду, яка полягає як у душевних стражданнях, викликаних протиправною поведінкою водія автомобіля «Субару» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_2, так і в ушкодженні здоров'я ОСОБА_3, внаслідок якого він майже втратив зір, вимушений був близько року лікуватися, витрачати кошти на офтальмологічні послуги. З огляду на, що просила позовні вимоги за об'єднаною позовною заявою задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», в судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечував в повному обсязі, вимоги об'єднаної позовної заяви визнав частково в частині відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 1000 грн. Зазначив, що відповідач вважає транспортний засіб позивача в результаті дорожньо-транспортної пригоди фізично знищеним, у тому позивачу було виплачено страхове відшкодування у відповідності до ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Додатково зазначив, що відповідач не може приймати до уваги Висновок експертів за результатами проведення комісійної судової авто товарознавчої експертизи № 7307/7308/15-54 від 14.08.2015 року, оскільки експертами не було висвітлено тих питань, на які вони мали надати відповідь під час експертного дослідження, в тому числі, всупереч Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, не було визначено вартість утилізації колісного транспортного засобу. З огляду на, що просив у задоволенні первісного позову відмовити, об'єднану позовну заяву задовольнити частково.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до чинного законодавства.

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-рент», в судовому засідання зазначили, що вважають, первісний позов таким, що не підлягає задоволенню, а об'єднаний позов - таким, що підлягає частковому задоволенню, а саме в частині вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в розмір 500 грн. Зазначили, що вважають, що позивачем за об'єднаним позовом ОСОБА_3 не доведено за допомогою належних та допустимих доказів розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2, оскільки Висновок № 1-22/11 експертного дослідження фахівця-психолога від 22.11.2013 року не може вважатися експертним дослідженням за своєю суттю, оскільки в Україні відсутня атестована і зареєстрована методика проведення судово-психологічної експертизи визначення моральної шкоди.

Суд, заслухавши пояснення сторін, третіх осіб та судового експерта, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що первісний та об'єднаний позови, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 11).

13.07.2013 року, приблизно о 10 годині 08 хвилин в м. Києві на перехресті вул. Саксаганського та вул. Паньківської, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Субару» д.н.з. НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_3

Внаслідок події транспортний засіб «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4,зазнав механічних пошкоджень, а водій транспортного засобу ОСОБА_3 - тілесних ушкоджень.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 04.10.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0478721 від 12.11.2012 року цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Субару», д.н.з. НОМЕР_5, застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

Крім того, на виконання Генерального договору № 28-0199-2700-AVIS від 27.12.2011 року між ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та Підприємством з іноземними інвестиціями «Віп-рент», як власником транспортного засобу «Субару», д.н.з. НОМЕР_5, укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-2700-41 від 03.12.2012 року.

30.07.2013 року власником транспортного засобу «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4,було подано до ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с. 90).

За результатами розгляду вказаної заяви, у відповідності до Страхового акту № ДКЦВ-6814 від 14.11.2013 року (а.с. 97) та Страхового акту № ДКЦВ-6814/1 від 09.01.2014 року (а.с. 101) позивачу виплачено страхове відшкодування у розмірі відповідно 28 733, 05 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 20708 від 15.11.2013 року (а.с. 99) та 2 751, 04 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 368 від 10.01.2014 року (а.с. 103), а всього позивачу виплачено страхове відшкодування на суму 31 484, 09 грн.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ст. 979 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхової події виплатити особі встановлену грошову суму.

Відповідно до ч.1 п.3 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у встановлений договором термін з дня надання необхідних документів.

Відповідно до п. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» суми недоплаченого страхового відшкодування, суд має зазначити наступне.

В обґрунтування підстав звернення до суду та незгоди з виплаченим страховою компанією страховим відшкодуванням, позивачем покладено Висновок експертного дослідження за результатами проведення авто товарознавчого дослідження № 9798/13-54 від 13.11.2013 року, що проведене експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_7 Відповідно до вказаного Висновку вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_4 після ДТП складає 103 236, 11 грн. При проведенні експертного дослідження експертом ОСОБА_7 розраховувалася вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що дорівнює «0». За результатами проведеного експертного дослідження, експерт прийшов до висновку про економічну доцільність відновлювального ремонту транспортного засобу, оскільки оцінив його ринкову вартість в 149 672, 12 грн., що більше ніж сума відновлювального ремонту.

Відповідач, як на підставу заперечень проти позовних вимог, посилався на Звіт № 13/12-А16 про оцінку вартості матеріального збитку Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_4, внаслідок пошкодження транспортного засобу у ДТП від 23.12.2013 року, виконаний ТОВ «Незалежна експертна компанія» та Звіт № 1708 про оцінку автомобіля Volkswagen Polo, держномер НОМЕР_4, від 08.08.2013 року, виконаний ТОВ «Асистанська компанія «Українська служба допомоги», відповідно до яких оцінщики прийшли до висновку, що транспортний засіб позивача відновлювати економічно недоцільно, зважаючи на те, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу не менша його ринкової вартості.

Враховуючи наявність в матеріалах справи двох звітів про оцінку та експертного дослідження, що суперечливі за змістом, за клопотанням сторони позивача, ухвалою суду від 10.04.2014 року про справі було призначено судову авто товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Згідно ухвали суду від 10.04.2014 року експерта було повідомлено про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.

Як вбачається з Висновку експерта за результатами проведення авто товарознавчої експертизи № 5549/14-54 від 27.06.2014 року, проведення експертизи було доручено експерту ОСОБА_8, який має кваліфікацію судового експерта, та під підпис ознайомлений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

За результатами проведеного ОСОБА_8 дослідження було складено Висновок експерта за результатами проведення авто товарознавчої експертизи № 5549/14-54 від 27.06.2014 року, відповідно до якого встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фольцваген Поло», д.н.з. НОМЕР_4 (на момент виникнення ДТП - 13.07.2013 року), складала 126 324, 30 грн, а ринкова вартість зазначеного транспортного засобу - 118 753, 27 грн. Таким чином, експерт прийшов до висновку, що відновлювати транспортний засіб економічно недоцільно, а вартість матеріального збитку, який завдано власнику автомобіля «Фольцваген Поло», д.н.з. НОМЕР_4 (на момент виникнення ДТП - 13.07.2013 року) дорівнює його ринковій вартості та складає 118 753, 27 грн. При проведенні експертного дослідження судовим експертом ОСОБА_8 не розраховувався фізичний знос, тобто його було прирівняно до «0», з огляду на те, що транспортний засіб на момент ДТП перебував в експлуатації лише 2,04 роки.

Після повернення справи до суду, враховуючи Висновок експерта ОСОБА_8 № 5549/14-54 від 27.06.2014 року, згідно якого судовий експерт прийшов до висновку, що транспортний засіб «Фольцваген Поло», д.н.з. НОМЕР_4 в результаті дорожньо-транспортної пригоди є фізично знищеним, а також керуючись п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, згідно якого якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження, а також у разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди, за клопотанням сторони позивача ухвалою суду від 02.03.2015 року по справі було призначено додаткову судову-автотоварознавчу експертизу на вирішення якої постановлено питання щодо ринкової вартості пошкодженого автомобіля «Фольцваген Поло», д.н.з. НОМЕР_4 після ДТП, що сталося 13.07.2013 року (залишкову вартість) станом на 13.07.2013 року та станом на момент проведення дослідження, з метою забезпечення можливості розрахунку належного до виплати позивачу страхового відшкодування.

Згідно ухвали суду від 02.03.2015 року експертів було повідомлено про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.

Проведення експертизи було доручено комісії експертів у складі експертів ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які мають кваліфікацію судових експертів, та під підпис ознайомлені про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

За результатами проведеного комісією експертів дослідження було складено Висновок експертів за результатами проведення комісійної судової автотоварознавчої експертизи № 7307/7308/15-54 від 14.08.2015 року, відповідно до якого експертами надано відповідь нам питання відповідно до ухвали суду від 02.03.2015 року. Разом з тим, під час проведення експертного дослідження судові експерти прийшли до висновку, що транспортний засіб в результаті ДТП, що мала місце 13.07.2015 року, економічно доцільно відновлювати, оскільки вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу замінюваних складових (станом на дату ДТП - 13.07.2013 року) становить 77 931, 41 грн., а ринкова вартість вказаного транспортного засобу на відповідну дату - 104 958, 97 грн.

З метою з'ясування підстав виникнення розбіжностей між Висновком експерта № 5549/14-54 від 27.06.2014 року та Висновком експертів № 7307/7308/15-54 від 14.08.2015 року та з метою встановлення чи визначалася судовими експертами вартість утилізації транспортного засобу (у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року) в судовому засіданні було допитано судового експерта ОСОБА_9, який пояснив суду, що при проведенні комісійної судової автотоварознавчої експертизи було враховано процент додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості колісного транспортного засобу, що залежить від умов його догляду, зберігання, використання тощо (Дз) в розмірі «-10 %», враховуючи, що автомобіль «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_4, відповідно до програмного комплексу AUDATEX/AURORA, функція Audahistory, 21.06.2012 року вже перебував у ДТП, про що складено дві калькуляції відновлювального ремонту, а тому при визначенні вартості відновлювального ремонту транспортного засобу необхідно враховувати коефіцієнт фізичного зносу.

Також судовий експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні зазначив, що не може надавати жодної оцінки Висновку експерта № 5549/14-54 від 27.06.2014 року, складеному судовим експертом ОСОБА_8, водночас повідомив суду, що виклик останнього в судове засідання для надання пояснень, як судового експерта, не є можливим, оскільки ОСОБА_8 наразі не є працівником Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Представником позивача в судовому засіданні не заперечувався факт того, що автомобіль «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4, до дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 13.07.2015 року, перебував у дорожньо-транспортних пригодах та попередньо піддавався відновлювальному ремонту, не надано доказів на спростування зазначеного також і стороною відповідача.

Таким чином, сторонами в судовому засіданні не надано жодних доказів, які б свідчили, що судовими експертами при проведенні комісійної судової автотоварознавчої експертизи № 7307/7308/15-54 від 14.08.2015 року неправомірно застосовано коефіцієнт фізичного зносу.

Судом не може бути враховано при винесенні рішення суду Висновок експерта № 5549/14-54 від 27.06.2014 року, складений судовим експертом ОСОБА_8, оскільки в судовому засіданні було встановлено недолік зазначеного висновку, який полягає у неврахуванні судовим експертом коефіцієнту фізичного зносу. Водночас, вказаний недолік неможливо виправити, оскільки судовий експерт ОСОБА_8 на час розгляду справи судом не є працівником Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а тому суд позбавлений можливості викликати його в судове засідання для надання пояснень та уточнень щодо наданого висновку.

Що стосується Висновку експертного дослідження за результатами проведення авто товарознавчого дослідження № 9798/13-54 від 13.11.2013 року, що проведене експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_7, а також Звіту № 13/12-А16 про оцінку вартості матеріального збитку Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_4, внаслідок пошкодження транспортного засобу у ДТП від 23.12.2013 року, виконаного ТОВ «Незалежна експертна компанія», та Звіту № 1708 про оцінку автомобіля Volkswagen Polo, держномер НОМЕР_4, від 08.08.2013 року, виконаного ТОВ «Асистанська компанія «Українська служба допомоги», то суд має зазначити наступне.

Як вбачається з положень ст. 58, 59 ЦПК України, суд приймає до уваги належні та допустимі докази, які містять інформацію щодо предмета доказування та одержані у визначеному законодавством порядку. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене суд не приймає до уваги Висновок експертного дослідження за результатами проведення авто товарознавчого дослідження № 9798/13-54 від 13.11.2013 року, оскільки при здійсненні вказаного експертного дослідження експерт ОСОБА_7 не попереджався про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.

Звіт № 13/12-А16 про оцінку вартості матеріального збитку Volkswagen Polo, реєстраційний номер НОМЕР_4, та Звіт № 1708 про оцінку автомобіля Volkswagen Polo, держномер НОМЕР_4, від 08.08.2013 року взагалі не є експертними дослідженням у розумінні Закону України «Про судову експертизу», а тому не можуть бути враховані судом як належні та допустимі докази.

Разом з тим, наявний в матеріалах справи Висновок експертів № 7307/7308/15-54 від 14.08.2015 рокубув здійснений комісією експертів спеціалізованої судової експертної установи з попередженням експертів, яким доручено виконання експертизи, про кримінальну відповідальність, дослідження проведено у відповідності до положень ст. ст. 143-150 ЦПК України, з огляду на що суд вважає Висновок експертів № 7307/7308/15-54 від 14.08.2015 рокуналежним та допустимим доказом.

Враховуючи Висновок експертів № 7307/7308/15-54 від 14.08.2015 року, відповідно до якого транспортний засіб «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4, власником якого є ОСОБА_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 13.07.2013 року, не може вважатися фізично знищеним, а тому у відповідності 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачу мають бути відшкодовані витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається з Висновку експертів № 7307/7308/15-54 від 14.08.2015 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу (Сврз) станом на дату оцінки 13.07.2013 року становить 77 931, 41 грн. (а.с. 74).

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом достовірно встановлено та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, що позивачу відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» виплачено страхове відшкодування загалом у розмірі 31 484, 09 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 20708 від 15.11.2013 року (а.с. 99) та платіжним дорученням № 368 від 10.01.2014 року (а.с. 103).

З огляду на, що з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь позивача підлягає стягненню сума недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 46 447, 32 грн. (77 931,41 грн - 31 484, 09 грн. )

Що стосується позовних вимог позивача відповідно до уточненої позовної заяви про стягнення з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження № 9798/13-54 від 13.11.2013 року, а також витрат на проведення додаткової судово-автотоварознавчої експертизи, суд має зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ч. 1, 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, зокрема належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

З огляду на те, що надане стороною позивача на обґрунтування позовних вимог експертне автотоварознавчого дослідження № 9798/13-54 від 13.11.2013 року не є судового експертизою, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» витрат на її проведення не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Водночас, на підставі ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь позивача судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 464,47 грн. та витрат на проведення додаткової судової-автотоварознавчої експертизи в розмірі 3 072, 00 коп.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн. з відповідача ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Судом достовірно встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 13.07.2013 року завдано механічних пошкоджень автомобілю «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4, власником якого є ОСОБА_1. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 04.10.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Суд приймає до уваги посилання сторони позивача на те, що внаслідок пошкодження належного позивачу ОСОБА_1 майна, останній зазнав душевних страждань, внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, що також призвело до зміни ритму життя позивача та організації його дня, та приходить до висновку, що завдану позивачу моральну шкоду доцільно оцінити в 3 000, 00 грн.

Що стосується вимог об'єднаної позовної заяви ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_2, третя особа: Підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-рент» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд має зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Судом достовірно встановлено, та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, що під час дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 13.07.2013 року за кермом автомобіля «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4,перебував ОСОБА_3

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 04.10.2013 року встановлено, та не підлягає доказуванню сторонами, що порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 призвело до отримання тілесних ушкоджень водієм автомобіля «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_4, тобто ОСОБА_3

Згідно Полісу № АЕ/0478721 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт страхової відповідальності страховика - ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, на одного потерпілого складає 100 000 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога позивача за об'єднаним позивом ОСОБА_3 про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» страхового відшкодування за моральну шкоду в розмірі 5 000 грн, що становить 5% від ліміту страхової відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, згідно Полісу № АЕ/0478721, є обгрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги об'єднаної позовної заяви щодо стягнення з ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди в розмірі 46 615, 00 грн, суд має зазначити наступне.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

На обґрунтування розміру заподіяної моральної шкоди позивачем за об'єднаним позовом ОСОБА_3 було надано суду Висновок № 1-22/11 експертного дослідження фахівця-психолога від 22.11.2013 року, складений ТОВ «Український центр судових експертиз».

Суд не може прийняти Висновок № 1-22/11 експертного дослідження фахівця-психолога від 22.11.2013 року як належний та допустимий доказ, яким підтверджується розмір заподіяної позивачу за об'єднаним позовом моральної шкоди, оскільки при здійсненні вказаного експертного дослідження фахівець ОСОБА_11 не попереджалася про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.

Витрати понесені позивачем за об'єднаним позовом ОСОБА_3 на прядення експертного психологічного дослідження не є судовими витратами у розумінні ст. 79 УПК України, та не підлягають стягненню з відповідача.

Разом з тим, судом враховується, що внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля «Субару» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_2, позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_3 було завдано моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких ОСОБА_3 зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я, необхідність звертатися медичною допомогою та проходити курс лікування, а також у душевних стражданнях, яких останній зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього, до приходить до висновку, що вимога позивача за об'єднаним позов про стягнення з відповідача ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенні в розмірі 3 000, 00 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів також необхідно стягнути на користь позивача за об'єднаним позовом судовий збір, сплачений за позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в рівних частках, а саме по 121,80 грн. з кожного.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 23, 526, 979, 988, 990, 1167 Цивільного кодексу України, ст. 22 Закону України «Про страхування», ст.ст. 22, 26-1, 29, 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 14, 15 ППВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, п. 9 ППВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, ст.ст.10, 58, 59, 79, 88, 213, 215, 224-228 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_2, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-Рент» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524, місцезнаходження м. Київ, вул. Федорова, 32-А) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Оброшино Пустомитівського району Львівської області, і.п.н. НОМЕР_7, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1) недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 46 447 (сорок шість тисяч чотириста сорок сім) гривень 32 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524, місцезнаходження м. Київ, вул. Федорова, 32-А) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Оброшино Пустомитівського району Львівської області, і.п.н. НОМЕР_7, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1) витрати на проведення додаткової судової-автотоварознавчої експертизи в розмірі 3072 (три тисячі сімдесят дві) гривні 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524, місцезнаходження м. Київ, вул. Федорова, 32-А) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Оброшино Пустомитівського району Львівської області, і.п.н. НОМЕР_7, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1) суму сплаченого судового збору пропорційного частині задоволених позовних вимог в розмірі 464 (чотириста шістдесят чотири) гривень 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Київ, і.п.н. НОМЕР_8, проживаючого за адресою АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Оброшино Пустомитівського району Львівської області, і.п.н. НОМЕР_7, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1) моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Київ, і.п.н. НОМЕР_8, проживаючого за адресою АДРЕСА_2) на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп.

Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_2, третя особа: Підприємство з іноземними інвестиціями «Віп-рент» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524, місцезнаходження м. Київ, вул. Федорова, 32-А) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Веймар Німеччина, і.п.н. НОМЕР_9, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3) моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Київ, і.п.н. НОМЕР_8, проживаючого за адресою АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Веймар Німеччина, і.п.н. НОМЕР_9, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3) моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ 30859524, місцезнаходження м. Київ, вул. Федорова, 32-А) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Київ, і.п.н. НОМЕР_8, проживаючого за адресою АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Веймар Німеччина, і.п.н. НОМЕР_9, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3) в рівних частках суму сплаченого судового збору в розмірі 243,60 грн., а саме по 121,80 грн. з кожного.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя: Антонова Н.В.