Ухвала суду № 54172021, 03.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 грудня 2015 року м. Київ № К/800/50878/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи - Міністерство юстиції України, урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини від 17 липня 2014 року в частині виконання рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 01 березня 2004 року.

У касаційній скарзі Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Одночасно відповідач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору з тих мотивів, що відсутні кошти, призначені на сплату судових витрат.

Згідно з частиною п'ятою статті 213 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (зі змінами відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-УШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року) встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позову) при зверненні до адміністративного суду необхідно було сплатити 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, що становило 73,08грн. Отже, за подання касаційної скарги відповідач має сплатити 87,70грн (73,08грн х 120%).

Частиною першою статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень чи відстрочення такої сплати.

Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-УШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Доводи скаржника про відсутність фінансування не підтверджені жодними доказами.

Наведені в клопотанні скаржника аргументи не свідчать про такий майновий стан Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за якого він позбавлений можливості сплатити 87,70грн судового збору і не є підставою для звільнення чи відстрочення його сплати.

Судовий збір повинно бути внесено або перераховано за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок 31210255700007, отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030005 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу: "101; судовий збір, Вищий адміністративний суд України".

Документ про сплату судового збору подається до суду в оригіналі.

Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 КАС України, тому вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка її подала, терміну для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 108, 213, 214 КАС України,

ухвалив:

1. Касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи - Міністерство юстиції України, урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для сплати судового збору в сумі 87,70 грн. до 28 грудня 2015 року.

3. Роз'яснити, що у разі неусунення зазначеного недоліку, касаційна скарга повертається особі, яка її подала.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Суддя Ю.К. Черпак