Постанова № 54171998, 18.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" листопада 2015 р. м. Київ К/9991/25834/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Вербицької О.В., Олендера І.Я.,при секретарі:Корецькому І.О.,розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (правонаступник Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області)

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.01.2012

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012

у справі № 2а/2470/3352/11 Чернівецького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Дністер-Спецгідроенергомонтаж»

до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області (ОДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.01.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 № 0002261500 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 49641,53 грн.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування до ТОВ «Дністер-Спецгідроенергомонтаж» штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті камеральної перевірки від 28.10.2011 № 471/15/31015986, про порушення товариством норм підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181-ІІІ), пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК) внаслідок сплати узгоджених сум податкових зобов`язань із податку на додану вартість з порушенням встановленого цими нормами строку.

За наслідками перевірки ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 № 0002261500 про зобов'язання ТОВ «Дністер-Спецгідроенергомонтаж» сплатити штраф у розмірі 143082,91 грн., встановлений пунктом 126.1 ст. 126 ПК, за затримку граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 715414,54 грн. на 203 календарних дні. Позивач оспорює правомірність податкового повідомлення-рішення в частині застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 49641,53 грн.

У судовому процесі встановлено, що товариством були порушені строки сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань із податку на додану вартість, задекларовані в податкових деклараціях за січень, березень-липень 2011 року: грошові зобов'язання були сплачені 26.07.2011, 23.08.2011, 26.08.2011, 21.09.2011, 22.09.2011.

Згідно з пунктом 57.1 ст. 57 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 №0002261500 у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 49641,53 грн., суди попередніх інстанцій за встановлення факту порушення позивачем строків сплати самостійно узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість за податковими деклараціями від 20.02.2011 №900582956 (за січень 2011 року), від 20.04.2011 №9002360261 (за березень 2011 року), від 20.05.2011 №9003667017 (за квітень 2011 року), від 20.07.2011 №9005044083 (за червень 2011 року) дійшли висновку, що розмір штрафних (фінансових) санкцій, які можуть бути застосовані до позивача, не повинен бути більшим, ніж 1,00 грн. за кожне порушення, як це передбачено нормою пункту 7 підрозділу 10 «Перехідні положення» ПК, оскільки порушення мали місце з 1 січня по 30 червня 2011 року.

Висновки судів попередніх інстанцій не відповідають правильному застосуванню норми пункту 7 підрозділу 10 «Перехідні положення» ПК з огляду на наступне. Період часу, протягом якого законодавцем встановлювалась фіксована ставка штрафу за кожне порушення, стосувався всіх порушень норм ПК, які мали місце за період з 1 січня по 30 червня 2011 року. Несплата узгодженої суми податкового зобов'язання є триваючим податковим правопорушенням, яке припиняється із виконанням платником податків податкового обов'язку, зокрема сплатою суми податку до бюджету. Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків встановлена статтею 126 ПК.

Згідно з цією статтею (в редакції Закону України від 02.12.2010 № 2755-VI) у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки за змістом наведених норм розмір відповідальності залежить від тривалості прострочення обов'язкового платежу (тобто від тривалості правопорушення), а позивач сплатив узгоджені суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за січень, березень-червень 2011 року поза межами періоду, встановленого пунктом 7 підрозділу 10 «Перехідні положення» ПК (26.07.2011, 23.08.2011, 26.08.2011, 21.09.2011, 22.09.2011 (а.с. 21-22)), суди дійшли помилкового висновку щодо розміру штрафу, який може бути застосований до позивача за вказані правопорушення.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції Чернівецької області задовольнити, скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.01.2012 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.03.2012, у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Є.А. Усенко

Судді О.В. Вербицька

І.Я. Олендер