Постанова № 54171485, 25.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Справа № 876/11522/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів:Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання:Малетич М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року в адміністративній справі за позовом комунального підприємства «Аварійна служба ЄРЦ» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У листопаді 2014 року позивач КП «Аварійна служба ЄРЦ» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ДПІ в м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області (на даний час ДПІ в м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № НОМЕР_1 від 10.10.23014 р. про застосування штрафу в розмірі 5552,91 грн..

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, звертав увагу на необґрунтованість позовних вимог.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області № НОМЕР_1 від 10.10.2014 року.

З цією постановою суду від 20.11.2014 року не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції є неправомірною, винесена з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, суд першої інстанції, керуючись ст.102 ПК України, дійшов безпідставного висновку про те, що притягнення платника податків до відповідальності за несвоєчасну сплату грошових зобовязань можливе лише в межах 1095 днів з граничного строку подання декларації. Звертає увагу апелянт на те, що передбачена п.126.1 ст.126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 20.11.2014 р. та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в засідання суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід задоволити.

Так, судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що відповідачем ДПІ в м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області 06.10.2014 року було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача КП «Аварійна служба ЄРЦ» з податку на доходи фізичних осіб. За наслідками перевірки складено Акт № 8155/09-1517-01-02/19400110 від 06.10.2014 року (а.с. 8-10).

У Акті перевірки вказано, що позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб протягом строків визначених п.57.1 ст.57 ПК України. Станом на 22.09.2014 року сума несвоєчасно сплаченого податкового боргу становила 27761,20 грн..

На підставі вищевказаного Акта перевірки від 06.10.2014 року відповідачем винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення від 10.10.2014 р. № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 5552,91 грн. (20% від несвоєчасно внесених зобовязань) (а.с. 7).

Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо безпідставності застосування ДПІ в м. Івано-Франківську до позивача штрафних санкцій в розмірі 5552,91 грн. за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, з врахуванням наступного.

Із матеріалів адміністративної справи видно, що у платника податків КП «Аварійна служба ЄРЦ» існував податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, який виник на підставі поданих до контролюючого органу податкових декларацій від 17.03.2011 року № 29050 та від 20.04.2011 року № 79788. Граничні строки сплати задекларованих грошових зобовязань припадали відповідно на квітень, травень 2011 р. (а.с. 53, 54).

Вказана заборгованість позивача була стягнута в судовому порядку постановами Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 р. по справі за № 2а-3294/12/0970 та від 22.07.2013 р. по справі за № 809/1673/13-а (а.с. 27, 33).

Також встановлено, що в подальшому виконання вказаних судових рішень про стягнення з КП «Аварійна служба ЄРЦ» податкового боргу було розстрочене відповідно до ст. 263 КАС України, зокрема, ухвалами Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 р. по справі за №2а-3294/12/0970 та від 09.12.2012 р. по справі за №809/1673/13-а (а.с. 31, 37, 11, 15).

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1 ст.126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого ПК України строку сплати узгодженого податкового зобов'язання.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Норма п.126.1 ст.126 ПК України поширюється також і на випадки, коли погашення податкового боргу відбулося в примусовому порядку, на підставі рішення суду.

Зазначене пояснюється тим, що передбачена п.126.1 ст.126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).

Ураховуючи наведене, розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої п.126.1 ст.126 ПК України. Правопорушення, відповідальність за яке встановлена п.126.1 ст.126.1 ПК України полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично, залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

У свою чергу, розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді вже є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).

Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про безпідставність покликання позивача на те, що факт розстрочення сплати суми податкового боргу звільняє такого платника податків від відповідальності, передбаченої п.126.1 ст.126 ПК України.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що оскарженим податковим повідомленням-рішенням від 10.10.2014 р. № НОМЕР_1 відповідачем застосовано до позивача штрафні санкції поза межами строків давності.

Так, пунктом 102.1 ст.102 ПК України, визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.114.1 ст.114 ПК України, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього ж Кодексу.

При цьому, як уже було зазначено вище, пунктом 126.1 ст.126 ПК України передбачено спеціальні випадки застосування відповідальності до платника податків, а саме за не сплату узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом. Так, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, платник податків може бути притягнений до відповідальності у виді штрафу на підставі п.126.1 ст.126 ПК України лише після фактичного погашення боргу, а розмір штрафу залежить від терміну прострочення. Тобто відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, а перебіг строку давності починається з моменту фактичної сплати грошових коштів для погашення податкового боргу.

З врахуванням наведеного вище, є обгрунтованими доводи апелянта про те, що оскаржене ППР від 10.10.2014 р. № НОМЕР_1 є правомірним, а штраф застосовано у межах строків визначених чинним законодавством.

Таким чином, з врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, постанова суду першої інстанції винесена без дотримання норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому оскаржену постанову суду першої інстанції від 20.11.2014 р. слід скасувати і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області задоволити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року в адміністративній справі за позовом комунального підприємства «Аварійна служба ЄРЦ» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення скасувати і прийняти нову постанову.

Відмовити в задоволенні позовних вимог комунального підприємства «Аварійна служба ЄРЦ» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.10.2014 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді:Р.Й. Коваль

ОСОБА_1

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.11.2015 року.