Ухвала суду № 54169888, 28.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/67/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Іваненко Я.Л.,

Кобилянського М.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області на ухвалу судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 липня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року в справі за позовом управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області до ОСОБА_4 про стягнення безпідставно отриманих коштів,

в с т а н о в и л а :

У липні 2012 року управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області звернулося в суд з вказаним адміністративним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_4 державну допомогу в сумі 3 009,60 грн., виплачену їй як одинокій матері в період з 01 червня 2007 року по 30 листопада 2008 року.

Ухвалою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року, позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. У обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що відповідачем сума боргу визнавалась та періодично погашалась, що позбавило можливості звернутися до суду з вимогою про стягнення боргу.

Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

У цій нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень.

У пункті 5 частини четвертої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в інших випадках, встановлених законом, фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами у адміністративній справі за позовом суб'єктів владних повноважень.

Разом з цим, позивач не вказав закон, у якому зазначено про можливість звернення суб'єкта владних повноважень з таким адміністративним позовом до фізичної особи, а перелічені у пунктах 1 - 4 цієї норми випадки, коли особа може бути відповідачем у адміністративній справі за позовом суб'єкта владних повноважень, до предмета спору у справі, що розглядається, не відносяться.

Відповідно до статті 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям), матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком до 18 років, надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 10 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 22 Закону передбачена відповідальність громадян за недостовірність документів, поданих для призначення державної допомоги. Одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом.

Водночас за змістом статті 177 Цивільного кодексу України гроші є об'єктами цивільних прав.

Отримавши допомогу на дитину ОСОБА_4 набула право власності на неї, та їй як власникові цих грошових коштів належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження.

Отже, оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності набуття ОСОБА_4 права власності на виплачену управлінням праці та соціального захисту населення допомогу на дитину у сумі 3 009,60 грн. та стягнення цієї суми з неї, як з недобросовісного набувача, то цей спір має приватно-правовий, а не публічний характер. А відтак, його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Дану справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки даний спір не є публічно-правовим і для нього встановлений інший порядок судового вирішення, провадження у справі судами попередніх інстанцій не було відкрито, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення у зв'язку з порушенням норм процесуального права та відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.

На підставі наведеного та керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області задовольнити частково.

Ухвалу судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 липня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ Я.Л. Іваненко /підпис/ М.Г. Кобилянський /підпис/