Ухвала суду № 54169602, 19.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року м. Київ К/800/66498/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Донець О.Є.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління юстиції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року у справі за позовом арбітражного керуючого Бончак Степана Антоновича до Головного управління юстиції у Полтавській області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГРЛ" про визнання неправомірними розпорядження,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2013 року позивач звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління юстиції у Полтавській області №1 від 14.05.2013 року про усунення порушень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року, залишеною без змін позовні вимоги задоволено. Скасовано розпорядження Головного управління юстиції у Полтавській області №1 від 14.05.2013 року.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, Головне управління юстиції у Полтавській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.09.2003 розпочато процедуру санації ВАТ "Павлівське". Постановою Господарського суду Полтавської області від 14.04.2009 припинено процедуру санації вказаного суб'єкта господарювання та визнано його банкрутом. Розпочато процедуру ліквідації ВАТ "Павлівське".

У зв'язку з надходженням до ГУЮ в Полтавській області скарги ТОВ "Торговий дім "ГРЛ" від 12.03.2013 №79, на підставі доручення Міністерства юстиції України від 01.04.2013 №3818-0-33-13/13.2 та наказу ГУЮ у Полтавській області №82/4 від 08.04.2013 комісією відділу з питань банкрутства ГУЮ в Полтавській області у період часу з 23 по 24 квітня 2013 року проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого Бончака С.А., результати якої оформлено Актом №2 від 13.05.2013.

За змістом Акту №2 від 13.05.2013, при проведенні позапланової перевірки висновки, до яких прийшла перевірка, прийняті на підставі фактів, викладених у скарзі ТОВ "Торговий дім "ГРЛ", пояснень арбітражного керуючого - ліквідатора ВАТ "Павлівське", виписки про рух коштів боржника з дати призначення арбітражного керуючого, копії аналізу вимог кредиторів ВАТ "Павлівське" станом на 17.09.2012 №17/09-01, акту звірки з УПФ та копій документів стосовно предмету перевірки, наданих арбітражним керуючим Бончака С.А.

Встановлені перевіркою факти порушень полягали у невиконанні ліквідатором абз. 15, 16 ст. 1, ч. 3 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що виразилося у порушенні строків проведення ліквідаційної процедури, відсутності виплат кредитору четвертої черги ТОВ "Торговий дім "ГРЛ" пропорційно сумі вимог виплачених конкурсним кредиторам четвертої черги.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вказали, що оскаржуване розпорядження ГУЮ в Полтавській області №1 від 14.05.2013 року про усунення порушень є необґрунтованим та прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення, а отже підлягає скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Статтю 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно п. 1.3 Порядку №113/5 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюють Міністерство юстиції України, як державний орган з питань банкрутства та за дорученням Мін'юсту України головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства.

Відповідно до п. 2.6 Порядку 113/5 підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення додаткового контролю.

При проведенні позапланової перевірки, на підставі Акту якої відповідачем винесене оскаржуване розпорядження, комісією не досліджено всіх документів у повному обсязі, що стосуються вимог кредиторів ВАТ "Павлівське" та їх погашення у зв'язку із втратою (викраденням) частини документів бухгалтерського обліку (постанова СКР ЛВ на ст. Полтава УМВС України на Південній залізниці про відмову у порушенні кримінальної справи від 10.11.2012 року та зумовленою цим об'єктивною неспроможністю ліквідатора одразу встановити вимоги усіх кредиторів, у тому числі поточних, що могло вплинути на висновки про черговість та розмір виплат кредиторам.

Отже, колегія судів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що твердження відповідача про наявність підстав для здійснення виплат кредитору четвертої черги ТОВ "Торговий дім "ГРЛ" є передчасними. Такі твердження обґрунтовані тим, що були погашені вимоги кредиторів 1-3 черг. Однак, достовірно цього відповідачем у ході позапланової перевірки встановлено не було.

Відповідно ж до ч. 2 ст. 31 Закону №2343-XII вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги. Висновок відповідача про те, що наявність непогашеної заборгованості привілейованим кредиторам не є перешкодою для невиконання розпорядження, беручи до уваги розмір наявних коштів у ліквідатора є безпідставним.

Таким чином, відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у позивача під час виконання повноважень арбітражного керуючого були відсутні правові підстави для сплати грошових коштів кредитору четвертої черги ТОВ "Торговий дім "ГРЛ".

Так, згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків та пояснень спеціалістів.

Як вірно враховано судами, відповідач не довів правомірність прийнятого ним розпорядження. З огляду на наведене, оскаржуване розпорядження ГУЮ в Полтавській області про усунення порушень від 14.05.2013 №1 є необґрунтованим.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Головного управління юстиції у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: