Ухвала суду № 54168816, 02.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2015 рокусправа № 804/10839/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Юхименка О.В.

суддів: Кругового О.О. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання:Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно

ОСОБА_1 державної реєстрації

Міністерства юстиції України

ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 05 жовтня 2015 року

у справі № 804/10839/15

за позовом ОСОБА_3,

вул. Новостепова, 22, м. Дніпропетровськ, 49072;

до відповідача ОСОБА_4 служби

Дніпропетровського міського управління юстиції

Дніпропетровської області,

вул. Комсомольська, 56, м. Дніпропетровськ, 49000;

до відповідача ОСОБА_1 державної реєстрації

Міністерства юстиції України,

вул. Марини Раскової, 15, м. Київ, 02660;

до відповідача Державного реєстратора прав на нерухоме майно

ОСОБА_4 служби Дніпропетровського міського

управління юстиції Дніпропетровської області

ОСОБА_5,

вул. Комсомольська, 56, м. Дніпропетровськ, 49000;

до відповідача Державного реєстратора прав на нерухоме майно

ОСОБА_1 державної реєстрації

Міністерства юстиції України

ОСОБА_2,

вул. Марини Раскової, 15, м. Київ, 02660;

третя особа ОСОБА_6,

вул. Новостепова, 22, м. Дніпропетровськ, 49072;

про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, -

встановив: Дніпропетровський окружний адміністративний суд (головуючий суддя Златін С.В.) своєю постановою від 05 жовтня 2015 року позов ОСОБА_3 задовольнив частково.

Вийшов за межі позовних вимог.

Визнав протиправним та скасував Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 20665930 від 14 квітня 2015 року, яке прийнято державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_1 державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2.

Постанова мотивована тим, що за наявності двох судових рішень про визнання права власності на один і той же обєкт нерухомого майна, єдиним ефективним способом захисту порушеного права є скасування рішення про державну реєстрацію.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_1 державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2, Відповідач, вказує на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норма матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що законних підстав для відмови у державній реєстрації прав на нерухоме майно за ОСОБА_7 на момент звернення у державного реєстратора не було. З огляду на це висновок суду першої інстанції про протиправність прийнятого рішення державного реєстратора не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

Крім того, діючим законодавством встановлена процедура подання та розгляду документів по скасуванню записів в Державному реєстрі речових прав. І суд не може підміняти цю процедуру та адміністративного субєкта, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень.

Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Відповідачі та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не скористались.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: як встановлено судом першої інстанції, стосовно чого спір між сторонами відсутній, -

26 листопада 2007 року Ленінський районний суд міста Дніпропетровська (суддя Остапенко Н.Г.) своїм рішенням в цивільній справі № 2-641/2007 визнав за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину домоволодіння № 22 по вулиці Новостепова в місті Дніпропетровську.

27 лютого 2015 року той же Ленінський районний суд міста Дніпропетровська (суддя Остапенко Н.Г.) своїм рішенням в цивільній справі № 205/9938/14-ц визнав за ОСОБА_8 право власності на домоволодіння № 22 по вулиці Новостепова в місті Дніпропетровську.

14 квітня 2015 року, на підставі рішення Ленінського районного суду від 27 лютого 2015 року, Державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_2 внесено запис рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 20665930.

03 червня 2015 року вже ОСОБА_3 звернулась із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на 1/2 частину домоволодіння до ОСОБА_4 служби Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

10 червня 2015 року Державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_4 служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_9 своїм рішенням № 21948563 відмовив у державній реєстрації права власності на підставі статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року N 1952-IV.

Зазначене рішення вмотивоване тим, що право власності на зазначений вище обєкт нерухомості зареєстровано за ОСОБА_8 на підставі Рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року.

ОСОБА_3 подала позов про

визнання протиправною бездіяльності у відмові скасування Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 20665930 від 14 квітня 2015 року;

визнання протиправною бездіяльності у відмові прийняття Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на 1/2 частину домоволодіння;

зобовязання скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 20665930 від 14 квітня 2015 року;

зобовязання прийняти Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на 1/2 частину домоволодіння № 22 по вулиці Новостепова у місті Дніпропетровську.

Як встановлено судом першої інстанції, 22 липня 2015 року Апеляційний суд Дніпропетровської області скасував рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 27 лютого 2015 року в цивільній справі № 205/9938/14-ц, та відмовив ОСОБА_8 у позові про визнання права власності на нерухоме майно.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд своєю постановою від 05 жовтня 2015 року вийшов за межі позовних вимог.

Позов ОСОБА_3 задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 20665930 від 14 квітня 2015 року, яке прийнято державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_1 державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.

Виходячи з фактичних обставин справи, які встановлені судом, ОСОБА_3 відмовлено в реєстрації права власності на підставі судового рішення в цивільній справі № 2-641/2007на 1/2 частину домоволодіння.

Підставою для відмови стала реєстрація права власності на той же обєкт нерухомого майна за ОСОБА_8 за судовим рішенням в цивільній справі № 205/9938/14-ц, яке скасовано 22 липня 2015 року Апеляційним судом Дніпропетровської області.

За позицією заявника апеляційної скарги, про що зазначено вище, висновок суду першої інстанції про протиправність прийнятого рішення державного реєстратора не ґрунтується на фактичних обставинах справи, оскільки законних підстав для відмови у державній реєстрації прав на нерухоме майно за ОСОБА_7 на момент звернення у державного реєстратора не було.

Крім того, розгляд документів по скасуванню записів в Державному реєстрі речових прав відноситься до виключної компетенції органів державної реєстрації Міністерства юстиції України.

В той же час, в силу приписів Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суд, частина друга статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Безперечно, відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року N 1952-IV втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Проте, відповідно до вимог частини другої статті 26 цього Закону, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 та Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. № 3502/5.

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав здійснюються в день прийняття заяви органом державної реєстрації прав або нотаріусом.

Державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав виключно за наявності таких підстав:

органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний обєкт нерухомого майна, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або внесення змін до запису Державного реєстру прав;

подане рішення суду про скасування рішення державного реєстратора не набрало законної сили або не завірене належним чином відповідно до законодавства;

запис про скасування державної реєстрації прав уже внесено, запис Державного реєстру прав з відповідним реєстраційним номером уже скасовано.

Отже, судом першої інстанції рішення прийнято у відповідності до адміністративної юрисдикції та підсудності.

Жодного порушення дискреційних повноважень органу реєстрації не відбулося.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_1 державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2015 року у справі № 804/10839/15 без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:О.В. Юхименко

Суддя:О.О. Круговий

Суддя:Л.М. Нагорна