Постанова № 54167551, 03.12.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2015 р. Справа № 917/1210/14

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Гетьмана Р.А., судді Пуль О.А.

при секретарі Катренко І.С.

за участю представників сторін:

від апелянта - ОСОБА_1 посвідчення від 29.10.2015р. №036152;

від позивача не зявився;

від відповідача не зявився;

від 3-ої особи не зявилась;

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області, м. Полтава

на рішення господарського суду Полтавської області від 24.09.2015р.

про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р.

за нововиявленими обставинами

у справі № 917/1210/14

за позовом Прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області, м.Полтава

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" с.Білики,Полтавська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної казначейської служби у Кобеляцькому районі, м.Кобеляки,

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.09.2015р. у справі №917/1210/14 (суддя Кльопов І.Г.) задоволено заяву ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. за нововиявленими обставинами у справі №917/1210/14; скасовано рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. у справі №917/1210/14; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю; стягнуто з Державної екологічної інспекції у Полтавській області на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" 36540,00грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що в основу рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. покладено акт перевірки Державної екологічної інспекції у Полтавській області з питань дотримання вимог екологічного законодавства щодо використання надр для видобування прісних вод від 11.02.2014р. №179/01-01-14, на підставі якого нараховано та стягнуто з ТОВ «Сільські традиції» збитки у розмірі 8688686,90грн., предметом ж розгляду даної справи було визначення розміру матеріальних збитків, які згідно висновку комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 30.09.2014р. №8008 визначити неможливо. При цьому місцевий господарський суд дійшов висновку, що розмір матеріальних збитків впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену під час прийняття рішення господарським судом Полтавської області 21.10.2015р., а отже дані обставини є нововиявленими.

Заступник прокурора Полтавської області не погодився з рішенням місцевого господарського суду та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 24.09.2015р. у справі №917/1210/14 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Сільські традиції» та залишення рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що: по-перше, висновок комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 30.09.2014р. №8008 не впливає на юридичну оцінку обставин справи, яка переглядається, оскільки не містить фактичних даних, які спростовують встановлені у справі обставини; по-друге, місцевий господарський суд в порушення вимог статті 112 ГПК України не обґрунтував неможливості визначення кількості забраної води відповідачем та розміру завданих збитків на час розгляду справи; по-третє, відповідач при розгляді справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій посилався на неможливість визначення кількості забраної ним води та розміру матеріальних збитків, що, відповідно, було предметом дослідження, за таких обставин, на думку апелянта, не може вважатись нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались господарським судом; по-четверте, судом не враховано, що проведена комплексна судова комісійна інженерно-екологічна та економічна експертиза від 29.07.2015р. №4824/7414 в процесі перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами є новим доказом, що виник після набрання рішенням законної сили, яке відповідач просить переглянути за нововиявленими обставинами.

У відзиві від 13.11.2015р. Управління Державної казначейської служби у Кобеляцькому районі зазначає, що воно не володіє будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд може встановити наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги чи заперечення сторін та просить розглянути справу без участі його представника. Вказане клопотання підлягає до задоволення колегією суддів апеляційної інстанції як таке, що не суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Клопотанням від 19.11.2015р. Державна екологічна інспекція у Полтавській області просить розглянути справу без участі його представника у звязку з неможливістю забезпечити його участь через обмеження фінансування.

Вказане клопотання підлягає до задоволення колегією суддів апеляційної інстанції як таке, що не суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України.

03.12.2015р. ТОВ «Сільські традиції» подано клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з необхідністю надання додаткових доказів, а саме: документів із Державної служби геології та надр України, а також у звязку з хворобою адвоката ОСОБА_3, який надає правову допомогу відповідачеві.

Вказане клопотання відхиляється колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду з наступних підстав: по-перше, за приписами статті101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Проте, по-перше, відповідачем не обґрунтовано підстав неможливості подання додаткових доказів до суду першої інстанції та наявності необхідності у їх дослідженні; по-друге, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється лише в тих межах, в яких ці нововиявлені обставини вплинули на це рішення, без дослідження додаткових доказів; по-третє, відповідачем не надано належних, в розумінні статті 34 ГПК України доказів в підтвердження хвороби адвоката; по-четверте, відповідач не був позбавлений права уповноважити іншу особу на представництво своїх інтересів у судовому процесі, крім того, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2015р. участь представників сторін у судовому засіданні, призначеному на 03.12.2015р., не була визнана судом обовязковою, а отже справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, наведених в апеляційній скарзі, і просив скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 24.09.2015р. у справі №917/1210/14 та відмовити ТОВ «Сільські традиції» у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. у справі №917/1210/14, рішення місцевого господарського суду від 21.10.2014р. залишити - без змін.

Представники сторін та третьої особи належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень та вказані вище клопотання сторін, проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення сторін та третьої особи про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обовязковою та відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, перевіривши повноту зясування місцевим господарським судом обставин справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Заступник прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області звернувся до господарського суду з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 8688686,90грн. збитків, завданих самовільним використанням водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. позов задоволено; стягнуто з ТОВ «Сільські традиції» збитки, завдані самовільним використанням водних ресурсів при відсутності спеціального дозволу на користування надрами у сумі 8688686,99грн. (т.2,а.с.53-56).

Рішення суду з посиланням на статтю 19 Конституції України, статті 149,151 ГК України, статті 1,2,6,46,48,111 ВК України, статтю 23 Кодексу України про надра, статті 68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища», статтю 1166 ЦК України мотивоване тим, що матеріалами справи доведена протиправна поведінка відповідача, яка полягає у здійсненні видобуванні надр (підземних вод) без спеціального дозволу, чим завдано збитків державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Крім того, суд зазначив про обґрунтованість розрахунку завданих збитків та їх нарахування у відповідності до ОСОБА_4 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. N389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за N767/16783.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014р. у даній справі задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Сільські традиції»; скасовано рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області (т.2,а.с.104-113).

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що: по-перше, достатньою підставою для користування прісними підземними водами є спеціальний дозвіл, який було видано ТОВ «Сільські традиції» Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища Полтавської області, що входить до сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України; по-друге, Кременчуцькою ГРЕ КП "Південукргеологія" погоджено використання підземних вод артезіанськими свердловинами у кількості 212,430тис.куб.м/рік, 583,6м куб./добу, що підтверджується заключенням умов спеціального водокористування №23-11 від 18.05.2011р.; по-третє, з боку відповідача відсутнє будь-яке порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, так як використання підземної води відповідачем здійснювалось на підставі спеціального дозволу №4238, отриманого у встановленому законом порядку; по-четверте, на території відповідача наявні дві свердловини, на які видано спеціальні паспорти, згідно яких добовий забір щодо свердловини №1 становить 291,80 куб.м./добу, щодо свердловини №1/1 добовий забір також становить 291,80 куб.м./добу, про що також зазначено в акті перевірки №179/01-01-14. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що продуктивність водозаборів підземних вод кожної свердловини на добу становить 291,80 куб.м./добу, що не перевищує 300 куб.м. Облік ж кількості забраної води по двом артезіанським свердловинам вівся у журналі по формі ПОД-11, згідно яких ТОВ «Сільські традиції» не перевищило встановлених показників. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що з акту перевірки №179/01-01-14 неможливо встановити кількість забраної води (більше/менше 300 куб.м. на добу) із наявних у відповідача свердловин за період з 01.03.2013р. по 31.12.2013р. та з 01.01.2014р. по 02.04.2014р. Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що, здійснюючи видобування та користування підземними водами для госппитних та виробничих потреб, ТОВ «Сільські традиції» не порушує приписів чинного законодавства стосовно можливості видобування та використання підземних вод для власних господарсько-побутових потреб.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015р. у справі №917/1210/14 задоволено касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області; скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014р. та залишено без змін рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. (т.2,а.с.184-191).

Суд касаційної інстанції у своїй постанові зазначив, що правомірність користування підземними прісними водами передбачає наявність як дозволу на спеціальне водокористування, так і дозволу на видобування прісних вод, оскільки вказані дозволи визначаються законодавством самостійними дозвільними документами. Також, вказав на те, що умовою, з якою стаття 23 Кодексу України про надра повязує можливість видобування прісних підземних вод, є неперевищення продуктивності водозаборів, тобто всіх здійснених землекористувачем заборів води в межах належної йому на праві користування земельної ділянки, тобто 300 кубічних метрів на добу, проте забори води здійснювались двома свердловинами, продуктивність яких в сумі становить 583куб. м/добу. Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що позивачем доведено, зокрема, з посиланням на дані у журналах по формі ПОД-11, а відповідачем не спростовані кількісні показники обсягів використання ним підземних вод та обґрунтовано здійснено розрахунок збитків, завданих самовільним використанням водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

24.03.2015р. ТОВ «Сільські традиції» звернулось до місцевого господарського суду з заявою про відстрочку виконання рішення (т.2, а.с.202-204).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.04.2015р. у даній справі частково задоволено заяву ТОВ «Сільські традиції» про відстрочку виконання рішення у справі №917/1210/14; відстрочено виконання рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. до 31.12.2014р (т.3,а.с.19,20).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2015р., яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2015р. у справі №917/1210/14, скасовано ухвалу суду першої інстанції від 02.04.2015р.; у задоволенні заяви ТОВ "Сільські традиції" про відстрочку виконання рішення відмовлено.

01.04.2015р. ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Сільські традиції» подано до господарського суду заяву про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. за нововиявленими обставинами, яка обґрунтована тим, що на час розгляду справи судом першої інстанції існував висновок комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 30.09.2014р. №8008, яка була проведена у процесі здійснення кримінального провадження №4201417000000102, по якому відповідач не мав статусу учасника кримінального провадження. Також, зазначає, що про висновок комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 30.09.2014р. №8008 відповідач дізнався лише зі змісту постанови 29.12.2014р. про закриття кримінального провадження №12014170000000475. Згідно висновку цієї експертизи підтвердити документально акт перевірки від 11.02.2014р. №179/01-01-14 Державної екологічної інспекції у Полтавській області ТОВ «Белгранкорм-Полтавщини» з питань дотримання вимог екологічного законодавства щодо використання надр для видобування прісних вод не видається можливим. Заявник вважає що предметом розгляду справи було визначення розміру матеріальних збитків, які згідно висновків комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 30.09.2014р. №8008 визначити неможливо, а отже, на його думку, дані висновки є істотними обставинами для розгляду справи (т.4,а.с.2,3).

Згідно доданого до заяви відповідача висновку комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 30.09.2014р. №8008 по кримінальному провадженню №42014170000000102 підтвердити документально акт перевірки від 11.04.2014р. №179/01-01-14 Державної екологічної інспекції у Полтавській області ТОВ «Белгранкорм-Полтавщина» з питань дотримання вимог екологічного законодавства щодо використання надр для видобування прісних вод не видається за можливе з причин, викладених у дослідницькій частині висновку; відповісти на поставлене питання «Яка кількість підземної води була забрана по 2-м артсвердловинам ТОВ «Белгранкорм-Полтавщина» за період 2011-2014роки по кожній свердловині окремо?» Чи порушено ТОВ «Белгранкорм-Полтавщина» ліміти забору води зі вказаних свердловин?», не видається за можливе, з причин, викладених у дослідницькій частині висновку. Відповісти на питання «З урахуванням відповіді на попередні питання чи завдані збитки внаслідок допущених порушень? Якщо так, то в якій сумі обчислюється розмір матеріальної шкоди, завданої державі?», не видається за можливе, з причин, викладених у дослідницькій частині постанови. Відповісти на питання «Які невиконання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та наземними хімічними речовинами допущені ТОВ «Белгранкорм-Полтавщина»?», не видається за можливе з причин, викладених у дослідницькій частині висновку (т.4,а.с.18-45).

24.09.2015р. місцевим господарським судом у справі №917/1210/14 прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище (т.7, а.с.82-87).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 112 ГПК України суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

У пункті 4 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду зазначено, що днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові.

Як зазначалося вище, як на нововиявлену обставину, яка дає підстави для перегляду рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. у справі №917/1210/14, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015р., за нововиявленими обставинами, ТОВ «Сільські традиції» посилається на висновок комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 30.09.2014р. №8008 по кримінальному провадженню №42014170000000102, у якому зазначено: підтвердити документально акт перевірки від 11.04.2014р. №179/01-01-14 Державної екологічної інспекції у Полтавській області ТОВ «Белгранкорм-Полтавщина» з питань дотримання вимог екологічного законодавства щодо використання надр для видобування прісних вод не видається за можливе з причин, викладених у дослідницькій частині висновку; відповісти на поставлене питання «Яка кількість підземної води була забрана по 2-м артсвердловинам ТОВ «Белгранкорм-Полтавщина» за період 2011-2014роки по кожній свердловині окремо?» Чи порушено ТОВ «Белгранкорм-Полтавщина» ліміти забору води зі вказаних свердловин?», не видається за можливе, з причин, викладених у дослідницькій частині висновку. Відповісти на питання «З урахуванням відповіді на попередні питання чи завдані збитки внаслідок допущених порушень? Якщо так, то в якій сумі обчислюється розмір матеріальної шкоди, завданої державі?», не видається за можливе, з причин, викладених у дослідницькій частині постанови. Відповісти на питання «Які невиконання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та наземними хімічними речовинами допущені ТОВ «Белгранкорм-Полтавщина»?», не видається за можливе з причин, викладених у дослідницькій частині висновку (т.4,а.с.18-45).

Відповідно до 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

У пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. N4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Частиною 5 статті 42 ГПК України встановлено, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 21.10.2014р. ТОВ «Сільські традиції» подано до місцевого господарського суду клопотання про призначення у справі судової екологічної експертизи і на вирішення експерта поставити наступні питання: «Чи є причинний звязок між діями ТОВ «Сільські традиції» зі збитками, які заявлені до стягнення в позовній заяві заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 06.06.2014р. №05/2-543-вих-14? Чи правильно пораховано суму збитків, зазначених в позовній заяві заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 06.06.2014р. №05/2-543-вих-14 до ТОВ «Сільські традиції»? Чи можна встановити розмір збитків, які заявлені до стягнення в позовній заяві заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Полтавській області від 06.06.2014р. №05/2-543-вих-14? Чи має право ТОВ «Сільські традиції» видобувати підземні води для власних господарсько-побутових потреб, тобто повязаних з господарською діяльністю?».

Місцевий господарській суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «Сільські традиції» про призначення судової експертизи з огляду на предмет спору та відсутність потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних у справі, про що зазначив у рішенні від 21.10.2014р. у даній справі (т.2,а.с.53).

Також, при розгляді справи в порядку апеляційного провадження відповідачем було заявлено клопотання про призначення судової екологічної експертизи з переліком питань, визначенним у клопотанні від 21.10.2014р., у задоволенні якого також було відмовлено судом апеляційної інстанції, про що зазначено у постанові від 17.12.2014р. у справі №917/1210/14.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на касаційну скаргу заступника прокурора Полтавської області, який поданий до Вищого господарського суду України 18.02.2015р. ТОВ «Сільські традиції», зазначено, що 29.12.2014р. старшим слідчим СУ УМВС України у Полтавській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_4 закрито кримінальне провадження №12014170000000475 щодо службових осіб ТОВ «Белгранкорм-Полтавщина» (назву якого змінено на ТОВ «Сільські традиції»), яке було відкрито на підставі ч.2 ст.240КК України на підставі матеріалів перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів в частині додержання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ «Сільські традиції». Також зазначено, що слідчий у цій постанові посилається на висновок комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 30.09.2014р. №8008, згідно якого акт перевірки від 11.04.2014р. №179/01-01/14 не знайшов свого підтвердження (т. 2, а.с.174-176).

До вказаного відзиву ТОВ «Сільські традиції» додає постанову про закриття кримінального провадження від 29.12.2014р. №1204170000000475, яка містить інформацію про висновок комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 30.09.2014р. №8008.

Таким чином, на момент розгляду справи судом касаційної інстанції відповідачу було відомо про наявність висновку комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 30.09.2014р. №8008, проте він не був поданий до суду касаційної інстанції.

Згідно із статтею 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У пункті 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. N11 «Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що відповідно до частини першої статті 4-7 ГПК судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини першої статті 111-9 ГПК), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як зазначалось вище, відповідач неодноразово клопотав про призначення судової екологічної експертизи, проте суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи не вбачали підстав та необхідності у її проведенні, а суд касаційної інстанції з урахуванням доводів, викладених, зокрема, у касаційній скарзі та відзиві на неї від 18.02.2015р., перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові, встановив, що судами встановлені всі фактичні обставини справи, позивачем доведені кількісні показники обсягу використаних відповідачем підземних вод та правомірно застосовано формулу, визначену пунктом 9.1 ОСОБА_4 від 20.07.2009р. N389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за N767/16783 при розрахунку розміру збитків, завданих самовільним використанням водних ресурсів за відсутності спеціального дозволу, у звязку з чим ним було прийнято судове рішення із застосуванням частини 6 статті 11-9 ГПК України, а не положень частини 3 статті 111-9ГПК України.

Таким чином, суди при розгляді справи 917/1210/14 дійшли висновку про відсутність потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входили до предмета доказування, у тому числі визначенні розміру завданих збитків.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що у дослідницькій частині висновку комісійної судової інженерно-екологічної експертизи зазначено, що: через відсутність у підприємства офіційної звітної документації про фактичне водокористування (державна статистична звітність за ф. 2 ТП(водгосп) неможливо зробити висновок та стверджувати про напрями (цілі) використання води, про фактичні обсяги використання води з артезіанських свердловин на виробничі цілі, а також достовірно поділити загальний обєм видобутої води за напрямками її використання: на господарсько-питні потреби та виробничі потреби. Також у висновку зазначено, що перевірка ДЕІ, визначення нею фактичних обставин та характеристик водокористування підприємства ґрунтувалася на довідці ТОВ «Белгранкорм-Полтавщина» від 02.04.2014р. №531 та додатках №1,№2 до неї, про це джерело зазначається на ст.8 акту, але ця довідка, як обгрунтовуючий матеріал для висновків акту та розрахунку розміру відшкодування збитків у матеріалах справи відсутній. Отже повна документальна перевірка вихідних даних, використаних у «Розрахунку розміру відшкодування збитків, обґрунтованих самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води))», зокрема початок періоду користування надрами з 08.08.2011р. та його тривалості по 01.04.2014р, а також обєму води, що використана, не видається за можливе.

Однак, місцевий господарський суд при розгляді справи дослідив, у тому числі, довідку від 02.04.2014р. №531 та додатки №1, №2, про що зазначено у рішенні господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. у даній справі.

З дослідницької частини висновку комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 30.09.2014р. №8008, на який посилається відповідач як на нововиявлену обставину вбачається, що встановити чи завдані збитки державі внаслідок допущених порушень та у якій сумі обчислюється розмір матеріальної шкоди, завданої державі, не видається за можливе у звязку з відсутністю вихідних даних для встановлення точної кількості підземної води, яка була забрана по 2-м артсвердловинам за період 2011-2014р. по кожній свердловині окремо.

Проте, висновки, викладені у дослідницькій частині висновку комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 30.09.2014р. №8008, не мають значення для справи, оскільки: по-перше, експерту при проведенні даної експертизи не було надано усіх наявних матеріалів; по-друге, висновок експерта є одним із доказів, рівноцінним з іншими, який оцінюється за правилами статті 43ГПК України, та не має заздалегідь установленої сили; по-третє, суди першої, апеляційної та касаційної інстанції при розгляді справи не вбачали необхідності у її проведенні та самостійно, на підставі поданих сторонами доказів встановили факт протиправної поведінки відповідача, яка полягала у видобуванні надр без спеціального дозволу, та розмір завданих збитків.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що представник ТОВ «Сільські традиції» зобовязаний був знати про порушене кримінальне провадження №1201417000000475 щодо посадових осіб ТОВ «Сільські традиції», яке було відкрито за ч.2 ст.240КК України на підставі матеріалів перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів в частині додержання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ «Сільські традиції», а отже заявник не був позбавлений можливості довідатись про хід кримінального провадження та зібрані у ньому докази, у тому числі висновок комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 30.09.2014р. №8008.

Крім того, з постанови про закриття кримінального провадження від 29.10.2014р. вбачається, що кримінальне провадження №42014170000000102 за ч.1 статті 190КК України за фактом шахрайства при ухиленні від виконання зобовязань по сплаті пайової участі у розвитку інфраструктури с. Білики при будівництві «Свинокомплексу на 2500 продуктових свиноматок з повним циклом» закрито у звязку з відсутністю в діяльності службових осіб ТОВ «Белгранкорм-Полтавщина» складу кримінального правопорушення на підставі ч.1 п.2 ст.284КПК України. З вказаної постанови вбачається, що в ході досудового розслідування, зокрема, допитано свідка головного бухгалтера ТОВ «Белгранкорм-Полтавщина».

Таким чином, посадові особи ТОВ «Белгранкорм-Полтавщина», назву якого змінено на ТОВ «Сільські традиції» були обізнані про наявність кримінального провадження№42014170000000102 та не були позбавлені можливості довідатись про процесуальні дії, які були здійснені під час досудового розслідування.

Враховуючи вищевикладене, висновок комісійної судової інженерно-екологічної експертизи від 30.09.2014р. №8008 по кримінальному провадженню №42014170000000102, на який посилається ТОВ «Сільські традиції» у своїй заяві, за своєю правовою природою не є нововиявленою обставиною, оскільки не характеризуються наявністю необхідних ознак існування нововиявлених обставин, а є одним із доказів, який оцінюється в сукупності з іншими доказами в порядку статті 43 ГПК України та який не був своєчасно поданий відповідачем, а отже і не може бути підставою для перегляду судового акта в порядку, передбаченому статтею 112 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що нововиявлені обставини, викладені відповідачем у своїй заяві, не доведені суду у встановленому порядку, у звязку з чим місцевий господарський суд в порушення правил розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України безпідставно задовольнив дану заяву та скасував рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. у справі №917/1210/14.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами п.8.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити про відсутність необхідності у дослідженні судової комісійної інженерно-екологічної експертизи, призначеної та проведеної в процесі розгляду заяви ТОВ «Сільські традиції» про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, оскільки: по-перше, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення (п.8.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 17 ); по-друге, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що обставини, на які посилається ТОВ «Сільські традиціє» не є новоиявленими, отже відсутні правові підстави для перегляду судового рішення по суті позовних вимог.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Заступника прокурора Полтавської області підлягає до задоволення, рішення господарського суду Полтавської області України від 24.09.2015р. слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Сільські традиції" про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. у справі №917/1210/14 за нововиявленими обставинами відмовити, рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. у справі №917/1210/14 залишити без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами покладаються на заявника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Сільські традиції».

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У пункті 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

У разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати за подання апеляційної скарги слід стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Сільські традиції» у дохід державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 3,4 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 112, 114 ГПК України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Полтавської області, м. Полтава задовольнити.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 24.09.2015р. у справі № 917/1210/14 скасувати.

3.В задоволенні заяви ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Сільські традиції» про перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. у справі №917/1210/14 за нововиявленими обставинами відмовити.

4. Рішення господарського суду Полтавської області від 21.10.2014р. у справі №917/1210/14 залишити без змін.

5.Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Сільські традиції» (код ЄДРПОУ 36156348) на користь Державного бюджету України (за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 «судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050)) витрати по сплаті судового збору у розмірі 669грн. 90коп.

6.Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 08.12.2015р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Пуль О.А.