Рішення № 5416735, 05.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/6405.03.09 За позовом Служби безпеки України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Моторз»

про стягнення 102688,60 грн. та розірвання договору

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Борщевська В.В.- довіреність №22/293-Д від 16.09.2005р.;

від відповідача: Стадний Ю.В.- довіреність б/н від 10.02.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Служба безпеки України звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Моторз»про стягнення 102688,60 грн. та розірвання Договору купівлі-продажу № 33/163 від 13.11.2007.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, відповідач у встановлені Договором купівлі-продажу № 33/163 від 13.11.2007 строки не передав у власність позивачу товар.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 35064, 40 грн. пені, 67624, 20 грн. штрафу, а також понесені ним по справі судові витрати 1 112, 00 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Крім того позивач, керуючись ст. 651 ЦК України, просить суд розірвати Договір купівлі-продажу № 33/163 від 13.11.2007, оскільки непоставка відповідачем товару у строки, передбачені Договором № 33/163 від 13.11.2007 є істотним порушенням умов Договору з боку відповідача.

Ухвалою від 08.01.2009 було порушено провадження по справі, призначено її розгляд на 02.02.2009.

26.01.2009 позивач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд та позивача визнати Договір купівлі-продажу № 33/163 від 13.11.2007 не дійсним.

02.02.2009 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 19.02.2009.

19.02.2009 представник позивача в судовому засіданні подав додаткове обґрунтування позовних вимог в частині стягнення суми штрафних санкцій. Розгляд справи було відкладено до 05.03.2009.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог в частині стягнення суми штрафних санкцій, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк позовної давності. Проти розірвання Договору купівлі-продажу № 33/163 від 13.11.2007 не заперечував.

До позовної заяви позивач додав заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, в яких просить накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Підставою для застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (Розяснення ВАСУ № 02-5/611 від 23.08.94р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

Враховуючи, що позивачем необґрунтовано та не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, Господарський суд міста Києва вважає, що в задоволенні заяви позивача слід відмовити.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.03.2009 за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2007 між позивачем та відповідачам було укладено Договір купівлі-продажу мікроавтобусів № 33/163 (далі Договір), згідно умов якого відповідач зобов'язався поставити і передати у власність позивача товар відповідно до специфікації, яка визначена у Додатку №1 до Договору (мікроавтобуси марки VOLKSWAGEN (Фольксваген Транспортер) на суму 500 920 грн.

Даний Договір було укладено відповідно до умов і технічної специфікації, які визначені у тендерній документації щодо проведення торгів на закупівлю мікроавтобусів для переобладнання під спеціальні пересувні контрольні пункти і на підставі протоколу №150/2 від 25.10.2007 року засідання тендерного комітету СБ України щодо вибору переможця відкритих торгів із зменшення ціни.

Даний факт підтверджується Звітом про результати здійснення процедур відкритих торгів № 150/3 від 3.12.07.

Згідно п. 2.4 Договором відповідач зобовязався поставити товар, протягом 41 робочого дня з моменту підписання сторонами Договору, проте свого зобов'язання у строк, визначений в Договорі, не виконав.

14.04.2008 позивачем була направлена відповідачу претензія за №33/1107 з вимогою сплатити штрафні санкції. Вказана претензія відповідачем залишена без задоволення. Однак, вказав, що не заперечує проти розірвання Договору.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 664 Цивільного кодексу України визначено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статтей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і в установлений договором строк.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 2 ст. 852 ЦК України встановлено, що за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків Замовник має право вимагати розірвання договору підряду.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи з того, що не поставка відповідачем товару у строки, передбачені Договором є істотним порушенням умов договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання Договору № 33/163 від 13.11.2007 підлягають задоволенню.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, учасник господарських відносин зобов'язаний, у разі порушення ним зобов'язань, сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

За порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг) з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що у разі порушення строку поставки товару відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 діб додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідач прострочив строки поставки товару, а тому позивач просить стягнути з відповідача 35064, 40 грн. пені та 67624, 20 грн. штрафу за період з 24.12.2007 по 08.05.2008.

Позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ч. 1 ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Строк поставки товару зазначено в п. 2.4. Договору протягом сорока одного робочого дня з моменту підписання сторонами Договору.

З моменту укладання Договору 13.11.2007 року, строк поставки товару в сорок один день сплинув 24.12.2007 року.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовну заяву було подано до Господарського суду міста Києва 30.12.2008, таким чином, строк позовної давності для стягнення пені з відповідача сплинув 24.12.2008, що є підставою для відмови в задоволені позовних вимог в цій частині.

Щодо стягнення з відповідача за порушення строків виконання зобов'язання штрафу у розмірі 7% від ціни Договору слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Стаття 549 ЦК України визначає пеню та штраф, як один вид відповідальності - неустойка.

Таким чином, на думку господарського суду, одночасне застосування та стягнення з відповідача відповідальності одного й того ж виду за одне й те саме порушення, в силу зазначених вище норм є незаконним.

У звязку з цим, господарський суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу слід відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати Договір купівлі-продажу № 33/163 від 13.11.2007, укладений між Службою безпеки України (01034 м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Джерман Моторз»(04119 м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 9-а, код ЄДРПОУ 20024630).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Моторз»(04119 м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 9-а, код ЄДРПОУ 20024630) на користь Служби безпеки України (01034 м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074) - 85 (вісімдесят пять) грн. - витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: