Рішення № 5416716, 13.10.2006, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2006 р.Справа № 8/12/11/1093 За позовом відкритого акціонерного товариства “Катіон” м. Хмельницький до 1. товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал-Авто” м. Хмельницький

до 2. приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

до 3. Акціонерного комерційного банку “Україна” в особі Хмельницької обласної дирекції

м. Хмельницький

про витребування майна із чужого незаконного володіння

Суддя Степанюк А.Г.

За участю представників :

від позивача : Ткачук Ю.Г. за довіреністю від 29.03.2006 року

від відповідача 1. ОСОБА_3 за довіреністю від 06.06.06р.

від відповідача 2. ОСОБА_3 за довіреністю від 31.08.2006р.

від відповідача 3. не зявився

Рішення приймається 13 жовтня 2006р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору: в позовній заяві позивач просить суд вилучити у ТОВ "Глобал-Авто" та приватного підприємця ОСОБА_1 приміщення модуля П-15 загальною площею - 1010 кв.м., за адресою : м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, та передати зазначене приміщення ВАТ "Катіон".

15.07.2005 року та 11.10.2006р. на адресу суду від позивача надійшли клопотання про вихід суду за межі позовних вимог відповідно до п.2 ст.83 ГПК України та просить:

1 - визнати недійсним договір купівлі-продажу № 1 від 21.05.2001 р. частини приміщення модуля П-15 площею 487.5 кв. м за адресою вул.. Тернопільська, 19, укладеного між АК АПБ „Україна” та ТОВ „Глобал-Авто”; 2 - визнати недійсним договір купівлі - продажу від 17.07.2001 р. частини приміщення модуля П-15 площею 553.9 кв. м за адресою м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, укладеного між АК АПБ „Україна” в особі дирекції по Хмельницькій області та приватним підприємцем ОСОБА_1; 3 - визнати недійсною угоду про передачу основних засобів з балансу на баланс від 11.05.2000р., укладену між ВАТ „Катіон” та АК АПБ „Україна”. У клопотанні від 11.10.2006р. позивач зазначив, що угода від 11.05.2000р. укладена з порушенням умов договору застави від 07.10.1997р. та ст. ст. 20,21 Закону України „Про заставу”, була спрямована на незаконне заволодіння приміщенням модуля П-15, а відтак є недійсною відповідно до вимог ст. 48 ЦК УРСР ( в редакції Закону від 18.07.1963р.) та нікчемною відповідно до вимог п.1 ст.203, ст. 215, ст. 228 ЦК України.

Позивач направив суду додаткове пояснення у справі від 23.08.2006р., у якому повідомив, що передача приміщення Модуля П-15 від товариства "Катіон" до АК АПБ "Україна" відбулась за договором відчуження приміщення Модуля П-15 від 28.11.2000р.

Дана обставина підтверджується самим договором відчуження від 28.11.2000р., та актом прийому-передачі приміщення Модуля П-15 від 28.11.2000р., в яких товариство "Катіон" та АК АПБ "Україна" підтверджують, що станом на 28.11.2000р., власником приміщення Модуля П-15 є товариство "Катіон".

Дана обставина підтверджується також рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 6/3122 від 07.08.2003р., та постановою Вищого господарського суду України у справі № 6/3122 від 23.06.2004р.

Дана обставина підтверджується також довідкою з інвентарної справи Хмельницького бюро технічної інвентаризації, в якій зазначено, що АК АПБ "Україна" набув право власності на приміщення Модуля П-15 за договором відчуження від 28.11.2000р.

В зв'язку з вилученням інвентарної справи на приміщення Модуля П-15 слідчим відділом податкової міліції ДПАУ у Хмельницькій області, на запит товариства "Катіон" посвідчену копію вищезазначеної довідки було надано товариству "Катіон" слідчим відділом податкової міліції ДПАУ у Хмельницькій області.

Крім того, факт отримання приміщення Модуля П-15 у власність АК АПБ "Україна" від товариства "Катіон" за договором відчуження від 28.11.2000р., підтверджується банком "Україна" в пункті 2 нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу з приватним підприємцем ОСОБА_1 від 17.07.2001р.

Таким чином посилання Відповідачів на те, що АК АПБ "Україна" набув право власності на приміщення Модуля П-15 за договором відчуження від 11.05.2000р., спростовується вищезазначеними доказами.

В зв'язку з цим товариство "Катіон" вважає договір відчуження приміщення Модуля П-15 від 11.05.2000р., таким, що не є договором (правочином) в розумінні вимог ст. 41 ЦК УРСР (в редакції Закону від 18.07.1963р.), та ст. 202 ЦК України (в редакції Закону від 16.01.2003р.), так як фактично не створив для сторін за даним договором наслідків у вигляді набуття, зміни або припинення цивільних прав і обов'язків.

Товариство "Катіон" звертає увагу господарського суду Хмельницької області на те, що передача приміщення Модуля П-15, як заставленого майна за договором застави від 07.10.1997р., заставною вартістю 356000грн., у власність АК АПБ "Україна" без проведення аукціону за ціною 154331грн., порушує п. п.8.1; 8.2; 11.2 договору застави від 07.10.1997р., укладеного між АК АПБ "Україна" та ВАТ "Катіон", та не відповідає вимогам ст.ст. 20; 21 Закону України "Про заставу", що підтверджено постановою Вищого господарського суду України у справі № 6/3122 від 23.06.2004р.

Враховуючи те, що договір відчуження від 28.11.2000р., за яким приміщення Модуля П-15 вибуло із власності товариства "Катіон", визнаний судом недійсним, тобто визнані недійсними правові наслідки, які створив даний договір, товариство "Катіон" залишається власником приміщення Модуля П-15.

Так як приміщення Модуля П-15 в даний час перебуває у володінні товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Авто" та приватного підприємця ОСОБА_1, товариство "Катіон", відповідно до вимог п. 2 ст. 83 ГПК України, просить господарський суд Хмельницької області з метою захисту порушених інтересів товариства "Катіон", вийти за межі позовних вимог та визнати недійсними договори купівлі-продажу № 1 від 21.05.2001р., частини приміщення Модуля П-15 укладений між АК АПБ "Україна" і ТОВ "Глобал-Авто", та нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу частини приміщення Модуля П-15 від 17.07.2001р., укладений між АК АПБ "Україна" і приватним підприємцем ОСОБА_1, а також похідний від них договір від 21.03.2006р., про поділ приміщення Модуля П-15 в натурі між ТОВ "Глобал-Авто" та приватним підприємцем ОСОБА_1

На підставі викладеного позивач просить господарський суд Хмельницької області вилучити приміщення Модуля П-15 загальною площею - 1041,4 кв.м., за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, у товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Авто" та приватного підприємця ОСОБА_1, та передати зазначене приміщення Модуля П-15 відкритому акціонерному товариству "Катіон".

Позивачем подано додаткове обґрунтування позовних вимог від 10.10.2006р., в якому позивач зазначив, що 07.10.1997р., між АК АПБ "Україна" (Заставодержатель), та ВАТ "Катіон"(Заставодавець), був укладений договір застави нерухомого майна, в тому числі і приміщення Модуля П-15, за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19.

Відповідно до п. 1.4. договору застави, та додатку № 1 до договору застави, заставна вартість приміщення Модуля П-15 визначена сторонами в сумі 356 000 грн.

Відповідно до п. п. 8.1., 8.2. укладеного договору застави реалізація заставленого приміщення Модуля П-15 провадиться в порядку визначеному Законом України "Про заставу", або самостійно Заставодавцем - ВАТ "Катіон". При цьому початкова ціна на приміщення Модуля П-15, що реалізується в разі звернення стягнення на нього має бути не нижче вартості визначеної договором застави - 356 000 грн. Відповідно до п. 11.2. договору застави, у випадку оголошення аукціону (публічних торгів), такими, що не відбулись, приміщення Модуля П-15 Заставодержателю (АК АПБ "Україна"), не передається, а його подальша реалізація відбувається згідно з встановленим порядком. Таким чином передача приміщення Модуля П-15 з балансу ВАТ "Катіон" на баланс АК АПБ "Україна" без проведення аукціону, за ціною - 154 331 грн., відповідно до договору як від 28.11.2000р., так і за договором від 11.05.2000р., не відповідає вимогам ст.ст. 20; 21 Закону України "Про заставу", що підтверджено також і Постановою Вищого господарського суду України у справі № 6/3122 від 23.06.2004р., за участю ВАТ "Катіон", АК АПБ "Україна", ТОВ "Глобал-Авто".

Враховуючи викладене позивач вважає, що договір відчуження приміщення Модуля П-15 на користь АК АПБ "Україна" від 28.11.2000р., був спрямований на незаконне заволодіння приміщенням Модуля П-15, і є недійсним відповідно до вимог ст. 48 ЦК УРСР (в редакції Закону від 18.07.1963р.), та нікчемним відповідно до п. 1. ст. 203; ст. 215; 228 ЦК України. Таким чином, відповідно до вимог п. 1 ст. 216 ЦК України, договір відчуження приміщення Модуля П-15 не створив для сторін за цим договором будь-яких юридичних наслідків, в тому числі і зміну власника приміщення Модуля П-15. А тому позивач вважає, що власником приміщення Модуля П-15 є відкрите акціонерне товариство "Катіон", і просить суд витребувати приміщення Модуля П-15 з незаконного володіння відповідачів.

Відповідач -1 у відзиві на позов вказав, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19 липня 2005року в справі № 11/1093 було задоволено позов ВАТ „Катіон" до ТОВ „Глобал - авто", ПП ОСОБА_1, АКБ „Україна" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 26.12.2005р. вищевказане рішення було скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено позивачу в позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.06р. вищевказані судові акти були скасовані, а справу направлено на новий розгляд.

На думку відповідача Житомирський апеляційний господарський суд, задовольняючи його апеляційну скаргу, виходив , насамперед, з того, що судом першої інстанції було прийнято рішення при недоведених обставинах справи та невірному встановленні фактичних обставин справи.

Суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, повністю дослідив зібрані по справі докази в їх сукупності, - встановив факт набуття права власності на спірні приміщення АКБ „Україна" саме за угодою від 11.05.2000р. та відповідним актом прийому передачі від 11.05.2000р. ( а.с. 76, 77), тому вважав безпідставним посилання суду першої інстанції на рішення в справі № 6/2911 яким визнано недійсним договір від 28.11.2000р., який в свою чергу не породив ніяких правових наслідків для сторін угоди.

В подальшому, як встановлено апеляційним господарським судом, угода від 11.05.2000р. стала підставою у АКБ „Україна" для наступного відчуження однієї частини приміщення ТОВ „Глобал - авто", а іншої частини - ПП Хромову. Факт проведення розрахунків за приміщення підтверджується наданими в судовому засіданні платіжними дорученнями № 8 від 26.06.2000р., №11 від 31.07.2000р., № 14 від 31.08.2000р. № 34 від 20.12.2000р., № 43 від 30.03.2001р., № 44 від 02.04.2001р, № 45 від 04.02.2001р., № 47 від 11.04.2001р., якими ТОВ „Глобал-авто" розрахувалось за придбане майно та в результаті набуло права власності.

Угода від 11.05.2000р. про передачу основних засобів з балансу на баланс, укладена між ВАТ „Катіон" та АК АКБ „Україна" в судовому порядку недійсною не визнавалась. В силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач 1 вважає, що розглядаючи віндикаційний позов, суд має застосовувати також ст. 387 ЦК України, про що йдеться і в постанові ВГС України від 04.04.06р. по даній справі, згідно якої саме власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. В данному випадку, вважає відповідач 1, матеріалами справи не підтверджується, що на момент розгляду справи як юридичним так і фактичним власником (володільцем) приміщення є ВАТ „Катіон". Правочини щодо набуття права власності на частину приміщення у ТОВ „Глобал - авто" в судовому порядку недійсними не визнавались. Тому в силу ст. 387 ЦК України у суду відсутні правові підстави для задоволення віндикаційного позову. Крім того, в силу ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину та в силу ст. 388 ЦК України, - відсутні підстави для витребування майна від добросовісного набувача.

Договір від 21.05.2001р., який суд першої інстанції (суддя Радчення Д.І.) за власною ініціативою визнав недійсним, не породжував наслідків набуття прав власності, оскільки, як встановлено апеляційним господарським судом, оплата за приміщення відбувалася ще до підписання вказаного договору згідно з платіжними дорученнями № 8 від 26.06.2000р., №11 від 31.07.2000р., № 14 від 31.08.2000р. № 34 від 20.12.2000р., № 43 від 30.03.2001р., № 44 від 02.04.2001р., № 45 від 04.02.2001р., № 47 від 11.04.2001р. на підставі договорів від 01.06.2000р. та 20.11.2000р. (а.с. 172-176,184-191).

Також відповідач 1 вказує, що в провадженні Господарського суду Хмельницької області є справа № 4\5127 за позовом ВАТ „Катіон" до тих же відповідачів про визнання права власності на майно та визнання недійсними договорів купівлі - продажу. Вказана справа на даний момент ще не вирішена.

Це означає, що позивач, пред'являючи віндикаційний позов, не має статусу власника майна, а тому і не може ставити питання про витребування цього майна від відповідачів.

Позивач, розуміючи безпідставність своїх вимог до вирішення справи № 4/5127, подав 21.06.2005 року заяву про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 4/5127 (а.с. 84). Крім того, до матеріалів справи було долучено копію позовної заяви в справі № 4/5127 про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1 від 21.05.2001р. та визнання права власності на майно (а.с. 20). Зазначене клопотання до цього часу судом не вирішено.

На переконання відповідача 1 будь-яких доказів, які б спростовували фактичні обставини в частині відсутності у позивача статусу власника приміщення, або неправомірності правочинів за якими фактично набули у власність приміщення спочатку АК АПБ „Україна", а потім ТОВ „Глобал - авто", - відсутні, а тому з посиланням на ст. 33 ПІК України, в позові слід відмовити.

В постанові Вищого господарського суду України від 04.04.06р. вказано, що місцевим судом не досліджувалось наявність обставин, визначених ст. ст. 387,388 ЦК України, щодо підстав і випадків витребування майна від добросовісного набувача.

В свою чергу позивач стверджує, підкреслює відповідач 1, що майно вибуло без його волі за відсутності Рішення Ради ВАТ „Катіон". Проте, відсутність прийняття такого рішення позивачем нічим не пояснюється. Більше того, позивачем не аргументовано положення Статуту ВАТ „Катіон" щодо заборони укладення угод головою правління ВАТ.

Разом з тим, відповідач 1 звертає увагу суду на те, що позивачу або невідомо про прийняття такого рішення Ради товариства, або прийняття такого рішення позивачем навмисно приховується.

Після змін в складі органів управління ВАТ „Катіон", позови в особі нового голови правління Дяченка про визнання недійсними угод, укладених за участю попереднього правління товариства є не поодинокими, з приводу більшості укладених угод новим правлінням подавались судові позови, де навмисно приховувались належно прийнятті рішення щодо укладення угод.

Так, рішенням Господарського суду Хмельницької області в справі № 12/1926 встановлено факт відсутності на товаристві документації щодо укладених угод, оскільки, за поясненнями позивача, попереднім головою правління ОСОБА_5 не було передано документації товариства.

Тому, ТОВ „Глобал - авто" долучає до матеріалів справи копію протоколу засідання Ради акціонерного товариства „Катіон" від 29.05.2000р., на якому було прийнято рішення про передачу модуля П-15 на баланс АКБ „Україна".

Вищезазначений протокол за своїм змістом є правочином, а тому в силу ст. 204 ЦК України на нього розповсюджується принцип презумпції правомірності правочину. В судовому порядку рішення ради ВАТ „Катіон" від 29.05.2000 р., оформлене відповідним протоколом, недійсним не визнавалось.

При цьому відповідач 1 заявив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справ №4/5127 та 8/11/12/19/4415 за позовом ТОВ „Глобал-авто” про взнання права власності на майно, де предметом дослідження є підстави набуття права власності на майно ТОВ „Глобал-авто”. Відповідачем 2 також заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №8/12/11/1093 до розгляду справ №12/19/5419 та №4/5127.

Позивачем подано заперечення на клопотання відповідачів про зупинення провадження у справі. Відкрите акціонерне товариство "Катіон" вважає клопотання ТОВ "Глобал-Авто", та приватного підприємця ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 8/12/11/1093 до вирішення по суті судових справ № 4/5127, та № 12/19/5419 безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного: Посилання заявників в своїх клопотаннях на неможливість розгляду судової справи № 8/12/11/1093 до розгляду по суті судової справи № 4/5127 господарським судом Хмельницької області є необгрунтованим, та взагалі незрозумілим, в зв'язку з тим, що ухвалою від 21.07.2005р., у справі № 4/5127 господарський суд Хмельницької області задовольнив клопотання того ж ТОВ "Глобал-Авто", та зупинив провадження у справі № 4/5127 до вирішення по суті судової справи № 11/1093, тобто даної судової справи, яка в даний час розглядається господарським судом Хмельницької області під № 8/12/11/1093.

Позивач вважає, що посилання відповідачів на неможливість розгляду судової справи № 8/12/11/1093 до вирішення по суті судової справи № 12/19/5419 також є безпідставним, так як предметом судового розгляду в справі № 12/19/5419 є визнання права власності на частину приміщення Модуля П-15 за приватним підприємцем ОСОБА_1

В той же час в даній судовій справі ВАТ "Катіон" вимагає витребувати частину приміщення Модуля П-15 в тому числі і у приватного підприємця ОСОБА_1 який з 2001 року вже є власником частини приміщення Модуля П-15. Таким чином ВАТ "Катіон" в ході судового розгляду даної справи звертається з відповідними позовними вимогами до приватного підприємця ОСОБА_1 саме як до власника частини приміщення Модуля П-15. В зв'язку з цим, на думку позивача відповідачами в поданих клопотаннях взагалі не зазначено в чому саме полягає неможливість розгляду даної судової справи до вирішення по суті судових справ № 4/5127; та № 12/19/5419, що є обов'язковою умовою для зупинення провадження у судовій справі, відповідно до вимог ст. 79 ГПК України.

Розглянувши клопотання відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал-Авто” м. Хмельницький та приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький про зупинення провадження у даній справі та заперечення позивача проти їх задоволення суд вважає, що ці клопотання задоволенню не підлягають так як з точки зору хронологічної послідовності та алгоритму дій сторін щодо розпорядженням майном приміщенням модуля П-15, є логічним вирішення спершу спору по справі 8/12/11/1093.

В судовому засіданні відповідачем 1- ТОВ „Глобал-авто” надано заперечення на додаткові обґрунтування позивача від 10.10.2006р., в якому відповідач зазначив, що позивач в обґрунтування позовних вимог не представив ні витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, який би підтверджував реєстрацію за ним права власності, ні правовстановлюючого документу, на підставі якого б в нього виникло це право. На день розгляду справи судом власником приміщення було та продовжує залишатись ТОВ „Глобал -авто", що підтверджується даними з реєстру прав власності на нерухоме майно представленими Хмельницьким БТІ, та поясненням Хмельницького БТІ, що долучено до матеріалів справи.

Відповідач 1 зазначив, що посилання позивача, викладені в додаткових обґрунтуваннях від 10.10.06р., на договір застави від 07.10.1997р. та на порушення ,за міркуванням позивача, порядку його виконання, - не можуть бути правовим обґрунтуванням для задоволення віндикаційного позову, а теоретично можуть бути лише предметом окремого судового позову до АК АПБ „Україна" щодо належного чи неналежного виконання умов договору застави. Більше того, Закон України „Про заставу" на який посилається позивач, - не обмежує прав заставодавця та заставодержателя на укладення додаткових угод з приводу заставленого майна та порядку погашення зобов'язань, які забезпечені таким заставленим майном.

Крім того, відповідач 1 вказав, що безпідставним є і посилання позивача на рішення в справі № 6/3122 та постанову ВГСУ в цій же справі від 23.06.04р. Пунктом 10 Додатку №1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України № 7/5 від 07 лютого 2003 року до переліку правовстановлювальних документів віднесено рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна. Вищезазначене рішення про визнання недійсним договору між ВАТ „Катіон" та АК АПБ „Україна" 28.11.2000р. на думку відповідача - 1 не впливає не вирішення справи, оскільки матеріалами справи доводиться, що фактично приміщення перейшло у власність АК АПБ „Україна" за договором від 11.05.2000р., який недійсним в судовому порядку не визнавався. Крім того, рішення в справі № 6/3122 базувалося на тому, що майно вибуло всупереч вимогам Статуту, тобто за відсутності Рішення Ради ВАТ „Катіон". Приймаючи таке судове рішення суд виходив із положень ст. 33 ГПК щодо обов'язку подання доказів, а також з того що сторонами в цій справі не було подано суду Рішення Ради ВАТ „Катіон" про відчуження приміщення. Тому в даній справі ТОВ „Глобал - авто" долучило до матеріалів справи копію протоколу засідання Ради акціонерного товариства „Катіон" від 29.05.2000р., на якому було прийнято рішення про передачу модуля П-15 на баланс АКБ „Україна". Вищезазначений протокол, на думку відповідача -1, за своїм змістом є правочином, а тому в силу ст. 204 ЦК України на нього розповсюджується принцип презумпції правомірності правочину. В судовому порядку рішення ради ВАТ „Катіон" від 29.05.2000 р., оформлене відповідним протоколом, також недійсним не визнавалось. З вищенаведеного, відповідач 1 вважає, що додаткові обґрунтування позовних вимог безпідставними для задоволення віндикаціиного позову та наполягає на задоволені раніше поданих клопотань відповідачів про зупинення даної справи до вирішення справ №№ 12/19/5419, 4/5127, 8/11/12/19/4415, предметом спору в яких є позовні вимоги як позивача, так і відповідачів про визнання права власності на спірне приміщення, яке позивач по даній справі намагається витребувати.

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності суд прийшов до висновку, позов заявлений обґрунтовано підтверджений належними по справі доказами і підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В рахунок забезпечення виконання зобовязань за кредитними договорами №4/6 від 01.06.95р., №21 від 12.05.94р., №25 від 22.08.94р., №31 від 22.12.94р. між ВАТ „Катіон” та ХОД АК АПБ „Україна” укладений договір застави від 07.10.97р., згідно якого ВАТ "Катіон" передав у заставу банку "Україні, майно вартістю 660000грн., а саме: приміщення заводу Модуль П-15 експертною вартістю 356000грн. та приміщення заводу Модуль теплий 28-А експертною вартістю 304000грн. 27.07.99р. Приватним нотаріусом ОСОБА_6 вчинено виконавчий напис, згідно якого пропонував стягнути з ВАТ "Катіон" предмет застави: приміщення заводу "Модуль П-15" вартістю 356000грн". та приміщення заводу "Модуль теплий 28-А" вартістю 304000грн.

11 травня 2000 року між ВАТ „Катіон” та дирекцією АКБ „Україна” по Хмельницькій області укладено угоду про передачу основних засобів з балансу на баланс, умовами якого визначено, що ВАТ „Катіон” передає, а банк „Україна” приймає на баланс „Модуль П-15”, який розташований за адресою м. Хмельницький, вул.Тернопільська вартістю 154331 грн. Право власності на модуль у Банку „Україна” виникає з моменту підписання акту про передачу майна з баланс на баланс ( п.п. 1, 2 договору). 11 травня 2000 року між ВАТ „Катіон” та дирекцією АКБ „Україна” по Хмельницькій області підписано акт передачі та прийняття основних засобів з балансу на баланс в якому п. 3 визначено, що право власності на модуль у банку Україна виникає з моменту підписання даного акту.

Відповідно до договору від 28.11.00р. про відчуження приміщення "Модуля П-15" в рахунок погашення заборгованості відповідно до договору застави від 07.10.97 та акту експертної оцінки майна від 09.04.00 №015/2000 позивач передав, а відповідач прийняв на баланс "Модуль П-15" вартістю 154331грн. При цьому відповідач зобов'язався направити кошти на погашення процентів по кредитних договорах №25 та №31, витрат по вчиненню виконавчого напису та кредиту по кредитних договорах №31 та №25.

Згідно акту передачі та приймання приміщення Модуля П-15 від 28.11.00 ВАТ "Катіон" передав, а банк "Україна" прийняв на баланс "Модуль П-15", експертна оцінка якого складає 154331грн.

21 травня 2001 року між АКБ „Україна” в особі дирекції по Хмельницькій області та ТОВ „Глобал-Авто” укладено договір № 1 купівлі продажу, відповідно до умов якого продавець (АКБ „Україна” в особі дирекцій по Хмельницькій області) продає, а покупець (ТОВ „Глобал-Авто”) купує частину Модуля П-15, що знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул.Тернопільська, 19 загальною площею 487,5 кв. м. Загальна вартість майна по договору становить 69531 грн.

17 липня 2001 року між АКБ „Україна” в особі дирекції по Хмельницькій області та ПП ОСОБА_1 укладений договір купівлі продажу, відповідно до умов якого продавець (АКБ „Україна” в особі дирекції по Хмельницькій області) продає, а покупець (ПП ОСОБА_1) купує частину приміщення Модуля П-15, що знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул.Тернопільська, 19 загальною площею 553,9 м. кв.

Згідно п. 3 договору ціна договору складає 84800 грн., які продавець отримав від покупця до підписання цього договору, право власності на 53/100 частини приміщення модуля П-15 у покупця виникло з моменту внесення коштів у повному розмірі та підписання акту прийому передачі. Кошти внесено повністю всю суму до 24.05.2001 року.

Судом враховується, що згідно ст. ст. 11, 509 ЦК України (ст. 4 чинного на час укладання ВАТ „Катіон” та АКБ „Україна” в особі дирекції по Хмельницькій області Цивільного кодексу УРСР) однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У п.п. 5.5, 8.1, 8.2 укладеного сторонами договору від 07.10.1997р. сторони визначили, що у випадку непогашення заставодавцем (тобто позивачем) у визначені строки своєї заборгованості цю заборгованість належить погашати шляхом звернення стягнення на предмет застави у спосіб та у порядку, визначеними Законом України „Про заставу”. При цьому сторони договору ВАТ „Катіон” та АКБ „Україна” в особі дирекції по Хмельницькій області передбачили, що початкова ціна майна, що реалізується, в разі звернення стягнення на нього, має бути не нижче вартості, визначеної у договорі застави, тобто 356 тисяч грн.. (додаток №1 до договору застави від 07.10.1997р.)

Приписом першої частини ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, пятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Частиною першою ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 48 чинного на час укладання між ВАТ „Катіон” та АКБ „Україна” в особі дирекції по Хмельницькій області договору від 07.10.1997р. Цивільного кодексу УРСР передбачено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону ...

Укладаючи 11.05.2000р. угоду про передачу основних засобів з балансу на баланс ВАТ „Катіон” і АКБ „Україна” в особі дирекції по Хмельницькій області вийшли за визначені договором застави від 07.10.1997р. (п.п. 5.5, 8.1, 8.2 та ст. ст. 20, 21 Закону України „Про заставу”) межі повноважень. Тобто сторони договору від 07.10.1997р. порушили норми законодавства.

Вирішуючи спір судом враховується, що згідно приписів ст. 83 ГПК України приймаючи рішення Господарський суд має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони. У спорі, що є предметом судового розгляду, на переконання суду, порушено право позивача, яке необхідно відновити та захистити. Зважаючи на викладене клопотання позивача про вихід за межі позову та визнання недійсними: договору купівлі-продажу № 1 від 21.05.2001 р. частини приміщення модуля П-15 площею 487.5 кв. м за адресою вул.. Тернопільська, 19, укладеного між АК АПБ „Україна” та ТОВ „Глобал-Авто”; договору купівлі - продажу від 17.07.2001 р. частини приміщення модуля П-15 площею 553.9 кв. м за адресою м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, укладеного між АК АПБ „Україна” в особі дирекції по Хмельницькій області та приватним підприємцем ОСОБА_1; угоди про передачу основних засобів з балансу на баланс від 11.05.2000р., укладену між ВАТ „Катіон” та АК АПБ „Україна” належить задовольнити.

Заперечення відповідачів проти позову суд до уваги не приймає так як вони на законі не ґрунтуються та спростовуються матеріалами справи.

Зважаючи на викладені обставини суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Оскільки спір виник з неправомірних дій працівника позивача, судові витрати належить покласти нього.

Керуючись 11, 203, ч.1ст. 215 Цивільного кодексу України , ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, С У Д

в и р і ш и в :

Позов відкритого акціонерного товариства “Катіон” м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал-Авто” м. Хмельницький до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький до Акціонерного комерційного банку “Україна” в особі Хмельницької обласної дирекції м. Хмельницький про витребування майна із чужого незаконного володіння приміщення модуля П-15 загальною площею 1010 кв. м розташованого за адресою м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19 задоволити.

Визнати недійсною угоду про передачу „Модуля П-15”, який розташований за адресою : м. Хмельницький, вул. Тернопільська, вартістю 154331грн.00коп., з балансу ВАТ „Катіон” на баланс АКБ „Україна” від 11.05.2000р., укладену між ВАТ „Катіон” м. Хмельницький АКБ „Україна” в особі дирекції по Хмельницькій області.

Визнати недійсними договір купівлі-продажу № 1 від 21.05.2001 р., частини приміщення Модуля П-15 площею 487.5 кв. м за адресою вул.. Тернопільська, 19, укладеного між АК АПБ „Україна” та ТОВ „Глобал-Авто”.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу від 17.07.2001 р. частини приміщення Модуля П-15 площею 553.9 кв. м за адресою м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, укладеного між АК АПБ „Україна” в особі дирекції по Хмельницькій області та приватним підприємцем ОСОБА_1.

Вилучити у товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал-Авто” (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) та приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) приміщення модуля П-15 загальною площею 1010 кв. м., що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19 та передати відкритому акціонерному товариству “Катіон” (м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19, код 05470288).

Видати наказ.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Катіон” м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 19 (код 05470288) в дохід державного бюджету України через територіальне відділен ня державного казначейства по коду бюд жетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 (рахунок 31118095500002, одержувач коштів ВДК м. Хмельницький, код ЗКПО 23565225 банк УДК у Хмельницькій області, МФО 815013) державне мито в сумі 85 грн. (вісімдесят пять гривень).

Видати наказ.

СуддяА.Г. Степанюк