Ухвала суду № 54166610, 08.12.2015, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________УХВАЛА

08 грудня 2015 року Справа № 922/2251/15

Провадження № 27/913/17/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрМеханіка", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.

про стягнення 271755,76 грн., -

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл. на дії Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції при рішення господарського суду Луганської області від 20.05.2015 р. по справі № 922/2251/15

Суддя Байбак О.І.

Секретар судового засідання Зоріна О.Г.

за участю представників сторін:

стягувача не зявився

боржника не зявився

ДВС не зявився

обставини справи:

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.05.2015 р. у справі № 922/2251/15 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю РосУкрМеханіка, м. Дніпропетровськ (далі за текстом - стягувач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі за текстом - боржник), стягнуто з останнього на користь стягувача 263988 грн. заборгованості, 7767,76 грн. пені, 5435,12 грн. судового збору.

Зазначене рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили, в зв'язку з чим, на його виконання судом видано відповідний наказ № 922/2251/15.

Боржник звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою б/н від 10.11.2015 р. на Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції (далі за текстом - ДВС), з вимогами:

- розглянути скаргу на дії старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції ОСОБА_1 щодо виконання рішення господарського суду Луганської області від 20.05.2015 р. по справі № 922/2251/15;

- визнати дії старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження № 48670288 та накладання арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" неправомірними;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 48670288 від 04.09.2015 р., винесену відділом Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції;

- скасувати постанови від 12.10.2015 р. по ВП № 48670288 про арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", винесену відділом Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції;

- зобовязати відділ Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції зняти арешт з коштів Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", накладений постановою про арешт коштів боржника від 12.10.2015 р. по ВП № 48670288.

В обґрунтування скарги боржник зазначає, що державний виконавець ДВС, приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.09.2015 р. та постанову про арешт коштів боржника від 12.10.2015 р. порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.11.2015 р. по даній справі відкладено вирішення питання про приймання до провадження скарги боржника на дії ДВС по справі № 922/2251/15, та вирішено провести його розгляд в судовому засіданні 23.11.2015 р.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.11.2015 р. скаргу боржника на дії ДВС прийнято до провадження, та призначено до розгляду в судовому засіданні 08.12.2015 р.

ДВС надала суду відзив на скаргу боржника, в якій просить суд в її задоволенні відмовити, посилаючись на те, що дії державного виконавця щодо виконання наказу господарського суду Луганської області № 922/2251/15 є такими, що відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

На судове засідання 08.12.2015 р. представники сторін та ДВС не зявилися, хоча судом вжито всіх передбачених Законом заходів з метою повідомлення останніх про час та місце розгляду скарги.

Оскільки неявка на судове засідання представників сторін та ДВС не перешкоджає розгляду скарги по суті, господарський суд вважає за необхідне розглядати зазначену скаргу за відсутності представників останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

Перевіривши матеріали скарги боржника на дії ДВС суд встановив:

Як свідчать скарга на дії ДВС, в її обґрунтування боржник зокрема зазначає, що ДВС приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.09.2015 р. ВП № 48670288, не повідомив його про це у встановлений строк, та не пересвідчившись в тому, що боржник отримав копію вищезгаданої постанови, почав проводити дії по примусовому виконанню рішення, зокрема, надіславши вимогу від 08.10.2015 р. про надання документів, та безпідставно виніс постанову від 12.10.2015 р. ВП № 48670288 про арешт коштів боржника, чим, на думку боржника, грубо порушив вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, відповідні доводи боржника суд вважає безпідставними та такими, що не можуть бути підставами для задоволення скарги останнього на дії ДВС, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За змістом ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зокрема зобовязаний здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

За змістом ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

За змістом ст. 17, 19 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою зокрема судові накази. Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з п. п. 1, 2, 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Як свідчать матеріали справи, за відповідною заявою стягувача, ДВС постановою ВП № 48670288 від 09.09.2015 р. відкрила виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Луганської області від 02.06.2015 р. № 922/2251/15, надала боржнику 7 денний строк на добровільне виконання судового рішення (т. 2 а.с. 17).

Копію даної постанови ДВС направлено в т.ч. на адресу боржника 10.09.2015 р., про що свідчить запис в Журналі вихідних документів відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції № 9801/03-50 (т. 2 а.с. 180).

Дану постанову ДВС направила супровідним листом № 9801 від 10.09.2015 р. (т. 2 а. с. 158).

Зазначене спростовує доводи боржника про невиконання ДВС вимог закону щодо направлення на адресу боржника копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 48670288 від 09.09.2015 р.

При цьому, боржник не надав суду жодного доказу неотримання копії зазначеної постанови від ДВС.

Крім того, в звязку з відсутністю відповідного реагування на вказану постанову, ДВС направила на адресу боржника вимогу від 08.10.2015 р. № 10623/03-50 в якій вимагала у останнього надати йому документи, які підтверджують виконання наказу від 02.06.2015 р. № 922/2251/15.

В якості додатку до зазначеної вимоги ДВС також додала постанову про відкриття виконавчого провадження № 48670288 від 09.09.2015 р.

Проте, боржник в добровільному порядку судове рішення за наказом № 922/2251/15 не виконав, та відповідних доказів ДВС не надав.

Згідно з п. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з п. п. 1-4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Як зазначає ДВС, в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 922/2251/15 направлялися запити до обліково-реєструючих органів з метою виявлення майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, та рахунків відкритих боржником в банківських установах.

Згідно з відповіддю ДПІ на згадані запити, за боржником зареєстровані рахунки в банківських установах.

На виконання вимог ст. 11, 52 Закону України «Про виконавче провадження», та в звязку з невиконанням боржником судового рішення в добровільному порядку, постановою ДВС від 12.10.2015 р. № 48670288 накладено арешт на кошти, що містяться на належних боржнику банківських рахунках в межах суми 304971,71 грн. (з урахуванням виконавчого збору) (т. 2 а. . 162-169).

Як свідчить журнал вихідних документів відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції (т. 2 а.с. 181-182), копії зазначених постанов були направлені на адресу банківських установ та боржника.

Дану постанову ДВС направляла супровідними листами від 12.10.2015 р. (т. 2 а. с. 169-177).

Зазначене спростовує доводи боржника про невиконання ДВС вимог закону щодо направлення на адресу боржника копії постанови про арешт коштів боржника ВП № 48670288 від 12.10.2015 р.

При цьому, боржник не надав суду жодного доказу неотримання копії зазначеної постанови від ДВС.

До того ж, як свідчать матеріали справи, боржник звертався до ДВС з заявою № 63-юр від 10.11.2015 р. (а. с. 178) в якій повідомляв останню про часткове виконання судового наказу № 922/2251/15.

Таким чином, дії ДВС щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, та про арешт коштів боржника, відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», відповідно підстави для їх скасування в судовому порядку відсутні.

Посилання боржника на те, що ДВС не направляло на його адресу копій вищевказаних постанов є безпідставними, та спростовуються вищевикладеним. При цьому, боржник не надав суду жодного доказу неотримання від ДВС зазначених вище постанов.

До того ж, сам по собі факт неотримання боржником копій постанов не може зумовлювати незаконність цих постанов.

Крім того, суд також зазначає, що заборгованість визначену наказом № 922/2251/15 стягнуто рішенням господарського суду Луганської області від 20.05.2015 р. по даній справі. Зазначене рішення набрало законної сили 28.07.2015 р. після його перегляду в апеляційному порядку.

Тобто, за змістом ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України субєктивний обовязок виконати судове рішення у справі № 922/2251/15 у боржника виникло ще 28.07.2015 р. Проте, станом на момент винесення даної ухвали боржник судове рішення по даній справі в повному обсязі не виконав, чим грубо порушує права стягувача.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги боржника про задоволення скарги на дії ДВС та скасування оскаржуваних постанов останньої позбавленими фактичного та правового обґрунтування, такими, що не відповідають як матеріалам справи, так і вимогам чинного законодавства України, в звязку з недоведеністю наявності обставин, які б могли зумовити відповідні наслідки.

За таких обставин, в задоволенні скарги боржника на дії ДВС слід відмовити.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Керуючись ст. ст. 33-36, 75, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішив,-

вирішив:

В задоволенні скарги ДТЕК Ровенькиантрацит, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл. на дії Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області по справі № 922/2251/15 відмовити.

Суддя Байбак О.І.