Рішення № 54166575, 01.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2015Справа №910/27253/15

За позовом Комунального підприємства Львівської обласної ради "Нерухомість та майно"

до Державної інспекції України з контролю за цінами

про стягнення 4 963,60 грн.

Суддя М.М. Якименко

Представники сторін:

від позивача: Огнівенко П.П. - довіреність №1471 від 30.11.2015 року;

від відповідача: не з'явилися;

Обставини справи :

Комунальне підприємство Львівської обласної ради "Нерухомість та майно" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Державної інспекції України з контролю за цінами про стягнення 4 963,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отримані комунальні послуги, згідно умов Договору №10/12 відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг від 07.11.2012 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 4 963,60 грн. - заборгованості за надані комунальні послуги з теплопостачання та приєднання теплової енергії, 1 218,00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2015 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.11.2015 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2015 року відкладено розгляд справи на 01.12.2015 року.

В судове засідання 01.12.2015 року представник відповідача вдруге не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 22.10.2014 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.12.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 01.12.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору оренди від 07.11.2012р. №92/12 (далі по тексту - Договір оренди) та акту прийому-передачі нежитлових приміщень, Державна інспекція з контролю за цінами (далі по тексту - відповідач, орендар) з 22.10.2012р. по 30.11.2014р. використовувала нежитлові приміщення, що знаходяться на балансі КП ЛОР «Нерухомість та майно», які розміщені за адресою: м. Львів, вул. Чайковського, 17.

Відповідно до п. 6.11. Договору оренди, орендар зобов'язується укласти на вимогу Балансоутримувача орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання переданого в оренду майна та надання комунальних послуг орендарю.

07.11.2012 року між відповідачем та Комунальним підприємством Львівської обласної ради "Нерухомість та майно" (далі по тексту - позивач, Балансоутримувач) укладено Договір №10/12 відшкодування витрат балансоутримувача на забезпечення надання комунальних послуг (далі по тексту - Договір на відшкодування витрат), за умовами якого позивач забезпечує Відповідача наданням комунальних послуг з теплопостачання та приєднання теплової енергії в орендованих Відповідачем нежитлових приміщеннях у будинку №17 по вул. Чайковського у м. Львові.

Забезпечення будинку №17 по вул. Чайковського у м. Львові послугами централізованого теплопостачання здійснюється згідно договору від 01.10.2003р. №3649/Г укладеного між позивачем та Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенер»

Відповідно до п. 3 Договору на відшкодування витрат Відповідач зобов'язувався своєчасно та в обсязі відшкодовувати витрати балансоутримувача за послуги згідно з виставленими Балансоутримувачем рахунками та актами наданих послуг.

Згідно з п. 4 Договору на відшкодування витрат Відповідач зобов'язувався здійснювати оплату до 20 числа поточного місяця на рахунок балансоутримувача р/р №2600800003055 в філії АТ «Укрексімбанк», МФО 325718, ЄДРПОУ 33358550.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати вартості отриманих (спожитих) комунальних послуг, відповідно до умов Договору на відшкодування витрат за період з грудня 2012 року по листопад 2014 року (спірний період), у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 4 963,60 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодного доказу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»).

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві комунальні послуги за відповідну плату згідно умов Договору на відшкодування витрат, а відповідач в порушення умов Договору на відшкодування витрат не в повній мірі сплатив на користь позивача вартість отриманих та спожитих комунальних послуг в розмірі 4 963,60 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач визнав позовні вимоги, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 4 963,60 грн. - заборгованості за надані комунальні послуги з теплопостачання та приєднання теплової енергії, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної інспекції України з контролю за цінами (01011, м. Київ, ВУЛИЦЯ АРСЕНАЛЬНА, будинок 9/11; код ЄДРПОУ 38005487) на користь Комунального підприємства Львівської обласної ради "Нерухомість та майно" (79008, Львівська обл., місто Львів, ВУЛ.ВИННИЧЕНКА, будинок 8; код ЄДРПОУ 33358550) 4 963 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят три) грн. 60 коп. - заборгованості за надані комунальні послуги з теплопостачання та приєднання теплової енергії, 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 04.12.2015 року.