Справа № 346/7791/13-ц
Провадження № 22-ц/779/2551/2015
Категорія 27
Головуючий у 1 інстанції Потятинник Ю.Р.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2015 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Фединяка В.Д.
суддів: Ковалюка Я.Ю., Максюта І.О.
секретаря Петріва Д.Б.
з участю представника ОСОБА_2
ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» ОСОБА_4 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 16 грудня 2014 року, -
в с т а н о в и л а :
У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі ТзОВ «Кредитні ініціативи») звернулося до суду з позовом, у якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просило стягнути з ОСОБА_2 кредитну заборгованість за кредитним договором, укладеним 17 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_2, загальним розміром 453 526 грн 72 коп., що складається з: 185 500 грн заборгованості по кредиту; 141 193 грн 70 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом; 126 833 грн 02 коп. нарахованої пені за неналежне виконання позичальником кредитних зобов'язань.Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на підставі ряду договорів факторингу від 28 листопада 2012 року набуло права вимоги позикодавця до позичальника ОСОБА_2 за вказаними вище кредитними зобов'язаннями. Відповідач у справі належним чином кредитних зобов'язань не виконує, існує кредитна заборгованість яка зазначена вище та розрахована позивачем станом на 01 листопада 2013 року. Оскільки ОСОБА_2 в добровільному порядку повертати борг відмовляється, позивач просив з останнього заборгованість за кредитним договором у примусовому порядку.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 16 грудня 2014 року ТзОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі представника ТзОВ «Кредитні ініціативи» ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про задоволення позову, вказуючи на те, що суд першої інстанції неповно зясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права й ухвалив незаконне рішення. На думку апелянта, суд не врахував того, що договором факторингу та доданих до нього матеріалів ТзОВ «Кредитні ініціативи» є належним позивачем у цій справі, а заборгованість відповідача за кредитним договором у розмірі 185500 грн. зафіксована в рішення Коломийського районного сулу від 07 грудня 2011 року, яке набрало законної сили.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав, вважає оскаржуване рішення суду законним та обґрунтованим.
Представник ТзОВ «Кредитні ініціативи» в судове засідання не зявився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що відповідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Ухвалюючи у справі судове рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та безпідставності, які ґрунтуються на тому, що позивачем не надано належних доказів у вигляді первинних документів, щодо наявності заборгованості відповідача на час укладення кредитного договору, договорів факторингу, а також не повідомлено про підстави звільнення від доказування виникнення саме такого розміру заборгованості, як зазначено в позовній заяві.
Не доведено належними та допустимими доказами, згідно поданого розрахунку заборгованості, яким чином та станом на яке число розраховувався вказаний розрахунок, на підставі якого первинного документу, який би відповідав ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Також, не вказано залишок заборгованості, на який нараховується неустойка, на початок на кінець кожного періоду.
Позивачем не доведено належними та допустимим доказами, що відповідач був повідомлений про дострокове погашення заборгованості за вказаним кредитним договором, та про зміну кредитора у зобов'язанні. Докази про відправлення повідомлення позивача про дострокове повернення кредиту, не можуть бути належним доказом про отримання відповідачем такої вимоги у розумінні ст. 58 ЦПК України.
Крім того, ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до фінансових послуг віднесено, зокрема, факторинг.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню, а ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватися лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.
Позивачеві як фінансовій установі розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 1121 від 18 вересня 2008 року за реєстраційним номером 13102248, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи, були визначені види фінансових послуг, які має право товариство здійснювати без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства.
Доказів отримання відповідної ліцензії товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» суду не надало.
Крім цього, рішенням Коломийського міськрайонного суду від 07 грудня 2011 року було задоволено позов публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_2 і поручителя ОСОБА_5 та звернуто стягнення на їх майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 17 червня 2008 року. Дане рішення залишено без зміни ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 січня 2012 року.
Висновок суду є передчасним і погодитись з ним не можна.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 17 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - ОСОБА_6) та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір про надання грошових коштів у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється у розмірі 210 тис. грн. на строк з 17 червня 2008 року по 15 червня 2018 року на умовах, передбачених договором.
В забезпечення належного виконання позичальником вимог, що випливають з кредитного договору між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 і ОСОБА_5 18 червня 2008 року укладено іпотечний договір. Предметом іпотеки є магазин, який знаходиться у м Коломиї по вул. Лисенка. М.буд.20 Івано-Франківської області загальною площею 43,2 кв. м. та загальною вартістю 354 780 грн.
Згідно копій Витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19 жовтня 2006 року та від 08 травня 2008 року та ОСОБА_2 і ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності належить вказаний магазин.
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 грудня 2011 по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_2 і ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредиту задоволено позов. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 у розмірі 266709,37 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки - приміщення магазину, який знаходиться у м Коломиї по вул. Лисенка. М.буд.20 Івано-Франківської області.
Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 січня 2012 вищевказане рішення залишено без змін.
Зазначене рішення суду не виконане, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення від 22.11.2013 року про добровільне звільнення предмета іпотеки магазин по вул. Лисенка, 20 у м. Коломиї, загальною площею 43,2 кв.м. направлена позивачем рекомендованим повідомленням ОСОБА_2 та ОСОБА_5М та не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні.(а.с.56, т.1).
28 листопада 2012 року між публічним акціонерним товариством «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником акціонерного комерційного банку - «ТАС-Комерцбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - Фактор) укладено договір факторингу № 15, яким ОСОБА_6 відповідно до умов даного договору відступає Фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, зазначених у Реєстрі заборгованості боржників.
Відповідно до копії договору про відступлення прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» домовились, що разом з відступленням прав вимоги заборгованостей по кредитних договорах боржників, що здійснюється на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року, укладеного між сторонами, одночасно відступаються права вимоги за іпотечними договорами, які визначені цим договором. Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» здійснило розрахунок з товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» у повному обсязі.
Відповідно до копії договору Факторингу від 28 листопада 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» передало свої права вимоги товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи». Також було передано 28 листопада 2012 року права вимоги за іпотекою.
Згідно витягу з додатку № 1 до договору факторингу від 28 листопада 2012 року позивач набув права вимоги за кредитним договором від 17 червня 2008 року, позичальником за яким являється ОСОБА_2
Згідно розрахунку позивача, долученого до матеріалів справи позивачем, станом на 01 листопада 2013 заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором складає 453 526 грн. 72 коп., з яких: за кредитом - 185 500 грн, по процентах - 141 193 грн 70 коп., пеня - 126 833 грн 02 коп.
Проте вимоги позивача про необхідність стягнення з відповідача заборгованості по пені у розмірі 126 833 грн. 02 коп. за кредитним договором від 17 червня 2008 року по 01 листопада 213 року є помилковими з огляду на таке.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Отже, стягнення в повному розмірі нарахованої позивачем заборгованості по пені, суперечать ст.258 ЦК України, оскільки пеня в розмірі 126 833 грн. 02 коп. нарахована позивачем за період з 17 червня 2008 року по 01 листопада 2013 року (а. с. 55 т. 1), не визнається відповідачем у запереченнях на позов (а. с. 78 т. 1) і нарахування пені можливе лише в межах одного року (ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).
Такі правові висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 19 листопада 2014 року у справі № 6-160цс14.
Отже, пеня підлягає стягненню за один рік, тобто з 30 листопада 2012 року по 01 листопада 2013 року.
Відповідно розрахунку, який міститься у матеріалах справи, пеня за вказаний період становить 24714 грн.69 коп.(а.с.79,т.2). У звязку з цим, загальна сума заборгованості за кредитним договором становить розмірі 351408,39 грн, а саме: за кредитом - 185 500 грн, по відсотках - 141 193,70 грн, пеня 24714, 69 грн. судового збору.
За правилами п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване підлягає скасуванню з підстав встановлених п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».
Згідно зі змістом ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» - ОСОБА_7 задовольнити частково. Рішення Коломийського міськрайонного суду від 16 грудня 2014 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою по вул. Винниченка буд, 18 у м. Коломиї Івано-Франківської області в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 0805/0608/88-008 від 17.06.2008 в розмірі 351408,39 грн, а саме: за кредитом - 185 500 грн. (сто вісімдесят пять тисяч пятсот гривень), по відсотках - 141 193,70 грн. (сто сорок одину тисячу стодевяносто три) , пеня 24714, 69 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот чотирнадцять гривень) та 3441 грн. (три тисячі чотириста сорок одну гривню) судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.
Головуючий В.Д.Фединяк
Судді: Я.Ю.Ковалюк
ОСОБА_8
Судове рішення № 54164365, Апеляційний суд Івано-Франківської області було прийнято 07.12.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 346/7791/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: