Рішення № 54163962, 10.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5988/15 Справа № 201/3864/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 30

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.,

суддів - Максюти Ж.І., Прозорової М.Л.,

при секретарі - Самокиші О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 17 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_2, про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі-ПАТ «УПСК») суму страхового відшкодування в розмірі 15281 грн. 92 коп., а також стягнути з ОСОБА_2 суми втрати товарної вартості транспортного засобу в розмірі 33440 грн. 54 коп.. та суми франшизи 1000 грн.

У своїй позовній заяві позивач послалася на те, що 16 жовтня 2014 року о 19:10 год. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21099», д/н НОМЕР_1, на Центральному мосту у м. Дніпропетровську, не витримала безпечної дистанції, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 Винною в цьому ДТП є ОСОБА_2, яка постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2014 року притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Під час зіткнення автомобілю «Лексус» були завдані технічні пошкодження, а відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 2365 від 29 жовтня 2014 року сума матеріального збитку складає 57762 грн. 07 коп., у тому числі втрата товарної вартості автомобіля становить 26458 грн. 91 коп.

Цивільно-правова відповідальності ОСОБА_2 застрахована в ПАТ «УПСК» згідно поліса №АС 7084453, строком дії якого з 28 грудня 2013 року по 27 грудня 2014 року, згідно якого відповідальність за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 1000 грн.

На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач письмово повідомила страхову компанію про ДТП, надала документи та надала для огляду пошкоджений автомобіль «Лексус», а 24 листопада 2014 року надала заяву про виплату страхового відшкодування. Проте страхова компанія виплатила їй лише 20798 грн. 47 коп., а повинна була виплатити страхове відшкодування в сумі 30303 грн. 16 коп.(57762,07 грн.- 26 458,91 грн.- 1000 грн.).

Крім того, згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 2365 від 29 жовтня 2014 року вартість матеріального збитку визначалась з прив'язкою до курсу іноземної валюти та на день дослідження складала за 1 Евро = 16,5115 грн., а на день подачі позову офіційний курс гривні за даними НБУ станом на 04 березня 2015 року складає за 1 Евро = 26,5477 грн., а тому страхова компанія повинна сплатити 15281 грн. 92 коп., виходячи з розрахунку: 9 504,69:16,5115=575,94*26,5477=15281,92 грн., а ОСОБА_2 повинна сплатити 33440,54 грн., виходячи з розрахунку: 20798,47:16,5115=1259,64*26,5477=33440,54 грн., у звязку з чим просила позов задовольнити.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 17 квітня 2015 року позов задоволено та ухвалено стягнути на користь ОСОБА_3: з ПАТ «УПСК» суму страхового відшкодування в розмірі 15281 грн. 92 коп.; з ОСОБА_2 суму втрати товарної вартості транспортного засобу в розмірі 33440 грн. 54 коп. та суму франшизи -1000 грн., а також стягнуто ПАТ «УПСК» та ОСОБА_2 судовий збір по 293,98 грн. з кожного на користь ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ПАТ «УПСК» просить судове рішення в частині стягнення страхового відкодування із страхової компанії скасувати, ухвалити нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Непогоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_2 також подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду в частині стягнення з неї суми втрати товарної вартості автомобіля та франшизи скасувати та відмовити в задоволенні цих позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 жовтня 2014 року о 19.10 год. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21099», д/н НОМЕР_1, на Центральному мосту у м. Дніпропетровську, не витримала безпечної дистанції, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, якій цей автомобіль належить на праві власності. Під час зіткнення автомобілю «Лексус» завдані технічні пошкодження, а згідно постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2014 року ОСОБА_2 визнано винною у вказаній ДТП та притягнуто її до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 8, 9).

Відповідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 2365 від 29 жовтня 2014 року вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Лексус» становить 57762 грн. 07 коп., у т.ч. втрата товарної вартості автомобіля визначена в сумі 26458 грн. 91 коп. (а.с. 10 -20),

Крім того, згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відпорвідальності власників транспортних засобів №АС 7084453 від 28 грудня 2013 року цивільно-правова відповідальності ОСОБА_2 була застрахована у ПАТ «УПСК», строком ді якого визначено з 28 грудня 2013 року по 27 грудня 2014 року, а також в полісі зазначено, що відповідальність за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн., а франшиза становить 1000 грн. (а.с. 21).

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач після ДТП письмово повідомила страхову компанію про вказану пригоду, надала документи та пошкоджений автомобіль «Лексус» для огляду, 24 листопада 2014 року звернулася до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 22).

В подальшому Департаментом врегулювання збитків з автотранспортних видів страхування ПАТ «УПСК» надано дозвіл від 14 січня 2015 року на перерахування позивачу коштів для сплати страхового відшкодування в сумі 20798 грн. 47 коп. згідно страхового акту, складеного страховою компанією від 15 січня 2015 року, з якого вбачається, що сума страхового відшкодування розрахована як вартість відновлювального ремонту без врахування фізичного зносу деталей (згідно висновку дослідження № 2365 від 29 жовтня 2014 року та додатку від 13 січня 2014 року) та складає 20798 грн. 47 коп., яка й була перерахована позивачу 16 січня 2015 року (а.с. 69-71).

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т.д.) транспортними засобами, що володіє, механізмом, іншим об'єктом, використання, збереження і зміст якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Статтею 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, а відповідно до п.22.1 ст. 22 вказаного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Оскільки визначена позивачем грошова сума відповідачем була сплачена не у повному обсязі, у звязку з чим у позивача виникло право вимоги до відповідача щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди, а тому колегія суддів вважає що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Однак з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог колегія суддів не може погодитися в повній мірі, виходячи із наступного.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що відповідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 2365 від 29 жовтня 2014 року вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Лексус» становить 57762 грн. 07 коп., у т.ч. втрата товарної вартості автомобіля визначена в сумі 26458 грн. 91 коп. а згідно полісу обовязкового страхування №АС 7084453 від 28 грудня 2013 року, як зазначалося вище, зазначено, що відповідальність за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн., а франшиза становить 1000 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством

Так, судом встановлено, що автомобіль НОМЕР_2 на час розгляду справи в суді відремонотовано, що підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг) від 26 червня 2015 року, з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_4 виконав роботи по ремонту цього автомобіля, а ОСОБА_3 прийняла їх, а також цим актом виконані роботи разом з ПДВ складають 47436 грн., які позивач оплатила, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру від 12 травня 2015 року на 26 червня 2015 року (а.с. 118, 119).

Також, матеріалами справи встановлено, що суму франшизи в розмірі 1000 грн. позивач отримала від ОСОБА_2, про що підтвердили зокрема в судовому засіданні сторони по справі та підтверджується квитанціями та випискою з карткового рахунку (а.с. 142-149).

Враховуючи те, що ліміт відповідальності в страховому полісі було зазначено в розмірі 50000 грн., а сума ремонту складає 47436 грн., колегія суддів вважає, що вказана сума ремонту покривається встановленою сумою в полісі обовязкового страхування в розмірі 50000 грн., а оскільки страховою компанією страхове відшкодування позивачу було частково сплачено в розмірі 20798 грн. 47 коп., а тому з урахуванням розрахунку (47436 грн.-20798 грн. 47 коп.=26637 грн. 53 коп), сума в розмірі 26637 грн. 53 коп. підлягає стягненню зі страхової компанії на користь позивача, у звязку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Що стосується висновку суду першої інстанції про стягнення з відповідачів суми матеріальної шкоди з відповідним застосування курсу іноземної валюти, тобто Євро, колегія суддів з цими вимогами не може погодитися, оскільки відповідно ч. 1 ст. 192 ЦК Уркаїни законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одниця України-гривня.

Крім того, як вбачається з висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 2365 від 29 жовтня 2014 року вартість матеріального збитку була розрахована експертом у гривнях без будь-якої привязки до іноземної валюти Євро, а згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) від 26 червня 2015 року, роботи по ремонту автомобіля «Лексус» розраховані у гривнях, а не в іноземній валюті, а тому суд першої інстанції не мав права розраховувати суму відшкодування з привязкою до іноземних валют та курсової різниці.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення вартості втрати товароного виду з ОСОБА_2 на користь позивачки, оскільки саме відповідачем сплачено франшизу, а решта суми, відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України покривається страховим лімітом, який зазначений у полісі страхування, про що зазначалося вище.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду в частині стягнення матеріального збитку та вартості втрати товарного виду - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, проте рішення суду в частині розподілу судових витрат колегія суддів вважає обгрунтованим, оскільки судом першої інстанції, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, правильно розподілено судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 17 квітня 2015 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_2 Михайлівниматеріальної шкоди скасувати, ухвалити нове рішення в цій частині.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (ЄДРПОУ 20602681) на користь ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_3) недосплачену суму страхового відшкодування в розмірі 26637 грн. 53 коп.. та судовий збір в сумі 293 грн. 98 коп.

В частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення суми втрати товарної вартості та франшизи відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М.О. Макаров

Суддів Ж.І. Максюта

ОСОБА_6