Постанова № 54163656, 17.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року Справа № 808/344/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сіпаки А.В.,

суддів Татаринова Д.В., Семененко М.О.

при секретарі судового засідання Батигіні О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Запоріжжі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тортон»

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1

про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Тортон (далі позивач або ТОВ Тортон) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 (далі відповідач) в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення № 16036355, прийняте 25.09.2014 відповідачем; зобовязати відповідача провести реєстрацію за позивачем права власності на нежитлову будівлю цеху з розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., розташовану у с.Ботієво Приазовського району Запорізької області по вул.Карла Маркса, 57А, реєстраційний номер 9111922.

В адміністративному позові позивачем зазначено, що 11.02.2014 ТОВ Тортон звернулось до реєстраційної служби Приазовського районного управління юстиції Запорізької області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності). Згідно вказаної заяви ТОВ Тортон просило зареєструвати за ним право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю цеху з розливу мінеральної води загальною площею - 398,38 кв.м., яка розташована за адресою: с.Ботієво Приазовського району Запорізької області вул.Карла Маркса, 57А, реєстраційний номер 9111922. 31.03.2014 державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_2 розглянувши зазначену заяву ТОВ Тортон прийняла рішення №12035716 про відмову у державній реєстрації права власності, оскільки подані заявником документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Нормами законодавства не передбачено набуття права власності на підставі ухвали про визнання права власності. Постановою Господарського суду Запорізької області у справі №29/5009/6395/11 від 03.11.2011 ТОВ Тортон визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3, зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру у порядку і строки, передбачені Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. У ході ліквідаційної процедури ліквідатором банкрута виявлено нерухоме майно: нежитлову будівлю цеху з розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., яка розташована у с.Ботієво Приазовського району Запорізької області по вул. Карла Маркса, 57А. Вказане нерухоме майно передано засновником підприємства-банкрута ОСОБА_4 як внесок до статутного капіталу ТОВ Тортон. Однак, як встановлено ліквідатором банкрута, право власності на вказане нерухоме майно, після його передання до статутного капіталу товариства, не зареєстровано за ТОВ Тортон. У зв'язку з такою обставиною ліквідатор банкрута змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права, зокрема, визнання права власності на нерухоме майно. Ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі №29/5009/6395/11 від 05.12.2013 визнано за ТОВ Тортон право власності на нежитлову будівлю цеху з розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., у с.Ботієво Приазовського району Запорізької області вул.Карла Маркса, 57А, реєстраційний номер 9111922. На даний момент вказана ухвала суду є чинною. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2014 по справі № 808/3339/14 визнано протиправним та скасовано Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 12035716 від 31.03.2014 та зобовязано відповідача розглянути повторно заяву ТОВ «Тортон» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 12.03.2014 за реєстраційним номером 5781988, на обєкт нерухомого майна-нежитлову будівлю цеху по розливу мінеральної води загальною площею - 398,38 кв.м., яка розташована за адресою: с.Ботієво Приазовського району Запорізької області вул.Карла Маркса, 57А, реєстраційний номер 9111922. Постанова Запорізького окружного адміністративного суду набрала законної сили 08.07.2014.

Листом № 73/16 від 08.07.2014 ліквідатор ТОВ «Тортон» звернувся до відповідача з вимогою виконати рішення Запорізького окружного адміністративного суду та здійснити повторний розгляд поданої товариством заяви про реєстрацію права власності.

13.08.2014 Державна реєстраційна служба України листом № 2138/22-14-7 повідомила ліквідатора про те, що програмне забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, розроблене з урахуванням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших нормативно-правових актів, не надає можливості здійснювати повторний розгляд поданих заяв, а тому позивачу рекомендовано повторно подати заяву про реєстрацію права власності.

Після подачі необхідного переліку документів для проведення реєстрації права власності на нерухоме майно відповідач 16.10.2014 прийняв рішення № 16036355 про відмову у державній реєстрації та їх обтяжень, оскільки заяву про держану реєстрацію прав, повязаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна. Вважає таке рішення протиправним та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представником позивача подано до суду заяву, в якій просить дану справу розглянути за його відсутності.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення, в яких зазначено, що за результатом розгляду заяви № 8119944 сформовано витяг інформації з єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 25.09.2014 № 27258192 та встановлено наявність обтяжень прав на нерухоме майно арешти № 9755963 та № 13310803. Згідно інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно власником нерухомого майна № 9166771 є ОСОБА_4 У звязку з перевіркою поданих документів було встановлено наявність підстав для відмови в державній реєстрації. Просить в задоволенні позову відмовити та справу розглядати за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зясував наступне.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 03.11.2011 у справі №29/5009/6395/11 ТОВ Тортон визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3

Відповідно до п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

У ході ліквідаційної процедури ліквідатором ТОВ Тортон виявлено нерухоме майно: нежитлову будівлю цеху з розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., яка розташована у с.Ботієво Приазовського району Запорізької області по вул.Карла Маркса, 57А. Дане майно було передано засновником підприємства-банкрута ОСОБА_4 як внесок до статутного капіталу ТОВ Тортон. Однак, вказане майно на час розгляду господарським судом справи про банкрутство ТОВ Тортон залишилося зареєстрованим за ОСОБА_4

Як зазначено у ч.2 ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції Закону України №784-ХІV від 30.06.1999) у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Оскільки відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ Тортон, то 05.12.2013 Ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі №29/5009/6395/11 визнано за ТОВ Тортон право власності на нежитлову будівлю цеху з розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., у с.Ботієво Приазовського району Запорізької області вул.Карла Маркса, 57А, реєстраційний номер 9111922.

У Рішенні про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 16036355 від 25.09.2014 зазначено наступне: Я, державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_1, Державна реєстраційна служба України розглянув заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 12.09.2014 09:58:50 за реєстраційним номером 8119944, яку подав ОСОБА_5, що діє на підставі довіреність, серія і номер: БТ-10/02, виданий 29.01.2014, видавник: ТОВ ТОРТОН, податковий номер НОМЕР_1, для проведення державної реєстрації права власності форма власності: приватна на нежитлову будівлю з розливу мінеральної води, що розташований Запорізька обл., Приазовський р., с.Ботієве, вулиця Карла Маркса, будинок 57А, та документи, подані для проведення державної реєстрації прав, та встановив: заяву про державну реєстрацію прав, повязаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна (арешти). Ураховуючи викладене, керуючись статтею 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, пунктами 20 та 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, ВИРІШИВ: Відмовити у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на нежитлову будівлю з розливу мінеральної води, що розташований Запорізька обл., Приазовський р., с.Ботієве, вулиця Карла Маркса, будинок 57А, за суб'єктом: Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРТОН, податковий номер 34461016 ....

Позовні вимоги підлягають задоволенню через наступне.

У ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зазначено, що: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до ч.5 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п.1 розділу ІІ Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України встановлено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація: права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.5 розділу ІІ Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України встановлено, що державна реєстрація в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, надання інформації із зазначених реєстрів здійснюються до 1 січня 2013 року. Заяви чи повідомлення, подані у звязку з державною реєстрацією в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, а також заяви чи запити, подані у звязку з отриманням інформації із зазначених реєстрів, розглядаються до 30 грудня 2012 року. Державний реєстратор, нотаріус як спеціальний субєкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, починаючи з 1 січня 2013 року мають доступ до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек і використовують під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційні дані зазначених реєстрів. Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 6 розділу ІІ Закону України Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України встановлено, що фізичні та юридичні особи звільняються від сплати державного мита під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Як зазначено у п.20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого 17.10.2013 постановою Кабінету Міністрів України №868 (далі Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень), за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації. У разі проведення державної реєстрації прав на житловий будинок, будівлю або споруду одночасно з державною реєстрацією прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, державний реєстратор приймає одне рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації щодо таких обєктів.

Відповідно до п.28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Судом зясовано, що право власності ТОВ Тортон на обєкт нерухомого майна нежитлову будівлю цеху з розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., у с.Ботієво Приазовського району Запорізької області вул.Карла Маркса, 57А, реєстраційний номер 9111922 визнано Ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі №29/5009/6395/11 від 05.12.2013. Дана ухвала господарського суду набула законної сили з дня її винесення 05.12.2013.

12.09.2014 ТОВ Тортон звернувся до органу державної реєстрації прав із заявою про державну реєстрацію права власності на вищевказаний обєкт нерухомого майна у порядку, визначеному Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У ст.13 Конституції України зазначено, що Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як зазначено у ст.115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до ст.4-5 Судові рішення Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України. Усі судові рішення викладаються у письмовій формі.

Як зазначено у ч.1, ч.2 ст.182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закону), державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Положеннями ст.19 Закону визначений вичерпний перелік підстав для проведення державної реєстрації прав: або 1) договір, укладений у порядку, встановленому законом, або 2) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до вимог цього Закону, або 3) свідоцтво про право власності, видане органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, або 4) державний акт на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом, або 5) рішення суду, що набрало законної сили; або 6) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Позивачем надано до органу державної реєстрації прав Ухвалу Господарського суду Запорізької області у справі №29/5009/6395/11 від 05.12.2013, яка набрала законної сили.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у "Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженому постановою від 17.10.2013р. №868 (Далі - Порядок №868).

Так відповідно до п.36 Порядку для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно п.37 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Відповідно до п.20 Порядку за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.28 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У ч.1 ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зазначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною девятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення пятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, обєктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Як було зазначено вище, судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для проведення державної реєстрації прав. Ухвала Господарського суду Запорізької області у справі №29/5009/6395/11 від 05.12.2013, яка набрала законної сили, була подана позивачем разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, що не заперечується відповідачем.

Як вбачається з оскаржуваного рішення відповідача і визнається сторонами, позивачем подана заява для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно. В той же час заява про державну реєстрацію прав, пов'язаних саме з відчуженням такого нерухомого майна, позивачем до відповідача не подавалась.

Зміст п.5 статті 24 Закону дозволяє дійти висновку, що за існуванням такої підстави, як подання заяви про державну реєстрацію прав після державної реєстрації обтяжень щодо нерухомого майна, може бути відмовлено у державній реєстрацій прав не за будь-якою заявою про державну реєстрацію прав, а виключно за заявою про держану реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна.

Оскільки позивачем заява про держану реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна не подавалась, відмова відповідача оскаржуваним рішенням у державній реєстрації прав власності на об'єкт нерухомого майна, на підставі ст.24 Закону, є протиправною.

Відповідачем не доведено наявність підстав для відмови у державній реєстрації прав, передбачених ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для реєстрації права власності ТОВ Тортон на обєкт нерухомого майна: нежитлову будівлю цеху з розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., у с.Ботієво Приазовського району Запорізької області вул.Карла Маркса, 57А, реєстраційний номер 9111922.

При прийнятті Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 16036355 від 25.09.2014 відповідачем не зясовано зміст судового рішення (ухвали) Господарського суду Запорізької області від 05.12.2013 у справі №29/5009/6395/11, що призводить до порушення вимог ст.124 Конституції України у частині обовязковості виконання судових рішень на всій території України.

Таким чином, Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 16036355 від 25.09.2014 є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 5 ст.124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України. Згідно з ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суд зазначає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, суд зазначає, що стаття 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає "право на суд". Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі ОСОБА_6 проти Італії наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Отже, скасування рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, без такої реєстрації, не відновлює порушених прав позивача. Крім того, суд зазначає, що нерухоме майно, яке позивач просить зареєструвати, фактично є власністю позивача.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, з огляду на встановлення необґрунтованості та протиправності рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, право власності підлягає реєстрації, оскільки це є способом відновлення прав позивача у випадку скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч.1 ст.2 КАС України).

Враховуючи не доведення відповідачем правомірності своїх дій, недоведеності їх вчинення на підставі та в межах повноважень, наданих законодавством України відповідачу, суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення вимог позивача.

Згідно із ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відтак, суд може зобовязати відповідача надати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення ухваленого судом. З огляду на обставини справи, суд вважає за необхідне, зобовязати відповідача в місячний строк з дня набрання цією постановою законної сили подати до суду звіт про її виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 16036355, прийняте 25.09.2014 Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1.

Зобовязати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 провести реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Тортон» права власності на нежитлову будівлю цеху з розливу мінеральної води загальною площею 398,38 кв.м., розташовану у с.Ботієво Приазовського району Запорізької області по вул.Карла Маркса, 57А, реєстраційний номер 9111922.

Зобовязати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України ОСОБА_1 протягом одного місяця з дня набрання постановою суду законної сили подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя А.В.Сіпака

Суддя Д.В. Татаринов

Суддя М.О. Семененко